Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 26
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Острозька Біблія, 1581р.
1
И пріидо́ша зіфе́є от зно́йныя къ Сау́лу на хо́лмъ, глаго́люще: се́, даві́дъ скры́ся у на́съ на холмѣ́ єхела́ѳъ, пря́мо Ієссемо́ну.
1
И$ прїидо'ша ѕивњ'и, эT м#гле'ныя къ саё'лђ на хоlмᲆ гл~юще. не се'й л^и дв~двъ съкрыlся е^сть ё^ на'съ на хо'лмђ, и^же въ е^хала'џњ противђ и^е^сњмо'нђ”
2
И воста́ Сау́лъ, и сни́де въ пусты́ню зі́фъ, и съ ни́мъ три́ ты́сящы муже́й избра́нныхъ от Ізра́иля, иска́ти даві́да въ пусты́ни зі́фъ.
И отвѣща́ даві́дъ и рече́ ко Авімеле́ху Хетте́ину и ко Аве́ссѣ сы́ну сару́ину бра́ту Іоа́влю, глаго́ля: кто́ вни́детъ со мно́ю къ Сау́лу въ по́лкъ? И рече́ Аве́сса: а́зъ вни́ду съ тобо́ю.
И внидо́ста даві́дъ и Аве́сса въ лю́ди но́щію: и се́, Сау́лъ спя́й сно́мъ въ колесни́цѣ ца́рстѣй, и копіє́ єго́ водруже́но въ зе́млю при главѣ́ єго́, Авени́ръ же и во́ини єго́ спа́ху о́крестъ єго́.
да не бу́детъ ми́ от Го́спода нанести́ ру́ку мою́ на хріста́ Госпо́дня: и ны́нѣ возми́ копіє́ от возгла́вія єго́ и сосу́дъ водны́й, и отъи́демъ мы́ о себѣ́.
11
да не бђдетъ м^и г~и, наложи'ти рђ'кђ мою` на х~а гн~я. и^ нн~њ возми` ко'пїе эT възъгла'вїя и^ сосђдъ воDны'и, и^ эTи^девᲇ ѓ^со'бњ”
12
И взя́ даві́дъ копіє́ и сосу́дъ водны́й от возгла́вія єго́, и отидо́ста о себѣ́: и не бѣ́ и́же бы ви́дѣлъ или́ разумѣ́лъ, и не бя́ше востаю́щаго, вси́ бо спа́ху, я́ко со́нъ крѣ́покъ от Го́спода нападе́ на ня́.
И рече́ даві́дъ ко Авени́ру: не му́жъ ли єси́ ты́? и кто́, я́коже ты́, во Ізра́или? и почто́ не храни́ши господи́на твоєго́ царя́? я́ко вни́де єди́нъ от люді́й уби́ти господи́на твоєго́ царя́:
и ны́нѣ да не паде́тъ кро́вь моя́ на зе́млю предъ лице́мъ Госпо́днимъ, я́ко изы́де ца́рь Ізра́илевъ иска́ти души́ моєя́, и го́нитъ я́коже нощны́й вра́нъ по гора́мъ.
И отвѣща́ даві́дъ и рече́: се́, копіє́ царе́во, да пріи́детъ о́трокъ єди́нъ и во́зметъ є́:
22
И эTвњща` дв~дъ и^ рече с^е ко'пїе цр~ево, и^ да прїидетъ ѓ%троk е^ді'нъ и^ воꙁмеT ѓ^рђжїе”
23
и Госпо́дь да возврати́тъ коєму́ждо по пра́вдѣ єго́ и по вѣ́рѣ єго́: я́коже предаде́ тя Госпо́дь дне́сь въ ру́цѣ мои́, и не восхотѣ́хъ нанести́ руки́ моєя́ на хріста́ Госпо́дня:
23
И$ г~ь ѓ^брати'тъ кого'ждо по ѓ^правданїемᲆ е^го и^ по вᲇрњ е^го, ја%коже преда` т^я г~ь днsь в рђцњ мои`. и^ не ра'чихᲆ възложи'ти рђки мое^я на х~а гн~я”
24
и се́, я́коже возвели́чися душа́ твоя́ дне́сь во о́чію моє́ю, та́ко да возвели́чится душа́ моя́ предъ Го́сподемъ, и да покры́єтъ мя́ и и́зметъ мя́ от вся́кія печа́ли.
И рече́ Сау́лъ къ даві́ду: благослове́нъ ты́, ча́до, и творя́й сотвори́ши и могі́й возмо́жеши. И отъи́де даві́дъ въ пу́ть сво́й, а Сау́лъ возврати́ся на мѣ́сто своє́.