Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Отло́жше у́бо вся́ку зло́бу и вся́ку ле́сть и лицемѣ́ріє и за́висть и вся́ клеветы́,
1
Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,
2
я́ко новорожде́ни младе́нцы, слове́сноє и неле́стноє мле́ко возлюби́те, я́ко да о не́мъ возрасте́те во спасе́ніє:
2
як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3
поне́же вкуси́сте, я́ко бла́гъ Госпо́дь.
3
бо ви пізнали, що благий Господь.
4
Къ Нему́же приходя́ще, ка́мени жи́ву, от человѣ́къ у́бо уничиже́ну, от Бо́га же избра́ну, че́стну,
4
Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного,
5
и са́ми я́ко ка́меніє жи́во зижди́теся во хра́мъ духо́венъ, святи́телство свя́то, возноси́ти же́ртвы духо́вны, благопрія́тны Бо́гови Іису́съ Христо́мъ.
5
і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6
Зане́ пи́сано є́сть въ Писа́ніи: се́ полага́ю въ Сіо́нѣ ка́мень краєуго́ленъ, избра́нъ, че́стенъ: и вѣ́руяй Во́нь не постыди́тся.
6
Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Нього не осоромиться».
7
Ва́мъ у́бо че́сть вѣ́рующымъ, а проти́вящымся ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущіи, се́й бы́сть во главу́ у́гла, и ка́мень претыка́нія и ка́мень собла́зна:
7
Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси,
8
о не́мже и претыка́ются сло́ву противля́ющіися, на не́же и положе́ни бы́ша.
8
об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були.
9
Вы́ же ро́дъ избра́нъ, ца́рскоє свяще́ніє, язы́къ свя́тъ, лю́діє обновле́нія, я́ко да добродѣ́тели возвѣстите́ изъ тмы́ ва́съ призва́вшаго въ чу́дный Сво́й свѣ́тъ:
9
А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло;
10
и́же иногда́ не лю́діє, ны́нѣ же лю́діє Бо́жіи: и́же не поми́ловани, ны́нѣ же поми́ловани бы́сте.
10
колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.
11
Возлю́бленніи, молю́ я́ко прише́лцевъ и стра́нниковъ, огреба́тися от плотски́хъ похоте́й, я́же вою́ютъ на ду́шу,
11
Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі,
12
житіє́ ва́ше иму́ще добро́ во язы́цѣхъ, да о не́мже клеве́щутъ ва́съ а́ки злодѣ́євъ, от до́брыхъ дѣ́лъ ви́дѣвше, просла́вятъ Бо́га въ де́нь посѣще́нія.
12
і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13
Повини́теся у́бо вся́кому человѣ́чу созда́нію [нача́лству] Го́спода ра́ди: а́ще царю́, я́ко преоблада́ющу:
13
Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи цареві‚ як верховній владі,
14
а́ще ли же князе́мъ, я́ко от него́ по́сланнымъ, во отмще́ніє у́бо злодѣ́ємъ, въ похвалу́ же благотво́рцемъ.
14
чи правителям‚ як від нього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, —
15
Я́ко та́ко є́сть во́ля Бо́жія, благотворя́щымъ обуздова́ти безу́мныхъ человѣ́къ невѣ́жство:
15
бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, —
16
я́ко свобо́дни, а не я́ко прикрове́ніє иму́ще зло́бы свобо́ду, но я́ко раби́ Бо́жіи.
16
як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17
Всѣ́хъ почита́йте, бра́тство возлюби́те, Бо́га бо́йтеся, царя́ чти́те.
17
Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18
Раби́, повину́йтеся во вся́цѣмъ стра́сѣ влады́камъ, не то́кмо благи́мъ и кро́ткимъ, но и стропти́вымъ.
18
Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19
Се́ бо є́сть уго́дно предъ Бо́гомъ, а́ще со́вѣсти ра́ди Бо́жія терпи́тъ кто́ ско́рби, стражда́ безъ пра́вды.
19
бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.
20
Ка́я бо похвала́, а́ще согрѣша́юще му́чими терпите́? Но а́ще добро́ творя́ще и стра́ждуще терпите́, сіє́ уго́дно предъ Бо́гомъ,
20
Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові.
21
(Зач. 59) на сіє́ бо и зва́ни бы́сте: зане́ и Христо́съ пострада́ по на́съ, на́мъ оста́вль о́бразъ, да послѣ́дуємъ стопа́мъ Єго́:
21
Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22
И́же грѣха́ не сотвори́, ни обрѣ́теся ле́сть во устѣ́хъ Єго́:
22
Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його.
23
И́же укаря́ємь проти́ву не укаря́ше, стражда́ не преща́ше, предая́ше же судя́щему пра́ведно:
23
Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24
И́же грѣхи́ нашя́ Са́мъ вознесе́ на тѣ́лѣ Своє́мъ на дре́во, да от грѣ́хъ избы́вше, пра́вдою поживе́мъ: Єго́же я́звою исцѣлѣ́сте.
24
Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25
Бѣ́сте бо я́ко о́вцы заблу́ждшыя (не иму́щя па́стыря): но возврати́стеся ны́нѣ къ па́стырю и посѣти́телю ду́шъ ва́шихъ.
25
Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.