Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И рече́ Ахітофе́лъ ко Авессало́му: изберу́ ны́нѣ себѣ́ двана́десять ты́сящъ муже́й и воста́ну, и пожену́ вслѣ́дъ даві́да но́щію,
1
І сказав Ахитофел Авессалому: виберу я дванадцять тисяч чоловік і встану і піду в погоню за Давидом у цю ніч;
2
и найду́ на него́, и то́й утружде́нъ и осла́бленъ рука́ми, и устрашу́ єго́, и побѣжа́тъ вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ, и убію́ царя́ єди́наго:
2
і нападу на нього, коли він буде стомлений і з опущеними руками, і приведу його в страх; і всі люди, які з ним, розбіжаться; і я уб’ю одного царя
3
и возвращу́ вся́ лю́ди къ тебѣ́, и́мже о́бразомъ обраща́єтся невѣ́ста къ му́жеви своєму́: ты́ бо то́кмо души́ єди́наго му́жа и́щеши, всѣ́мъ же лю́демъ бу́детъ ми́ръ.
3
і всіх людей поверну до тебе; і коли не буде одного, душу якого ти шукаєш, тоді весь народ буде в мирі.
4
И уго́дно сло́во бы́сть предъ очи́ма Авессало́млима и предъ очи́ма всѣ́хъ старѣ́йшинъ Ізра́илевыхъ.
4
І сподобалося це слово Авессалому і всім старійшинам Ізраїлевим.
5
И рече́ Авессало́мъ: призови́те же и хусі́а Арахі́ина, и услы́шимъ что́ изъ у́стъ єго́.
5
І сказав Авессалом: покличте Хусія архитянина; послухаємо, що він скаже.
6
И вни́де хусі́й ко Авессало́му, и рече́ Авессало́мъ къ нему́, глаго́ля: по глаго́лу сему́ глаго́ла Ахітофе́лъ: сотвори́мъ ли по словеси́ єго́? а́ще же ни́, ты́ глаго́ли.
6
І прийшов Хусій до Авессалома, і сказав йому Авессалом, говорячи: ось що говорить Ахитофел; чи зробити за його словами? а якщо ні, то говори ти.
7
И рече́ хусі́й ко Авессало́му: не бла́гъ совѣ́тъ се́й, єго́же совѣща́ Ахітофе́лъ єди́ною сіє́.
7
І сказав Хусій Авессалому: недобра цього разу порада, яку дав Ахитофел.
8
И рече́ хусі́й: ты́ вѣ́си отца́ твоєго́ и муже́й єго́, я́ко си́льни су́ть зѣло́, и гнѣвли́ви душа́ми свои́ми, я́ко медвѣ́дица ча́дъ лише́ная на селѣ́, и а́ки ве́прь свирѣ́пый на по́ли: и оте́цъ тво́й му́жъ боре́цъ, и не да́стъ почи́ти лю́демъ:
8
І продовжував Хусій: ти знаєш твого батька і людей його; вони хоробрі і сильно роздратовані, як ведмедиця в полі, у якої відняли дітей, [і як вепр лютий на полі,] і батько твій — людина войовнича; він не зупиниться ночувати з народом.
9
се́ бо, то́й ны́нѣ скры́ся на нѣ́которѣмъ хо́лмѣ или́ на нѣ́которѣмъ мѣ́стѣ: и бу́детъ внегда́ напа́сти на ни́хъ въ нача́лѣ, и услы́шитъ слу́шаяй, и рече́тъ: бы́сть сокруше́ніє въ лю́дехъ и́же за Авессало́момъ:
9
Ось, тепер він ховається в якій-небудь печері, або в іншому місці, і якщо хто впаде при першому нападі на них, і почують і скажуть: «була поразка людей, які пішли за Авессаломом»,
10
и то́й сы́нъ си́лы, єму́же се́рдце я́коже се́рдце льву́ та́ящо иста́єтъ: поне́же вѣ́сть ве́сь Ізра́иль, я́ко си́ленъ оте́цъ тво́й, и сы́нове си́лы вси́ и́же съ ни́мъ:
10
тоді і найхоробріший, у якого серце, як серце левине, впаде духом; тому що всьому Ізраїлю відомо, який хоробрий батько твій і мужні ті, які з ним.
11
та́ко совѣ́туя а́зъ усовѣ́товахъ, и собира́яся собере́тся къ тебѣ́ ве́сь Ізра́иль от Да́на и до вирсаві́и, а́ки песо́къ и́же при мо́ри во мно́жествѣ, и лице́ твоє́ иду́щеє посредѣ́ и́хъ:
11
Тому я раджу: нехай збереться до тебе весь Ізраїль, від Дана до Вирсавії, у безлічі, як пісок при морі, і ти сам підеш серед нього;
12
и пріи́демъ къ нему́ на єди́но мѣ́сто, идѣ́же обря́щемъ єго́ та́мо, и ополчи́мся на него́, я́коже спа́даєтъ роса́ на зе́млю, и не оста́вимъ въ не́мъ и въ муже́хъ єго́ и́же съ ни́мъ ни́ єди́наго:
12
і тоді ми підемо проти нього, в якому б місці він не знаходився, і нападемо на нього, як падає роса на землю; і не залишиться в нього жодної людини з усіх, хто з ним;
13
и а́ще во гра́дъ соберу́тся, и во́зметъ ве́сь Ізра́иль ко гра́ду тому́ у́жы, и совлече́мъ єго́ въ пото́къ, до́ндеже не оста́нется та́мо ниже́ ка́мень.
13
а якщо він увійде в яке-небудь місто, то весь Ізраїль принесе до того міста мотузки, і ми стягнемо його в ріку, так що не залишиться жодного камінчика.
14
И рече́ Авессало́мъ и вси́ му́жіє Ізра́илтестіи: бла́гъ совѣ́тъ хусі́а Арахі́ина па́че совѣ́та Ахітофе́лева. И Госпо́дь заповѣ́да разори́ти совѣ́тъ Ахітофе́левъ благі́й, я́ко да наведе́тъ Госпо́дь на Авессало́ма зла́я вся́.
14
І сказав Авессалом і весь Ізраїль: порада Хусія архитянина краща за пораду Ахитофела. Так Господь судив зруйнувати кращу пораду Ахитофела, щоб навести Господу біду на Авессалома.
15
И рече́ хусі́й Арахі́инъ ко садо́ку и Авіаѳа́ру ієре́ємъ: та́ко и та́ко совѣ́това Ахітофе́лъ Авессало́му и старѣ́йшинамъ Ізра́илевымъ: и а́зъ та́ко и та́ко совѣ́товахъ:
15
І сказав Хусій Садокові й Авиафарові священикам: так і так радив Ахитофел Авессалому і старійшинам Ізраїлевим, а так і так порадив я.
16
и ны́нѣ посли́те ско́ро и возвѣсти́те даві́ду, глаго́люще: не пребу́ди но́щь сію́ во Араво́ѳѣ пусты́ни, но пойти́ потщи́ся, да не ка́ко поже́ртъ бу́детъ ца́рь и вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ.
16
І тепер пошліть швидше і скажіть Давиду так: не залишайся в цю ніч на рівнині в пустелі, але швидше перейди, щоб не загинути царю і всім людям, які з ним.
17
И Іонаѳа́нъ и Ахімаа́съ стоя́ста на студенцѣ́ роги́ли, и и́де рабы́ня и повѣ́да и́ма: и ті́и идо́ста и возвѣсти́ста даві́ду царю́, я́ко не мого́ста яви́тися є́же вни́ти во гра́дъ.
17
Іонафан і Ахимаас стояли біля джерела Рогель. І пішла служниця і розповіла їм, а вони пішли і сповістили царя Давида; бо вони не могли показатися в місті.
18
И ви́дѣ и́хъ о́трочищь и повѣ́да Авессало́му. И идо́ста о́ба ско́ро и пріидо́ста въ до́мъ му́жа въ ваурі́мъ: и тому́ ро́въ на дворѣ́, и снидо́ста та́мо.
18
І побачив їх слуга і доніс Авессалому; але вони обидва незабаром пішли і прийшли в Бахурим, у дім одного чоловіка, в якого у дворі був колодязь, і спустилися туди.
19
И взя́ жена́, и положи́ покро́въ на у́стіи ро́ва, и су́ши на не́мъ Арафо́ѳъ, и не позна́ся глаго́лъ.
19
А жінка взяла і розтягла над отвором колодязя покривало і насипала на нього крупи, так що не було нічого помітно.
20
И пріидо́ша о́троцы Авессало́мли къ женѣ́ въ до́мъ и рѣ́ша: гдѣ́ Ахімаа́съ и Іонаѳа́нъ? И рече́ и́мъ жена́: преидо́ста вма́лѣ во́ду. И иска́ша, и не обрѣто́ша, и возврати́шася во Ієрусали́мъ.
20
І прийшли раби Авессалома до жінки в дім, і сказали: де Ахимаас та Іонафан? І сказала їм жінка: вони перейшли убрід ріку. І шукали вони, і не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
21
Бы́сть же по отше́ствіи и́хъ, и излѣзо́ста изъ ро́ва, и идо́ста, и возвѣсти́ста даві́ду царю́ и глаго́ласта єму́: воста́ните, и прейди́те ско́ро во́ду, я́ко си́це совѣща́ на вы́ Ахітофе́лъ.
21
Коли вони пішли, ті вийшли з колодязя, пішли і сповістили царя Давида і сказали Давиду: встаньте і швидше перейдіть воду; бо так і так радив про вас Ахитофел.
22
И воста́ даві́дъ и вси́ лю́діє и́же съ ни́мъ и преидо́ша Іорда́нъ до свѣ́та зау́тра, и ни єди́нъ не оста́, и́же бы не преше́лъ Іорда́на.
22
І встав Давид і всі люди, які були з ним, і перейшли Йордан; до світанку не залишилося жодного, який не перейшов би Йордан.
23
И Ахітофе́лъ ви́дѣ, я́ко не сбы́стся совѣ́тъ єго́, и осѣдла́ осля́ своє́, и воста́, и отъи́де въ до́мъ сво́й, во гра́дъ сво́й: и заповѣ́да до́му своєму́, и удави́ся, и у́мре, и погребе́нъ бы́сть во гро́бѣ отца́ своєго́.
23
І побачив Ахитофел, що не виконали поради його, і осідлав осла, і зібрався, і пішов у дім свій, у місто своє, і зробив заповіт дому своєму, і повісився, і помер, і був похований у гробі батька свого.
24
И даві́дъ пре́йде въ Манаі́мъ, Авессало́мъ же пре́йде Іорда́нъ са́мъ и вси́ му́жіє Ізра́илтестіи съ ни́мъ.
24
І прийшов Давид у Маханаїм, а Авессалом перейшов Йордан, сам і весь Ізраїль з ним.
25
И Амесса́я поста́ви Авессало́мъ вмѣ́сто Іоа́ва надъ си́лою: Амесса́й же сы́нъ му́жа, єму́же и́мя Ієѳе́ръ Ієзраилі́тинъ, се́й вни́де ко Авіге́и дще́ри Ієссе́инѣ, сестрѣ́ саруі́и ма́тере Іоа́вли.
25
Авессалом поставив Амессая, замість Іоава, над військом. Амессай був сином одного чоловіка, на ім’я Ієфера з Ізрееля, який ввійшов до Авигеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Іоава.
26
И ополчи́ся Авессало́мъ и ве́сь Ізра́иль въ земли́ Галаа́дстѣй.
26
І Ізраїль з Авессаломом розташувався станом в землі Галаадській.
27
И бы́сть єгда́ вни́де даві́дъ въ Манаі́мъ, и уєсві́й сы́нъ Наа́совъ от равва́ѳа сыно́въ Аммо́нихъ, и Махі́ръ сы́нъ Аміи́ль и́же изъ лодава́ра, и верзеллі́й Галааді́тинъ изъ рогеллі́ма,
27
Коли Давид прийшов у Маханаїм, то Сови, син Нааса, з Равви аммонитської, і Махир, син Аммиїла, з Лодавара, і Верзеллій галаадитянин з Роглима,
28
принесо́ша де́сять посте́ль устро́єныхъ и коно́бовъ де́сять и сосу́ды скуде́лны и пшени́цу и ячме́нь и муку́ и пшено́ и бо́бъ и сочеви́цу
28
принесли [десять приготованих] постелей, [десять] блюд і глиняних посудин, і пшениці, і ячменю, і борошна, і пшона, і бобів, і сочевиці, і смажених зерен,
29
и ме́дъ и ма́сло и о́вцы и сы́ры кра́вія, и принесо́ша даві́ду и лю́демъ и́же съ ни́мъ я́сти: бы́ша бо лю́діє гла́дни и утружде́ни и жа́ждни въ пусты́ни.
29
і меду, й олії, і овець, і сиру коров’ячого, принесли Давиду і людям, які були з ним, у їжу; бо говорили вони: народ голодний і стомлений і терпів спрагу в пустелі.