Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
У дванадцятий рік Ахаза, царя Юдейського, став царем Осія, син Или, у Самарії над Ізраїлем і царював дев’ять років.
2
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, оба́че не я́коже ца́ріє Ізра́илевы, и́же бѣ́ша пре́жде єго́.
2
І робив він неугодне в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, які були раніше нього.
3
И взы́де на́нь Саламанасса́ръ ца́рь Ассирі́йскъ . И бы́сть єму́ осі́а ра́бъ и дава́ше єму́ да́нь.
3
Проти нього виступив Салманассар, цар Ассирійський, і зробився Осія підвладним йому і давав йому данину.
4
И обрѣ́те ца́рь Ассирі́йскъ во осі́и непра́вду, зане́же посла́ послы́ къ Сиго́ру царю́ Єги́петску и не принесе́ да́ни царю́ Ассирі́йску лѣ́та того́. И осади́ єго́ ца́рь Ассирі́йскій и связа́ єго́ въ хра́минѣ темни́чнѣй.
4
І помітив цар Ассирійський в Осії зраду, тому що він посилав послів до Сигора, царя Єгипетського, і не доставляв данину цареві Ассирійському щороку; і взяв його цар Ассирійський під варту, і закрив його у в’язниці.
5
И пріи́де ца́рь Ассирі́йскъ во всю́ зе́млю [єго́], и взы́де въ самарі́ю, и воєва́ ю́ три́ лѣ́та.
5
І пішов цар Ассирійський на всю землю, і підійшов до Самарії, і тримав її в облозі три роки.
6
Въ лѣ́то девя́тоє осі́и взя́ ца́рь Ассирі́йскій самарі́ю, и заведе́ Ізра́илтянъ во Ассирі́ю, и посели́ и́хъ на ала́и и на Аво́рѣ, рѣка́хъ гоза́нскихъ, и въ предѣ́лѣхъ ми́дскихъ.
6
В дев’ятий рік Осії взяв цар Ассирійський Самарію, і переселив ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля річки Гозан, і в містах мідійських.
Коли стали грішити сини Ізраїлеві перед Господом Богом своїм, Який вивів їх із землі Єгипетської, з-під руки фараона, царя Єгипетського, і стали шанувати богів інших,
8
и ходи́ша по преда́ніємъ язы́ковъ, и́хже истреби́ Госпо́дь от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ, и ца́ріє Ізра́илевы єли́цы сотвори́ша,
8
і стали чинити за звичаями народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих, і за звичаями царів ізраїльських, як чинили вони;
9
и єли́цы сокры́ша сы́нове Ізра́илевы словеса́, не та́ко на Го́спода Бо́га своєго́: и созда́ша себѣ́ высо́кая во всѣ́хъ градѣ́хъ свои́хъ, от столпа́ стрегу́щихъ да́же до гра́да тве́рда,
9
і стали робити сини Ізраїлеві діла неугодні Господу Богу своєму, і спорудили собі висоти в усіх містах своїх, починаючи від сторожової вежі до укріпленого міста,
10
и поста́виша себѣ́ кумі́ры и дубра́вы на вся́цѣмъ холмѣ́ высо́цѣ и подъ вся́кимъ дре́вомъ ча́щнымъ,
10
і поставили у себе статуї і зображення Астарт на усякому високому пагорбі й під усяким тінистим деревом,
11
и кадя́ху та́мо на всѣ́хъ высо́кихъ, я́коже язы́цы, я́же удали́ Госпо́дь от лица́ и́хъ, и сотвори́ша о́бщники, и нача́ша я́вѣ прогнѣвля́ти Го́спода,
11
і стали там звершувати куріння на усіх висотах, подібно до народів, яких вигнав від них Господь, і робили лихі справи, які прогнівляли Господа,
12
и послужи́ша і́доломъ, о ни́хже рече́ и́мъ Госпо́дь: не сотвори́те глаго́ла сего́ Го́сподеви.
12
і служили ідолам, про яких говорив їм Господь: «не робіть цього»;
13
И засвидѣ́телствова Госпо́дь во Ізра́или и во Іу́дѣ, и рука́ми всѣ́хъ проро́къ свои́хъ вся́каго прозорли́ваго, глаго́ля: обрати́теся от путі́й ва́шихъ лука́выхъ, и сохрани́те за́повѣди моя́ и оправда́нія моя́, и ве́сь зако́нъ, єго́же заповѣ́дахъ отце́мъ ва́шымъ, єли́ка посла́хъ и́мъ рука́ми ра́бъ мои́хъ проро́ковъ.
13
тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усякого прозорливця застерігав Ізраїля й Іуду, говорячи: поверніться з ваших злих доріг і додержуйтеся заповідей Моїх, уставів Моїх, згідно з усім вченням, яке Я заповів батькам вашим і яке Я дав вам через рабів Моїх, пророків.
14
И не послу́шаша, и ожесточи́ша вы́ю свою́ па́че вы́и оте́цъ свои́хъ, и́же не вѣ́роваша Го́споду Бо́гу своєму́:
14
Але вони не слухали і зробили жорсткою шию свою, як була шия батьків їхніх, які не вірували в Господа, Бога свого;
15
и отверго́ша завѣ́тъ єго́ и оправда́нія, я́же завѣща́ отце́мъ и́хъ и свидѣ́ній єго́, єли́ка засвидѣ́телствова и́мъ, не сохрани́ша, и идо́ша вслѣ́дъ су́єтныхъ и осуєти́шася, и вслѣ́дъ язы́ковъ су́щихъ о́крестъ и́хъ, о ни́хже заповѣ́да Госпо́дь и́хъ, є́же не сотвори́ти по сему́:
15
і нехтували устави Його, і завіт Його, який Він уклав з батьками їхніми, і одкровення Його, якими Він застерігав їх, і пішли вслід марнотам й змарнотились, і вслід народам навколишнім, про які Господь заповів їм, щоб не робили так, як вони,
16
и оста́виша за́повѣди Го́спода Бо́га своєго́ и сотвори́ша себѣ́ двѣ́ ю́ницы сли́ты, и сотвори́ша дубра́вы, и поклони́шася все́й си́лѣ небе́снѣй и послужи́ша Ваа́лу:
16
і залишили всі заповіді Господа Бога свого, і зробили собі відлиті зображення двох тельців, і влаштували діброву, і поклонялися усьому воїнству небесному, і служили Ваалу,
17
и превожда́ху сы́ны своя́ и дще́ри своя́ чрезъ о́гнь, и волхвова́ху волхвова́ніємъ и вража́ху: и прода́шася, є́же твори́ти лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, є́же прогнѣ́вати єго́.
17
і проводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили, і чародіяли, і віддалися тому, щоб робити неугодне в очах Господа і прогнівляти Його.
18
И разгнѣ́вася Госпо́дь на Ізра́иля зѣло́ и отри́ну и́хъ от лица́ своєго́, и не оста́ся, то́кмо єди́но колѣ́но Іу́дино.
18
І прогнівався Господь сильно на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не залишилося нікого, крім одного коліна Іудиного.
19
И Іу́да та́кожде не сохрани́ за́повѣдій Го́спода Бо́га своєго́: и хожда́ху по оправда́ніємъ Ізра́илевымъ, я́же сотвори́ша, и отверго́шася Го́спода.
19
І Іуда також не дотримувався заповідей Господа Бога свого, і чинив за звичаями ізраїльтян, як чинили вони.
20
И разгнѣ́вася Госпо́дь на все́ сѣ́мя Ізра́илево и поколеба́ я́, и даде́ я́ въ ру́ки расхища́ющымъ я́ до́ндеже отве́рже я́ от лица́ своєго́.
20
І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, й упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжників, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.
21
Я́ко отто́ржеся Ізра́иль от до́му даві́дова, и поста́виша себѣ́ царя́ ієровоа́ма сы́на нава́това: и отри́ну ієровоа́мъ Ізра́иля от Го́спода и введе́ и́хъ во грѣ́хъ вели́кій.
21
Ізраїльтяни відокремилися від дому Давида і поставили царем Ієровоама, сина Наватового; і відвернув Ієровоам ізраїльтян від Господа, і втягнув їх у великий гріх.
22
И хожда́ху сы́нове Ізра́илевы по всему́ грѣху́ ієровоа́млю, єго́же сотвори́: не отступи́ша от него́,
22
І чинили сини Ізраїлеві за всіма гріхами Ієровоама, які він робив, не відступали від них,
23
до́ндеже отве́рже Госпо́дь Ізра́иля от лица́ своєго́, я́коже глаго́ла Госпо́дь руко́ю всѣ́хъ ра́бъ свои́хъ проро́ковъ. И преселе́нъ бы́сть Ізра́иль от земли́ своєя́ во Ассирі́аны, да́же до дне́ сего́.
23
доки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх рабів Своїх, пророків. І переселений Ізраїль із землі своєї в Ассирію, де він і до цього дня.
24
И приведе́ ца́рь Ассирі́йскій изъ Вавило́на и́же от ху́ѳы и от Аі́а, и от Єма́ѳа и Сепфаруі́ма, и вселе́ни бы́ша во градѣ́хъ самарі́йскихъ вмѣ́сто сыно́въ Ізра́илевыхъ, и наслѣ́диша самарі́ю и всели́шася во градѣ́хъ єя́.
24
І переселив цар Ассирійський людей з Вавилона, і з Кути, і з Авви, і з Емафа, і з Сепарваїма, і оселив їх у містах самарійських замість синів Ізраїлевих. І вони оволоділи Самарією, і стали жити в містах її.
25
И бы́сть въ нача́лѣ сѣдѣ́нія и́хъ, не убоя́шася Го́спода, и пусти́ на ня́ Госпо́дь львы́, и бя́ху убива́юще я́.
25
І оскільки на початку проживання свого там вони не шанували Господа, то Господь посилав на них левів, які умертвляли їх.
26
И рѣ́ша царю́ Ассирі́йску, глаго́люще: язы́ки, и́хже преве́лъ и пресади́лъ єси́ во градѣ́хъ самарі́йскихъ, не разумѣ́ша суда́ Бо́га земли́, и посла́ Госпо́дь на ни́хъ львы́, и се́, су́ть убива́юще и́хъ, я́ко не разумѣ́ша суда́ Бо́га земли́.
26
І донесли цареві Ассирійському, і сказали: народи, яких ти переселив і оселив у містах самарійських, не знають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них львів, і ось вони умертвляють їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.
27
И заповѣ́да ца́рь Ассирі́йскій глаго́ля: отведи́те та́мо єди́наго жерца́ от плѣне́ныхъ, да и́дутъ и да вселя́тся та́мо, и да просвѣти́тъ и́хъ судо́мъ Бо́га земли́.
27
І повелів цар Ассирійський, і сказав: відправте туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і живе там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.
28
И отведо́ша єди́наго от жерце́въ и́хже взя́ша от самарі́и, и сѣ́де въ Веѳи́ли, и бѣ́ просвѣща́я жре́цъ и́хъ, я́ко да убоя́тся Го́спода.
28
І прийшов один зі священиків, яких виселили із Самарії, і жив у Вефилі, й учив їх, як шанувати Господа.
29
И бѣ́ша творя́ще кі́йждо язы́къ бо́ги своя́: и поста́виша я́ во хра́мѣхъ на высо́кихъ, и́хже сотвори́ша самаря́не, кі́йждо язы́къ во градѣ́хъ свои́хъ, въ ни́хже живя́ху.
29
Притому зробив кожен народ і своїх богів і поставив у капищах висот, які спорудили самаряни, — кожен народ у своїх містах, де живуть вони.
30
И му́жіє Вавило́нстіи сотвори́ша сокхо́ѳъ Вені́ѳъ, и му́жіє ху́ѳовы сотвори́ша гіге́ль, и му́жіє Єма́ѳовы сотвори́ша Асіма́ѳъ,
30
Вавилоняни зробили Суккот-Беноф, кутийці зробили Нергала, емафяни зробили Ашиму,
31
и Єве́є сотвори́ша Авлазе́ръ и Ѳарѳа́къ и Сепфаруі́мъ, єгда́ сожига́ху сы́ны своя́ огне́мъ Андрамеле́ху и Анемеле́ху, бого́мъ Сепфаруі́мскимъ.
31
аввийці зробили Нивхаза і Тартака, а сепарваїмці спалювали синів своїх у вогні Адрамелеху й Анамелеху, богам сепарваїмським.
32
И бя́ху боя́щеся Го́спода: и всели́ша ме́рзости своя́ во хра́мѣхъ на высо́кихъ, и́хже сотвори́ша въ самарі́и, кі́йждо язы́къ во гра́дѣ, въ не́мже живя́ху.
32
Тим часом шанували і Господа, і зробили у себе священиків висот зі свого середовища, і вони служили у них у капищах висот.
33
И бѣ́ша боя́щеся Го́спода и сотвори́ша себѣ́ жерцы́ въ высо́кихъ, и сотвори́ша себѣ́ въ хра́минѣ высо́кихъ и Го́спода боя́хуся, и і́доломъ свои́мъ служа́ху по обы́чаю язы́ковъ отону́дуже пресели́ша и́хъ.
33
Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаєм народів, з яких виселили їх.
34
Да́же до дне́ сего́ ті́и творя́ху по обы́чаю и́хъ: не боя́хуся Го́спода, и не творя́ху по оправда́ніємъ и́хъ, и по суду́ и́хъ, и по зако́ну, и по за́повѣди, ю́же заповѣ́да Госпо́дь сыно́мъ Іа́ковлимъ, идѣ́же и нарече́ и́мя єму́ Ізра́иль.
34
До сьогодні чинять вони за попередніми своїми звичаями: не бояться Господа і не роблять за уставами і за обрядами, і за законом і за заповідями, які заповів Господь синам Якова, якому дав Він ім’я Ізраїля.
35
И положи́ Госпо́дь съ ни́ми завѣ́тъ и заповѣ́да и́мъ, глаго́ля: не убо́йтеся бого́въ ины́хъ и не поклони́теся и́мъ, и не послужи́те и́мъ и не пожри́те и́мъ:
35
Уклав Господь з ними завіт і заповів їм, говорячи: не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте жертв їм,
36
но то́кмо Го́сподеви, и́же изведе́ вы́ изъ земли́ Єги́пта крѣ́постію вели́кою и мы́шцею высо́кою: того́ убо́йтеся, и тому́ покло́нитеся, и тому́ пожри́те:
36
але Господа, Який вивів вас із землі Єгипетської силою великою і м’язами простертими, — Його шануйте і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте жертви,
37
И оправда́нія єго́, и суды́ єго́, и зако́нъ єго́, и за́повѣди, я́же написа́ ва́мъ твори́ти, храни́те во вся́ дни́, и не убо́йтеся бого́въ ины́хъ:
37
і устави, й повеління, і закон, і заповіді, які Він написав вам, намагайтеся виконувати в усі дні, і не шануйте богів інших;
38
и завѣ́та, єго́же завѣща́ съ ва́ми, не забыва́йте: и не убо́йтеся бого́въ ины́хъ,
38
і завіту, який Я уклав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших,
39
но то́кмо Го́спода ва́шего убо́йтеся, и то́й и́зметъ вы́ от всѣ́хъ вра́гъ ва́шихъ.
39
тільки Господа Бога вашого шануйте, і Він визволить вас від руки усіх ворогів ваших.
40
И не послу́шаша сего́, но по обы́чаємъ свои́мъ пре́жднимъ твори́ша.
40
Але вони не послухали, а чинили за попередніми своїми звичаями.
41
И бя́ху язы́цы сі́и боя́щеся Го́спода, и изва́яннымъ свои́мъ служа́ще: та́кожде и сы́нове и́хъ и сы́нове сыно́въ и́хъ, я́коже сотвори́ша отцы́ и́хъ, та́ко творя́тъ и до сего́ дне́.
41
Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та й діти їхні і діти дітей їхніх до цього дня чинять так само, як робили батьки їхні.