Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И бы́сть по возвраще́ніи лѣ́та, во вре́мя исхожде́нія царе́й [на бра́нь], и посла́ даві́дъ Іоа́ва и о́троки своя́ съ ни́мъ, и всего́ Ізра́иля: и расточи́ша сы́ны Аммо́ни и обсѣдо́ша о́крестъ равва́ѳа, и даві́дъ сѣ́де во Ієрусали́мѣ.
1
И҆ бы́сть по возвраще́нїи лѣ́та, во вре́мѧ и҆схожде́нїѧ царе́й (на бра́нь), и҆ посла̀ даві́дъ і҆ѡа́ва и҆ ѻ҆́троки своѧ̑ съ ни́мъ, и҆ всего̀ і҆и҃лѧ: и҆ расточи́ша сы́ны а҆ммѡ̑ни и҆ ѡ҆бсѣдо́ша ѡ҆́крестъ равва́ѳа, и҆ даві́дъ сѣ́де во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
2
И бы́сть при ве́черѣ, и воста́ даві́дъ от ло́жа своєго́, и хожда́ше на кро́вѣ до́му ца́рскаго, и уви́дѣ жену́ съ кро́ва мы́ющуюся: жена́ же взо́ромъ добра́ велми́:
2
И҆ бы́сть при ве́черѣ, и҆ воста̀ даві́дъ ѿ ло́жа своегѡ̀, и҆ хожда́ше на кро́вѣ до́мꙋ ца́рскагѡ, и҆ оу҆ви́дѣ женꙋ̀ съ кро́ва мы́ющꙋюсѧ: жена́ же взо́ромъ добра̀ велмѝ:
3
и посла́ даві́дъ, и взыска́ жену́, и рече́: не сія́ ли вирсаві́а дще́рь Єліа́вля, жена́ урі́и Хетте́анина?
3
и҆ посла̀ даві́дъ, и҆ взыска̀ женꙋ̀, и҆ речѐ: не сїѧ́ ли вирсаві́а дще́рь є҆лїа́влѧ, жена̀ оу҆рі́и хетте́анина;
4
И посла́ даві́дъ слуги́, и взя́ ю́, и вни́де къ не́й, и преспа́ съ не́ю: и та́ бѣ́ очи́стилася от нечистоты́ своєя́, и возврати́ся въ до́мъ сво́й.
4
И҆ посла̀ даві́дъ слꙋги̑, и҆ взѧ̀ ю҆̀, и҆ вни́де къ не́й, и҆ преспа̀ съ не́ю: и҆ та̀ бѣ̀ ѡ҆чи́стиласѧ ѿ нечистоты̀ своеѧ̀, и҆ возврати́сѧ въ до́мъ сво́й.
5
И зача́тъ жена́ во чре́вѣ: и посла́вши возвѣсти́ даві́ду и рече́: се́, а́зъ є́смь во чре́вѣ иму́щая.
5
И҆ зача́тъ жена̀ во чре́вѣ: и҆ посла́вши возвѣстѝ даві́дꙋ и҆ речѐ: сѐ, а҆́зъ є҆́смь во чре́вѣ и҆мꙋ́щаѧ.
6
И посла́ даві́дъ ко Іоа́ву, глаго́ля: посли́ ко мнѣ́ урі́ю Хетте́анина. И посла́ Іоа́въ урі́ю къ даві́ду.
6
И҆ посла̀ даві́дъ ко і҆ѡа́вꙋ, глаго́лѧ: послѝ ко мнѣ̀ оу҆рі́ю хетте́анина. И҆ посла̀ і҆ѡа́въ оу҆рі́ю къ даві́дꙋ.
7
И пріи́де урі́а и вни́де къ нему́, и вопроси́ єго́ даві́дъ о ми́рѣ Іоа́ва и о ми́рѣ люді́й и о ми́рѣ бра́ни.
7
И҆ прїи́де оу҆рі́а и҆ вни́де къ немꙋ̀, и҆ вопросѝ є҆го̀ даві́дъ ѡ҆ ми́рѣ і҆ѡа́ва и҆ ѡ҆ ми́рѣ люді́й и҆ ѡ҆ ми́рѣ бра́ни.
8
И рече́ даві́дъ ко урі́и: иди́ въ до́мъ тво́й, и умы́й но́зѣ твои́. И изы́де урі́а изъ до́му царе́ва, и и́де вслѣ́дъ єго́ снѣ́дь царе́ва.
8
И҆ речѐ даві́дъ ко оу҆рі́и: и҆дѝ въ до́мъ тво́й, и҆ оу҆мы́й но́зѣ твоѝ. И҆ и҆зы́де оу҆рі́а и҆з̾ до́мꙋ царе́ва, и҆ и҆́де в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ снѣ́дь царе́ва.
9
И спа́ урі́а предъ враты́ до́му царе́ва съ рабы́ господи́на своєго́, а не и́де въ до́мъ сво́й.
9
И҆ спа̀ оу҆рі́а пред̾ враты̀ до́мꙋ царе́ва съ рабы̑ господи́на своегѡ̀, а҆ не и҆́де въ до́мъ сво́й.
10
И возвѣсти́ша даві́ду, глаго́люще: я́ко не ходи́ урі́а въ до́мъ сво́й. И рече́ даві́дъ ко урі́и: не съ пути́ ли прише́лъ єси́? почто́ не вше́лъ єси́ въ до́мъ тво́й?
10
И҆ возвѣсти́ша даві́дꙋ, глаго́люще: ꙗ҆́кѡ не ходѝ оу҆рі́а въ до́мъ сво́й. И҆ речѐ даві́дъ ко оу҆рі́и: не съ пꙋти́ ли прише́лъ є҆сѝ; почто̀ не вше́лъ є҆сѝ въ до́мъ тво́й;
11
И рече́ урі́а къ даві́ду: ківо́тъ Бо́жій и Ізра́иль и Іу́да пребыва́ютъ въ ку́щахъ, и господи́нъ мо́й Іоа́въ и раби́ господи́на моєго́ на лицы́ се́лъ пребыва́ютъ, а́зъ же вни́ду ли въ до́мъ мо́й я́сти и пи́ти и спа́ти съ жено́ю моє́ю? ка́ко? жива́ душа́ твоя́, а́ще сотворю́ глаго́лъ се́й.
11
И҆ речѐ оу҆рі́а къ даві́дꙋ: кївѡ́тъ бж҃їй и҆ і҆и҃ль и҆ і҆ꙋ́да пребыва́ютъ въ кꙋ́щахъ, и҆ господи́нъ мо́й і҆ѡа́въ и҆ рабѝ господи́на моегѡ̀ на лицы̀ се́лъ пребыва́ютъ, а҆́зъ же вни́дꙋ ли въ до́мъ мо́й ꙗ҆́сти и҆ пи́ти и҆ спа́ти съ жено́ю мое́ю; ка́кѡ; жива̀ дꙋша̀ твоѧ̀, а҆́ще сотворю̀ глаго́лъ се́й.
12
И рече́ даві́дъ ко урі́и: посѣди́ здѣ́ и дне́сь, и зау́тра отпущу́ тя. И пребы́сть урі́а во Ієрусали́мѣ въ то́й де́нь и во у́трешній.
12
И҆ речѐ даві́дъ ко оу҆рі́и: посѣдѝ здѣ̀ и҆ дне́сь, и҆ заꙋ́тра ѿпꙋщꙋ́ тѧ. И҆ пребы́сть оу҆рі́а во і҆ерⷭ҇ли́мѣ въ то́й де́нь и҆ во оу҆́трешнїй.
13
И призва́ єго́ даві́дъ, и яде́ предъ ни́мъ и пія́ше, и упои́ єго́, и отъи́де въ ве́черъ спа́ти на ло́же своє́ съ рабы́ господи́на своєго́, въ до́мъ же сво́й не и́де.
13
И҆ призва̀ є҆го̀ даві́дъ, и҆ ꙗ҆дѐ пред̾ ни́мъ и҆ пїѧ́ше, и҆ оу҆поѝ є҆го̀, и҆ ѿи́де въ ве́черъ спа́ти на ло́же своѐ съ рабы̑ господи́на своегѡ̀, въ до́мъ же сво́й не и҆́де.
14
И бы́сть у́тро, и написа́ даві́дъ писа́ніє ко Іоа́ву, и посла́ руко́ю урі́иною.
14
И҆ бы́сть оу҆́тро, и҆ написа̀ даві́дъ писа́нїе ко і҆ѡа́вꙋ, и҆ посла̀ рꙋко́ю оу҆рі́иною.
15
И написа́ въ писа́ніи, глаго́ля: введи́ урі́ю проти́ву бра́ни крѣ́пкія и возврати́теся вспя́ть от него́, да я́звенъ бу́детъ и у́мретъ.
15
И҆ написа̀ въ писа́нїи, глаго́лѧ: введѝ оу҆рі́ю проти́вꙋ бра́ни крѣ́пкїѧ и҆ возврати́тесѧ вспѧ́ть ѿ негѡ̀, да ꙗ҆́звенъ бꙋ́детъ и҆ оу҆́мретъ.
16
И бы́сть єгда́ стрежа́ше Іоа́въ у гра́да, и поста́ви урі́ю на мѣ́стѣ, идѣ́же вѣ́дяше, я́ко му́жіє си́льни та́мо.
16
И҆ бы́сть є҆гда̀ стрежа́ше і҆ѡа́въ оу҆ гра́да, и҆ поста́ви оу҆рі́ю на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же вѣ́дѧше, ꙗ҆́кѡ мꙋ́жїе си́льни та́мѡ.
17
И изыдо́ша му́жіє изъ гра́да и бія́хуся со Іоа́вомъ: и падо́ша от люді́й от рабо́въ даві́довыхъ, у́мре же и урі́а Хетте́анинъ.
17
И҆ и҆зыдо́ша мꙋ́жїе и҆з̾ гра́да и҆ бїѧ́хꙋсѧ со і҆ѡа́вомъ: и҆ падо́ша ѿ люді́й ѿ рабѡ́въ даві́довыхъ, оу҆́мре же и҆ оу҆рі́а хетте́анинъ.
18
И посла́ Іоа́въ, и возвѣсти́ даві́ду вся́ словеса́, я́же о бра́ни, глаго́лати къ царю́.
18
И҆ посла̀ і҆ѡа́въ, и҆ возвѣстѝ даві́дꙋ всѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же ѡ҆ бра́ни, глаго́лати къ царю̀.
19
И заповѣ́да [Іоа́въ] послу́, глаго́ля: єгда́ сконча́єши вся́ рѣ́чи, я́же от бра́ни, къ царю́ глаго́лати,
19
И҆ заповѣ́да (і҆ѡа́въ) послꙋ̀, глаго́лѧ: є҆гда̀ сконча́еши всѧ̑ рѣ̑чи, ꙗ҆̀же ѿ бра́ни, къ царю̀ глаго́лати,
20
и бу́детъ а́ще разгнѣ́ваєтся ца́рь и рече́тъ ти́: почто́ прибли́жистеся ко гра́ду на бра́нь? не вѣ́дасте ли, я́ко стрѣля́ти бу́дутъ съ стѣны́?
20
и҆ бꙋ́детъ а҆́ще разгнѣ́ваетсѧ ца́рь и҆ рече́тъ тѝ: почто̀ прибли́жистесѧ ко гра́дꙋ на бра́нь; не вѣ́дасте ли, ꙗ҆́кѡ стрѣлѧ́ти бꙋ́дꙋтъ съ стѣны̀;
21
кто́ уби́ Авімеле́ха сы́на ієроваа́ля сы́на ни́рова? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мкомъ же́рнова съ стѣны́, [и урази́ єго́,] и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ приступа́сте къ стѣнѣ́? и рече́ши: и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ [убіє́нъ бы́сть, и] у́мре.
21
кто̀ оу҆бѝ а҆вїмеле́ха сы́на і҆ероваа́лѧ сы́на ни́рова; не жена́ ли ве́рже на́нь оу҆ло́мкомъ же́рнова съ стѣны̀, (и҆ оу҆разѝ є҆го̀,) и҆ оу҆́мре въ ѳама́сѣ; почто̀ пристꙋпа́сте къ стѣнѣ̀; и҆ рече́ши: и҆ ра́бъ тво́й оу҆рі́а хетте́анинъ (оу҆бїе́нъ бы́сть, и҆) оу҆́мре.
22
И и́де посо́лъ Іоа́вль къ царю́ во Ієрусали́мъ, и пріи́де, и возвѣсти́ даві́ду вся́, єли́ка глаго́ла єму́ Іоа́въ, вся́ глаго́лы бра́ни. И разгнѣ́вася даві́дъ на Іоа́ва и рече́ къ послу́: почто́ прибли́жистеся ко гра́ду би́тися? не вѣ́дасте ли, я́ко я́звени бу́дете со стѣны́? кто́ уби́ Авімеле́ха сы́на ієроваа́ля? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мокъ же́рнова со стѣны́, и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ прибли́жистеся къ стѣнѣ́?
22
И҆ и҆́де посо́лъ і҆ѡа́вль къ царю̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ прїи́де, и҆ возвѣстѝ даві́дꙋ всѧ̑, є҆ли̑ка глаго́ла є҆мꙋ̀ і҆ѡа́въ, всѧ̑ глаго́лы бра́ни. И҆ разгнѣ́васѧ даві́дъ на і҆ѡа́ва и҆ речѐ къ послꙋ̀: почто̀ прибли́жистесѧ ко гра́дꙋ би́тисѧ; не вѣ́дасте ли, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́звени бꙋ́дете со стѣны̀; кто̀ оу҆бѝ а҆вїмеле́ха сы́на і҆ероваа́лѧ; не жена́ ли ве́рже на́нь оу҆ло́мокъ же́рнова со стѣны̀, и҆ оу҆́мре въ ѳама́сѣ; почто̀ прибли́жистесѧ къ стѣнѣ̀;
23
И рече́ посо́лъ къ даві́ду: я́ко укрѣпи́шася на ны́ му́жіє и изыдо́ша на ны́ на село́, и гони́хомъ я́ до вра́тъ гра́да:
23
И҆ речѐ посо́лъ къ даві́дꙋ: ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́шасѧ на ны̀ мꙋ́жїе и҆ и҆зыдо́ша на ны̀ на село̀, и҆ гони́хомъ ѧ҆̀ до вра́тъ гра́да:
24
и стрѣля́ша стрѣлцы́ со стѣны́ на рабы́ твоя́, и умро́ша от о́трокъ ца́рскихъ, и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ у́мре.
24
и҆ стрѣлѧ́ша стрѣлцы̀ со стѣны̀ на рабы̑ твоѧ̑, и҆ оу҆мро́ша ѿ ѻ҆́трѡкъ ца́рскихъ, и҆ ра́бъ тво́й оу҆рі́а хетте́анинъ оу҆́мре.
25
И рече́ даві́дъ къ послу́: си́це да рече́ши ко Іоа́ву: да не бу́детъ зло́ предъ очи́ма твои́ма сло́во сіє́, я́ко овогда́ у́бо си́це, овогда́ же ина́ко пояда́єтъ ме́чь: укрѣпи́ бра́нь твою́ на гра́дъ, и раскопа́й и́: и укрѣпи́ єго́.
25
И҆ речѐ даві́дъ къ послꙋ̀: си́це да рече́ши ко і҆ѡа́вꙋ: да не бꙋ́детъ ѕло̀ пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма сло́во сїѐ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆вогда̀ оу҆́бѡ си́це, ѻ҆вогда́ же и҆на́кѡ поѧда́етъ ме́чь: оу҆крѣпѝ бра́нь твою̀ на гра́дъ, и҆ раскопа́й и҆̀: и҆ оу҆крѣпѝ є҆го̀.
26
И услы́ша жена́ урі́ина, я́ко у́мре урі́а му́жъ єя́, и рыда́ше по му́жи своє́мъ.
26
И҆ оу҆слы́ша жена̀ оу҆рі́ина, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре оу҆рі́а мꙋ́жъ є҆ѧ̀, и҆ рыда́ше по мꙋ́жи свое́мъ.
27
И пре́йде пла́чь, и посла́ даві́дъ, и введе́ ю́ въ до́мъ сво́й, и бы́сть єму́ жена́, и роди́ єму́ сы́на. И зо́лъ яви́ся глаго́лъ, єго́же сотвори́ даві́дъ, предъ очи́ма Госпо́днима.
27
И҆ пре́йде пла́чь, и҆ посла̀ даві́дъ, и҆ введѐ ю҆̀ въ до́мъ сво́й, и҆ бы́сть є҆мꙋ̀ жена̀, и҆ родѝ є҆мꙋ̀ сы́на. И҆ ѕо́лъ ꙗ҆ви́сѧ глаго́лъ, є҆го́же сотворѝ даві́дъ, пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима.