Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Исусъ же прэжде шести дьнъ пасхи приде въ виfаниѭ идеже бэ лазарь умьрыи ѥгоже въскрэси из мрьтвыихъ.
1
Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Вифанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих.
2
сътворишz же ѥму вечерѭ ту и марfа служааше. лазарь же ѥдинъ бэ отъ възлежащиихъ съ нимъ.
2
Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним.
3
мария же приимъши литрѫ мµра наръда пистикиѩ мъногоцэньныѩ помаза нозэ исусъовэ и отрье власы своими нозэ ѥго. храмина же напълни сz отъ вонѩ мµрьныѩ.
3
Марія ж, узявши літр нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами мира.
4
глагола же ѥдинъ отъ ученикъ ѥго иуда симонь искариотьскыи иже хотэаше прэдати и:
4
Тоді один з учеників Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав:
5
чьсо ради мµро се не продано бысть на трьхъ сътэхь съребрьникъ и дано нищиимъ;
5
а чому б було не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим?
6
се же рече не яко о нищиихъ печааше сz нъ яко тать бэ и рачицѫ имы и въмэтаѥмая ношааше.
6
Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали.
7
рече же исусъ: не дэите ѥѩ. въ дьнь погребения моѥго съблюде ѭ.
7
Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це на день погребіння Мого.
8
нищzѩ бо вьсегда съ собоѭ имаате мене же не вьсегда имаате.
8
Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди.
9
разумэ же народъ мъногъ отъ иудеи яко ту ѥсть и придошz не исуса ради тъкъмо нъ да и лазаря видzть ѥгоже въскрэси отъ мрьтвыихъ.
9
Багато юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, якого Він воскресив з мертвих.
10
съвэщашz же архиереи да и лазаря убиѭть.
10
Первосвященики ж змовились убити і Лазаря,
11
яко мънози ѥго ради идэахѫ иудеи и вэроваахѫ въ исуса.
11
бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірував в Ісуса.
12
въ утрэи же дьнь народъ мъногъ пришьдыи въ праздьникъ слышавъше яко исусъ грzдеть въ иерусалимъ
12
На другий день багато народу прийшло на свято; почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
13
прияшz вэиѥ отъ фµникъ и изидошz противѫ ѥму и зъваахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне царь израилѥвъ.
13
взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!
14
обрэтъ же исусъ осьлz въсэде на нѥ якоже ѥсть писано:
14
Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15
не бои сz дъщи сионова се царь твои грzдеть сэдz на жрэбzти осьли.
15
не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі.
16
сихъ же не разумэшz ученици ѥго прэжде. нъ ѥгда прослави сz исусъ тъгда помzнѫшz яко си бэшz о нѥмь писана. и си сътворишz ѥму.
16
Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому.
17
послUшьствоваше iс7ви народъ. иже бэ съ нимь. ѥгда лазорz възгласи t гроба. и въстави ѥго t мьртвыихъ.
17
Народ, що був з Ним раніш, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих.
18
сего дэля и сърэте ѥго народъ. яко слышаша ѥго. се сътворьша. знамениѥ.
18
Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо.
19
фарисеи же рекоша ко себе сами. видите ли яко никая же польза ѥсть. се вьсь миръ. по нѥмь tиде.
19
Фарисеї ж говорили між собою: чи бачите, що нічого не вдієте? Весь світ іде за Ним.
20
бzхU же еллини нэции. t въсходzщиихъ поклонитъсz въ праздьникъ.
20
Між тими, що прийшли поклонитися на свято, деякі були еллінами.
21
сии же пристUпиша къ филипU. иже бэ t виfсаиды галилеискыя. и молzхUсz ѥмU гlще. Gи хощемъ iс7а видэти.
21
Вони підійшли до Филипа, що був з Вифсаїди галилейської, і просили його, кажучи: господарю, хочемо бачити Ісуса.
22
приде фµлипъ и гlа андреови. и пакы анъдреа и Филипъ гlаста iс7U.
22
Филип іде і говорить про те Андрієві; а потім Андрій і Филип розповідають про те Ісусові.
23
iс7 же wтъвэщавъ има гlя. приде чаc. да прославитьсz сн7ъ члв7чь.
23
Ісус же сказав їм у відповідь: настав час прославитися Синові Людському.
24
аминъ гlю вамъ. аще зьрно пьшеничьно падъ землю не Uмреть. то ѥдино пребUдеть. аще ли Uмреть. плодъ многъ сътворить.
24
Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів.
25
любzи душю свою погUбить ю. и ненавидzи дш7а своѥя. въ мирэ семь. въ животъ вэчьныи съхранить ю.
25
Хто любить душу свою, погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, збереже її в життя вічне.
26
аще кто мнэ слUжитъ. по мнэ да ходить. и къде же ѥсмь азъ. тU и слUга мои да будеть. и аще кто мнэ слUжить. почтети и оц7ь.
26
Хто Мені служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І хто Мені служить, того вшанує Отець Мій.
27
ныня дш7а моя възмUтисz. и что рекU. о§е сп7си мz t часа сего. нъ сего дэля придохъ на часъ сь.
27
Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від цієї години! Але задля цього Я і прийшов — на цю годину.
28
Оч7е прослави имz твоѥ. приде же глаc с нб7се. и прославихъ. и пакы прославлю.
28
Отче, прослав ім’я Твоє! Тоді зійшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю.
29
народъ же стояи. и слышавъ. гlахU громъ быc. ини гlаахU. анGлъ ѥмU гlа.
29
Народ, який стояв і чув те, говорив: це грім. А інші казали: ангел говорив Йому.
30
tвэща iс7 и рече имъ. не мене дэля глаc сь быc. нъ васъ дэля.
30
Ісус на це сказав: не для Мене був голос цей, а для народу.
31
нынэ сUдъ ѥсть мирU семU. ныня кнzзь мiра сего. ижденетьсz вънъ.
31
Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть.
32
и азъ аще възнесUсz t земля. всz привлекU къ собэ.
32
І коли Я буду піднесений від землі, то всіх приверну до Себе.
33
се же гlаше. знаменая коѥю съмьртью хотzше Uмрети.
33
Це говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре.
34
tвэща ѥмU народъ. мы слышахомъ t закона. яко х©ъ пребываѥть въ вэкы. и како ты гlѥши. възнестисz подобаѥть. сынови члвbчьскU. кто сь ѥсть сн7ъ члbвчь.
34
Народ відповів Йому: ми чули із закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш, що належить піднестися Синові Людському? Хто є Цей Син Людський?
35
рече же имъ iс7. еще мало времz. свэтъ съ вами ѥсть. ходите дондеже свэтъ имате. да тьма васъ не иметь. и ходzи въ тьмэ. ие вэсть камо идеть.
35
Тоді Ісус сказав їм: ще короткий час світло є з вами. Ходіть, поки є світло, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде.
36
дондеже свэтъ имате. вэрUите въ свэтъ. да сн7ове свэта бUдете. се гlа iс7. и tшьдъ. съкрысz t нихъ.
36
Доки світло з вами, віруйте у світло, щоб бути вам синами світла. Це промовивши, Ісус відійшов від них і зник.
37
тако же ѥмU знамения творzщю. предъ ними. не вэровахU въ нѥго.
37
Стільки чудес сотворив Він перед ними, і вони не вірували в Нього,
38
да събUдетьсz слово исаия прbрка ѥже рече Gи. кто вэрова слUхU нашемU. и мышьца гн7я комU tкрысz.
38
щоб справдилося слово пророка Ісаї, який сказав: Господи! Хто повірив тому, що ми чули? І кому відкрилася сила Господня?
39
сего дэля не можаахU вэровати. яко пакы рече исаия.
39
Тому не могли вони вірувати, що, як ще сказав Ісая:
40
ослэпи очи ихъ. и окамени ср7дца ихъ. да не видить очима. ни разUмэють с®цмь и обратzтьсz. и исцэлю я.
40
засліпив очі їхні, закам’янив серця їхні, щоб не бачили очима і не розуміли серцем і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
41
се же рече исаиz. ѥгда видэ славU ѥго. и гlа о нѥмь.
41
Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і говорив про Нього.
42
обаче Uбо. и t кнzзь мнози вэроваша въ нѥго. нъ фарисеи дэля. не исповэдаахU. да не t съньмищь. изгнани бUдUть.
42
Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; та через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги.
43
възлюбиша бо паче славU члbвчьскU. неже славU б9ию.
43
Бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу.
44
и i©ъ же възъва и рече. вэрUzи въ мz. не вэрUѥть въ мене. нъ въ посълавъшааго мz.
44
Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене.
45
и видzи мене видить пославъшааго мz.
45
І хто Мене бачить, той бачить Того, Хто послав Мене.
46
азъ свэтъ въ миръ придохъ. да вьсzкъ вэрUяи въ мz. въ тьмэ не прэбUдеть.
46
Я Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві.
47
и аще кто Uслышить гlы моя. и не съблюдеть ихъ. азъ не сUжю ѥмU. не придохъ бо да сUжю мирU. нъ да сп7сU миръ.
47
І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ.
48
tмэтаяисz мене. и не приѥмляи гlъ моихъ. имать сUдzщаго ѥмU. слово ѥже гlахъ. то сUдить ѥму въ послэдьнии дн7ь.
48
Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його в останній день.
49
яко азъ о собэ не гlахъ. нъ пославыи мz оц7ь тъ мънэ заповэдалъ. что рекU и что възгlю.
49
Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.
50
и вэдэ яко заповэдь ѥго. животъ вэчьныи ѥсть. яко же Uбо азъ гlю. яко же рече мнэ отьць. тако глаголю.
50
І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, то говорю так, як сказав Мені Отець.