Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 11
Архангельське Євангеліє, 1092р.
Українською (п. Філарета)
1
И ѥгда приближи сz въ иерусалимъ въ виfфагиѭ и виfаниѭ къ горэ елеоньсцэ посъла дъва отъ ученикъ своихъ.
1
Коли наблизились до Єрусалима, до Виффагії та Вифанії, до гори Елеонської, Ісус посилає двох з учеників Своїх
2
и глагола има: идэта въ вьсь яже ѥсть прzмо вама. и абиѥ въходzща въ нѭ обрzщета жрэбьць привzзанъ на ньже нэсть не у ни къто же отъ чловэкъ въсэлъ. отърэшьша и приведэта.
2
і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете осля прив’язане, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв’язавши його, приведіть.
3
и аще вама къто речеть: чьто се дэѥта; рьцэта яко господь ѥго трэбуѥть. и абиѥ посълеть и сэмо.
3
І якщо хто скаже вам: що це ви робите, — відповідайте, що Господь потребує його; і відразу ж пошле його сюди.
4
идосте же и обрэтосте жрэбьць привzзанъ при двьрьхъ вънэ на распѫтии. и отърэшаасте и.
4
Вони пішли і знайшли молодого осла, прив’язаного на вулиці біля воріт, і відв’язали його.
5
и ѥдини отъ стоящиихъ ту глаголашz има: чьто дэѥта отърэшаѭща жрэбьць;
5
І деякі з тих, що там стояли, говорили їм: що робите, навіщо відв’язуєте осля?
6
она же рекосте имъ якоже заповэдэ исусъ и оставишz я.
6
Вони відповіли їм, як велів Ісус, і ті відпустили їх.
7
и приведосте жрэбьць къ исусови. и възложиша на нь ризы своѩ. и въсэде на нь.
7
І привели осля до Ісуса; і поклали на нього одяг свій; і сів на нього.
8
мънози ризы своѩ постилаахѫ по пѫти а друзии вэиѥ рэзаахѫ отъ дрэва и постилаахѫ по пѫти.
8
Багато хто стелив свій одяг по дорозі; а інші різали гілки з дерев і встилали ними дорогу.
9
и прэдъходzщеи и въ слэдъ ходzщеи въпияахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне.
9
І ті, які пішли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, викликували: осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє!
Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!
11
и въниде въ иерусалимъ исусъ и въ црькъвь. и съглzдавъ вьсе поздэ уже сѫщу часу изиде въ виfаниѭ съ обэма на десzте.
11
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в храм; і, оглянувши все, оскільки час уже був пізній, пішов до Вифанії з дванадцятьма.
12
и въ утрьнии ишьдъшемъ имъ отъ вифаниѩ възалъка.
12
На другий день, коли вони вийшли з Вифанії, зголоднів.
13
и видэвъ смокъвьницѫ из далече имѫщѫ листвиѥ приде аще убо обрzщеть на неи чьто. и пришьдъ къ нѥи ни чьсо же на нѥи не обрэте тъкъмо листвиѥ не бэ бо врэмz смокъвамъ.
13
І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, пішов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не час був для смокв.
14
и отъвэщавъ исусъ рече ѥи: кътому отъ тебе въ вэкъ ни къто же плода не сънэсть. слышаахѫ же ученици ѥго.
14
І сказав їй Ісус: віднині нехай довіку ніхто плоду твого не з’їсть. І чули те ученики Його.
15
и придошz пакы въ иерусалимъ и въшьдъ исусъ въ црькъвь начzтъ изгонити продаѭщzѩ и купуѭщzѩ въ црькъви и дъскы тръжьникъ и сэдалища продаѭщиихъ голѫби испроврьже.
15
Прийшли до Єрусалима. Ісус, увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали і купували в храмі; і столи міняйл, і лави тих, що продавали голубів, поперекидав.
16
и не дадэаше ни кому же мимо нести съсѫдъ сквозэ црькъвь.
16
І не дозволяв, щоб хто переніс через храм будь-яку річ.
17
и учааше глаголѩ имъ: нэсть ли писано яко храмъ мои храмъ молитвэ наречеть сz вьсэмъ ѩзыкомъ. вы же сътвористе и врьтьпъ разбоиникомъ.
17
І вчив їх, кажучи: чи не написано: дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? Ви ж зробили його вертепом розбійників.
18
и слышашz кънижьници и архиереи и искаахѫ како и бышz погубили. бояхѫ бо сz ѥго яко вьсь народъ дивляахѫ сz о учении ѥго.
18
Почули це книжники і первосвященики і шукали, як би погубити Його, але боялися, тому що весь народ дивувався Його вченню.
19
и яко поздэ бысть исхождааше вънъ из града.
19
Коли ж стало пізно, Він вийшов геть з міста.
20
и мимо ходzще утро видэшz смокъвьницѫ усъхъшѫ ис корения.
20
Проходячи вранці, побачили смоковницю, що всохла до кореня.
І, згадавши, Петро сказав Йому: Учителю, дивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла.
22
аще имате вэрU. бж}ю.*
22
Ісус, відповідаючи, говорить їм:
23
ам7нъ гlю вамъ. яко иже речеть горэ сеи. двигнисz. и въвьрзисz въ море. и не UсUмьнитьсz въ ср7дци своѥмь. нъ вэру иметь. яко же гlѥть бываѥть. бUдеть ѥмU. ѥже аще речеть.
23
майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже.