Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И бы́сть во дни́ о́ны, и собра́шася иноплеме́нницы проти́ву Ізра́иля на бра́нь: и изы́де Ізра́иль во срѣ́теніє и́мъ на бра́нь, и ополчи́шася во Авенезе́рѣ, и иноплеме́нницы ополчи́шася во Афе́цѣ:
1
[І зібралися филистимляни воювати з ізраїльтянами.] І було слово Самуїла до всього Ізраїля. І виступили ізраїльтяни проти филистимлян на війну і розташувалися станом при Авен-Езері, а филистимляни розташувалися при Афеку.
2
и срази́шася иноплеме́нницы на бра́ни со Ізра́илтяны, и преклони́ся бра́нь, и падо́ша му́жіє Ізра́илевы предъ иноплеме́нники, и убіє́ни бы́ша въ бра́ни на селѣ́ четы́ри ты́сящы муже́й.
2
І вишикувалися филистимляни проти ізраїльтян, і відбулася битва, і були вражені ізраїльтяни филистимлянами, які побили на полі битви близько чотирьох тисяч чоловік.
3
И пріидо́ша лю́діє въ по́лкъ, и рѣ́ша старѣ́йшины Ізра́илевы: почто́ порази́ на́съ Госпо́дь дне́сь предъ иноплеме́нники? во́змемъ ківо́тъ Бо́га на́шего от Сило́ма, и изы́детъ посредѣ́ на́съ и спасе́тъ ны́ от руки́ вра́гъ на́шихъ.
3
І прийшов народ у стан; і сказали старійшини Ізраїлеві: за що вразив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? візьмемо собі з Силома ковчег завіту Господнього, і він піде серед нас і врятує нас від руки ворогів наших.
4
И посла́ша лю́діє въ Сило́мъ, и взя́ша отту́ду ківо́тъ Го́спода сѣдя́щаго на херуві́мѣхъ: и [бы́ша] та́мо о́ба сы́на илі́ина съ ківо́томъ Бо́жіимъ, Офні́ и Фінеє́съ.
4
І послав народ у Силом, і принесли звідти ковчег завіту Господа Саваофа, Який сидить на херувимах; а ковчег завіту Божого супроводжували і два сини Ілієві, Офні та Финеєс.
5
И бы́сть єгда́ пріи́де ківо́тъ Госпо́день въ по́лкъ, и возопи́ ве́сь Ізра́иль гла́сомъ вели́кимъ, и возшумѣ́ земля́.
5
І коли прибув ковчег завіту Господнього в стан, весь Ізраїль підняв такий сильний крик, що земля стогнала.
6
И услы́шаша иноплеме́нницы гла́съ во́пля и рѣ́ша: что́ се́й во́пль вели́кій въ полцѣ́ Євре́йстѣ? И уразумѣ́ша, я́ко ківо́тъ Госпо́день пріи́де въ по́лкъ.
6
І почули филистимляни шум вигуків і сказали: від чого такі голосні вигуки в стані євреїв? І довідалися, що ковчег Господній прибув у стан.
7
И убоя́шася иноплеме́нницы и рѣ́ша: сі́и бо́зи пріидо́ша къ ни́мъ въ по́лкъ: го́ре на́мъ, изми́ ны, го́споди, дне́сь: я́ко не бы́сть та́ко вчера́ и тре́тіяго дне́:
7
І злякалися филистимляни, бо сказали: Бог той прийшов до них у стан. І сказали: горе нам! тому що не бувало подібного ні вчора, ні третього дня;
8
го́ре на́мъ, кто́ ны и́зметъ от руки́ бого́въ крѣ́пкихъ си́хъ? сі́и су́ть бо́зи, поби́вшіи Єги́пта вся́кими я́звами и въ пусты́ни:
8
горе нам! хто визволить нас від руки цього сильного Бога? Це — той Бог, Який уразив єгиптян усякими карами в пустелі;
9
укрѣпи́теся и бу́дите въ му́жы, иноплеме́нницы, я́ко да не порабо́таєте Євре́омъ, я́коже порабо́таша на́мъ, бу́дите у́бо въ му́жы и бі́йтеся съ ни́ми.
9
зміцніться і будьте мужніми, филистимляни, щоб вам не бути в поневоленні у євреїв, як вони у вас у поневоленні; будьте мужніми й воюйте з ними.
10
И би́шася съ ни́ми: и падо́ша му́жіє Ізра́илевы предъ иноплеме́нники, и побѣже́ кі́йждо въ селе́ніє своє́, и бы́сть я́зва вели́ка зѣло́: и паде́ от Ізра́иля три́десять ты́сящъ чино́въ:
10
І воювали филистимляни, і вражені були ізраїльтяни, і кожен побіг у намет свій, і була поразка дуже велика, і впало з ізраїльтян тридцять тисяч піших.
11
и ківо́тъ Бо́жій взя́тъ бы́сть, и о́ба сы́ны илі́ины умро́ша, Офні́ и Фінеє́съ.
11
І ковчег Божий був узятий, і два сини Ілієві, Офні та Финеєс, померли.
12
И тече́ му́жъ от бра́ни Ієміне́й, и пріи́де въ Сило́мъ въ де́нь о́нъ, и ри́зы своя́ растерза́въ, и пе́рсть бѣ́ на главѣ́ єго́.
12
І побіг один веніамитянин з місця битви і прийшов у Силом у той самий день; одяг на ньому був розідраний і порох на голові його.
13
И пріи́де, и се́, илі́й сѣдя́ше на престо́лѣ своє́мъ у две́рій, смотря́ на пу́ть, я́ко бѣ́ се́рдце єго́ во у́жасѣ [вели́цѣ] о ківо́тѣ Бо́жіи. И человѣ́къ вни́де во гра́дъ возвѣща́я: и возопи́ ве́сь гра́дъ гла́сомъ вели́кимъ:
13
Коли прийшов він, Ілій сидів на сідалищі при дорозі біля воріт і дивився, тому що серце його тремтіло за ковчег Божий. І коли чоловік той прийшов і оголосив у місті, то голосно застогнало все місто.
14
и слы́ша илі́й гла́съ во́пля и рече́: что́ є́сть гла́съ во́пля сего́? И человѣ́къ потща́вся вни́де и повѣ́да илі́ю.
14
І почув Ілій звуки крику і сказав: від чого такий шум? І негайно підійшов чоловік той і сповістив Ілію.
15
И бѣ́ илі́й девяти́десяти осми́ лѣ́тъ, и о́чи єго́ изнемого́ста, и не ви́дяше.
15
Ілій був тоді дев’яноста восьми років; і очі його померкли, і він не міг бачити.
16
И рече́ илі́й муже́мъ предстоя́щымъ себѣ́: что́ гла́съ во́пля сего́? И му́жъ потща́вся вни́де ко илі́ю и рече́ єму́: а́зъ є́смь прише́дый изъ полка́, и а́зъ прибѣжа́хъ от бра́ни дне́сь. И рече́ илі́й: что́ бы́вшій глаго́лъ, ча́до?
16
І сказав той чоловік Ілію: я прийшов зі стану, сьогодні ж я прибіг з місця битви. І сказав Ілій: що відбулося, сину мій?
17
И отвѣща́ о́трочищь и рече́: побѣжа́ша му́жіє Ізра́илевы от лица́ иноплеме́нниковъ, и я́зва ве́лія бы́сть въ лю́дехъ, и о́ба сы́ны твоя́ умро́ша, и ківо́тъ Бо́жій взя́тъ є́сть.
17
І відповів вісник і сказав: побіг Ізраїль перед филистимлянами, і поразка велика відбулася в народі, і обидва сини твої, Офні та Финеєс, померли, і ковчег Божий взято.
18
И бы́сть єгда́ помяну́ о ківо́тѣ Бо́жіи, и паде́ [илі́й] съ престо́ла взна́къ бли́зъ две́рій, и сокруши́ся хребе́тъ єго́, и у́мре, я́ко ста́ръ бѣ́ человѣ́къ и тя́жекъ: и то́й суди́ Ізра́илеви четы́редесять лѣ́тъ.
18
Коли згадав він про ковчег Божий, Ілій упав із сідалища горілиць біля воріт, зламав собі хребет і помер; бо він був старий і важкий. Був же він суддею Ізраїля сорок років.
19
И сноха́ єго́ жена́ Фінеє́сова заче́ншая роди́ти, и слы́ша вѣ́сть, я́ко взя́тъ бы́сть ківо́тъ Бо́жій и я́ко у́мре све́коръ єя́ и му́жъ єя́, и воспла́кася [го́рько], и роди́, я́ко обрати́шася на ню́ болѣ́зни єя́.
19
Невістка його, дружина Финеєсова, була вагітна вже перед пологами. І коли почула вона звістку про взяття ковчега Божого і про смерть свекра свого і чоловіка свого, то впала на коліна і народила, тому що приступили до неї болі її.
20
И во вре́мя, внегда́ умира́ше, рѣ́ша є́й жены́ предстоя́щыя є́й: не бо́йся, я́ко сы́на родила́ єси́. И не отвѣща́, и не разумѣ́ се́рдце єя́.
20
І коли помирала вона, жінки, що стояли при ній, говорили їй: не бійся, ти народила сина. Але вона не відповідала і не звертала уваги.
21
И нарече́ о́трочища уєхаво́ѳъ: и рѣ́ша о ківо́тѣ Бо́жіи и о све́крѣ єя́ и о му́жи єя́: пресели́ся сла́ва от Ізра́иля, я́ко взя́тся ківо́тъ Госпо́день, и я́ко у́мре све́коръ єя́ и му́жъ єя́.
21
І назвала немовля: Іхавод*, сказавши: «відійшла слава від Ізраїля» — з узяттям ковчега Божого і [зі смертю] свекра її і чоловіка її.
22
И рече́: пресели́ся сла́ва Ізра́илева, я́ко взя́тъ бы́сть ківо́тъ Бо́жій.
22
Вона сказала: відійшла слава від Ізраїля, бо взято ковчег Божий.