Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы́сть въ лѣ́то тре́тіє осі́и сы́на илы́ царя́ Ізра́илева, воцари́ся єзекі́а сы́нъ Аха́за царя́ Іу́дина:
1
У третій рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, став царем Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського.
2
сы́нъ два́десяти пяти́ лѣ́тъ бѣ́ єгда́ нача́ ца́рствовати, и два́десять де́вять лѣ́ть ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя же ма́тере єго́ Аву́ѳа дщи́ Заха́ріина.
2
Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Аві, дочка Захарії.
3
И сотвори́ пра́воє предъ очи́ма Госпо́днима, по всѣ́мъ єли́ка сотвори́ оте́цъ єго́ даві́дъ:
3
І робив він угодне в очах Господа в усьому так, як робив Давид, батько його;
4
то́й разруши́ высо́кая, и сокруши́ вся́ ка́пища, и искорени́ дубра́вы и змію́ мѣ́дяную, ю́же сотвори́ Моисе́й, я́ко и до дні́й тѣ́хъ сы́нове Ізра́илевы бѣ́ху кадя́ще є́й: и назва́ и́мя є́й неєста́нъ.
4
він знищив висоти, розбив статуї, вирубав діброву і знищив мідного змія, якого зробив Мойсей, тому що до самих тих днів сини Ізраїлеві кадили йому і називали його Нехуштан.
5
На Го́спода Бо́га Ізра́илева упова́, и но не́мъ не бы́сть подо́бенъ єму́ въ царе́хъ Іу́диныхъ и въ бы́вшихъ пре́жде єго́:
5
На Господа Бога Ізраїлевого уповав він; і такого, як він, не було між усіма царями Юдейськими і після нього і раніше нього.
6
и прилѣпи́ся Го́сподеви, не отступи́ от него́, и сохрани́ за́повѣди єго́, єли́ки заповѣ́да Моисе́й:
6
І приліпився він до Господа і не відступав від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповів Господь Мойсеєві.
7
и бѣ́ Госпо́дь съ ни́мъ, и во всѣ́хъ, я́же творя́ше, смы́сляше. И сопроти́вися царю́ Ассирі́йскому и не порабо́та єму́:
7
І був Господь з ним: скрізь, куди б він не ходив, чинив він розсудливо. І відійшов він від царя Ассирійського, і не став служити йому.
8
то́й побѣди́ иноплеме́нники да́же до Га́зы и до предѣ́лъ єя́, от столпа́ стрегу́щихъ и да́же до гра́да тве́рда.
8
Він уразив филистимлян до Гази й у межах її, від сторожової вежі до укріпленого міста.
9
И бы́сть въ лѣ́то четве́ртоє царя́ єзекі́и, сіє́ же лѣ́то седмо́є осі́и, сы́ну илы́, царю́ Ізра́илеву, взы́де Саламанасса́ръ ца́рь Ассирі́йскъ на самарі́ю и обсѣ́де ю́,
9
У четвертий рік царя Єзекії, тобто в сьомий рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, пішов Салманассар, цар Ассирійський, на Самарію і обложив її,
10
и взя́ ю́ при концы́ тріє́хъ лѣ́тъ, въ шесто́є лѣ́то єзекі́єво, сіє́ лѣ́то девя́тоє осі́и царя́ Ізра́илева, и плѣне́на бы́сть самарі́а.
10
і взяв її через три роки; у шостий рік Єзекії, тобто в дев’ятий рік Осії, царя Ізраїльського, взято Самарію.
11
И преведе́ ца́рь Ассирі́йскій самаря́ны во Ассирі́ю, и посади́ я́ на ала́и и на Аво́рѣ, рѣка́хъ гоза́нскихъ, и въ предѣ́лѣхъ ми́дскихъ:
11
І переселив цар Ассирійський ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля ріки Гозан, і в містах мідійських,
12
поне́же не послу́шаша гла́са Го́спода Бо́га своєго́ и преступи́ша завѣ́тъ єго́, вся́ єли́ка заповѣ́да Моисе́й ра́бъ Госпо́день, и не послу́шаша, и не сотвори́ша.
12
за те, що вони не слухали голосу Господа Бога свого і переступили завіт Його, усе, що заповів Мойсей раб Господній, вони і не слухали і не виконували.
13
И въ четвертоєна́десять лѣ́то царя́ єзекі́и, взы́де сеннахирі́мъ ца́рь Ассирі́йскій на гра́ды Іу́дины тве́рдыя и взя́тъ я́.
13
У чотирнадцятий рік царя Єзекії пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Іуди і взяв їх.
14
И посла́ єзекі́а ца́рь Іу́динъ послы́ къ царю́ Ассирі́йску въ лахі́съ, глаго́ля: согрѣши́хъ, возврати́ся от мене́: є́же а́ще возложи́ши на мя́, то́ понесу́. И возложи́ ца́рь Ассирі́йскій на єзекі́ю царя́ Іу́дина три́ста тала́нтъ сребра́ и три́десять тала́нтовъ зла́та.
14
І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахис сказати: винен я; відійди від мене; що накладеш на мене, я внесу. І наклав цар Ассирійський на Єзекію, царя Юдейського, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.
15
И даде́ єзекі́а все́ сребро́ обрѣ́тшеєся въ дому́ Госпо́дни и въ сокро́вищихъ до́му царе́ва.
15
І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського.
16
Во вре́мя о́но ссѣче́ єзекі́а ца́рь Іу́динъ две́ри хра́ма Госпо́дня и утверже́нія, я́же позлати́ єзекі́а ца́рь Іу́динъ, и даде́ и́хъ царю́ Ассирі́йску.
16
У той час зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, які позолотив Єзекія, цар Юдейський, і віддав його цареві Ассирійському.
17
И посла́ ца́рь Ассирі́йскъ Ѳарѳа́на и равоса́иа и рапса́ка от лахі́са на Ієрусали́мъ къ царю́ єзекі́и съ си́лою тя́жкою зѣло́. И взыдо́ша, и пріидо́ша ко Ієрусали́му, и ста́ша у водоте́чи купѣ́ли вы́шнія, я́же є́сть на пути́ села́ бѣли́лнаго,
17
І послав цар Ассирійський Тартана і Рабсариса і Рабсака з Лахиса до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І пішли, і прийшли до Єрусалима; і пішли, і прийшли, і стали біля водопроводу верхнього ставу, що на дорозі поля білильного.
18
и возопи́ша ко єзекі́и. И изы́де къ ни́мъ Єліакі́мъ сы́нъ хелкі́євъ строи́тель, и сомна́съ книго́чій, и Іоа́съ сы́нъ Сафа́товъ воспомина́тель.
18
І кликали вони царя. І вийшов до них Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар, і Іоах, син Асафів.
19
И рече́ къ ни́мъ рапса́къ: рцы́те ны́нѣ ко єзекі́и: си́це глаго́летъ ца́рь вели́кій, ца́рь Ассирі́йскій: что́ упова́ніє сіє́, на не́же упова́єши?
19
І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти сподіваєшся?
20
ре́клъ єси́: то́кмо словеса́ усте́нъ, совѣ́тъ и си́ла на бра́нь: ны́нѣ у́бо на кого́ надѣ́яся отве́рглъ єси́ мене́?
20
Ти говорив тільки пусті слова: для війни потрібні порада і сила. Нині ж на кого ти уповаєш, що відокремився від мене?
21
ны́нѣ се́, надѣ́єшися ты́ на же́злъ тро́стяный сло́мленый се́й, на Єги́петъ ли? на́ньже а́ще опре́тся му́жъ, вни́детъ въ ру́ку єго́ и пронзе́тъ ю́: та́ко фарао́нъ ца́рь Єги́петскій всѣ́мъ надѣ́ющымся на́нь:
21
Ось, ти думаєш опертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто обіпреться на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто уповає на нього.
22
и а́ще мнѣ́ рече́те: на Го́спода Бо́га надѣ́ємся: не то́й ли се́й, єго́же и отста́ви єзекі́а высо́кая єго́ и же́ртвенники єго́, и рече́ Іу́дѣ и Ієрусали́му: покло́нитеся предъ же́ртвенникомъ си́мъ во Ієрусали́мѣ?
22
А якщо ви скажете мені: «на Господа Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники знищив Єзекія, і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі»?
23
и ны́нѣ соєдини́теся съ господи́номъ мои́мъ царе́мъ Ассирі́йскимъ, и да́мъ тебѣ́ двѣ́ ты́сящы ко́ней, а́ще мо́жеши имѣ́ти вса́дники на ня́:
23
Отже, вступи в союз з господарем моїм царем Ассирійським: я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них?
24
и ка́ко отврати́ши лице́ топа́рха єди́наго от рабо́въ господи́на моєго́ малѣ́йшихъ, и упова́лъ єси́ са́мъ на Єги́петъ, на колесни́цы и ко́ни?
24
Як тобі подолати й одного вождя з найменших слуг господаря мого? І уповаєш на Єгипет заради колісниць і коней?
25
и ны́нѣ у́бо єда́ безъ Го́спода взыдо́хомъ на мѣ́сто сіє́, є́же потреби́ти и рече́ бо Госпо́дь ко мнѣ́: взы́ди на зе́млю сію́ и потреби́ ю́.
25
Притому ж хіба я без волі Господньої пішов на місце це, щоб зруйнувати його? Господь сказав мені: «піди на землю цю і розори її».
26
И рече́ Єліакі́мъ сы́нъ хелкі́инъ и сомна́съ и Іоа́съ ко рапса́ку: глаго́ли ны́нѣ ко отроко́мъ твои́мъ Си́рски, я́ко слы́шимъ мы́, а не глаго́ли къ на́мъ Іуде́йски, и почто́ глаго́леши во у́шы люді́й, и́же на стѣнѣ́?
26
І сказав Єлиаким, син Хелкиїн, і Севна й Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами юдейською, щоб не розумів народ, що на стіні.
27
И рече́ къ ни́мъ рапса́къ: єда́ къ господи́ну твоєму́ и къ тебѣ́ посла́ мя господи́нъ мо́й глаго́лати словеса́ сія́? не къ муже́мъ ли сѣдя́щымъ на стѣнѣ́, є́же я́сти и́мъ гно́й сво́й и пи́ти и́мъ се́чь свою́ съ ва́ми вку́пѣ?
27
І сказав їм Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами.
28
И ста́ рапса́къ, и возопи́ гла́сомъ вели́кимъ Іуде́йски, и глаго́ла, и рече́: слы́шите словеса́ вели́каго царя́ Ассирі́йска:
28
І встав Рабсак і виголосив гучним голосом юдейською, і говорив, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського!
29
си́це глаго́летъ ца́рь: да не возно́ситъ ва́съ ца́рь єзекі́а словесы́, поне́же не возмо́жетъ ва́съ изъя́ти изъ руки́ моєя́:
29
Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може вас врятувати від руки моєї;
30
и да не обнаде́живаєтъ ва́съ єзекі́а Го́сподемъ, глаго́ля: изъима́я и́зметъ вы́ Госпо́дь, и не и́мать преда́тися гра́дъ се́й въ руцѣ́ царя́ Ассирі́йска:
30
і нехай не обнадіює вас Єзекія Господом, говорячи: «врятує нас Господь і не буде місто це віддане в руки царя Ассирійського».
31
не послу́шайте єзекі́и, я́ко си́це глаго́летъ ца́рь Ассирі́йскій: сотвори́те со мно́ю благослове́ніє и изыди́те ко мнѣ́, и да піє́тъ му́жъ от віногра́да своєго́, и му́жъ вку́ситъ от смо́квей свои́хъ, и да піє́тъ во́ду от ро́ва своєго́,
31
Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя,
32
до́ндеже пріиду́ и поиму́ вы́ въ зе́млю [такову́] я́коже земля́ ва́ша, земля́ пшени́цы и віна́, и хлѣ́бовъ и віногра́довъ, земля́ ма́сличинъ єле́а и ме́да, и жи́ви бу́дете и не у́мрете: и не послу́шайте єзекі́и, я́ко прельща́єтъ вы́, глаго́ля: Госпо́дь ны́ изба́витъ:
32
поки я не прийду і не візьму вас у землю таку саму, як і ваша земля, у землю хліба і вина, у землю плодів і виноградників, у землю оливкових дерев і меду, і будете жити, і не помрете. Не слухайте ж Єзекії, який зваблює вас, говорячи: «Господь врятує нас».
33
єда́ избавля́юще изба́виша бо́зи язы́ковъ кі́йждо и́хъ свою́ страну́ изъ руки́ царя́ Ассирі́йска?
33
Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського?
34
гдѣ́ є́сть бо́гъ Єма́ѳа и Арфа́да? гдѣ́ є́сть бо́гъ Сепфаруі́ма, Ана́ и Ава́? єда́ изба́виша самарі́ю изъ руку́ моє́ю?
34
Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма, Ени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?
35
кто́ во всѣ́хъ бозѣ́хъ земны́хъ, и́же изба́виша зе́мли их от руки́ моєя́? и ка́ко и́зметъ Госпо́дь Ієрусали́ма изъ руки́ моєя́?
35
Хто з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї?
36
И умолко́ша лю́діє и не отвѣща́ша єму́ сло́ва, я́ко заповѣ́да и́мъ ца́рь глаго́ля: не отвѣща́йте єму́.
36
І мовчав народ і не відповідали йому ні слова, тому що був наказ царя: «не відповідайте йому».
37
И вни́де Єліакі́мъ сы́нъ хелкі́инъ строи́тель, и сомна́съ книго́чій, и Іоа́съ сы́нъ Сафа́товъ воспомина́тель ко єзекі́и, раздра́вше ри́зы своя́, и возвѣсти́ша єму́ словеса́ рапса́кова.
37
І прийшов Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар і Іоах, син Асафів, діловод, до Єзекії в розідраному одягу, і переказали йому слова Рабсакові.