Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 7
Архангельське Євангеліє, 1092р.
Українською (п. Філарета)
1
И събьрашz сz къ нѥму фарисеи и ѥдини отъ кънижьникъ пришьдъше отъ иерусалима.
1
Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Єрусалима,
2
и видэвъше ѥдины отъ ученикъ ѥго нечистама рѫкама сирэчь не умъвенама эдѫщz хлэбы зазьрэахѫ.
2
І, побачивши, що деякі з учеників Його їли хліб нечистими, тобто немитими, руками, докоряли їм.
3
фарисеи бо и вьси иудеи аще не умыѭть рѫку тьрѫще не эдzть дрьжzще прэдания старьць.
3
Бо фарисеї і всі юдеї не їдять, не вимивши старанно рук, додержуючись передань предків.
4
и отъ куплѩ аще не покѫплѭть сz не эдzть. и ина мънога сѫть яже приѩшz дрьжати крьщение стькльницамъ и чваномъ и котьломъ и одромъ.
4
І після торжища, доки не обмиються, не їдять. Є і багато іншого, чого у них прийнято дотримуватись: обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок.
5
по томь же въпрошаахѫ и фарисеи и кънижьници: по чьто не ходzть ученици твои по прэданию старьць нъ неумъвенама рѫкама эдzть хлэбъ;
5
Потім питають Його фарисеї і книжники: чому ученики Твої не роблять за переданням предків, а їдять хліб немитими руками?
6
онъ же отъвэщавъ рече имъ яко добрэ прорече исаия о васъ лицемэри. якоже ѥсть писано: сии людиѥ устнама мz чьтѫть. а срьдьце ихъ кромэ отъстоить отъ мене.
6
Він сказав їм у відповідь: добре пророкував Ісая про вас, лицемірів, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене.
7
въсуѥ же чьтѫть мz учzще учения заповэдии чловэчьскъ.
7
Марно ж шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських.
8
оставльше бо заповэдь божиѭ дрьжите прэдания чловэчьска крьщение чьваномъ и стькльницамъ и ина подобьна такова мънога творите.
8
Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмиваєте чаші і кухлі і робите багато іншого, до цього подібного.
9
и глаголааше имъ: добрэ отъмэтаѥте сz заповэди божиѩ да прэданиѥ ваше съблюдете.
9
І сказав їм: чи добре, що відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання?
10
моµѶси бо рече: чьти отьца своего и матерь своѭ. и иже зълословить отьца ли матерь съмьртиѭ да умьреть.
10
Бо Мойсей сказав: шануй батька свого і матір свою; і: хто лихословить на батька або матір, нехай смертю помре.
11
вы же глаголѥте: аще речеть чловэкъ отьцу ли матери корванъ ѥже ѥсть даръ ѥже аще отъ мене пользевалъ ѥси.
11
А ви кажете: якщо скаже людина батькові чи матері: «корван», тобто дар Богові те, чим би ти скористався від мене,
12
и кътому не оставляѥте ѥго ни чесо же сътворити отьцу своѥму ли матери своѥи
12
то вже дозволено нічого не робити для батька свого або матері своєї.
13
престѫпаѭще слово божиѥ прэданиѥмь вашимь ѥже прэдасте. и подобьна такова мънога творите.
13
Переступаєте слово Боже переданням вашим, яке ви ж і установили; і робите багато чого, до цього подібного.
14
и призъвавъ вьсь народъ глаголааше имъ: послушаите мене вьси и разумэваите.
14
І, покликавши весь народ, говорив йому: слухайте Мене всі і розумійте:
15
ни чьто же ѥсть отъ вънэѫду чловэка въходz въ нь не можеть оскврьнити и. нъ исходzщая из нѥго та сѫть сквьрнzщая чловэка.
15
нічого нема поза людиною, що входило б у неї і оскверняло її; але те, що виходить з неї, — те й оскверняє людину.
16
аще кто имать уши слышати да слышить.
16
Якщо хто має вуха слухати, нехай слухає!
17
и ѥгда въниде въ домъ отъ народа въпрашаахѫ и ученици ѥго о притъчи
17
І коли Він увійшов у дім від народу, ученики Його спитали Його про притчу.
18
и глагола имъ: тако ли и вы неразумиви ѥсте; не разумэѥте ли яко вьсяко ѥже из въну въходить въ чловэка не можеть ѥго осквьрнити;
18
Він сказав їм: невже ви такі нерозумні? Невже не розумієте, що все те, що входить у людину ззовні, не може осквернити її?
19
яко не въходить ѥму въ срьдьце нъ въ чрэво и сквозэ афедронъ исходить истрэбляѩ вься брашьна.
19
Бо входить їй не в серце, а в утробу, і виходить геть, чим очищається всяка їжа.
20
глаголааше же яко исходzщеѥ отъ чловэка то скврьнить чловэка.
20
Далі сказав: те, що виходить з людини, оскверняє людину.
21
из ѫтрьѭду бо отъ срьдца чловэчьска помышлѥния зъла исходzть прэлюбодэания любодэяния убииства
21
Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства,
22
татьбы обиды лѫкавьство льсть студодэяниѥ око лѫкавьно власфимия гръдыни безумиѥ.