Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы́сть гла́дъ на земли́ во дни́ даві́довы три́ лѣ́та, лѣ́то по лѣ́ту. И вопроси́ даві́дъ лица́ Госпо́дня и рече́ Госпо́дь: надъ Сау́ломъ и надъ до́момъ єго́ оби́да въ сме́рти крове́й єго́, поне́же умертви́ гаваоні́ты.
1
Був голод на землі у дні Давида три роки, рік за роком. І запитав Давид Господа. І сказав Господь: це заради Саула і кровожерливого дому його, за те, що він умертвив гаваонитян.
2
И призва́ ца́рь даві́дъ гаваоні́ты и рече́ къ ни́мъ: и гаваоні́тяне не су́ть сы́нове Ізра́илевы, но то́кмо от оста́тковъ Аморре́йскихъ, и сы́нове Ізра́илевы кля́шася и́мъ: Сау́лъ же взыска́ порази́ти я́, внегда́ поревнова́ти єму́ по сынѣ́хъ Ізра́илевыхъ и Іу́диныхъ.
2
Тоді цар покликав гаваонитян і говорив з ними. Гаваонитяни були не із синів Ізраїлевих, але із залишків аморреїв; ізраїльтяни ж дали їм клятву, але Саул хотів знищити їх через ревність свою за нащадків Ізраїля й Іуди.
3
И рече́ даві́дъ ко гаваоні́тяномъ: что́ сотворю́ ва́мъ? и чи́мъ умолю́, да благослови́те достоя́ніє Госпо́дне?
3
І сказав Давид гаваонитянам: що мені зробити для вас, і чим примирити вас, щоб ви благословили насліддя Господнє?
4
И рѣ́ша єму́ гаваоні́тяне: нѣ́сть на́мъ сребра́ или́ зла́та со Сау́ломъ и съ до́момъ єго́, и нѣ́сть на́мъ му́жа умертви́ти от всего́ Ізра́иля. И рече́: что́ вы́ глаго́лете, и сотворю́ ва́мъ?
4
І сказали йому гаваонитяни: не потрібно нам ні срібла, ні золота від Саула, або від дому його, і не потрібно нам, щоб умертвили когось в Ізраїлі. Він сказав: чого ж ви хочете? я зроблю для вас.
5
И рѣ́ша ко царю́: му́жа, и́же соверши́ надъ на́ми и погна́ ны, и́же умы́сли потреби́ти ны́, потреби́мъ єго́, да не бу́детъ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ Ізра́илевыхъ:
5
І сказали вони царю: того чоловіка, який губив нас і хотів знищити нас, щоб не було нас у жодному з наділів Ізраїлевих, —
6
дади́те на́мъ се́дмь муже́й от сыно́въ єго́, и повѣ́симъ и́хъ на со́лнцѣ Го́сподеви въ гавао́нѣ Сау́ли избра́нныхъ Госпо́днихъ. И рече́ ца́рь: а́зъ да́мъ.
6
з його нащадків видай нам сім чоловік, і ми повісимо їх [на сонці] перед Господом біля Гиви Саула, обраного Господом. І сказав цар: я видам.
7
И пощадѣ́ ца́рь мемфівосѳе́а, сы́на Іонаѳа́ня сы́на Сау́ля, кля́твы ра́ди Госпо́дни, я́же посредѣ́ и́хъ и посредѣ́ даві́да и посредѣ́ Іонаѳа́на сы́на Сау́ля.
7
Але пощадив цар Мемфивосфея, сина Іонафана, сина Саулового, заради клятви ім’ям Господнім, яка була між ними, між Давидом та Іонафаном, сином Сауловим.
8
И взя́ ца́рь два́ сы́на ресфы́ дще́ре Аі́а, подло́жницы Сау́ли, и́хже роди́ Сау́лу, єрмоні́а и мемфівосѳе́а, и пя́ть сыно́въ Мелхо́лы дще́ре Сау́ли и́хже роди́ єсдріи́лу сы́ну верзеллі́а моулаѳі́єва,
8
І взяв цар двох синів Рицпи, дочки Айя, яка народила Саулу Армона і Мемфивосфея, і п’ять синів Мелхоли, дочки Саулової, яких вона народила Адриелу, синові Верзеллія з Мехоли,
9
и даде́ и́хъ въ ру́ки гаваоні́томъ. И повѣ́сиша я́ на со́лнцѣ на горѣ́ предъ Го́сподемъ, и падо́ша та́мо сі́и се́дмь вку́пѣ: ті́и же умро́ша во дне́хъ жа́твы пе́рвыхъ, въ нача́лѣ жа́твы ячме́ня.
9
і віддав їх у руки гаваонитян, і вони повісили їх [на сонці] на горі перед Господом. І загинули всі сім разом; вони умертвлені в перші дні жнив, на початку жнив ячменю.
10
И взя́ ресфа́ дщи́ Аі́ина вре́тище, и потче́ є́ себѣ́ при ка́мени, въ нача́лѣ жа́твы ячме́ня до́ндеже снидо́ша на ни́хъ во́ды Бо́жія съ небесе́, и не даде́ пти́цамъ небе́снымъ дне́мъ почи́ти на ни́хъ, ниже́ звѣре́мъ земны́мъ но́щію.
10
Тоді Рицпа, дочка Айя, взяла ряднину і розстелила її для себе на тій горі і сиділа від початку жнив до того часу, поки не полилися на них води Божі з неба, і не допускала доторкатися до них птахам небесним вдень і звірам польовим уночі.
11
И повѣ́даша даві́ду вся́ єли́ка сотвори́ ресфа́ дще́рь Аі́а, подло́жница Сау́ля. И истлѣ́ша, и взя́ я́ да́нъ сы́нъ Іо́й, и́же от исча́дій исполи́новыхъ.
11
І донесли Давиду, що зробила Рицпа, дочка Айя, наложниця Саула. [І зотліли вони; і взяв їх Дан, син Іої, з нащадків велетнів.]
12
И и́де даві́дъ, и взя́ ко́сти Сау́ли и ко́сти Іонаѳа́на сы́на єго́ от муже́й сыно́въ Іаві́са Галаа́дскаго, и́же украдо́ша и́хъ от сто́гны веѳса́ни, зане́ повѣ́сиша и́хъ та́мо иноплеме́нницы въ де́нь, въ о́ньже порази́ша иноплеме́нницы Сау́ла въ гелву́и.
12
І пішов Давид і взяв кістки Саула і кістки Іонафана, сина його, у жителів Іависа галаадського, які таємно взяли їх із площі Беф-Сана, де вони були повішені филистимлянами, коли убили филистимляни Саула на Гелвуї.
13
И вознесе́ даві́дъ ко́сти Сау́ли отту́ду и ко́сти Іонаѳа́на сы́на єго́, и собра́ ко́сти повѣ́шеныхъ на со́лнцѣ:
13
І переніс він звідти кістки Саула і кістки Іонафана, сина його; і зібрали кістки повішених [на сонці].
14
и погребо́ша ко́сти Сау́ли и ко́сти Іонаѳа́на сы́на єго́, и ко́сти повѣ́шеныхъ на со́лнцѣ, въ земли́ Веніамі́новѣ, при краи́ во гро́бѣ кі́са отца́ єго́, и сотвори́ша вся́ єли́ка заповѣ́да ца́рь. И послу́ша Бо́гъ земли́ по си́хъ.
14
І поховали кістки Саула та Іонафана, сина його, [і кістки повішених на сонці] у землі Веніаміновій, у Цела, у гробі Киса, батька його. І зробили все, що повелів цар, і змилостивився Бог над країною після того.
15
И бы́сть па́ки бра́нь иноплеме́нникомъ со Ізра́илтяны. И сни́де даві́дъ и о́троцы єго́ съ ни́мъ, и би́шася со иноплеме́нники: и утруди́ся даві́дъ.
15
І почалася знову війна між филистимлянами й ізраїльтянами. І вийшов Давид і слуги його з ним, і воювали з филистимлянами; і Давид втомився.
16
И Ієсві́й, и́же бѣ́ от вну́къ Рафа́нихъ, [у него́же] бѣ́ вѣ́съ копія́ єго́ три́ста Сі́кль вѣ́са мѣ́дяна, и то́й бѣ́ препоя́санъ ору́жіємъ, и хотя́ше порази́ти даві́да.
16
Тоді Ієсвий, один з нащадків рефаїмів, у якого спис був вагою в триста сиклів міді і який був оперезаний новим мечем, хотів уразити Давида.
17
И помо́же єму́ Аве́сса сы́нъ сару́инъ, и изба́ви даві́да Аве́сса, и порази́ иноплеме́нника, и умертви́ єго́. Тогда́ кля́шася му́жіє даві́довы, глаго́люще: не изы́деши ктому́ съ на́ми на бра́нь, да не угаси́ши свѣти́лника Ізра́илева.
17
Але йому допоміг Авесса, син Саруїн, [і врятував Давида Авесса] і вразив филистимлянина й умертвив його. Тоді люди Давидові поклялися, говорячи: не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не погас світильник Ізраїля.
18
И бы́сть по си́хъ єще́ бра́нь въ ге́ѳѣ со иноплеме́нники: тогда́ порази́ совохе́й и́же от Асо́ѳы со́бранныя вну́ки гіга́нтовы.
18
Потім була знову війна з филистимлянами в Гобі; тоді Совохай хушатянин убив Сафута, одного з нащадків рефаїмів.
19
И бы́сть па́ки бра́нь въ ро́мѣ со иноплеме́нники: и порази́ Єлеана́нъ сы́нъ Аріоргі́ма Виѳлеє́млянинъ голіа́ѳа и́же от геѳѳе́а, и дре́во копія́ єго́ бы́сть а́ки наво́й тку́щихъ.
19
Була й інша битва у Гобі; тоді убив Елханан, син Ягаре-Оргима вифлеємського, Голіафа гефянина, у якого ратище списа було, як навій у ткачів.
20
И бы́сть па́ки бра́нь въ ге́ѳѣ: и бѣ́ му́жъ от Мадо́на, и пе́рсты ру́къ єго́ и пе́рсты но́гъ єго́ по шести́, число́мъ два́десять четы́ри: и то́й роди́ся от Рафы́,
20
Була ще битва біля Гефи; і був там один чоловік високий на зріст, який мав по шість пальців на руках і на ногах, усього двадцять чотири, також з нащадків рефаїмів,
21
и уничижи́ Ізра́иля: и уби́ єго́ Іонаѳа́нъ сы́нъ Сафа́я бра́та даві́дова.
21
і він паплюжив ізраїльтян; але його убив Іонафан, син Сафая, брата Давидового.
22
Четы́ри сі́и роди́шася вну́цы гіга́нтовы Рафѣ́ въ ге́ѳѣ, и падо́ша от руку́ даві́дову и от руку́ рабо́въ єго́.
22
Ці чотири були з роду рефаїмів у Гефі, і вони загинули від руки Давида і слуг його.