Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И и́де ца́рь ровоа́мъ въ Сікі́му, я́ко въ Сікі́му пріи́де ве́сь Ізра́иль воцари́ти єго́.
1
І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.
2
И бы́сть єгда́ услы́ша ієровоа́мъ сы́нъ нава́товъ, су́щу єму́ єще́ во Єги́птѣ, я́ко убѣ́глъ бѣ́ от лица́ Соломо́на, и возврати́ся ієровоа́мъ изъ Єги́пта:
2
І почув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту;
3
и посла́ша, и призва́ша єго́. И пріи́де ієровоа́мъ и ве́сь со́нмъ Ізра́илевъ, и реко́ша лю́діє къ царю́ ровоа́му глаго́люще:
3
і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали:
4
оте́цъ тво́й отягчи́ яре́мъ на́шъ, ты́ же ны́нѣ облегчи́ от рабо́ты отца́ твоєго́ же́стокія и от ярма́ єго́ тя́жкаго, єго́же возложи́ на ны́, и порабо́таємъ ти́.
4
батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.
5
И рече́ къ ни́мъ: отиди́те [и пребу́дите] до тре́тіяго дне́, и возврати́теся ко мнѣ́. И идо́ша.
5
І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ.
6
И возвѣсти́ ровоа́мъ ца́рь старѣ́йшинамъ, и́же бы́ша предстоя́ще предъ Соломо́номъ отце́мъ єго́, єще́ жи́ву єму́ су́щу, глаго́ля: ка́ко вы́ мы́слите, да отвѣща́ю лю́демъ си́мъ сло́во?
6
Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу?
7
И рѣ́ша єму́, глаго́люще: а́ще въ дне́шній де́нь бу́деши ра́бъ лю́демъ си́мъ и порабо́таєши и́мъ, и рече́ши и́мъ словеса́ бла́га, и бу́дутъ ти́ раби́ во вся́ дни́.
7
Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні.
8
И пренебреже́ совѣ́тъ старѣ́йшинъ, я́же совѣща́ша єму́, и совѣ́това со о́троки воспита́нными съ ни́мъ предстоя́вшими предъ лице́мъ єго́,
8
Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним,
9
и рече́ и́мъ: что́ вы́ совѣщава́єте? и что́ отвѣща́ю лю́демъ си́мъ, и́же рѣ́ша ко мнѣ́, глаго́люще: облегчи́ на́шъ яре́мъ, єго́же возложи́ оте́цъ тво́й на ны́?
9
і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»?
10
И глаго́лаша къ нему́ о́троцы воспита́нніи съ ни́мъ и рѣ́ша єму́: си́це да глаго́леши лю́демъ си́мъ, и́же рѣ́ша къ тебѣ́, глаго́люще: оте́цъ тво́й отягчи́ яре́мъ на́шъ: ты́ же ны́нѣ облегчи́ от на́съ: сія́ рече́ши къ ни́мъ: ю́ность моя́ толстѣ́є чре́слъ отца́ моєго́:
10
І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого;
11
и ны́нѣ оте́цъ мо́й наложи́ на вы́ яре́мъ тя́жекъ, а́зъ же приложу́ къ ярму́ ва́шему: оте́цъ мо́й наказа́ вы́ ра́нами, а́зъ же накажу́ вы́ скорпіо́нами.
11
отже, якщо батько мій обтяжував вас тяжким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами».
12
И пріи́де ве́сь Ізра́иль къ царю́ ровоа́му въ де́нь тре́тій, я́коже рече́ и́мъ ца́рь, глаго́ля: возврати́теся ко мнѣ́ въ де́нь тре́тій.
12
Ієровоам і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день.
13
И отвѣща́ ца́рь къ лю́демъ же́стоко: и оста́ви ца́рь ровоа́мъ совѣ́тъ старѣ́йшинъ, я́же совѣща́ша єму́,
13
І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому;
14
и рече́ къ ни́мъ по совѣ́ту отроко́въ, глаго́ля: оте́цъ мо́й отягчи́ яре́мъ ва́шъ, а́зъ же приложу́ къ ярму́ ва́шему: оте́цъ мо́й наказа́ вы́ ра́нами, а́зъ же накажу́ вы́ скорпіо́нами.
14
і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.
15
И не послу́ша ца́рь люді́й, я́ко бѣ́ превраще́ніє от Го́спода, я́ко да утверди́тъ глаго́лъ сво́й, єго́же глаго́ла руко́ю Ахі́и Силоні́тянина о ієровоа́мѣ сы́нѣ нава́товѣ.
15
І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.
16
И ви́дѣ ве́сь Ізра́иль, я́ко не послу́ша ца́рь гла́са и́хъ, и отвѣща́ша лю́діє царю́, глаго́люще: ка́я на́мъ ча́сть въ даві́дѣ? и нѣ́сть на́мъ наслѣ́дія въ сы́нѣ Ієссе́овѣ: бѣжи́, Ізра́илю, въ кро́вы своя́: ны́нѣ паси́ до́мъ тво́й, даві́де. И отъи́де Ізра́иль въ кро́вы своя́.
16
І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І розійшовся Ізраїль по наметах своїх.
17
Надъ сынми́ же Ізра́илевыми, и́же живя́ху во градѣ́хъ Іу́диныхъ, воцари́ся ровоа́мъ надъ ни́ми.
17
Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював Ровоам.
18
И посла́ ца́рь ровоа́мъ Адоніра́ма, и́же надъ да́нію, и поби́ єго́ ка́меніємъ ве́сь Ізра́иль, и у́мре. Ца́рь же ровоа́мъ потща́ся взы́ти на колесни́цу убѣжа́ти во Ієрусали́мъ.
18
І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
19
И отложи́ся Ізра́иль от до́му даві́дова да́же до дне́сь.
19
І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня.
20
И бы́сть єгда́ услы́ша ве́сь Ізра́иль, я́ко возврати́ся ієровоа́мъ от Єги́пта, и посла́ша, и призва́ша єго́ на собо́ръ, и воцари́ша єго́ надъ Ізра́илемъ: и не бѣ́ вслѣ́дъ до́му даві́дова, то́кмо хору́гвь Іу́дина и Веніамі́нова.
20
Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового].
21
И ровоа́мъ вни́де во Ієрусали́мъ и собра́ ве́сь со́нмъ Іу́динъ и хору́гвь Веніамі́ню, сто́ и два́десять ты́сящъ ю́ношей, творя́щихъ бра́нь, ра́товати на до́мъ Ізра́илевъ, є́же возврати́ти ца́рство ровоа́му сы́ну Соломо́ню.
21
Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іудиного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона.
22
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко саме́ю человѣ́ку Бо́жію, глаго́ля:
22
І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано:
23
рцы́ къ ровоа́му сы́ну Соломо́ню царю́ Іу́дину и ко всему́ до́му Іу́дину и Веніамі́нову и ко оста́вшымся лю́демъ, глаго́ля:
23
скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іудиному і Веніаміновому й іншому народу:
24
та́ко глаго́летъ Госпо́дь: не восходи́те, ниже́ ра́туйте на бра́тію ва́шу, на сы́ны Ізра́илевы: но возврати́теся кі́йждо въ до́мы своя́, я́ко от мене́ бы́сть глаго́лъ се́й. И послу́шаша словесе́ Госпо́дня, и преста́ша ити́ по глаго́лу Госпо́дню.
24
так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа.
25
И созда́ ієровоа́мъ Сікі́му въ горѣ́ Єфре́мли, и всели́ся въ не́й, и изы́де отту́ду, и созда́ фануи́ла.
25
І оббудував Ієровоам Сихем на горі Єфремовій й оселився в ньому; звідти пішов і побудував Пенуїл.
26
И рече́ ієровоа́мъ въ се́рдцы своє́мъ: се́, ны́нѣ возврати́тся ца́рство въ до́мъ даві́довъ,
26
І говорив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового;
27
а́ще взы́дутъ лю́діє сі́и вознести́ же́ртву въ хра́мѣ Госпо́дни во Ієрусали́мъ, и обрати́тся се́рдце люді́й ко Го́споду и господи́ну своєму́, къ ровоа́му царю́ Іу́дину, и убію́тъ мя́, и возвратя́тся къ ровоа́му царю́ Іу́дину.
27
якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського.
28
И усовѣ́това ца́рь, и сотвори́ двѣ́ ю́ницы зла́ты, и рече́ къ лю́демъ: довлѣ́єтъ ва́мъ восходи́ти во Ієрусали́мъ: се́, бо́зи твои́, Ізра́илю, изве́дшіи тя́ изъ земли́ Єги́петскія.
28
І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели тебе з землі Єгипетської.
29
И поста́ви єди́ну въ Веѳи́ли, а другу́ю въ да́нѣ.
29
І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані.
30
И бы́сть сло́во сіє́ на согрѣше́ніє, и идя́ху лю́діє предъ лице́мъ ю́ницы єди́ныя да́же до Да́на, и оста́виша хра́мъ Госпо́день.
30
І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них , навіть у Дан, [і залишили храм Господній].
31
И сотвори́ ка́пища на высо́кихъ, и сотвори́ жерцо́въ ча́сть от люді́й, и́же не бѣ́ша от сыно́въ Леві́иныхъ.
31
І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних.
32
И сотвори́ ієровоа́мъ пра́здникъ въ осмы́й ме́сяцъ въ пятыйна́десять де́нь ме́сяца, по пра́зднику, и́же въ земли́ бѣ́ Іу́динѣ, и взы́де на олта́рь, єго́же сотвори́ въ Веѳи́ли, жре́ти ю́ницамъ, я́же сотвори́, и поста́ви въ Веѳи́ли жерцы́ на высо́кихъ, я́же сотвори́.
32
І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив,
33
И взы́де на олта́рь, єго́же сотвори́ въ Веѳи́ли, въ осмы́й ме́сяцъ, въ пятыйна́десять де́нь въ пра́здникъ, єго́же соста́ви по се́рдцу своєму́: и сотвори́ пра́здникъ сыно́мъ Ізра́илевымъ, и взы́де на олта́рь є́же пожре́ти.
33
і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння.