Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И возвѣсти́ша даві́ду, глаго́люще: се́, иноплеме́нницы облего́ша кеі́ль, и расхища́ютъ и попира́ютъ плоды́.
1
І сповістили Давида, говорячи: ось, филистимляни напали на Кеїль і грабують токи.
2
И вопроси́ даві́дъ Го́спода, глаго́ля: а́ще пойду́ и избію́ иноплеме́нники сія́? И рече́ Госпо́дь: иди́, и побѣди́ши иноплеме́нники сія́, и спасе́ши кеі́ль.
2
І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені, і чи подолаю я цих филистимлян? І відповів Господь Давиду: йди, ти подолаєш филистимлян і врятуєш Кеїль.
3
И рѣ́ша му́жіє даві́довы къ нему́: се́, мы́ здѣ́ во Іуде́и бои́мся, и ка́ко бу́детъ, а́ще и́демъ въ кеі́ль, въ плѣ́нъ иноплеме́нниковъ вни́демъ?
3
Але ті, що були з Давидом сказали йому: ось, ми боїмося тут в Юдеї, як же нам іти в Кеїль проти ополчень филистимських? [ми потрапимо в полон до филистимлян.]
4
И приложи́ єще́ даві́дъ вопроси́ти Го́спода. И отвѣща́ єму́ Госпо́дь и рече́ єму́: воста́ни и сни́ди въ кеі́ль, я́ко а́зъ предаю́ иноплеме́нники въ ру́цѣ твои́.
4
Тоді знову запитав Давид Господа, і відповів йому Господь і сказав: встань і йди в Кеїль, тому що Я віддав филистимлян у руки твої.
5
И и́де даві́дъ и му́жіє єго́ съ ни́мъ въ кеі́ль, и бра́шася со иноплеме́нники: и бѣжа́ша [иноплеме́нницы] от лица́ єго́, и взя́ скоты́ и́хъ, и порази́ и́хъ я́звою вели́кою, и спасе́ даві́дъ живу́щыя въ кеі́лѣ.
5
І пішов Давид з людьми своїми в Кеїль, і воював з филистимлянами, і забрав худобу їхню, і наніс їм велику поразку, і врятував Давид жителів Кеїля.
6
И бы́сть єгда́ бѣжа́ Авіа́ѳаръ сы́нъ Авімеле́ховъ къ даві́ду, и то́й съ даві́домъ въ кеі́ль сни́де, имы́й Єфу́дъ въ руцѣ́ своє́й.
6
Коли Авиафар, син Ахимелеха, прибіг до Давида [і пішов з ним] у Кеїль, то приніс із собою й ефод.
7
И возвѣсти́ся Сау́лу, я́ко пріи́де даві́дъ въ кеі́ль. И рече́ Сау́лъ: предаде́ єго́ Бо́гъ въ ру́цѣ мои́, я́ко заключи́ся вше́дъ въ гра́дъ [иму́щь] врата́ и вереи́.
7
І донесли Саулу, що Давид прийшов у Кеїль, і Саул сказав: Бог віддав його в руки мої, бо він замкнув себе, ввійшовши в місто з воротами і запорами.
8
И заповѣ́да Сау́лъ всѣ́мъ лю́демъ на бра́нь сни́ти въ кеі́ль, я́ти даві́да и му́жы єго́.
8
І скликав Саул весь народ на війну, щоб іти до Кеїля, обложити Давида і людей його.
9
И увѣ́дѣ даві́дъ, я́ко не премолка́єтъ зло́бы о не́мъ Сау́лъ, и рече́ даві́дъ ко Авіа́ѳару жерцу́: принеси́ Єфу́дъ Госпо́день.
9
Коли дізнався Давид, що Саул задумав проти нього зле, сказав священикові Авиафару: принеси ефод [Господній].
10
И рече́ даві́дъ: Го́споди Бо́же Ізра́илевъ, слы́шавъ услы́ша ра́бъ тво́й, я́ко и́щетъ Сау́лъ пріити́ на кеі́ль растли́ти гра́дъ мене́ ра́ди:
10
І сказав Давид: Господи Боже Ізраїлів! раб Твій почув, що Саул хоче прийти в Кеїль, зруйнувати місто заради мене.
11
а́ще заключи́тся? и ны́нѣ а́ще сни́детъ Сау́лъ, я́коже слы́ша ра́бъ тво́й? Го́споди Бо́же Ізра́илевъ, возвѣсти́ рабу́ твоєму́. И рече́ Госпо́дь: заключи́тся.
11
Чи віддадуть мене жителі Кеїля в руки його? І чи прийде сюди Саул, як чув раб Твій? Господи Боже Ізраїлів! відкрий рабові Твоєму. І сказав Господь: прийде.
12
И рече́ даві́дъ: а́ще предадя́тъ мя́ и́же въ кеі́лѣ, и му́жы моя́ въ ру́ки Сау́ли? И рече́ Госпо́дь: предадя́тъ.
12
І сказав Давид: чи видадуть жителі Кеїля мене і людей моїх у руки Саула? І сказав Господь: видадуть.
13
И воста́ даві́дъ и му́жіє єго́ съ ни́мъ, я́ко четы́реста, и изыдо́ша изъ кеі́лы, и идо́ша, а́може хотя́ху. И возвѣсти́ша Сау́лу, я́ко угонзе́ даві́дъ изъ кеі́лы: и оста́ви ити́.
13
Тоді піднявся Давид і люди його, близько шестисот чоловік, і вийшли з Кеїля і ходили, де могли. Саулу ж було донесено, що Давид утік з Кеїля, і тоді він відмінив похід.
14
И сѣ́де даві́дъ въ Масере́мѣ въ пусты́ни во узи́нахъ, и сѣдя́ше въ пусты́ни на горѣ́ зі́фъ, въ земли́ зно́йнѣ: и иска́ше єго́ Сау́лъ во вся́ дни́, и не предаде́ єго́ Бо́гъ въ ру́цѣ єго́.
14
Давид же перебував у пустелі в неприступних місцях і потім на горі в пустелі Зиф. Саул шукав його кожного дня; але Бог не віддав Давида в руки його.
15
И ви́дѣ даві́дъ, я́ко исхо́дитъ Сау́лъ иска́ти єго́: и даві́дъ бя́ше на горѣ́ зно́йнѣ, въ дубра́вѣ зі́фъ.
15
І бачив Давид, що Саул вийшов шукати душу його; Давид же був у пустелі Зиф у лісі.
16
И воста́ Іонаѳа́нъ сы́нъ Сау́ловъ и и́де къ даві́ду въ дубра́ву, и утверди́ ру́цѣ єго́ во Го́сподѣ,
16
І встав Іонафан, син Саула, і прийшов до Давида в ліс, і зміцнив його упованням на Бога,
17
и рече́ къ нему́: не бо́йся, я́ко не и́мать обрѣсти́ тебе́ рука́ отца́ моєго́ Сау́ла, и ты́ и́маши ца́рствовати во Ізра́или, и а́зъ бу́ду по тебѣ́ другі́й, и Сау́лъ оте́цъ мо́й увѣ́да та́ко.
17
і сказав йому: не бійся, бо не знайде тебе рука батька мого Саула, і ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду другим після тебе; і Саул, батько мій, знає це.
18
И положи́ста о́ба завѣ́тъ предъ Го́сподемъ: и сѣдя́ше даві́дъ въ дубра́вѣ, а Іонаѳа́нъ отъи́де въ до́мъ сво́й.
18
І уклали вони між собою завіт перед лицем Господа; і Давид залишився в лісі, а Іонафан пішов у дім свій.
19
И изыдо́ша зіфе́є от зно́йныя земли́ къ Сау́лу на хо́лмъ, глаго́люще: не се́ ли даві́дъ скры́ся у на́съ въ месса́рѣ во узи́нахъ въ дубра́вѣ на холмѣ́ єхела́тстѣ, и́же одесну́ю Ієсемо́на?
19
І прийшли зифеї до Саула в Гиву, говорячи: ось, Давид ховається в нас у неприступних місцях, у лісі, на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона;
20
и ны́нѣ все́ є́же по души́ царе́вѣ ко исхожде́нію, да сни́детъ [у́бо] къ на́мъ: заключи́ша бо єго́ въ ру́ки царе́вы.
20
отже, за бажанням душі твоєї, царю, йди; а наша справа буде видати його в руки царя.
21
И рече́ и́мъ Сау́лъ: благослове́ни вы́ Го́сподеви, я́ко поболѣ́сте о мнѣ́:
21
І сказав їм Саул: благословенні ви в Господа за те, що пожаліли про мене;
22
иди́те ны́нѣ, и угото́вите єще́, и позна́йте мѣ́сто єго́, идѣ́же бу́детъ нога́ єго́ вско́рѣ, та́мо идѣ́же рѣ́сте, да не ка́ко прехи́тритъ:
22
йдіть, упевніться ще, розвідайте і виглядіть місце його, де буде нога його, і хто бачив його там, бо мені говорять, що він дуже хитрий;
23
и ви́дите и уразумѣ́йте о всѣ́хъ мѣ́стѣхъ, идѣ́же то́й кры́єтся, и возврати́теся ко мнѣ́ на гото́во, и иду́ съ ва́ми: и бу́детъ, а́ще є́сть на земли́, изыска́ти и́мамъ єго́ во всѣ́хъ ты́сящахъ Іу́диныхъ.
23
і виглядіть, і розвідайте про всі схованки, в яких він ховається, і поверніться до мене з вірною звісткою, і я піду з вами; і якщо він у цій землі, я буду шукати його у всіх тисячах Іудиних.
24
И воста́ша зіфе́є, и идо́ша предъ Сау́ломъ: даві́дъ же и му́жіє єго́ бя́ху въ пусты́ни мао́нъ къ за́паду одесну́ю Ієсемо́на.
24
І встали вони і пішли в Зиф раніше Саула. Давид же і люди його були в пустелі Маон, на рівнині, праворуч від Ієсимона.
25
И и́де Сау́лъ и му́жіє єго́ иска́ти даві́да. И возвѣсти́ша даві́ду, и сни́де ко ка́меню и́же въ пусты́ни мао́нъ. И услы́ша Сау́лъ, и погна́ вслѣ́дъ даві́да въ пусты́ню мао́нъ.
25
І пішов Саул з людьми своїми шукати його. Але Давида сповістили про це, і він перейшов до скелі і залишався в пустелі Маон. І почув Саул, і погнався за Давидом у пустелю Маон.
26
И идя́ше Сау́лъ и му́жіє єго́ от страны́ горы́ отсю́ду, даві́дъ же бѣ́ и му́жіє єго́ от страны́ горы́ отону́ду: и бѣ́ даві́дъ укрыва́яся ити́ от лица́ Сау́ля, а Сау́лъ и му́жіє єго́ ополчи́шася на даві́да и на му́жы єго́ я́ти и́хъ.
26
І йшов Саул з одного боку гори, а Давид з людьми своїми був на іншому боці гори. І коли Давид поспішав утекти від Саула, а Саул з людьми своїми йшов в обхід Давида і людей його, щоб захопити їх;
27
И пріи́де вѣ́стникъ къ Сау́лу глаго́ля: потщи́ся и иди́, я́ко нападо́ша иноплеме́нницы на зе́млю твою́.
27
тоді прийшов до Саула вісник, говорячи: поспішай і приходь, бо филистимляни напали на землю.
28
И возврати́ся Сау́лъ не гна́ти вслѣ́дъ даві́да, и и́де проти́ву иноплеме́нникомъ: сего́ ра́ди нарече́ся мѣ́сто о́но ка́мень раздѣле́нный.
28
І повернувся Саул від переслідування Давида і пішов назустріч филистимлянам; тому і назвали це місце: Села-Гаммахлекоф*.