Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И рече́ иліа́ проро́къ Ѳесві́тянинъ, и́же от Ѳесві́и Галаа́дскія, ко Ахаа́ву: жи́въ Госпо́дь Бо́гъ си́лъ, Бо́гъ Ізра́илевъ, єму́же предстою́ предъ ни́мъ, а́ще бу́детъ въ лѣ́та сія́ роса́ и до́ждь, то́чію от у́стъ словесе́ моєго́.
1
І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.
2
И бы́сть глаго́лъ Госпо́день ко иліи́:
2
І було до нього слово Господнє:
3
иди́ отсю́ду на восто́къ и скры́йся въ пото́цѣ хора́ѳа пря́мо лицу́ Іорда́нову:
3
піди звідси і повернися на схід і сховайся біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану;
4
и бу́деши пи́ти от пото́ка во́ду, и вра́номъ заповѣ́дахъ препита́ти тя́ та́мо.
4
з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там.
5
И сотвори́ иліа́ по глаго́лу Госпо́дню, и сѣ́де при пото́цѣ хора́ѳовѣ пря́мо лицу́ Іорда́нову:
5
І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану.
6
и вра́нове приноша́ху єму́ хлѣ́бы и мяса́ зау́тра, и хлѣ́бы и мяса́ къ ве́черу, и от пото́ка пія́ше во́ду.
6
І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив.
7
И бы́сть по дне́хъ, и и́зсше исто́чникъ, я́ко не бѣ́ дождя́ на зе́млю,
7
Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю.
8
и бы́сть глаго́лъ Госпо́день ко иліи́ глаго́ля:
8
І було до нього слово Господнє:
9
воста́ни и иди́ въ саре́пту Сідо́нскую, и пребу́ди та́мо: се́ бо, заповѣ́дахъ та́мо женѣ́ вдови́цѣ препита́ти тя́.
9
встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе.
10
И воста́ и и́де въ саре́пту Сідо́нскую, и пріи́де ко врато́мъ гра́да: и се́, та́мо жена́ вдова́ собира́ше дрова́. И возопи́ иліа́ вслѣ́дъ єя́ и рече́ є́й: принеси́ ны́нѣ ми́ ма́ло воды́ въ сосу́дѣ, и испію́.
10
І встав він і пішов у Сарепту; і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися.
11
И и́де взя́ти. И возопи́ вслѣ́дъ єя́ иліа́ и рече́ є́й: пріими́ у́бо мнѣ́ и укру́хъ хлѣ́ба въ руцѣ́ своє́й, да я́мъ.
11
І пішла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказав: візьми для мене і шматок хліба в руки свої.
12
И рече́ жена́: жи́въ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, а́ще є́сть у мене́ опрѣсно́къ, но то́кмо го́рсть муки́ въ водоно́сѣ и ма́ло єле́а въ чва́нцѣ: и се́, а́зъ соберу́ два́ полѣ́нца, и вни́ду, и сотворю́ є́ себѣ́ и дѣ́темъ мои́мъ, и снѣ́мы є́, и у́мремъ.
12
Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо.
13
И рече́ къ не́й иліа́: дерза́й, вни́ди и сотвори́ по глаго́лу твоєму́: но сотвори́ ми отту́ду опрѣсно́къ ма́лъ пре́жде, и принеси́ ми, себѣ́ же и ча́домъ свои́мъ да сотвори́ши по́слѣжде,
13
І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після;
14
я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: водоно́съ муки́ не оскудѣ́єтъ, и чва́нецъ єле́а не ума́лится до дне́, до́ндеже да́стъ Госпо́дь до́ждь на зе́млю.
14
бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю.
15
И и́де жена́, и сотвори́ по глаго́лу иліину́, и даде́ єму́, и яде́ то́й, и та́, и ча́да єя́.
15
І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час.
16
И от того́ дне́ водоно́съ муки́ не оскудѣ́, и чва́нецъ єле́а не ума́лися, по глаго́лу Госпо́дню, єго́же глаго́ла руко́ю иліино́ю.
16
Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю.
17
И бы́сть по си́хъ, и разболѣ́ся сы́нъ жены́ госпожи́ до́му, и бѣ́ болѣ́знь єго́ крѣпка́ зѣло́, до́ндеже не оста́ся въ не́мъ ду́хъ єго́.
17
Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання.
18
И рече́ ко иліи́: что́ мнѣ́ и тебѣ́, человѣ́че Бо́жій? вше́лъ єси́ ко мнѣ́ воспомяну́ти непра́вды моя́ и умори́ти сы́на моєго́.
18
І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого.
19
И рече́ иліа́ къ женѣ́: да́ждь ми́ сы́на твоєго́. И взя́тъ єго́ от нѣ́дра єя́, и вознесе́ єго́ въ го́рницу, идѣ́же са́мъ почива́ше, и положи́ єго́ на одрѣ́ своє́мъ.
19
І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль,
20
И возопи́ иліа́ ко Го́споду и рече́: увы́ мнѣ́, Го́споди, свидѣ́телю вдовы́, у нея́же а́зъ ны́нѣ пребыва́ю, ты́ озло́билъ єси́ є́же умори́ти сы́на єя́.
20
і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її?
21
И ду́ну на о́трочища три́жды, и призва́ Го́спода и рече́: Го́споди Бо́же мо́й, да возврати́тся у́бо душа́ о́трочища сего́ въ о́нь.
21
І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього!
22
И бы́сть та́ко: и возопи́ о́трочищь, и сведе́ єго́ съ го́рницы въ до́мъ, и даде́ єго́ ма́тери єго́.
22
І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив.
23
И рече́ иліа́: ви́ждь, жи́въ є́сть сы́нъ тво́й.
23
І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий.
24
И рече́ жена́ ко иліи́: се́, уразумѣ́хъ, я́ко человѣ́къ Бо́жій єси́ ты́, и глаго́лъ Госпо́день во устѣ́хъ твои́хъ и́стиненъ.
24
І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне.