Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И ца́рь Соломо́нъ бѣ́ женолюби́въ, и поя́ жены́ чужды́я, и дще́рь фарао́ню, Моаві́тяныни, Аммані́тяныни, и Аморре́аныни,
1
И# цaрь соломHнъ бЁ женолюби1въ, и3 поS жєны2 чужды6z, и3 дщeрь фараHню, мwав‡тzныни, ґмман‡тzныни, и3 ґморрє1аныни,
2
от язы́къ, и́хже отрече́ Госпо́дь сыно́мъ Ізра́илевымъ: не входи́те въ ня́, и ті́и да не вхо́дятъ въ ва́съ, да не отвратя́тъ ду́шъ ва́шихъ вслѣ́дъ і́долъ свои́хъ: къ тѣ́мъ прилѣпи́ся Соломо́нъ люби́ти,
2
t kзы6къ, и5хже tречE гDь сынHмъ ї}лєвымъ: не входи1те въ нS, и3 тjи да не вх0дzтъ въ вaсъ, да не tвратsтъ дyшъ вaшихъ в8слёдъ јдwлъ свои1хъ: къ тBмъ прилэпи1сz соломHнъ люби1ти,
3
и бы́ша єму́ же́нъ нача́лныхъ се́дмь со́тъ, и подло́жницъ три́ста.
3
и3 бhша є3мY жeнъ начaлныхъ сeдмь сHтъ, и3 подл0жницъ три1ста.
4
И бы́сть въ вре́мя ста́рости Соломо́ни, и соврати́ша жены́ чужді́я се́рдце єго́ вслѣ́дъ бого́въ ины́хъ, и не бѣ́ се́рдце єго́ соверше́нно съ Го́сподемъ Бо́гомъ єго́, я́коже се́рдце даві́да отца́ єго́,
4
И# бhсть въ врeмz стaрости соломHни, и3 соврати1ша жєны2 чужд‡z сeрдце є3гw2 в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, и3 не бЁ сeрдце є3гw2 совершeнно съ гDемъ бGомъ є3гw2, ћкоже сeрдце давjда nтцA є3гw2,
5
и хожда́ше Соломо́нъ вслѣ́дъ Аста́рта ме́рзости Сідо́нскія и вслѣ́дъ царя́ и́хъ, і́дола сыно́въ Аммо́нихъ.
5
и3 хождaше соломHнъ в8слёдъ ґстaрта мeрзости сідHнскіz и3 в8слёдъ царS и4хъ, јдwла сынHвъ ґммHнихъ.
6
И сотвори́ Соломо́нъ лука́воє предъ Го́сподемъ: и не хожда́ше вслѣ́дъ Го́спода, я́коже даві́дъ оте́цъ єго́.
6
И# сотвори2 соломHнъ лукaвое пред8 гDемъ: и3 не хождaше в8слёдъ гDа, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2.
7
Тогда́ созда́ Соломо́нъ высо́ко [ка́пище] хамо́су, і́долу Моа́влю, и царю́ и́хъ, і́долу сыно́въ Аммо́нихъ, и Аста́ртѣ, ме́рзости Сідо́нстѣй, на горѣ́ я́же предъ Ієрусали́момъ:
7
ТогдA создA соломHнъ выс0ко (кaпище) хамHсу, јдwлу мwaвлю, и3 царю2 и4хъ, јдwлу сынHвъ ґммHнихъ, и3 ґстaртэ, мeрзости сідHнстэй, на горЁ ћже пред8 їеrли1момъ:
8
и та́ко сотвори́ всѣ́мъ жена́мъ свои́мъ чужди́мъ, я́же кадя́ху и жря́ху і́доломъ свои́мъ.
8
и3 тaкw сотвори2 всBмъ женaмъ свои6мъ чужди6мъ, ±же кадsху и3 жрsху јдwлwмъ свои6мъ.
9
И разгнѣ́вася Госпо́дь на Соломо́на, я́ко уклони́ се́рдце своє́ от Го́спода Бо́га Ізра́илева, и я́вльшагося єму́ два́жды
9
И# разгнёвасz гDь на соломHна, ћкw ўклони2 сeрдце своE t гDа бGа ї}лева, и3 ћвльшагwсz є3мY двaжды
10
и заповѣ́давшаго єму́ два́жды о словеси́ се́мъ, весма́ не ходи́ти єму́ вслѣ́дъ бого́въ инѣ́хъ, но храни́ти и твори́ти я́же заповѣ́да єму́ Госпо́дь Бо́гъ,
10
и3 заповёдавшагw є3мY двaжды њ словеси2 сeмъ, весмA не ходи1ти є3мY в8слёдъ богHвъ и3нёхъ, но храни1ти и3 твори1ти ±же заповёда є3мY гDь бGъ,
11
и рече́ Госпо́дь къ Соломо́ну: поне́же бы́ша сія́ съ тобо́ю, и не сохрани́лъ єси́ за́повѣдій мои́хъ и повелѣ́ній мои́хъ, я́же заповѣ́дахъ тебѣ́, раздира́я раздеру́ ца́рство твоє́ изъ руку́ твоє́ю и да́мъ є́ рабу́ твоєму́:
11
и3 речE гDь къ соломHну: понeже бhша сі‰ съ тоб0ю, и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэдій мои1хъ и3 повелёній мои1хъ, ±же заповёдахъ тебЁ, раздирaz раздерY цaрство твоE и3з8 рукY твоє1ю и3 дaмъ є5 рабY твоемY:
12
оба́че во дни́ твоя́ не сотворю́ си́хъ даві́да ра́ди отца́ твоєго́: от руки́ же сы́на твоєго́ отиму́ є́:
12
nбaче во дни6 тво‰ не сотворю2 си1хъ давjда рaди nтцA твоегw2: t руки1 же сhна твоегw2 tимY є5:
13
то́кмо всего́ ца́рства не возму́, ски́петръ єди́нъ да́мъ сы́ну твоєму́ даві́да ра́ди раба́ моєго́ и Ієрусали́ма ра́ди гра́да, єго́же избра́хъ.
13
т0кмw всегw2 цaрства не возмY, ски1петръ є3ди1нъ дaмъ сhну твоемY давjда рaди рабA моегw2 и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ.
14
И воздви́же Госпо́дь проти́вника на Соломо́на Аде́ра Ідуме́анина от сѣ́мене ца́рска во Ідуме́и.
14
И# воздви1же гDь проти1вника на соломHна ґдeра їдумeанина t сёмене цaрска во їдумeи.
15
И бы́сть єгда́ искорени́ даві́дъ Єдо́ма, єгда́ и́де Іоа́въ воєво́да во́й погреба́ти побіє́нныя, изсѣче́ вся́къ му́жескъ по́лъ во Ідуме́и:
15
И# бhсть є3гдA и3скорени2 давjдъ є3дHма, є3гдA и4де їwaвъ воев0да вHй погребaти побіє1нныz, и3зсэчE всsкъ мyжескъ п0лъ во їдумeи:
16
я́ко ше́сть ме́сяцъ сѣдя́ше та́мо Іоа́въ и ве́сь Ізра́иль во Ідуме́и, до́ндеже изби́ вся́къ му́жескъ по́лъ въ Ідуме́и:
16
ћкw шeсть мцcъ сэдsше тaмw їwaвъ и3 вeсь ї}ль во їдумeи, д0ндеже и3зби2 всsкъ мyжескъ п0лъ въ їдумeи:
17
и избѣже́ Аде́ръ са́мъ и вси́ му́жіє Ідуме́йстіи от отроко́въ отца́ єго́ съ ни́мъ, и внидо́ша во Єги́петъ: Аде́ръ же бя́ше о́трочищь ма́лъ.
17
и3 и3збэжE ґдeръ сaмъ и3 вси2 мyжіе їдумeйстіи t nтрокHвъ nтцA є3гw2 съ ни1мъ, и3 внид0ша во є3гЂпетъ: ґдeръ же бsше џтрочищь мaлъ.
18
И воста́ша му́жіє изъ гра́да Мадіа́мска, и пріидо́ша въ Фара́нъ, и взя́ша муже́й съ собо́ю и пріидо́ша къ фарао́ну царю́ Єги́петскому. И вни́де Аде́ръ къ фарао́ну, и даде́ єму́ [ца́рь] до́мъ, и пи́щу опредѣли́ єму́, и зе́млю даде́ єму́.
18
И# востaша мyжіе и3з8 грaда мадіaмска, и3 пріид0ша въ фарaнъ, и3 взsша мужeй съ соб0ю и3 пріид0ша къ фараHну царю2 є3гЂпетскому. И# вни1де ґдeръ къ фараHну, и3 дадE є3мY (цaрь) д0мъ, и3 пи1щу њпредэли2 є3мY, и3 зeмлю дадE є3мY.
19
И обрѣ́те Аде́ръ благода́ть предъ очи́ма фарао́нима зѣло́, и даде́ єму́ въ жену́ сестру́ жены́ своєя́, сестру́ Ѳекемі́ны бо́лшую.
19
И# њбрёте ґдeръ благодaть пред8 nчи1ма фараHнима ѕэлw2, и3 дадE є3мY въ женY сестрY жены2 своеS, сестрY fекемjны б0лшую.
20
И роди́ єму́ сестра́ Ѳекемі́ны Аде́ру ганива́ѳа сы́на своєго́, и воскорми́ єго́ Ѳекемі́на посредѣ́ сыно́въ фарао́нихъ, и бѣ́ ганива́ѳъ посредѣ́ сыно́въ фарао́нихъ.
20
И# роди2 є3мY сестрA fекемjны ґдeру ганивafа сhна своего2, и3 воскорми2 є3го2 fекемjна посредЁ сынHвъ фараHнихъ, и3 бЁ ганивafъ посредЁ сынHвъ фараHнихъ.
21
И Аде́ръ услы́ша бо Єги́птѣ, я́ко у́спе даві́дъ со отцы́ свои́ми, и я́ко у́мре Іоа́въ воєво́да во́инству, и рече́ Аде́ръ къ фарао́ну: отпусти́ мя, да возвращу́ся въ зе́млю мою́.
21
И# ґдeръ ўслhша бо є3гЂптэ, ћкw ќспе давjдъ со nтцы6 свои1ми, и3 ћкw ќмре їwaвъ воев0да в0инству, и3 речE ґдeръ къ фараHну: tпусти1 мz, да возвращyсz въ зeмлю мою2.
22
И рече́ фарао́нъ Аде́ру: чи́мъ ты́ не дово́ленъ єси́ у мене́? и се́, ты́ про́сишися отити́ въ зе́млю свою́? И рече́ єму́ Аде́ръ: я́ко отпуща́я да отпу́стиши мя́. И возврати́ся Аде́ръ въ зе́млю свою́.
22
И# речE фараHнъ ґдeру: чи1мъ ты2 не дов0ленъ є3си2 ў менє2; и3 сE, ты2 пр0сишисz tити2 въ зeмлю свою2; И# речE є3мY ґдeръ: ћкw tпущaz да tпyстиши мS. И# возврати1сz ґдeръ въ зeмлю свою2.
23
И воздви́же Госпо́дь проти́вника Соломо́ну разо́на, сы́на Єліада́єва, и́же убѣже́ от Ададезе́ра царя́ су́вска, господи́на своєго́.
23
И# воздви1же гDь проти1вника соломHну разHна, сhна є3ліадaева, и4же ўбэжE t ґдадезeра царS сyвска, господи1на своегw2.
24
И собра́шася къ нему́ му́жіє, и бѣ́ воєво́да полка́ мяте́жнаго, єгда́ убива́ше я́ даві́дъ: и идо́ша въ Дама́скъ, и сѣдо́ша въ не́мъ, и воцари́шася въ дама́сцѣ.
24
И# собрaшасz къ немY мyжіе, и3 бЁ воев0да полкA мzтeжнагw, є3гдA ўбивaше | давjдъ: и3 и3д0ша въ дамaскъ, и3 сэд0ша въ нeмъ, и3 воцари1шасz въ дамaсцэ.
25
И бѣ́ стужа́я Ізра́илеви во вся́ дни́ Соломо́ни: сія́ зло́ба Аде́ра: и отягчи́ Ізра́иля и воцари́ся въ земли́ Єдо́мстѣй.
25
И# бЁ стужaz ї}леви во вс‰ дни6 соломw6ни: сі‰ ѕл0ба ґдeра: и3 њтzгчи2 ї}лz и3 воцари1сz въ земли2 є3дHмстэй.
26
И ієровоа́мъ сы́нъ нава́товъ, Єфра́ѳянинъ от сарі́ры, сы́нъ жены́ вдови́цы, ра́бъ Соломо́новъ, и воздви́же ру́цѣ на царя́ Соломо́на.
26
И# їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, є3фрafzнинъ t сарjры, сhнъ жены2 вдови1цы, рaбъ соломHновъ, и3 воздви1же рyцэ на царS соломHна.
27
И сія́ вина́, я́ко воздви́же ру́цѣ на царя́ Соломо́на: ца́рь Соломо́нъ созида́ше краєгра́діє и огражда́ше стѣно́ю гра́дъ даві́да отца́ своєго́:
27
И# сіS винA, ћкw воздви1же рyцэ на царS соломHна: цaрь соломHнъ созидaше краегрaдіе и3 њграждaше стэн0ю грaдъ давjда nтцA своегw2:
28
ієровоа́мъ же человѣ́къ крѣ́покъ си́лою. И ви́дѣ Соломо́нъ о́трока, я́ко му́жъ дѣ́лъ є́сть, и поста́ви єго́ надъ бремена́ми до́му Іо́сифова.
28
їеровоaмъ же человёкъ крёпокъ си1лою. И# ви1дэ соломHнъ џтрока, ћкw мyжъ дёлъ є4сть, и3 постaви є3го2 над8 бременaми д0му їHсифова.
29
И бы́сть во вре́мя о́но, и ієровоа́мъ изы́де изъ Ієрусали́ма, и обрѣ́те єго́ Ахі́а Силоні́тянинъ проро́къ на пути́, и соврати́ єго́ съ пути́: и бѣ́ Ахі́а облече́нъ въ ри́зу но́ву: и [бѣ́ста] о́ба єди́ны на по́ли.
29
И# бhсть во врeмz џно, и3 їеровоaмъ и3зhде и3з8 їеrли1ма, и3 њбрёте є3го2 ґхjа силwнjтzнинъ прbр0къ на пути2, и3 соврати2 є3го2 съ пути2: и3 бЁ ґхjа њблечeнъ въ ри1зу н0ву: и3 (бёста) џба є3ди6ны на п0ли.
30
И взя́ Ахі́а за ри́зу свою́ но́вую, я́же бѣ́ на не́мъ, и раздра́ ю́ на двана́десять жре́бій,
30
И# взS ґхjа за ри1зу свою2 н0вую, ћже бЁ на нeмъ, и3 раздрA ю5 на дванaдесzть жрє1бій,
31
и рече́ ієровоа́му: пріими́ себѣ́ де́сять жре́бій, я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: се́, а́зъ отторга́ю ца́рство изъ руки́ Соломо́ни, и да́мъ ти́ хору́гвій де́сять:
31
и3 речE їеровоaму: пріими2 себЁ дeсzть жрє1бій, ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ tторгaю цaрство и3з8 руки2 соломHни, и3 дaмъ ти2 хорyгвій дeсzть:
32
и двѣ́ хору́гви бу́дутъ єму́, раба́ ра́ди моєго́ даві́да и Ієрусали́ма ра́ди гра́да, єго́же избра́хъ себѣ́ от всѣ́хъ колѣ́нъ Ізра́илевыхъ,
32
и3 двЁ хор{гви бyдутъ є3мY, рабA рaди моегw2 давjда и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ себЁ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ,
33
зане́же оста́ви мя́ и поклони́ся Аста́ртѣ ме́рзости Сідо́нстѣй и хамо́су и кумі́ромъ Моа́влимъ и царю́ и́хъ претыка́нію сыно́въ Аммо́нихъ, и не по́йде по путе́мъ мои́мъ, є́же твори́ти уго́дная предо мно́ю, я́коже даві́дъ оте́цъ єго́:
33
занeже њстaви мS и3 поклони1сz ґстaртэ мeрзости сідHнстэй и3 хамHсу и3 кумjрwмъ мw†влимъ и3 царю2 и4хъ претыкaнію сынHвъ ґммHнихъ, и3 не п0йде по путє1мъ мои6мъ, є4же твори1ти ўгHднаz предо мн0ю, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2:
34
и не отиму́ ца́рства всего́ от руку́ єго́, поне́же защища́я защищу́ єго́ во вся́ дни́ живота́ єго́, даві́да ра́ди раба́ моєго́, єго́же избра́хъ, и́же сохрани́ за́повѣди моя́ и оправда́нія:
34
и3 не tимY цaрства всегw2 t рукY є3гw2, понeже защищaz защищY є3го2 во вс‰ дни6 животA є3гw2, давjда рaди рабA моегw2, є3г0же и3збрaхъ, и4же сохрани2 зaпwвэди мо‰ и3 њправд†ніz:
35
и отиму́ ца́рство от руки́ сы́на єго́, и да́мъ ти́ де́сять хору́гвій,
35
и3 tимY цaрство t руки2 сhна є3гw2, и3 дaмъ ти2 дeсzть хорyгвій,
36
сы́ну же єго́ да́мъ двѣ́ хору́гви, я́ко да бу́детъ престо́лъ рабу́ моєму́ даві́ду во вся́ дни́ предо мно́ю во Ієрусали́мѣ гра́дѣ, єго́же избра́хъ себѣ́ на положе́ніє и́мени моєму́ та́мо:
36
сhну же є3гw2 дaмъ двЁ хор{гви, ћкw да бyдетъ прест0лъ рабY моемY давjду во вс‰ дни6 предо мн0ю во їеrли1мэ грaдэ, є3г0же и3збрaхъ себЁ на положeніе и4мени моемY тaмw:
37
и пріиму́ тя́, и воцари́шися, въ ни́хже жела́єтъ душа́ твоя́, и ты́ бу́деши ца́рь надъ Ізра́илемъ:
37
и3 пріимY тS, и3 воцари1шисz, въ ни1хже желaетъ душA твоS, и3 ты2 бyдеши цaрь над8 ї}лемъ:
38
и бу́детъ а́ще сохрани́ши вся́, єли́ка заповѣ́даю ти́, и по́йдеши по путе́мъ мои́мъ, и сотвори́ши уго́дная предо мно́ю, храни́ти за́повѣди моя́ и повелѣ́нія моя́, я́коже сотвори́ даві́дъ ра́бъ мо́й, и бу́ду съ тобо́ю, и сози́жду ти́ до́мъ вѣ́ренъ, я́коже созда́хъ даві́ду, и да́мъ ти́ Ізра́иля:
38
и3 бyдетъ ѓще сохрани1ши вс‰, є3ли6ка заповёдаю ти2, и3 п0йдеши по путє1мъ мои6мъ, и3 сотвори1ши ўгHднаz предо мн0ю, храни1ти зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, ћкоже сотвори2 давjдъ рaбъ м0й, и3 бyду съ тоб0ю, и3 сози1жду ти2 д0мъ вёренъ, ћкоже создaхъ давjду, и3 дaмъ ти2 ї}лz:
39
и озло́блю ро́дъ даві́довъ за сія́, но не во вся́ дни́.
39
и3 њѕл0блю р0дъ давjдовъ за сі‰, но не во вс‰ дни6.
40
И иска́ше Соломо́нъ уби́ти ієровоа́ма. И воста́ ієровоа́мъ, и убѣжа́ во Єги́петъ къ сусакі́му царю́ Єги́петску, и бѣ́ во Єги́птѣ, до́ндеже Соломо́нъ у́мре.
40
И# и3скaше соломHнъ ўби1ти їеровоaма. И# востA їеровоaмъ, и3 ўбэжA во є3гЂпетъ къ сусакjму царю2 є3гЂпетску, и3 бЁ во є3гЂптэ, д0ндеже соломHнъ ќмре.
41
И про́чая слове́съ Соломо́нихъ, и вся́ єли́ка сотвори́, и ве́сь смы́слъ єго́, не се́ ли, сія́ пи́сана бы́ша въ кни́зѣ слове́съ Соломо́нихъ?
41
И# прHчаz словeсъ соломHнихъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 вeсь смhслъ є3гw2, не сe ли, сі‰ пи6сана бhша въ кни1зэ словeсъ соломHнихъ;
42
И дні́є, въ ня́же ца́рствова Соломо́нъ во Ієрусали́мѣ надъ всѣ́мъ Ізра́илемъ, четы́редесять лѣ́тъ.
42
И# днjе, въ нsже цaрствова соломHнъ во їеrли1мэ над8 всёмъ ї}лемъ, четhредесzть лётъ.
43
И у́спе Соломо́нъ со отцы́ свои́ми: и погребо́ша єго́ во гра́дѣ даві́да отца́ єго́, и воцари́ся ровоа́мъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
43
И# ќспе соломHнъ со nтцы6 свои1ми: и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjда nтцA є3гw2, и3 воцари1сz ровоaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.