Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Рече же ученикомъ своимъ: не възможьно ѥсть да не придѫть съблазни. горе же тому имьже придѫть.
1
Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять.
2
унэѥ ѥму бы было аще бы камень жрьновьныи възложенъ на выѭ ѥго и въврьженъ въ море неже да съблажняѥть малыихъ сихъ ѥдиного.
2
Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3
вънемлэте себе. аще съгрэшить братъ твои. запрэти ѥмU. и яще покаѥтьсz tпUсти ѥмU.
3
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому;
4
и яще седмерицею дн7ьмь съгрэшить къ тебе. седмерицею обратитьсz къ тебе гlz каюсz. tпUсти ѥмU.
4
і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому.
5
рэша же апл7и гв7и. приложи намъ вэрU.
5
І сказали апостоли Господу: додай нам віри.
6
и рече же Gь. аще бысте вэрU имэли. яко зьрно горUщьно. гlали бысте Uбо сUкаминэ сеи. въздерисz и въвьрзисz въ море. и послUшала бы васъ.
6
Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7
которыи же t васъ рабъ имэяи орюща. или пасUща. иже пришьдъшю ѥмU съ села. речеть ѥмU абиѥ. минUвъ възлzзи.
7
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8
а не речеть ли ѥмU Uготоваи ми чьто вечерzю. и прэпоясавъсz слUжи ми. дондеже ѥмь и пью. и по томь ѥси и пьѥши ты.
8
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9
ѥда имать хвалU рабU томU. яко сътвори повелэная. не мьню.
9
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10
тако и вы. ѥгда сътворите повелэная вамъ. гlете яко раби недостоини ѥсмь. ѥже дължьни бэхомъ сътворити сътворихомъ.
10
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити.
11
И бысть идѫщу ѥму въ иерусалимъ и тъ прохождааше между самариѥѭ и галилеѥѭ.
11
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю.
12
въходzщю iс7ви въ вьсь ѥтерU. сърэтоша и десzть прокаженъ мѫжь. иже сташа издалечz.
12
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік.
13
и ти възнесоша гласъ гlюще. iс7е наставьниче помилUи ны.
13
І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас.
14
и видэвъ я рече имъ. шьдъше покажэтесz иѥрэомъ. и бысть идUщемъ имъ. очистишzсz.
14
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися.
15
ѥдинъ же t нихъ видэвъ яко исцэлэ. Възвратисz съ гласъмь великъмь славz б7а.
15
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16
и паде ниць на ногU ѥго. хвалU ѥмU въздая. и тъ бэ самарzнинъ.
16
і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин.
17
tвэщавъ же iс7ъ и рече. не десzть ли очистисz. да девzть.*
17
Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?
18
како не обратишzсz. възвращьшесz дати славU богU тъкъмо иноплеменьникъ сь.
18
Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?
19
и рече ѥмU въставъ иди вэра твоя сп©еть тz.
19
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20
Въпрошенъ же бывъ отъ фарисеи къгда придеть царьствиѥ божиѥ отъвэща имъ и рече: не придеть царьствиѥ божиѥ съ сѫмьнэниѥмь.
20
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно,
21
ни рекѫть: се сьде ли овъде. се бо царьствиѥ божиѥ вънѫтрьѫдѫ въ васъ ѥсть.
21
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є.
22
рече же къ ученикомъ: придѫть дниѥ ѥгда въжделэѥте ѥдиного днии сына чловэчьскааго видэти и не узьрите.
22
Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
23
и рекѫть вамъ: се сьде се овъде христосъ не изидэте ни поженэте.
23
І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся,
24
яко бо млънии блисцаѭщи сz отъ подънебесныѩ на подънебеснѫѭ свэтить сz тако бѫдеть сынъ чловэчьскыи въ дьнь свои.
24
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25
прэжде же подобаѥть ѥму много пострадати и искушену быти отъ рода сего.
25
Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26
и якоже бысть въ дьни ноѥвы тако бѫдеть и въ дьни сына чловэчьскааго.
26
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27
ядэахѫ и пияхѫ женэахѫ сz и посягаахѫ до нѥгоже дьне въниде ноѥ въ ковьчегъ и приде потопъ и погуби вьсz.
27
їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх.
28
такожде и якоже бысть въ дьни лотовы ядэахѫ и пияхѫ куповаахѫ и продаяахѫ саждаахѫ зъдаахѫ.
28
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували;
29
въ ньже дьнь изиде лотъ отъ содомлянъ одъжди жупелъ и огнь съ небесе и погуби вьсz.
29
а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх;
30
по томужде бѫдеть и дьнь въ ньже сынъ чловэчьскыи явить сz.
30
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31
въ тъ дьнь иже бѫдеть на кровэ и съсѫди ѥго въ дому да не сълазить възzтъ ихъ. и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть.
31
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад.
32
поминаите женѫ лотовѫ.
32
Згадайте жінку Лотову.
33
иже аще възищеть душz своѥѩ ѭ съпасти погубить ѭ. а иже погубить ѭ живить ѭ.
33
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34
глаголѭ же вамъ: въ тѫ нощь бѫдете дъва на ложи ѥдиномь. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть.
34
Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться.
35
бѫдете дъвэ въкупэ мелѭщи. ѥдинѫ поѥмлѭть а другѫѭ оставляѭть.
35
Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
36
дъва бѫдете на селэ. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть.
36
Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37
и отъвэщавъше глаголашz ѥму: къде господи; онъ же рече имъ: идеже тэло ту орьли сънемлѭть сz.
37
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.