Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 10
Архангельське Євангеліє, 1092р.
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ.
1
Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: не входя́й две́рьми во дво́ръ о́вчій, но прела́зя и́нудѣ, то́й та́ть є́сть и разбо́йникъ:
2
а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ.
2
а входя́й две́рьми па́стырь є́сть овца́мъ:
3
семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я.
3
сему́ две́рникъ отверза́єтъ, и о́вцы гла́съ єго́ слы́шатъ, и своя́ о́вцы глаша́єтъ по и́мени, и изго́нитъ и́хъ:
4
ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго.
4
и єгда́ своя́ о́вцы иждене́тъ, предъ ни́ми хо́дитъ: и о́вцы по не́мъ и́дутъ, я́ко вѣ́дятъ гла́съ єго́:
5
по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа.
5
по чужде́мъ же не и́дутъ, но бѣжа́тъ от него́, я́ко не зна́ютъ чужда́го гла́са.
и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца.
12
а нає́мникъ, и́же нѣ́сть па́стырь, єму́же не су́ть о́вцы своя́, ви́дитъ во́лка гряду́ща, и оставля́єтъ о́вцы, и бѣ́гаєтъ: и во́лкъ расхи́титъ и́хъ, и распу́дитъ о́вцы:
13
а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить.
13
а нає́мникъ бѣжи́тъ, я́ко нає́мникъ є́сть, и неради́тъ о овца́хъ.
14
азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя.
14
А́зъ є́смь па́стырь до́брый: и зна́ю Моя́, и зна́ютъ Мя́ Моя́:
15
яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца.
15
я́коже зна́єтъ Мя́ Оте́цъ, и А́зъ зна́ю Отца́: и ду́шу Мою́ полага́ю за о́вцы.
16
ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ.
16
И и́ны о́вцы и́мамъ, я́же не су́ть от двора́ сего́: и ты́я Ми́ подоба́єтъ привести́, и гла́съ Мо́й услы́шатъ: и бу́детъ єди́но ста́до и єди́нъ Па́стырь.
17
сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю.