Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И по семь иде исусъ на онъ полъ моря галилеѩ тиверьядьска
1
Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї.
2
и по нѥмь идэаше народъ мъногъ яко видэахѫ знамения ѥго яже творяаше на недѫжьныихъ.
2
За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
3
възиде же на горѫ исусъ и ту сэдэаше съ ученикы своими.
3
Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми.
4
бэ же близъ пасха праздьникъ иудеискъ.
4
Наближалася ж Пасха, юдейське свято.
5
възведе I©ъ очи свои. и видэвъ яко мъногъ народъ грzдеть къ немU. гlа къ филипU. чимь кUпимъ хлэбы да ѥдzть си.
5
Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
6
се гlааше искUшzя э. самъ бо вэдzаше чюдо хотz сътворити.
6
Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.
7
tвэща ѥмU филипъ. дъвэма сътома пэнzзь. хлэбъ не довълэѥть имъ. да къжьдо ихъ мало что прииметь.
7
Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
8
гlа ѥмU ѥдинъ t Uченикъ ѥго. андрэа братъ симона петра.
8
Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому:
9
ѥсть отрочищь сьде ѥдинъ иже имать. е7. хлэбъ ячьнъ и дъвэ рыбэ. нъ си что сUть въ селико.
9
тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?
10
рече же I©ъ. сътворите чlвкомъ възлечи. бэ же трава мънога на мэстэ. възлеже Uбо мUжь яко пzть тысzщь.
10
Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч.
11
приятъ же хлэбы I©ъ. и хвалU въздавъ подасть Uченикомъ. а Uченици възлежащиимъ. тако же и t рыбU. ѥлико хотzхU.
11
Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
12
и яко насытишzсz. гlа Uченикомъ своимъ. съберэте избытъкы. UкрUхъ. да не погыбнеть ничьто же.
12
І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало.
13
събьраша же испълниша дъва на десzте кошz UкрUхъ t пzти хлэбъ ячьныихъ. иже испълнишz ѥдъшемъ.
13
І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли.
14
члbвци же знамение видэвъше. ѥже сътвори I©ъ. гlаахѫ яко сь ѥсть въистинU прbркъ грzдыи въ миръ.
14
Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ.
15
исусъ же разумэвь яко хотzть прити да въсхытzть и и сътворzть царя отиде пакы въ горѫ тъ ѥдинъ.
15
Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16
и яко поздэ бысть сънидошz ученици ѥго на море.
16
Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря.
17
и вълэзыще въ корабль эдэахѫ на онъ полъ моря вь каперънаумъ. и тьма абиѥ бысть и не у бэ къ нимъ пришьлъ исусъ.
17
І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.
18
море же велику вэтру дыхаѭщу въстаяше.
18
Дув сильний вітер, і море хвилювалося.
19
гребъше же яко дъва десzтэ и пzть стадии ли три десzти узьрэшz исуса ходzща по морю и близъ корабля бывъша и убоящz сz.
19
Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
20
онъ же глагола имъ: азъ ѥсмь не боите сz.
20
Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся.
21
хотэахѫ же прияти и въ корабль. и абиѥ бысть корабль на земли въ нѭже эдэахѫ.
21
Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли.
22
въ утрэи же дьнь народъ иже стояаше об онъ полъ моря видэвъше яко корабля иного не бэ ту тъкъмо ѥдинъ тъ въ ньже вънидошz ученици ѥго и яко не въниде съ ученикы своими исусъ въ корабль. нъ ѥдини ученици ѥго вънидошz.
22
Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його.
23
и ини придошz корабли отъ тиверияды близъ мэста идеже ядошz хлэбы хвалѫ въздавъшу господу.
23
Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім.
24
и ѥгда видэшz народи яко исуса не бысть ту ни ученикъ ѥго вълэзошz сами въ кораблѩ и придошz въ каперънаумъ ищѫще исуса.
24
Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
25
и обрэтъше и об онъ полъ моря рэшz ѥму: равви къгда сэмо приде;
25
І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди?
26
отъвэща имъ исусъ и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ ищете мене не яко видэсте знамения нъ яко яли ѥсте хлэбы и насытисте сz.
26
Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27
дэлаите не брашьно гыбнѫщеѥ нъ брашьно прэбываѭщеѥ въ животэ вэчьнэѥмь ѥже сынъ чловэчьскыи дасть вамъ. сего бо отьць знамена богъ.
27
Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог.
28
рэшz же къ нѥму: чьто сътворимъ да дэлаѥмъ дэла божия;
28
Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29
отъвэща исусъ и рече имъ: се ѥсть дэло божиѥ да вэруѥте въ тъ ѥгоже посъла онъ.
29
Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.
30
рэшz же ѥму: коѥ убо ты твориши знамениѥ да видимъ и вэрѫ имемъ тебэ; чьто дэлаѥши;
30
На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш?
31
отьци наши ядошz манънѫ въ пустыни. якоже ѥсть писано: хлэбъ съ небесе дасть имъ ясти.
31
Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти.
32
рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не муѶси дасть вамъ хлэбъ съ небесе нъ отьць мои даѥть вамъ хлэбъ истиньныи съ небесе.
32
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
33
хлэбъ бо божии ѥсть съходzи съ небесе и даѩи животъ вьсему миру.
33
Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
34
рэшz же къ нѥму: господи вьсегда даждь намъ хлэбъ сь.
34
На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей.
35
рече же имъ исусъ: азъ ѥсмь хлэбъ животьныи. грzдыи кь мънэ не имать възалкати сz и вэруѩи въ мz не имать въждzдати сz ни къгда же.
35
Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
36
нъ рэхъ вамъ яко и видэсте мz и не вэруѥте.
36
Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.
37
вьсе ѥже дасть мънэ отьць къ мънэ придеть. и грzдѫщааго къ мънэ не ижденѫ вънъ.
37
Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
38
яко сънидохъ съ небесе да не творѭ волѩ моѥѩ нъ волѭ посълавъшааго мz.
38
Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене.
39
се же ѥсть волz посълавъшааго мz отьца. да вьсе ѥже дасть мънэ отьць не погублѭ отъ нѥго нъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь.
39
Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
40
се же ѥсть воля посълавъшааго мz да вьсякъ видzи сына и вэруѩи въ нь имать животъ вэчьныи и въскрэшѫ и азъ въ послэдьнии дьнь.
40
Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
41
ръпътаахѫ же иудеи о нѥмь яко рече азъ ѥсмь хлэбъ съшьдыи съ небесе.
41
Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
42
и глаголаахѫ: не сь ли ѥсть исусъ сынъ иосифовъ ѥмуже мы знаѥмь отьца и матерь; како убо сь глаголѥть яко съ небесе сънидохъ;
42
І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
43
отъвэща же исусъ и рече имъ: не ръпъщэте междѫ собоѭ.
43
Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою.
44
ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не отьць посълавыи мz привлэчеть ѥго. и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь.
44
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день.
45
ѥсть писано въ пророцэхъ: и бѫдѫть вьси учени богъмь. вьсякъ слышавыи отьца и навыкъ придеть къ мънэ.
45
У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
46
не яко отьца видэлъ ѥсть къто. тъкъмо сыи отъ бога сь видэ отьца.
46
Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47
аминь аминь глаголѭ вамъ: вэруѩи въ мz имать живота вэчьнааго.
47
Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
48
азъ ѥсмь хлэбъ животьныи.
48
Я є хліб життя.
49
отьци ваши ядошz манънѫ въ пустыни и умрэшz.
49
Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли.
50
сь ѥсть хлэбъ съходzи съ небесе да аще къто отъ него ясть не умьреть.
50
Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре.
51
азъ ѥсмь хлэбъ живыи съшьдыи сь небесе. аще къто сънэсть отъ хлэба сего живъ бѫдеть въ вэкъ. хлэбъ бо иже азъ дамь плъть моя ѥсть ѭже азъ дамь за животъ вьсего мира.
51
Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
52
прьяахѫ же сz иудеи междѫ собоѭ глаголѭще: како можеть сь плъть своѭ дати намъ ясти;
52
Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
53
рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ: аще не ясте плъти сына чловэчьскааго и пиѥте кръве ѥго живота не имате въ себэ.
53
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі.
54
ядыи плъть моѭ и пиѩи крьвь моѭ имать животъ вэчьныи и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь.
54
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
55
плъть бо моя истиньно ѥсть брашьно и кръвь моя истиньно ѥсть пиво.
55
Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям.
56
ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь.
56
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому.
57
якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради.
57
Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене.
58
се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ.
58
Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
59
си рече на съборнщи учz въ каперънаумэ.
59
Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
60
мънози же слышавъшеи отъ ученикъ ѥго рекошz: жестоко ѥсть слово се. къто можеть ѥго слушати;
60
Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати?
61
вэды же исусъ въ себэ яко ръпъщѫть о семь ученици ѥго рече имъ: се ли вы блазнить;
61
Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
62
аще убо узьрите сына чловэчьскааго въсходzща идеже бэ прэжде.
62
А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?
63
духъ ѥсть иже живить отъ плъти нэсть пользz ни коѥѩ же. глаголы ѩже азъ глаголахъ вамъ духъ сѫть и животъ сѫть.
63
Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає.
64
нъ сѫть отъ васъ друзии иже не вэруѭть. вэдяаше бо испрьва исусъ къто сѫть невэруѭщеи и къто ѥсть хотzи прэдати и.
64
Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його.
65
и глаголааше: сего ради рэхъ вамъ яко ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не бѫдеть дано ѥму отъ отьца моѥго.
65
І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
66
отъ сего мънози отъ ученикъ ѥго идошz въспzть и кътому не хождаахѫ съ нимь.
66
Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
67
рече же исусъ обэма на десzте: еда и вы хощете ити;
67
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
68
отъвэща же ѥму симонъ петръ: господи къ кому идемъ; глаголы живота вэчьнааго имааши.
68
Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного,
69
и мы вэровахомъ и познахомъ яко ты ѥси христосъ сынь бога живааго.
69
і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
70
отъвэща имъ исусъ: не азъ ли васъ дъва на десzте избьрахъ; и отъ васъ ѥдинъ диаволъ ѥсть.
70
Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол.
71
глаголааше же иудѫ симонова искариота. сь бо хотэаше прэдати и ѥдинъ сы отъ обою на десzте.
71
Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох.