Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И Іора́мъ сы́нъ Ахаа́вовъ воцари́ся надъ Ізра́илемъ въ самарі́и, въ лѣ́то осмоєна́десять Іосафа́та царя́ Іу́дина, и ца́рствова лѣ́тъ двана́десять,
1
Іорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював дванадцять років,
2
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима: оба́че не я́коже оте́цъ єго́ и не я́коже ма́ти єго́: и разруши́ ка́пища Ваа́лова, я́же сотвори́ оте́цъ єго́:
2
і робив невгодне в очах Господніх, хоча не так, як батько його і мати його: він зняв статую Ваала, яку зробив батько його;
3
оба́че ко грѣху́ ієровоа́ма сы́на нава́това, и́же введе́ во грѣ́хъ Ізра́иля, прилѣпи́ся и не отступи́ от него́.
3
однак же гріхів Ієровоама, сина Наватового, що ввів у гріх Ізраїля, він тримався, не відступав від них.
4
И моса́ ца́рь Моа́вль бѣ́ ноки́дъ и дая́ше да́нь царю́ Ізра́илеву, сто́ ты́сящъ а́гнцевъ и сто́ ты́сящъ овно́въ съ руна́ми.
4
Меса, цар Моавитський, був багатий на худобу і посилав цареві Ізраїльському по сто тисяч овець і по сто тисяч необстрижених баранів.
5
И бы́сть по уме́ртвіи Ахаа́вли и отве́ржеся ца́рь Моа́вль царя́ Ізра́илева.
5
Але коли помер Ахав, цар Моавитський відділився від царя Ізраїльського.
6
И изы́де ца́рь Іора́мъ во дни́ о́ны от самарі́и и согля́да Ізра́иля,
6
І виступив цар Іорам у той час із Самарії і зробив огляд всім ізраїльтянам;
7
и и́де, и посла́ ко Іосафа́ту царю́ Іу́дину, глаго́ля: ца́рь Моа́вль отве́ржеся мене́: и́деши ли со мно́ю на бра́нь на Моа́ва? И рече́: взы́ду: си́це мнѣ́, я́коже и тебѣ́: я́коже лю́діє мои́, лю́діє твои́: я́коже ко́ни мои́, ко́ни твои́.
7
і пішов і послав до Іосафата, царя Юдейського, сказати: цар Моавитський відділився від мене, чи підеш зі мною на війну проти Моава? Він сказав: піду; як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
8
И рече́: кі́имъ путе́мъ взы́демъ? И рече́: путе́мъ пусты́ни Єдо́мскія.
8
І сказав: якою дорогою йти нам? Він сказав: дорогою пустелі Едомської.
9
И и́де ца́рь Ізра́илевъ и ца́рь Іу́динъ и ца́рь Єдо́мль, и идо́ша путе́мъ се́дмь дні́й: и не бѣ́ полку́ воды́ и ското́мъ су́щымъ съ ни́ми.
9
І пішов цар Ізраїльський, і цар Юдейський, і цар Едомський, і йшли вони обходом сім днів, і не було води для війська і для худоби, що йшла за ними.
10
И рече́ отроко́мъ свои́мъ ца́рь Ізра́илевъ: О, я́ко созва́ Госпо́дь три́ сія́ цари́ иду́щыя преда́ти и́хъ въ ру́цѣ Моа́вли.
10
І сказав цар Ізраїльський: ох! скликав Господь трьох царів цих, щоб віддати їх у руку Моава.
11
И рече́ Іосафа́тъ къ нему́ ца́рь Іу́динъ: є́сть ли здѣ́ проро́къ Госпо́день, и вопро́симъ Го́спода и́мъ? и отвѣща́ єди́нъ о́трокъ царя́ Ізра́илева и рече́: здѣ́ є́сть Єліссе́й сы́нъ Сафа́товъ, и́же возлива́ше во́ду на ру́цѣ иліинѣ́.
11
І сказав Іосафат: чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати Господа через нього? І відповів один із слуг царя Ізраїльського і сказав: тут Єлисей, син Сафатів, який подавав воду на руки Іллі.
12
И рече́ Іосафа́тъ: є́сть съ ни́мъ глаго́лъ Госпо́день. И сни́де къ нему́ ца́рь Ізра́илевъ и Іосафа́тъ ца́рь Іу́динъ и ца́рь Єдо́мль.
12
І сказав Іосафат: є в нього слово Господнє. І пішли до нього цар Ізраїльський, і Іосафат, і цар Едомський.
13
И рече́ Єліссе́й ко царю́ Ізра́илеву: что́ мнѣ́ и тебѣ́? иди́ ко проро́комъ отца́ твоєго́ и ко проро́комъ ма́тере твоєя́. И рече́ єму́ ца́рь Ізра́илевъ: єда́ созва́ Госпо́дь три́ цари́, є́же преда́ти я́ въ ру́цѣ Моа́вли?
13
І сказав Єлисей цареві Ізраїльському: що мені і тобі? піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар Ізраїльський: ні, бо Господь скликав сюди трьох царів цих, щоб віддати їх у руки Моава.
14
И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь си́лъ єму́же предстою́ предъ ни́мъ, я́ко а́ще бы́хъ не лице́ Іосафа́та царя́ Іу́дина а́зъ прія́лъ, то́ воззрѣ́лъ ли бы́хъ на тя́, и ви́дѣлъ ли бы́хъ тя́?
14
І сказав Єлисей: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! Якби я не шанував Іосафата, царя Юдейського, то не глянув би на тебе і не бачив би тебе;
15
и ны́нѣ приведи́ ми пѣвца́. И бы́сть єгда́ воспѣва́ше пѣве́цъ, и бы́сть на не́мъ рука́ Госпо́дня,
15
тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася Єлисея,
16
и рече́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: сотвори́те пото́къ се́й рва́ми рва́ми,
16
і він сказав: так говорить Господь: робіть на цій долині рови за ровами,
17
я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь: не у́зрите ду́ха, и ниже́ уви́дите дождя́: и пото́къ се́й напо́лнится воды́, и піє́те вы́ и стяжа́нія ва́ша и ско́ти ва́ши:
17
бо так говорить Господь: не побачите вітру і не побачите дощу, а долина ця наповниться водою, яку будете пити ви і дрібна і велика худоба ваша;
18
и ле́гко сіє́ предъ очи́ма Госпо́днима, и преда́мъ Моа́ва въ ру́ки ва́шя,
18
але цього мало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у руки ваші,
19
и порази́те вся́къ гра́дъ тве́рдъ, и вся́ко дре́во бла́го низложите́, и вся́къ исто́чникъ воды́ заградите́, и вся́ку ча́сть бла́гу разбієте́ ка́меніємъ.
19
і ви уразите всі міста укріплені і всі міста головні, і всі кращі дерева зрубаєте, і всі джерела водні загатите, і всі кращі ділянки польові зіпсуєте камінням.
20
И бы́сть зау́тра восходя́щей же́ртвѣ, и се́, во́ды идя́ху путе́мъ Єдо́мскимъ, и испо́лнися воды́ земля́.
20
Зранку, коли підносять хлібне приношення, раптом полилася вода по дорозі від Едома, і наповнилася земля водою.
21
И вси́ Моави́тяне услы́шаша, я́ко взыдо́ша три́ царя́ бра́тися съ ни́ми. И возопи́ша отвсю́ду препоя́санніи ору́жіємъ и рѣ́ша: о́хъ: и ста́ша у предѣ́ла.
21
Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрані були всі, починаючи від тих, хто носить пояс, і старші, і стали на кордоні.
22
И ура́ниша зау́тра, и со́лнце возсія́ на во́ды: и ви́дѣ Моа́въ сопроти́въ во́ды че́рмны я́ко кро́вь,
22
Зранку встали вони рано, і коли сонце засяяло над водою, моавитянам здаля здалася ця вода червоною, як кров.
23
и рече́: кро́вь сія́ є́сть от ору́жія: и би́шася ца́ріє, и уби́ му́жъ и́скренняго своєго́: и ны́нѣ [гряди́] на коры́сти, Моа́ве.
23
І сказали вони: це кров; побилися царі між собою і знищили один одного; тепер на здобич, Моав!
24
И внидо́ша въ по́лкъ Ізра́илевъ, Ізра́илтяне же воста́ша. и изби́ша Моа́влянъ: и побѣго́ша от лица́ и́хъ: и внидо́ша входя́ще и бію́ще Моа́ва,
24
І прийшли вони до стану ізраїльського. І встали ізраїльтяни і почали бити моавитян, і ті побігли від них, а вони продовжували йти на них і бити моавитян.
25
и гра́ды разби́ша, и вся́ку ча́сть бла́гу наверго́ша му́жіє ка́меніємъ, и напо́лниша ю́, и вся́къ исто́чникъ загради́ша, и вся́ко дре́во бла́го изсѣко́ша, доне́лѣже оста́виша ка́меніє стѣ́нъ разбіє́но: и обступи́ша пра́щницы и разби́ша єго́.
25
І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожен по каменю і закидали його; і всі протоки вод загатили й усі дерева кращі зрубали, так що залишалися тільки камені в Кир-Харешеті. І обступили його пращники і зруйнували його.
26
И ви́дѣ ца́рь Моа́вль, я́ко укрѣпи́ся надъ ни́мъ бра́нь, и взя́ съ собо́ю се́дмь со́тъ муже́й со обнаже́ннымъ ору́жіємъ, є́же просѣщи́ся ко царю́ Єдо́мску: и не возмого́ша.
26
І побачив цар Моавитський, що битва долає його, і взяв із собою сімсот чоловік, які володіють мечем, щоб пробитися до царя Едомського; але не могли.
27
И поя́тъ сы́на своєго́ пе́рвенца, єго́же воцари́ вмѣ́сто себе́, и вознесе́ єго́ во всесожже́ніє на стѣнѣ́: и бы́сть раска́яніє вели́коє во Ізра́или: и отступи́ша от него́ и возврати́шася въ зе́млю свою́.
27
І взяв він сина свого первістка, якому належало царювати замість нього, і підніс його у всепалення на стіні. Це спричинило велике обурення серед ізраїльтян, і вони відступили від нього і повернулися у свою землю.