Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 64) Сі́монъ Пе́тръ, ра́бъ и посла́нникъ Іису́съ Христо́въ, равноче́стную съ на́ми получи́вшимъ вѣ́ру въ пра́вдѣ Бо́га на́шего и Спа́са Іису́са Христа́:
1
Συμεὼν Πέτρος, δοῦλος καὶ ἀπόστολος Ἰησοῦ χριστοῦ, τοῖς ἰσότιμον ἡμῖν λαχοῦσιν πίστιν ἐν δικαιοσύνῃ τοῦ θεοῦ ἡμῶν καὶ σωτῆρος Ἰησοῦ χριστοῦ·
2
благода́ть ва́мъ и ми́ръ да умно́жится въ позна́ніи Бо́га, и Христа́ Іису́са Го́спода на́шего.
2
χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη πληθυνθείη ἐν ἐπιγνώσει τοῦ θεοῦ, καὶ Ἰησοῦ τοῦ κυρίου ἡμῶν·
3
Я́ко вся́ на́мъ боже́ственныя си́лы Єго́, я́же къ животу́ и благоче́стію, по́дана ра́зумомъ [позна́ніємъ] призва́вшаго на́съ сла́вою и добродѣ́телію,
3
ὡς πάντα ἡμῖν τῆς θείας δυνάμεως αὐτοῦ τὰ πρὸς ζωὴν καὶ εὐσέβειαν δεδωρημένης, διὰ τῆς ἐπιγνώσεως τοῦ καλέσαντος ἡμᾶς διὰ δόξης καὶ ἀρετῆς·
4
и́миже честна́я на́мъ и вели́кая обѣтова́нія дарова́шася, да си́хъ ра́ди бу́дете боже́ственнаго прича́стницы єстества́, отбѣ́гше, я́же въ мі́рѣ, по́хотныя тли́:
4
δι’ ὧν τὰ τίμια ἡμῖν καὶ μέγιστα ἐπαγγέλματα δεδώρηται, ἵνα διὰ τούτων γένησθε θείας κοινωνοὶ φύσεως, ἀποφυγόντες τῆς ἐν κόσμῳ ἐν ἐπιθυμίᾳ φθορᾶς.
5
и въ са́моє же сіє́, тща́ніє все́ привне́сше, подади́те въ вѣ́рѣ ва́шей добродѣ́тель, въ добродѣ́тели же ра́зумъ,
5
Καὶ αὐτὸ τοῦτο δέ, σπουδὴν πᾶσαν παρεισενέγκαντες, ἐπιχορηγήσατε ἐν τῇ πίστει ὑμῶν τὴν ἀρετήν, ἐν δὲ τῇ ἀρετῇ τὴν γνῶσιν,
6
въ ра́зумѣ же воздержа́ніє, въ воздержа́ніи же терпѣ́ніє, въ терпѣ́ніи же благоче́стіє,
6
ἐν δὲ τῇ γνώσει τὴν ἐγκράτειαν, ἐν δὲ τῇ ἐγκρατείᾳ τὴν ὑπομονήν, ἐν δὲ τῇ ὑπομονῇ τὴν εὐσέβειαν,
7
во благоче́стіи же братолю́біє, въ братолю́біи же любо́вь.
7
ἐν δὲ τῇ εὐσεβείᾳ τὴν φιλαδελφίαν, ἐν δὲ τῇ φιλαδελφίᾳ τὴν ἀγάπην.
8
Сія́ бо су́щая въ ва́съ и мно́жащаяся, не пра́здныхъ ниже́ безпло́дныхъ сотворя́тъ вы́ въ Го́спода на́шего Іису́са Христа́ позна́ніє:
8
Ταῦτα γὰρ ὑμῖν ὑπάρχοντα καὶ πλεονάζοντα, οὐκ ἀργοὺς οὐδὲ ἀκάρπους καθίστησιν εἰς τὴν τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ ἐπίγνωσιν.
9
єму́же бо нѣ́сть си́хъ, слѣ́пъ є́сть, мжа́й, забве́ніє пріє́мъ очище́нія дре́внихъ свои́хъ грѣхо́въ.
9
ᾯ γὰρ μὴ πάρεστιν ταῦτα, τυφλός ἐστιν, μυωπάζων, λήθην λαβὼν τοῦ καθαρισμοῦ τῶν πάλαι αὐτοῦ ἁμαρτιῶν.
10
(Зач. 65) Тѣ́мже па́че, бра́тіє, потщи́теся извѣ́стно ва́ше зва́ніє и избра́ніє твори́ти: сія́ бо творя́ще, не и́мате согрѣши́ти никогда́же,
10
Διὸ μᾶλλον, ἀδελφοί, σπουδάσατε βεβαίαν ὑμῶν τὴν κλῆσιν καὶ ἐκλογὴν ποιεῖσθαι· ταῦτα γὰρ ποιοῦντες οὐ μὴ πταίσητέ ποτε·
11
си́це бо оби́лно припода́стся ва́мъ вхо́дъ въ вѣ́чноє Ца́рство Го́спода на́шего и Спа́са Іису́са Христа́.
11
οὕτως γὰρ πλουσίως ἐπιχορηγηθήσεται ὑμῖν ἡ εἴσοδος εἰς τὴν αἰώνιον βασιλείαν τοῦ κυρίου ἡμῶν καὶ σωτῆρος Ἰησοῦ χριστοῦ.
12
Сего́ ра́ди не облѣню́ся воспомина́ти при́сно ва́мъ о си́хъ, а́ще и вѣ́дите, и утвержде́ни єсте́ въ настоя́щей и́стинѣ.
12
Διὸ οὐκ ἀμελήσω ἀεὶ ὑμᾶς ὑπομιμνῄσκειν περὶ τούτων, καίπερ εἰδότας, καὶ ἐστηριγμένους ἐν τῇ παρούσῃ ἀληθείᾳ.
13
Пра́ведно бо мню́, доне́лѣже є́смь въ се́мъ тѣлеси́, возставля́ти ва́съ воспомина́ніємъ,
13
Δίκαιον δὲ ἡγοῦμαι, ἐφ’ ὅσον εἰμὶ ἐν τούτῳ τῷ σκηνώματι, διεγείρειν ὑμᾶς ἐν ὑπομνήσει·
14
вѣ́дый, я́ко ско́ро є́сть отложе́ніє тѣлесе́ моєго́, я́коже и Госпо́дь на́шъ Іису́съ Христо́съ сказа́ мнѣ́.
14
εἰδὼς ὅτι ταχινή ἐστιν ἡ ἀπόθεσις τοῦ σκηνώματός μου, καθὼς καὶ ὁ κύριος ἡμῶν Ἰησοῦς χριστὸς ἐδήλωσέν μοι.
15
Потщу́ся же и всегда́ имѣ́ти ва́съ по моє́мъ исхо́дѣ па́мять о си́хъ твори́ти.
15
Σπουδάσω δὲ καὶ ἑκάστοτε ἔχειν ὑμᾶς μετὰ τὴν ἐμὴν ἔξοδον τὴν τούτων μνήμην ποιεῖσθαι.
16
Не ухищре́ннымъ бо ба́снемъ послѣ́довавше сказа́хомъ ва́мъ си́лу и прише́ствіє Го́спода на́шего Іису́са Христа́, но самови́дцы бы́вше вели́чествія О́наго.
16
Οὐ γὰρ σεσοφισμένοις μύθοις ἐξακολουθήσαντες ἐγνωρίσαμεν ὑμῖν τὴν τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ δύναμιν καὶ παρουσίαν, ἀλλ’ ἐπόπται γενηθέντες τῆς ἐκείνου μεγαλειότητος.
17
Пріє́мъ бо от Бо́га Отца́ че́сть и сла́ву, гла́су прише́дшу къ Нему́ такову́ от велелѣ́пныя сла́вы: Се́й є́сть Сы́нъ Мо́й возлю́бленный, о Не́мже А́зъ благоизво́лихъ.
17
Λαβὼν γὰρ παρὰ θεοῦ πατρὸς τιμὴν καὶ δόξαν, φωνῆς ἐνεχθείσης αὐτῷ τοιᾶσδε ὑπὸ τῆς μεγαλοπρεποῦς δόξης, Οὗτός ἐστιν ὁ υἱός μου ὁ ἀγαπητός, εἰς ὃν ἐγὼ εὐδόκησα·
18
И се́й гла́съ мы́ слы́шахомъ съ небесе́ сше́дшь, съ Ни́мъ су́ще на горѣ́ святѣ́й.
18
καὶ ταύτην τὴν φωνὴν ἡμεῖς ἠκούσαμεν ἐξ οὐρανοῦ ἐνεχθεῖσαν, σὺν αὐτῷ ὄντες ἐν τῷ ὄρει τῷ ἁγίῳ.
19
И и́мамы извѣ́стнѣйшеє проро́ческоє сло́во: єму́же внима́юще я́коже свѣти́лу сія́ющу въ те́мнѣмъ мѣ́стѣ, до́брѣ творите́, до́ндеже де́нь озари́тъ, и денни́ца возсія́єтъ въ сердца́хъ ва́шихъ,
19
Καὶ ἔχομεν βεβαιότερον τὸν προφητικὸν λόγον, ᾧ καλῶς ποιεῖτε προσέχοντες, ὡς λύχνῳ φαίνοντι ἐν αὐχμηρῷ τόπῳ, ἕως οὗ ἡμέρα διαυγάσῃ, καὶ φωσφόρος ἀνατείλῃ ἐν ταῖς καρδίαις ὑμῶν·
20
(Зач. 66) сіє́ пре́жде вѣ́дуще, я́ко вся́ко проро́чество кни́жноє по своєму́ ска́занію не быва́єтъ.
20
τοῦτο πρῶτον γινώσκοντες, ὅτι πᾶσα προφητεία γραφῆς ἰδίας ἐπιλύσεως οὐ γίνεται.
21
Ни бо́ во́лею бы́сть когда́ человѣ́комъ проро́чество, но от Свята́го Ду́ха просвѣща́єми глаго́лаша святі́и Бо́жіи человѣ́цы.
21
Οὐ γὰρ θελήματι ἀνθρώπου ἠνέχθη ποτὲ προφητεία, ἀλλ’ ὑπὸ πνεύματος ἁγίου φερόμενοι ἐλάλησαν ἅγιοι θεοῦ ἄνθρωποι.