Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы́сть єгда́ сконча́ Соломо́нъ зи́ждяй хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ и вся́коє дѣ́ло своє́ Соломо́нъ, єли́ка восхотѣ́ сотвори́ти,
1
Після того, як Соломон скінчив будівництво храму Господнього і дому царського й усе, що Соломон бажав зробити,
2
и яви́ся Госпо́дь Соломо́ну втори́цею, я́коже яви́ся єму́ въ гавао́нѣ,
2
явився Соломону Господь удруге, як явився йому в Гаваоні.
3
и рече́ къ нему́ Госпо́дь: услы́шахъ гла́съ моли́твы твоєя́ и моле́нія твоєго́, и́мже моли́лся єси́ предо мно́ю: сотвори́хъ ти́ по все́й моли́твѣ твоє́й, и освяти́хъ хра́мъ се́й, єго́же созда́лъ єси́, є́же положи́ти и́мя моє́ та́мо во вѣ́ки, и бу́дутъ о́чи мои́ ту́ и се́рдце моє́ во вся́ дни́:
3
І сказав йому Господь: Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти просив Мене; [зробив усе за молитвою твоєю]. Я освятив цей храм, який ти побудував, щоб перебувати імені Моєму там повік; і будуть очі Мої і серце Моє там в усі дні.
4
и ты́ а́ще по́йдеши предо мно́ю, я́коже ходи́ даві́дъ оте́цъ тво́й въ преподо́біи се́рдца и въ правотѣ́, и є́же твори́ти по всѣ́мъ, я́же заповѣ́дахъ єму́, и повелѣ́нія моя́ и за́повѣди моя́ сохрани́ши:
4
І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив батько твій Давид, у чистоті серця й у правоті, виконуючи все, що Я заповів тобі, і якщо будеш зберігати устави Мої і закони Мої,
5
и возста́влю престо́лъ ца́рствія твоєго́ во Ізра́или во вѣ́ки, я́коже глаго́лахъ къ даві́ду отцу́ твоєму́, глаго́ля: не оскудѣ́єтъ ти́ му́жъ властели́нъ во Ізра́или:
5
то Я поставлю царський престіл твій над Ізраїлем повік, як Я сказав батькові твоєму Давиду, говорячи: «не припиниться в тебе той, хто сидить на престолі Ізраїлевім».
6
а́ще же отвраща́ющеся отвратите́ся вы́ и ча́да ва́ша от мене́ и не сохраните́ за́повѣдій мои́хъ и повелѣ́ній мои́хъ, я́же даде́ Моисе́й предъ ва́ми, и по́йдете и порабо́таєте бого́мъ ины́мъ и поклоните́ся и́мъ:
6
Якщо ж ви і сини ваші відступите від Мене і не будете дотримуватися заповідей Моїх і уставів Моїх, які Я дав вам, і підете і станете служити іншим богам і поклонятися їм,
7
и изри́ну Ізра́иля изъ земли́, ю́же да́хъ и́мъ, и хра́мъ се́й, єго́же освяти́хъ и́мени моєму́, отве́ргу от лица́ моєго́: и бу́детъ Ізра́иль въ погубле́ніє и во глаго́ланіє всѣ́мъ лю́демъ:
7
то Я знищу Ізраїля з лиця землі, яку Я дав йому, і храм, який Я освятив імені Моєму, відкину від лиця Мого, і буде Ізраїль притчею і посміховиськом у всіх народів.
8
и до́мъ се́й бу́детъ высо́кій, вся́къ преходя́й сквозѣ́ єго́ ужа́снется, и возсви́щетъ и рече́тъ: чесо́ ра́ди сотвори́ Госпо́дь та́ко земли́ се́й и хра́му сему́?
8
І про храм цей високий усякий, хто проходитиме мимо нього, вжахнеться і свисне, і скаже: «за що Господь зробив так із цією землею і з цим храмом?»
9
и реку́тъ: поне́же оста́виша Го́спода Бо́га своєго́, и́же изведе́ отцы́ и́хъ изъ Єги́пта, изъ до́му рабо́ты, и прія́ша бо́ги чужды́я, и поклони́шася и́мъ, и порабо́таша и́мъ, сего́ ра́ди наведе́ на ня́ Госпо́дь зло́ сіє́.
9
І скажуть: «за те, що вони залишили Господа Бога свого, Який вивів батьків їхніх із землі Єгипетської, і прийняли інших богів, і поклонялися їм і служили їм, — за це навів на них Господь усю цю біду».
10
И бы́сть по два́десяти лѣ́тѣхъ, въ ня́же созда́ Соломо́нъ два́ до́мы, хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ,
10
Після закінчення двадцяти років, за які Соломон побудував два будинки, — дім Господній і дім царський, —
11
хіра́мъ ца́рь ти́рскій помога́ше Соломо́ну дре́вы ке́дрскими и дре́вы пе́вговыми и зла́томъ и всѣ́мъ хотѣ́ніємъ єго́: тогда́ даде́ Соломо́нъ хіра́му два́десять градо́въ въ земли́ Галіле́йстѣй.
11
на що Хирам, цар Тирський, постачав Соломону дерева кедрові і дерева кипарисові і золото, за його бажанням, — цар Соломон дав Хираму двадцять міст у землі Галилейській.
12
И изы́де хіра́мъ изъ ти́ра и по́йде въ Галіле́ю ви́дѣти гра́ды, я́же даде́ єму́ Соломо́нъ: и не бы́ша єму́ уго́дни,
12
І вийшов Хирам з Тира подивитися міста, які дав йому Соломон, і вони не сподобалися йому.
13
и рече́: что́ гра́ди сі́и, я́же да́лъ ми́ єси́, бра́те? И нарече́ я́ предѣ́лъ [хаву́ль], до дне́шняго дне́.
13
І сказав він: що це за міста, які ти, брате мій, дав мені? І назвав їх землею Кавул, як називаються вони до сьогодні.
14
И принесе́ хіра́мъ Соломо́ну сто́ и два́десять тала́нтъ зла́та.
14
І послав Хирам царю сто двадцять талантів золота.
15
Сіє́ же є́сть число́ дая́нія є́же принесе́ ца́рь Соломо́нъ, да сози́ждетъ хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ, и мело́нъ и стѣ́ну Ієрусали́мску и краєгра́діє є́же огради́ти стѣ́ну гра́да даві́дова, и Асу́ръ и Магедо́ и газе́ръ.
15
Ось розпорядження про податки, які наклав цар Соломон, щоб побудувати храм Господній і дім свій, і Милло, і стіну єрусалимську, Гацор, і Мегиддо, і Газер.
16
Фарао́нъ ца́рь Єги́петскій взы́де и взя́ газе́ръ и сожже́ и́ огне́мъ, и Ханаа́на живу́щаго во гра́дѣ то́мъ погуби́: и даде́ єго́ въ да́ръ дще́ри своє́й, женѣ́ Соломо́ни.
16
Фараон, цар Єгипетський, прийшов і взяв Газер, і спалив його вогнем, і хананеїв, які жили в місті, повбивав, і віддав його в посаг дочці своїй, дружині Соломоновій.
17
И согради́ Соломо́нъ газе́ръ и веѳоро́нъ ни́жній,
17
І побудував Соломон Газер і нижній Бефорон,
18
и Валаа́ѳъ и Ѳамо́ръ въ пусты́ни.
18
і Ваалаф і Фадмор у пустелі,
19
И вся́ гра́ды крѣ́пкія, и́же бы́ша Соломо́ну, и вся́ гра́ды, идѣ́же бя́ху колесни́цы, и вся́ гра́ды, идѣ́же бя́ху ко́нницы єго́, и все́ є́же бы́сть уго́дно царю́ Соломо́ну, созда́ во Ієрусали́мѣ, и въ Ліва́нѣ и во все́й земли́ ца́рства своєго́.
19
і всі міста для запасів, які були у Соломона, і міста для колісниць, і міста для кінноти і все те, що Соломон хотів побудувати в Єрусалимі і на Ливані й у всій землі свого володіння.
20
Всѣ́хъ люді́й оста́вшихся от Аморре́а и Хетте́а, и Ферезе́а и Ханане́а, и Єве́а и Ієвусе́а и Гергесе́а, не су́щихъ от сыно́въ Ізра́илевыхъ,
20
Весь народ, який залишився від аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [хананеїв,] евеїв, ієвусеїв і [гергесеїв], які були не із синів Ізраїлевих,
21
сыно́въ и́хъ оста́вшихся по ни́хъ на земли́, и́хже не возмого́ша сы́нове Ізра́илевы потреби́ти и́хъ, ца́рь Соломо́нъ порабо́ти и́хъ дая́ти да́нь да́же до дне́ сего́:
21
дітей їхніх, що залишилися після них на землі, яких сини Ізраїлеві не могли знищити, Соломон зробив оброчними робітниками до цього дня.
22
от сыно́въ же Ізра́илевыхъ не даде́ въ рабо́ту Соломо́нъ, я́ко ті́и бя́ху му́жіє хра́бріи, и о́троцы єго́, и кня́зи єго́, и тріста́ты єго́, и воєво́ды колесни́цъ єго́, и ко́нницы єго́.
22
Синів же Ізраїлевих Соломон не робив робітниками, але вони були його воїнами, його слугами, його вельможами, його воєначальниками і вождями його колісниць і його вершників.
23
И бя́ху старѣ́йшины приста́вленнымъ надъ дѣ́лы царя́ Соломо́на, пя́ть со́тъ пятьдеся́тъ повелѣва́ющіи лю́демъ дѣ́лающымъ дѣ́ло.
23
Ось головні приставники над роботами Соломоновими: тих, що управляли народом, який виконував роботи, було п’ятсот п’ятдесят.
24
Дще́рь же фарао́на пре́йде изъ гра́да даві́дова въ до́мъ сво́й, єго́же созда́ є́й Соломо́нъ, тогда́ созда́ мело́нъ.
24
Дочка фараонова перейшла з міста Давидового у свій дім, який побудував для неї Соломон; потім побудував він Милло.
25
И приноша́ше Соломо́нъ три́жды въ го́дъ всесожже́нія и ми́рныя же́ртвы на олта́рь, єго́же сози́жде Го́споду, и кадя́ше ѳиміа́мъ предъ Го́сподемъ: и соверши́ хра́мъ.
25
І приносив Соломон три рази на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він побудував Господу, і куріння на ньому звершував перед Господом. І закінчив він будівництво дому.
26
И сотвори́ ца́рь Соломо́нъ кора́бль въ гасіо́нѣ гаве́рстѣмъ, и́же при Єла́ѳѣ, при у́стіи мо́ря послѣ́дняго, въ земли́ Єдо́мстѣй.
26
Цар Соломон також зробив корабель в Ецион-Гавері, що при Елафі, на березі Червоного моря, в землі Ідумейській.
27
И посла́ хіра́мъ на корабли́ от о́трокъ свои́хъ му́жы корабе́лники управля́ти вѣ́дущихъ мо́ре со о́троки Соломо́ни:
27
І послав Хирам на кораблі своїх підданих корабельників, які знають море, з підданими Соломоновими;
28
и пріидо́ша въ Софі́ръ, и взя́ша отту́ду зла́та четы́ре ста́ и два́десять тала́нтъ и принесо́ша царю́ Соломо́ну.
28
і вирушили вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста двадцять талантів, і привезли цареві Соломону.