Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И неєма́нъ кня́зь си́лы сирі́йскія бѣ́ му́жъ ве́лій предъ господи́номъ свои́мъ и ди́венъ лице́мъ, я́ко и́мъ даде́ Госпо́дь спасе́ніє сирі́и: и му́жъ бѣ́ си́ленъ крѣ́постію прокаже́нъ.
1
ΚΑΙ Ναιμὰν ὁ ἄρχων τῆς δυνάμεως Συρίας ἦν ἀνὴρ μέγας ἐνώπιον τοῦ κυρίου αὐτοῦ καὶ τεθαυμασμένος προσώπῳ, ὅτι ἐν αὐτῷ ἔδωκε Κύριος σωτηρίαν Συρίᾳ· καὶ ὁ ἀνὴρ ἦν δυνατὸς ἰσχύϊ, λελεπρωμένος.
2
И изъ сирі́и изыдо́ша во́ини и плѣни́ша ю́нотку ма́лу от земли́ Ізра́илевы: и бѣ́ предъ жено́ю неєма́новою [служа́]
2
καὶ Συρία ἐξῆλθον μονόζωνοι καὶ ᾐχμαλώτευσαν ἐκ γῆς ᾿Ισραὴλ νεάνιδα μικράν, καὶ ἦν ἐνώπιον τῆς γυναικὸς Ναιμάν.
3
и рече́ госпожѣ́ своє́й: о, дабы́ господи́нъ мо́й бы́лъ у проро́ка Бо́жія, и́же въ самарі́и, то́й бы очи́стилъ єго́ и прока́зы єго́.
3
ἡ δὲ εἶπε τῇ κυρίᾳ αὐτῆς· ὄφελον ὁ κύριός μου ἐνώπιον τοῦ προφήτου τοῦ Θεοῦ τοῦ ἐν Σαμαρείᾳ, τότε ἀποσυνάξει αὐτὸν ἀπὸ τῆς λέπρας αὐτοῦ.
4
И вни́де и возвѣсти́ господи́ну своєму́ и рече́: та́ко и та́ко глаго́ла ю́нотка, я́же от земли́ Ізра́илевы.
4
καὶ εἰσῆλθε καὶ ἀπήγγειλε τῷ κυρίῳ ἑαυτῆς καὶ εἶπεν· οὕτως καὶ οὕτως ἐλάλησεν ἡ νεᾶνις ἡ ἐκ γῆς ᾿Ισραήλ.
5
И рече́ ца́рь сирі́йскій ко неєма́ну: иди́, вни́ди, и послю́ писа́ніє ко царю́ Ізра́илеву. И по́йде, и взя́ въ ру́цѣ свои́ де́сять тала́нтъ сребра́ и ше́сть ты́сящъ златни́къ и де́сять измѣня́ємыхъ ри́зъ.
5
καὶ εἶπε βασιλεὺς Συρίας πρὸς Ναιμάν· δεῦρο εἴσελθε, καὶ ἐξαποστελῶ βιβλίον πρὸς βασιλέα ᾿Ισραήλ· καὶ ἐπορεύθη καὶ ἔλαβεν ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ δέκα τάλαντα ἀργυρίου καὶ ἑξακισχιλίους χρυσοῦς καὶ δέκα ἀλλασσομένας στολάς.
6
И внесе́ писа́ніє къ царю́ Ізра́илеву глаго́ля: и ны́нѣ єгда́ пріи́детъ писа́ніє сіє́ къ тебѣ́, се́, посла́хъ къ тебѣ́ неєма́на раба́ моєго́, да очи́стиши єго́ от прока́зы єго́.
6
καὶ ἤνεγκε τὸ βιβλίον πρὸς τὸν βασιλέα ᾿Ισραὴλ λέγων· καὶ νῦν ὡς ἂν ἔλθῃ τὸ βιβλίον τοῦτο πρὸς σέ, ἰδοὺ ἀπέστειλα πρός σε Ναιμὰν τὸν δοῦλόν μου, καὶ ἀποσυνάξεις αὐτὸν ἀπὸ τῆς λέπρας αὐτοῦ.
7
И бы́сть єгда́ прочте́ писа́ніє ца́рь Ізра́илевъ, раздра́ ри́зы своя́ и рече́: єда́ а́зъ Бо́гъ є́смь, є́же мертви́ти и животвори́ти, я́ко се́й посла́ и мнѣ́, да очи́щу му́жа от прока́зы єго́? про́чеє разумѣ́йте и ви́дите, я́ко се́ и́щетъ вины́ ко мнѣ́.
7
καὶ ἐγένετο ὡς ἀνέγνω βασιλεὺς ᾿Ισραὴλ τὸ βιβλίον, διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ καὶ εἶπεν· ὁ Θεὸς ἐγὼ τοῦ θανατῶσαι καὶ ζωοποιῆσαι, ὅτι οὖτος ἀποστέλλει πρός με ἀποσυνάξαι ἄνδρα ἀπὸ τῆς λέπρας αὐτοῦ; ὅτι πλὴν γνῶτε δὴ καὶ ἴδετε ὅτι προφασίζεται οὗτός μοι.
8
И бы́сть єгда́ услы́ша Єліссе́й, я́ко раздра́ ри́зы своя́ ца́рь Ізра́илевъ, и посла́ къ царю́ Ізра́илеву, глаго́ля: почто́ раздра́лъ єси́ ри́зы твоя́? да пріи́детъ ко мнѣ́ ны́нѣ неєма́нъ, и да разумѣ́єтъ, я́ко є́сть проро́къ во Ізра́или.
8
καὶ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν ῾Ελισαιὲ ὅτι διέρρηξεν ὁ βασιλεὺς ᾿Ισραὴλ τὰ ἱμάτια αὐτοῦ, καὶ ἀπέστειλε πρὸς τὸν βασιλέα ᾿Ισραὴλ λέγων· ἱνατὶ διέρρηξας τὰ ἱμάτιά σου; ἐλθέτω δὴ πρός με Ναιμὰν καὶ γνώτω ὅτι ἐστὶ προφήτης ἐν ᾿Ισραήλ.
9
И пріи́де неєма́нъ на ко́нехъ и на колесни́цѣхъ и ста́ при две́рехъ до́му Єліссе́єва.
9
καὶ ἦλθε Ναιμὰν ἐν ἵππῳ καὶ ἅρματι καὶ ἔστη ἐπὶ θύρας οἴκου ῾Ελισαιέ.
10
И посла́ Єліссе́й посла́нника къ нему́, глаго́ля: ше́дъ измы́йся седми́жды во Іорда́нѣ, и возврати́тся пло́ть твоя́ къ тебѣ́, и очи́стишися.
10
καὶ ἀπέστειλεν ῾Ελισαιὲ ἄγγελον πρὸς αὐτὸν λέγων· πορευθεὶς λοῦσαι ἑπτάκις ἐν τῷ ᾿Ιορδάνῃ, καὶ ἐπιστρέψει ἡ σάρξ σού σοι, καὶ καθαρισθήσῃ.
11
И разгнѣ́вася неєма́нъ, и отъи́де, и рече́: се́, у́бо глаго́лахъ, я́ко изы́детъ ко мнѣ́, и ста́нетъ, и призове́тъ во и́мя Бо́га своєго́, и возложи́тъ ру́ку свою́ на мѣ́сто, и очи́ститъ прока́зу:
11
καὶ ἐθυμώθη Ναιμὰν καὶ ἀπῆλθε καὶ εἶπεν· ἰδοὺ εἶπον ὅτι πρός με πάντως ἐξελεύσεται καὶ στήσεται καὶ ἐπικαλέσεται ἐν ὀνόματι Θεοῦ αὐτοῦ καὶ ἐπιθήσει τὴν χεῖρα αὐτοῦ ἐπὶ τὸν τόπον καὶ ἀποσυνάξει τὸ λεπρόν·
12
не бла́ги ли Авана́ и фарфа́ръ рѣ́ки Дама́сковы па́че Іорда́на и всѣ́хъ во́дъ Ізра́илевыхъ? не ше́дъ ли измы́юся въ ни́хъ и очи́шуся? И уклони́ся и отъи́де во гнѣ́вѣ.
12
οὐχὶ ἀγαθὸς ᾿Αβανὰ καὶ Φαρφὰρ ποταμοὶ Δαμασκοῦ ὑπὲρ πάντα τὰ ὕδατα ᾿Ισραήλ; οὐχὶ πορευθεὶς λούσομαι ἐν αὐτοῖς καὶ καθαρισθήσομαι; καὶ ἐξέκλινε καὶ ἀπῆλθεν ἐν θυμῷ.
13
И прибли́жишася о́троцы єго́ и рѣ́ша єму́: а́ще бы ве́ліє сло́во глаго́лалъ проро́къ тебѣ́, не бы ли сотвори́лъ єси́? а я́ко рече́ къ тебѣ́: измы́йся, и очи́стишися.
13
καὶ ἤγγισαν οἱ παῖδες αὐτοῦ καὶ ἐλάλησαν πρὸς αὐτόν· μέγα λόγον ἐλάλησεν ὁ προφήτης πρὸς σέ· οὐχὶ ποιήσεις; καὶ ὅτι εἶπε πρὸς σέ, λοῦσαι καὶ καθαρίσθητι.
14
И сни́де неєма́нъ, и погрузи́ся во Іорда́нѣ седми́жды, по глаго́лу Єліссе́єву: и возврати́ся пло́ть єго́ я́ко пло́ть отроча́те мла́да, и очи́стися.
14
καὶ κατέβη Ναιμὰν καὶ ἐβαπτίσατο ἐν τῷ ᾿Ιορδάνῃ ἑπτάκις κατὰ τὸ ρῆμα ῾Ελισαιέ, καὶ ἐπέστρεψεν ἡ σάρξ αὐτοῦ ὡς σάρξ παιδαρίου μικροῦ, καὶ ἐκαθαρίσθη.
15
И возврати́ся ко Єліссе́ю са́мъ и все́ ополче́ніє єго́, и пріи́де и ста́ предъ ни́мъ и рече́: се́, ны́нѣ разумѣ́хъ, я́ко нѣ́сть Бо́га во все́й земли́, но то́кмо во Ізра́или: и ны́нѣ пріими́ благослове́ніє от раба́ твоєго́.
15
καὶ ἐπέστρεψε πρὸς ῾Ελισαιὲ αὐτὸς καὶ πᾶσα ἡ παρεμβολὴ αὐτοῦ, καὶ ἦλθε καὶ ἔστη ἐνώπιον αὐτοῦ καὶ εἶπεν· ἰδοὺ δὴ ἔγνωκα ὅτι οὐκ ἔστι Θεὸς ἐν πάσῃ τῇ γῇ, ὅτι ἀλλ᾿ ἢ ἐν τῷ ᾿Ισραήλ· καὶ νῦν λαβὲ τὴν εὐλογίαν παρὰ τοῦ δούλου σου.
16
И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь, єму́же предста́хъ предъ ни́мъ, а́ще пріиму́. И понужда́ше єго́ взя́ти, и не послу́ша.
16
καὶ εἶπεν ῾Ελισαιέ· ζῇ Κύριος, ᾧ παρέστην ἐνώπιον αὐτοῦ, εἰ λήψομαι· καὶ παρεβιάσατο αὐτὸν λαβεῖν, καὶ ἠπείθησε.
17
И рече́ неєма́нъ: а́ще ли не [хо́щеши взя́ти], то́ да́ждь рабу́ твоєму́ бре́мя, супру́гъ мско́въ, от земли́ сея́ червле́ныя: я́ко не сотвори́тъ отсе́лѣ ра́бъ тво́й всесожже́нія и же́ртвы бого́мъ ины́мъ, но Го́споду єди́ному,
17
καὶ εἶπε Ναιμάν· καὶ εἰ μή, δοθήτω δὴ τῷ δούλῳ σου γόμος ζεῦγος ἡμιόνων, ὅτι οὐ ποιήσει ἔτι ὁ δοῦλός σου ὁλοκαύτωμα καὶ θυσίασμα θεοῖς ἑτέροις, ἀλλ᾿ ἢ τῷ Κυρίῳ μόνῳ·
18
по глаго́лу сему́ и о словеси́ се́мъ: и очи́ститъ Госпо́дь раба́ твоєго́, єгда́ вни́детъ господи́нъ мо́й въ до́мъ ремма́новъ на поклоне́ніє та́мо: и то́й почі́єтъ на руку́ моє́ю, и поклоню́ся въ дому́ ремма́ни, внегда́ кла́нятися єму́ въ дому́ ремма́ни, и очи́ститъ Госпо́дь раба́ твоєго́ по словеси́ сему́.
18
καὶ ἱλάσεται Κύριος τῷ δούλῳ σου ἐν τῷ εἰσπορεύεσθαι τὸν κύριόν μου εἰς οἶκον Ρεμμὰν προσκυνῆσαι ἐκεῖ καὶ αὐτὸς ἐπαναπαύσεται ἐπὶ τῆς χειρός μου καὶ προσκυνήσω ἐν οἴκῳ Ρεμμὰν ἐν τῷ προσκυνεῖν αὐτὸν ἐν οἴκῳ Ρεμμάν, καὶ ἱλάσεται δὴ Κύριος τῷ δούλῳ σου ἐν τῷ λόγῳ τούτῳ.
19
И рече́ Єліссе́й ко неєма́ну: иди́ съ ми́ромъ. и отъи́де от него́ на хавраѳа́ земли́.
19
καὶ εἶπεν ῾Ελισαιὲ πρὸς Ναιμάν· δεῦρο εἰς εἰρήνην. καὶ ἀπῆλθεν ἀπ’ αὐτοῦ εἰς δεβραθὰ τῆς γῆς.
20
И рече́ гієзі́й о́трочищь Єліссе́євъ: се́, пощадѣ́ господи́нъ мо́й неєма́на Си́рянина сего́, є́же не взя́ти от руки́ єго́, я́же принесе́: жи́въ Госпо́дь, я́ко и́мамъ тещи́ вслѣ́дъ єго́, и возму́ от него́ нѣ́что.
20
καὶ εἶπε Γιεζὶ τὸ παιδάριον ῾Ελισαιέ· ἰδοὺ ἐφείσατο ὁ κύριός μου τοῦ Ναιμὰν τοῦ Σύρου τούτου τοῦ μὴ λαβεῖν ἐκ χειρὸς αὐτοῦ ἃ ἐνήνοχε· ζῇ Κύριος ὅτι εἰ μὴ δραμοῦμαι ὀπίσω αὐτοῦ καὶ λήψομαι ἀπ᾿ αὐτοῦ τι.
21
И тече́ гієзі́й во слѣ́дъ неєма́новъ. И ви́дѣ єго́ неєма́нъ теку́ща вслѣ́дъ себе́, и возврати́ся съ колесни́цы на срѣ́теніє єму́ и рече́: ми́ръ ли?
21
καὶ ἐδίωξε Γιεζὶ ὀπίσω τοῦ Ναιμάν, καὶ εἶδεν αὐτὸν Ναιμὰν τρέχοντα ὀπίσω αὐτοῦ καὶ ἐπέστρεψεν ἀπὸ τοῦ ἅρματος εἰς ἀπαντὴν αὐτοῦ καὶ εἶπεν· εἰρήνη·
22
И рече́ гієзі́й: ми́ръ: господи́нъ мо́й посла́ мя, глаго́ля: се́, ны́нѣ пріидо́ста ко мнѣ́ два́ о́трочища от горы́ Єфре́мли от сыно́въ проро́чихъ: да́ждь у́бо и́ма тала́нтъ сребра́ и двѣ́ премѣ́ны ри́зъ.
22
ὁ κύριός μου ἀπέστειλέ με λέγων· ἰδοὺ νῦν ἦλθον πρός με δύο παιδάρια ἐξ ὄρους ᾿Εφραὶμ ἀπὸ τῶν υἱῶν τῶν προφητῶν· δὸς δὴ αὐτοῖς τάλαντον ἀργυρίου καὶ δύο ἀλλασσομένας στολάς.
23
И рече́ неєма́нъ: возми́ два́ тала́нта сребра́. И взя́ два́ тала́нта во два́ мѣшца́ и двѣ́ премѣ́ны ри́зъ, и возложи́ на два́ о́трочиша своя́, и несо́ста предъ ни́мъ:
23
καὶ εἶπε· λαβὲ διτάλαντον ἀργυρίου· καὶ ἔλαβε δύο τάλαντα ἀργυρίου ἐν δυσὶ θυλάκοις καὶ δύο ἀλλασσομένας στολὰς καὶ ἔδωκεν ἐπὶ δύο παιδάρια αὐτοῦ. καὶ ᾖραν ἔμπροσθεν αὐτοῦ.
24
и пріидо́ша въ сумра́ки, и взя́ от ру́къ и́хъ и сокры́ во хра́минѣ, и отпусти́ му́жы.
24
καὶ ἦλθον εἰς τὸ σκοτεινόν, καὶ ἔλαβεν ἐκ τῶν χειρῶν αὐτῶν καὶ παρέθετο ἐν οἴκῳ καὶ ἐξαπέστειλε τοὺς ἄνδρας.
25
И са́мъ вни́де и предста́ господи́ну своєму́. И рече́ къ нему́ Єліссе́й: отку́ду [прише́лъ єси́], гієзі́є? И рече́ гієзі́й: не исходи́лъ ра́бъ тво́й ника́може.
25
καὶ αὐτὸς εἰσῆλθε καὶ παρεστήκει πρὸς τὸν κύριον αὐτοῦ· καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν ῾Ελισαιέ· πόθεν, Γιεζί; καὶ εἶπε Γιεζί· οὐ πεπόρευται ὁ δοῦλός σου ἔνθα καὶ ἔνθα.
26
И рече́ къ нему́ Єліссе́й: не ходи́ло ли се́рдце моє́ съ тобо́ю, и ви́дѣхъ, єгда́ возвраща́шеся му́жъ съ колесни́цы своє́й во срѣ́теніє тебѣ́? и ны́нѣ взя́лъ єси́ сребро́ и ри́зы взя́лъ єси́, да купи́ши за ни́хъ вертогра́ды и ма́слины и віногра́ды, и о́вцы и волы́, и о́троки и отрокови́цы:
26
καὶ εἶπε πρὸς αὐτὸν ῾Ελισαιέ· οὐχὶ ἡ καρδία μου ἐπορεύθη μετὰ σοῦ, ὅτε ἐπέστεψεν ὁ ἀνὴρ ἀπὸ τοῦ ἅρματος εἰς συναντήν σοι; καὶ νῦν ἔλαβες τὸ ἀργύριον, καὶ νῦν ἔλαβες τὰ ἱμάτια καὶ ἐλαιῶνας καὶ ἀμπελῶνας καὶ πρόβατα καὶ βόας καὶ παῖδας καὶ παιδίσκας·
27
и прока́за неєма́нова да прильпне́тъ къ тебѣ́ и къ сѣ́мени твоєму́ во вѣ́ки. И изы́де от лица́ єго́ прокаже́нъ я́ко снѣ́гъ.
27
καὶ ἡ λέπρα Ναιμὰν κολληθήσεται ἐν σοὶ καὶ ἐν τῷ σπέρματί σου εἰς τὸν αἰῶνα. καὶ ἐξῆλθεν ἐκ προσώπου αὐτοῦ λελεπρωμένος ὡσεὶ χιών.