Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы́сть по глаго́лѣхъ си́хъ, и віногра́дъ єди́нъ бѣ́ у навуѳе́а Ієзраилі́тянина при гумнѣ́ Ахаа́ва царя́ самарі́йска.
1
І було після цих подій: у Навуфея ізреелитянина в Ізреелі був виноградник поряд з палацом Ахава, царя Самарійського.
2
И рече́ Ахаа́въ къ навуѳе́ю, глаго́ля: да́ждь ми́ віногра́дъ тво́й, и бу́детъ ми́ во вертогра́дъ зе́лій, я́ко бли́зъ є́сть се́й до́му моєго́, и да́мъ ти́ вмѣ́сто сего́ віногра́дъ и́нъ до́бръ па́че сего́: а́ще же уго́дно предъ тобо́ю, да́мъ ти́ сребро́ измѣ́ну віногра́да сего́, и бу́детъ ми́ во вертогра́дъ зе́лій.
2
І сказав Ахав Навуфею, говорячи: віддай мені свій виноградник; з нього буде в мене овочевий сад, бо він близько до мого дому; а замість нього я дам тобі виноградник кращий за цей, або, якщо вгодно тобі, дам тобі срібла, скільки він коштує.
3
И рече́ навуѳе́й ко Ахаа́ву: да не бу́детъ мнѣ́ от Го́спода Бо́га моєго́ да́ти наслѣ́діє оте́цъ мои́хъ тебѣ́.
3
Але Навуфей сказав Ахаву: вбережи мене Господь, щоб я віддав тобі спадщину батьків моїх!
4
И пріи́де Ахаа́въ въ до́мъ сво́й смуще́нъ и оскорбле́нъ о словеси́, є́же глаго́ла къ нему́ навуѳе́й Ієзраилі́тянинъ, и рече́: не да́мъ тебѣ́ наслѣ́дія оте́цъ мои́хъ. И бы́сть ду́хъ Ахаа́вль смуще́нъ, и у́спе на одрѣ́ своє́мъ и покры́ лице́ своє́ и не яде́ хлѣ́ба.
4
І прийшов Ахав додому стривожений і засмучений тим словом, яке сказав йому Навуфей ізреелитянин, говорячи: не віддам тобі спадщини батьків моїх. І [у збентеженому дусі] ліг на постіль свою, і відвернув лице своє, і хліба не їв.
5
И вни́де Ієзаве́ль жена́ єго́ къ нему́ и рече́ къ нему́: что́ ду́хъ тво́й є́сть смуще́нъ, и не я́си ты́ хлѣ́ба?
5
І ввійшла до нього дружина його Ієзавель і сказала йому: від чого стривожений дух твій, що ти і хліба не їси?
6
И рече́ къ не́й [ахаа́въ]: я́ко глаго́лахъ навуѳе́ю Ієзраилі́тянину глаго́ля: да́ждь ми́ віногра́дъ тво́й за сребро́: и а́ще хо́щеши, да́мъ ти́ віногра́дъ и́нъ вмѣ́сто єго́: и рече́: не да́мъ ти́ наслѣ́дія оте́цъ мои́хъ.
6
Він сказав їй: коли я став говорити Навуфею ізреелитянину і сказав йому: «віддай мені виноградник твій за срібло, або, якщо хочеш, я дам тобі інший виноградник замість нього», тоді він сказав: «не віддам тобі виноградника мого, [спадщини батьків моїх]».
7
И рече́ къ нему́ Ієзаве́ль жена́ єго́: ты́ ли ны́нѣ твори́ши та́ко, царю́ Ізра́илевъ? воста́ни и я́ждь хлѣ́бъ и молча́ бу́ди, а́зъ же да́мъ ти́ віногра́дъ навуѳе́а Ієзраилі́тянина.
7
І сказала йому Ієзавель, дружина його: що за царство було б в Ізраїлі, якби ти так робив? встань, їж хліб і будь спокійним; я дістану тобі виноградник Навуфея ізреелитянина.
8
И написа́ кни́гу на и́мя Ахаа́вле, и запеча́та ю́ печа́тію єго́, и посла́ кни́гу къ старѣ́йшинамъ и свобо́днымъ живу́щымъ съ навуѳе́ємъ.
8
І написала вона від імені Ахава листи, і запечатала їх його печаткою, і послала ці листи до старійшин і знатних у його місті, які живуть з Навуфеєм.
9
И пи́сано бя́ше въ кни́зѣ та́ко: пости́теся посто́мъ и посади́те навуѳе́а и въ нача́лѣ люді́й:
9
У листах вона писала так: оголосіть посаду і посадіть Навуфея на перше місце в народі;
10
и посади́те два́ му́жа сы́ны законопресту́пныхъ проти́ву єму́, и да засвидѣ́телствуютъ о не́мъ, глаго́люще, я́ко [не] благослови́ Бо́га и царя́: и да изведу́тъ єго́ и побію́тъ ка́меніємъ, и да у́мретъ.
10
і проти нього посадіть двох негідних людей, які свідчили б на нього і сказали: «ти хулив Бога і царя»; і потім виведіть його, і побийте його камінням, щоб він помер.
11
И сотвори́ша та́ко му́жіє гра́да єго́ старѣ́йшіи и свобо́дніи живу́щіи во гра́дѣ єго́, я́коже посла́ къ ни́мъ Ієзаве́ль, и я́коже пи́сано бя́ше въ кни́гахъ, я́же посла́ къ ни́мъ:
11
І зробили мужі міста його, старійшини і знатні, які жили в місті його, як наказала їм Ієзавель, так, як писано в листах, які вона послала до них.
12
и нареко́ша по́стъ, и посади́ша навуѳе́а въ нача́лѣ люді́й,
12
Оголосили посаду і посадили Навуфея на чолі народу;
13
и пріидо́ста два́ му́жа сы́нове законопресту́пныхъ и сѣдо́ста проти́ву єго́, и засвидѣ́телствоваша на него́ му́жіє отсту́пницы навуѳе́овы предъ людьми́, глаго́люще: се́й [не] благослови́ Бо́га и царя́. И изведо́ша єго́ во́нъ изъ гра́да и поби́ша єго́ ка́меніємъ, и у́мре.
13
і виступили двоє негідних людей і сіли проти нього, і свідчили на нього ці недобрі люди перед народом, і говорили: Навуфей хулив Бога і царя. І вивели його за місто, і побили його камінням, і він помер.
14
И посла́ша ко Ієзаве́ли, глаго́люще: ка́меніємъ побіє́нъ бы́сть навуѳе́й и у́мре.
14
І послали до Ієзавелі сказати: Навуфей побитий камінням і помер.
15
И бы́сть єгда́ услы́ша Ієзаве́ль глаго́лющихъ, я́ко побіє́нъ навуѳе́й и у́мре, и рече́ Ієзаве́ль ко Ахаа́ву: воста́ни, наслѣ́дуй віногра́дъ навуѳе́а Ієзраилі́тянина, и́же не взя́ у тебе́ сребра́, и уже́ нѣ́сть навуѳе́й жи́въ, но у́мре.
15
Почувши, що Навуфея побито камінням і він помер, Ієзавель сказала Ахаву: встань, візьми у володіння виноградник Навуфея ізреелитянина, який не хотів віддати тобі за срібло; бо Навуфея немає в живих, він помер.
16
И бы́сть єгда́ услы́ша Ахаа́въ, я́ко убіє́нъ бы́сть навуѳе́й Ієзраилі́тянинъ, и раздра́ ри́зы своя́ и облече́ся во вре́тище. И бы́сть по си́хъ, и воста́ и сни́де Ахаа́въ въ віногра́дъ навуѳе́а Ієзраилі́тянина наслѣ́дити єго́.
16
Коли почув Ахав, що Навуфей [ізреелитянин] був убитий, [роздер одяг свій і надів на себе веретище, а потім] встав Ахав, щоб піти у виноградник Навуфея ізреелитянина і взяти його у володіння.
17
И рече́ Госпо́дь ко иліи́ Ѳесві́тянину, глаго́ля:
17
І було слово Господнє до Іллі фесвитянину:
18
воста́ни и сни́ди на срѣ́теніє Ахаа́ву царю́ Ізра́илеву, и́же въ самарі́и, се́ бо, се́й въ віногра́дѣ навуѳе́євѣ, я́ко сни́де та́мо наслѣ́дити єго́:
18
встань, піди назустріч Ахаву, царю Ізраїльському, який у Самарії, ось, він тепер у винограднику Навуфея, куди прийшов, щоб узяти його у володіння;
19
и рече́ши єму́, глаго́ля: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же ты́ уби́лъ єси́ [навуѳе́а] и прія́лъ єси́ въ наслѣ́діє [віногра́дъ єго́], сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: на мѣ́стѣ, идѣ́же полиза́ша свиніи́ и пси́ кро́вь єго́, та́мо поли́жутъ и кро́вь твою́, и блудни́цы измы́ются въ кро́ви твоє́й.
19
і скажи йому: «так говорить Господь: ти убив, і ще вступаєш у спадщину?» і скажи йому: «так говорить Господь: на тім місці, де пси лизали кров Навуфея, пси будуть лизати і твою кров».
20
И рече́ Ахаа́въ ко иліи́: обрѣ́лъ ли єси́ мя́, вра́же мо́й? И рече́ иліа́: обрѣто́хъ: поне́же ты́ всу́є про́данъ єси́ сотвори́ти лука́воє предъ Го́сподемъ, во є́же разгнѣ́вати єго́:
20
І сказав Ахав Іллі: знайшов ти мене, во́роже мій! Він сказав: знайшов, бо ти віддався тому, щоб робити неугодне перед очима Господа [і прогнівляти Його].
21
си́це глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ на тя́ зла́я и попалю́ за́дняя твоя́, и искореню́ Ахаа́вля моча́щагося къ стѣнѣ́, и содержи́мыя и оста́вшихся во Ізра́или:
21
[Так говорить Господь:] ось, Я наведу на тебе лиха і вимету за тобою і знищу в Ахава того, хто мочиться до стіни, й ув’язненого, і хто залишився в Ізраїлі.
22
и преда́мъ до́мъ тво́й я́коже до́мъ ієровоа́ма сы́на нава́това, и я́коже до́мъ Ваа́сы сы́на Ахі́ина, о прогнѣ́ваніихъ, и́миже прогнѣ́валъ мя́ єси́, и грѣ́шити сотвори́лъ єси́ Ізра́иля.
22
І зроблю з домом твоїм так, як зробив Я з домом Ієровоама, сина Наватового, і з домом Вааси, сина Ахиїного, за образу, якою ти прогнівив Мене і ввів Ізраїля в гріх.
23
И ко Ієзаве́ли рече́ Госпо́дь, глаго́ля: пси́ снѣдя́тъ ю́ въ предгра́діи Ієзрає́ля:
23
Також і про Ієзавель сказав Господь: пси з’їдять Ієзавель за стіною Ізрееля.
24
уме́ршаго Ахаа́вля во гра́дѣ снѣдя́тъ пси́, и уме́ршаго єго́ на по́ли снѣдя́тъ пти́цы небе́сныя:
24
Хто помре у Ахава в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того роздзьобають птахи небесні;
25
и въ суєтѣ́ ты́ єси́, Ахаа́ве, и́же про́данъ бы́сть сотвори́ти лука́воє предъ Го́сподемъ, я́ко преврати́ єго́ Ієзаве́ль жена́ єго́.
25
не було ще такого, як Ахав, який віддався б тому, щоб робити неугодне перед очима Господа, до чого підбурювала його дружина його Ієзавель;
26
И омерзи́ся зѣло́, є́же ходи́ти вслѣ́дъ ме́рзостей, я́же сотвори́ Аморре́й, єго́же истреби́ Госпо́дь от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
26
він чинив дуже мерзенно, поклоняючись ідолам, як робили аморреї, яких Господь прогнав від лиця синів Ізраїлевих.
27
И бы́сть єгда́ услы́ша Ахаа́въ словеса́ сія́, умили́ся от лица́ Госпо́дня, и идя́ше пла́чася, и раздра́ ри́зы своя́, и препоя́сася вре́тищемъ по тѣ́лу своєму́ и пости́ся: и бѣ́ облече́нъ во вре́тище от дне́, въ о́ньже уби́ навуѳе́а Ієзраилі́тянина, и хожда́ше ско́рбенъ.
27
Вислухавши всі слова ці, Ахав [розчулився перед Господом, ходив і плакав,] роздер одяг свій, і поклав на тіло своє веретище, і постився, і спав у веретищі, і ходив сумний.
28
И бы́сть глаго́лъ Госпо́день руко́ю раба́ єго́ иліи́ о Ахаа́вѣ,
28
І було слово Господнє до Іллі фесвитянина [про Ахава], і сказав Господь:
29
и рече́ Госпо́дь: ви́дѣлъ ли єси́, я́ко умили́ся Ахаа́въ от лица́ моєго́? сего́ ра́ди не наведу́ зла́ во дне́хъ єго́: но во дне́хъ сы́на єго́ наведу́ зло́ на до́мъ єго́.
29
бачиш, як смирився переді Мною Ахав? За те, що він смирився переді Мною, Я не наведу лиха у його дні; у дні сина його наведу лиха на дім його.