Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 18
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
English (Brenton–Byzantine)
1
И бы́сть єгда́ преста́ глаго́лати къ Сау́лу, и душа́ Іонаѳа́на съ душе́ю даві́довою спряже́ся, и возлюби́ єго́ Іонаѳа́нъ от души́ своєя́.
6
And there came out women in dances to meet David out of all the cities of Israel, with timbrels, and with rejoicing, and with cymbals.
2
И поя́тъ єго́ Сау́лъ во дни́ о́ны и не даде́ єму́ возврати́тися въ до́мъ отца́ єго́.
7
And the women began the strain, and said, Saul has smitten his thousands, and David his ten thousands.
3
И завѣща́ Іонаѳа́нъ и даві́дъ завѣ́тъ, поне́же возлюби́ єго́ от души́ своєя́:
8
And it seemed evil in the eyes of Saul concerning this matter, and he said, To David they have given ten thousands, and to me they have given thousands.
4
и совлече́ Іонаѳа́нъ ри́зу свою́ ве́рхнюю и даде́ ю́ даві́ду, и и́ны оде́жды своя́ да́же до меча́ своєго́ и до лу́ка своєго́ и до по́яса своєго́.
12
And Saul was alarmed on account of David.
5
И хожда́ше даві́дъ разу́мно во всѣ́хъ, а́може а́ще посыла́ше єго́ Сау́лъ: поста́ви же єго́ Сау́лъ надъ му́жи во́инскими, и уго́денъ бѣ́ предъ очи́ма всѣ́хъ люді́й и предъ слуга́ми Сау́ловыми.
13
And he removed him from him, and made him a captain of a thousand for himself; and he went out and came in before the people.
6
И бы́сть, внегда́ входи́ти и́мъ, єгда́ возврати́ся даві́дъ от побѣ́ды надъ иноплеме́нникомъ: и изыдо́ша [дѣ́вы] ликовству́ющыя во срѣ́теніє Сау́ла царя́ от всѣ́хъ градо́въ Ізра́илевыхъ пою́щя и ска́чущя въ тимпа́нѣхъ съ ра́достію и съ гу́сльми.
14
And David was prudent in all his ways, and the Lord was with him.
7
И исхожда́ху жены́ лику́ющя и глаго́лющя: побѣди́ Сау́лъ съ ты́сящами свои́ми, а даві́дъ со тма́ми свои́ми.
15
And Saul saw that he was very wise, and he was afraid of him.
8
И разгнѣ́вася Сау́лъ зѣло́, и лука́вы яви́шася глаго́лы предъ очи́ма Сау́ловыма о словеси́ се́мъ. И рече́ Сау́лъ: даві́ду да́ша тмы́, мнѣ́ же да́ша ты́сящы: и чего́ єму́ [нѣ́сть], то́чію ца́рства?
16
And all Israel and Juda loved David, because he came in and went out before the people.
9
И бѣ́ Сау́лъ подзира́я даві́да от дне́ о́наго и пото́мъ.
20
And Melchol the daughter of Saul loved David; and it was told Saul, and the thing was pleasing in his eyes.
10
И бы́сть от у́трешняго дне́, и напада́ше ду́хъ лука́вый от Бо́га на Сау́ла, и прорица́ше посредѣ́ до́му своєго́: и даві́дъ поя́ше руко́ю своє́ю [въ гу́сли], я́коже и по вся́ дни́: копіє́ же въ руцѣ́ Сау́ли:
21
And Saul said, I will give her to him, and she shall be a stumbling-block to him. Now the hand of the Philistines was against Saul.
11
и взя́ Сау́лъ копіє́ и рече́: поражу́ даві́да къ стѣнѣ́. И уклони́ся даві́дъ от лица́ єго́ два́жды.
22
And Saul charged his servants, saying, Speak ye privately to David, saying, Behold, the king delights in thee, and all his servants love thee, and do thou become the king's son-in-law.
12
И убоя́ся Сау́лъ от лица́ даві́дова, я́ко Госпо́дь бѣ́ съ ни́мъ, а от Сау́ла отступи́:
23
And the servants of Saul spoke these words in the ears of David; and David said, Is it a light thing in your eyes to become son-in-law to the king? whereas I am an humble man, and not honourable?
13
и отста́ви єго́ Сау́лъ от себе́, и поста́ви єго́ себѣ́ тысященача́лника: и исхожда́ше и вхожда́ше предъ людьми́.
24
And the servants of Saul reported to him according to these words, which David spoke.
14
И бѣ́ даві́дъ во всѣ́хъ путе́хъ свои́хъ смы́сля, и Госпо́дь бѣ́ съ ни́мъ.
25
And Saul said, Thus shall ye speak to David, The king wants no gift but a hundred foreskins of the Philistines, to avenge himself on the king's enemies. Now Saul thought to cast him into the hands of the Philistines.
15
И ви́дѣ Сау́лъ, я́ко то́й смы́слитъ зѣло́, и боя́шеся от лица́ єго́.
26
And the servants of Saul report these words to David, and David was well pleased to become the son-in-law to the king.
16
Ве́сь же Ізра́иль и Іу́да любля́ху даві́да, я́ко то́й вхожда́ше и исхожда́ше предъ лице́мъ люді́й.
27
And David arose, and went, he and his men, and smote among the Philistines a hundred men: and he brought their foreskins, and he becomes the king's son-in-law, and Saul gives him Melchol his daughter to wife.
17
И рече́ Сау́лъ къ даві́ду: се́, дщи́ моя́ бо́лшая меро́въ, сію́ тебѣ́ да́мъ въ жену́, то́кмо бу́ди ми́ въ сы́на си́лы и побора́й бра́ни Госпо́дни. И Сау́лъ рече́: да не бу́детъ рука́ моя́ на не́мъ, но да бу́детъ рука́ иноплеме́ннича.
28
And Saul saw that the Lord was with David, and that all Israel loved him.
18
И рече́ даві́дъ къ Сау́лу: кто́ а́зъ є́смь? и ко́є житіє́ сро́дства отца́ моєго́ во Ізра́или, я́ко да бу́ду зя́ть ца́рскій?
29
And he was yet more afraid of David.
19
И бы́сть во вре́мя, єгда́ да́нѣй бы́ти подоба́ше меро́вѣ дще́ри Сау́ловѣ даві́ду, сія́ даде́ся Адріи́лу молаѳі́тскому въ жену́.
20
И возлюби́ Мелхо́ла дще́рь Сау́лова даві́да: и возвѣсти́ся Сау́лу, и уго́дно бы́сть предъ очи́ма єго́ сло́во.
21
И рече́ Сау́лъ: да́мъ єму́ ю́, и бу́детъ єму́ въ собла́знъ. И бѣ́ на Сау́ла рука́ иноплеме́ннича. И рече́ Сау́лъ къ даві́ду: въ си́лахъ бу́деши ми́ зя́ть дне́сь.
22
И заповѣ́да Сау́лъ отроко́мъ свои́мъ, глаго́ля: рцы́те вы́ та́йно даві́ду, глаго́люще: се́, благоволи́тъ о тебѣ́ ца́рь, и вси́ о́троцы єго́ лю́бятъ тя́, и ты́ бу́ди зя́ть царю́.
23
И глаго́лаша о́троцы Сау́ловы во у́шы даві́ду глаго́лы сія́. И рече́ даві́дъ: єда́ легко́ предъ очи́ма ва́шима, є́же бы́ти [ми́] зя́темъ царю́? а́зъ бо є́смь му́жъ смире́нъ и не сла́венъ.
24
И возвѣсти́ша о́троцы Сау́лу сія́ словеса́, я́же глаго́ла даві́дъ.
25
И рече́ Сау́лъ: та́ко рцы́те даві́ду: не хо́щетъ ца́рь съ бога́тствомъ [зя́тя], но то́кмо во стѣ́ краєнеобрѣ́заній иноплеме́нническихъ отмсти́ти враго́мъ царе́вымъ. Сау́лъ бо мы́сляше вда́ти даві́да въ ру́цѣ иноплеме́нникомъ.
26
И возвѣсти́ша о́троцы Сау́ловы глаго́лы сія́ даві́ду, и уго́дна бы́ша словеса́ сія́ предъ очи́ма даві́довыма, є́же бы́ти въ зя́тя царю́.
27
И не по мно́зѣхъ дне́хъ, воста́ даві́дъ и и́де са́мъ и му́жіє єго́ съ ни́мъ, и уби́ от иноплеме́нникъ двѣ́сти муже́й: и принесе́ краєнеобрѣ́занія и́хъ царю́ и вдаде́ я́ єму́, и бы́сть зя́ть царю́, и вдаде́ єму́ ца́рь Мелхо́лу дще́рь свою́ въ жену́.
28
И ви́дѣ Сау́лъ, я́ко Госпо́дь є́сть съ даві́домъ, и ве́сь Ізра́иль лю́битъ єго́:
29
и приложи́ Сау́лъ отто́лѣ па́че боя́тися даві́да. И бы́сть Сау́лъ вражду́я на даві́да во вся́ дни́.
30
И исхожда́ху кня́зи иноплеме́нничи, и бы́сть от нача́ла исхожде́нія и́хъ, даві́дъ разу́менъ бѣ́ па́че всѣ́хъ слу́гъ Сау́ловыхъ, и почте́ся и́мя єго́ зѣло́.