Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 13
Архангельське Євангеліє, 1092р.
Українською (п. Філарета)
1
Прэжде же праздьника пасхы вэды исусъ яко приде ѥму година да прэидеть отъ мира сего къ отьцу. възлюбль своѩ сѫщzѩ въ вьсемь мирэ до коньца възлюби ѩ.
1
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
2
и вечери бывъши диаволу уже въложьшу въ срьдьце иудэ симонову искариотьскуу му да ѥго прэдасть.
2
І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
3
Вэдыи же iс7. яко все дасть ѥмU оц7ь. въ рUцэ. и яко t б7а изиде. и къ бо7µ идеть.
3
Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
4
въста съ вечеря. и положи ризы и възьмъ леньтионъ. препоясасz.
4
встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався.
5
по томь же вълья водU въ Uмывальницю. и нача Uмывати нозэ Uченикомъ. и отирати лентиомь. имь же препоясанъ.
5
Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6
приде же къ симонU петру. и гlа ѥмU онъ. Gи ты ли мои Uмываѥши нозэ.
6
Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги?
7
tвэща iс7 и рече ѥмU. ѥже азъ творю. ты не вэси нынэ. разUмэѥши же по семь.
7
Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.
8
гlа ѥмU петръ. не Uмыѥши ногU моѥю въ вэкы. tвэща ѥмU iс7. Аще не Uмыю тебе. не имаши части. съ мною.
8
Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.
9
гlа ѥмU симонъ петръ. Gи не нозэ мои ѥдинэ. нъ рUцэ и главU.
9
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову.
10
гlа ѥмU iс7. измъвеныи не требUѥть. тъкъмо нозэ Uмыти. ѥсть бо вьсь чистъ. и вы чисти ѥсте. нъ не вьси.
10
Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі.
11
вэдzше бо. предающаго и. сего ради рече. яко не вьси ѥсте чисти.
11
Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті.
12
ѥгда же Uмы нозэ іхъ. възz ризы своя. и възлегъ пакы рече имъ. вэсте ли что сътворихъ. вамъ.
12
Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?
13
възовэте* мя. Uчителя и Gа. и добрэ гlѥте ѥсмь бо.
13
Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.
14
Аще Uбо азъ Uмыхъ ваши нозэ. Gь и Uчітель. и вы дължни ѥсте. дрUгъ дрUгU Uмывати нозэ.
14
Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
15
образ бо дахъ вамъ. да яко же азъ сътворихъ вамъ. и вы да творите.
15
Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
16
ам7нъ ам7нъ гlю вамъ. нэc рабъ болии гн7а своѥго. ни посланыи болии пославъшааго и.
16
Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його.
17
аще се вэсте блажени ѥсте. аще творите се.
17
Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
18
Не о вьсэхъ васъ глаголѭ. азъ бо вэмь ѩже избьрахъ нъ да кънигы събѫдѫть сz: ядыи съ мъноѭ хлэбъ въздвиже на мz пzтѫ своѭ.
18
Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.
19
отъ селэ глаголѭ вамъ прэжде даже не бѫдеть да ѥгда бѫдеть вэрѫ имете яко азъ ѥсмь.
19
Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.
20
аминь аминь глаголѭ вамъ: приѥмлѩи аще кого посълѭ мене приѥмлѥть. а приѥмлѩи мене приѥмлѥть посълавъшааго мz.
20
Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.
21
Си рекъ исусъ възмѫти сz духъмь и съвэдэтельствова и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz.
21
Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.
22
съзираахѫ же сz междѫ собоѫ ученици не домышлzще о комь глаголѥть.
22
Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.
23
бэ же ѥдинъ възлежz отъ ученикъ ѥго на лонэ исусовэ ѥгоже любляаше исусъ.
23
Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому.
24
поманѫ же сему симонъ петръ въпросити къто убо ѥсть о нѥмьже глаголѥть.
24
Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить.
25
нападъ же тъ тако на прьси исусовы глагола ѥму: господи къто ѥсть;
25
Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це?