Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 18
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
По си́хъ же отлучи́вся Па́велъ от Аѳи́нъ, пріи́де въ Корі́нѳъ:
1
Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа;
2
и обрѣ́тъ нѣ́коєго Іуде́анина и́менемъ Аки́лу, По́нтянина ро́домъ, но́во прише́дша от Італі́и, и Пріскі́ллу жену́ єго́: зане́ повелѣ́лъ бя́ше Клавді́й отлучи́тися всѣ́мъ Іуде́ємъ от Ри́ма: пріи́де къ ни́мъ,
2
і, знайшовши одного юдея, на ім’я Акила, родом із Понту, який недавно прийшов з Італії, і Прискіллу, жінку його, — бо Клавдій звелів усім юдеям покинути Рим, — прийшов до них;
3
и зане́ єдинохудо́жникомъ бы́ти и́мъ, пребы́сть у ни́хъ и дѣ́лаше: бя́ху бо скинотво́рцы хи́тростію.
3
і, за однорідністю ремесла, залишився у них і працював; бо їхнім ремеслом було робити намети.
4
Стяза́шеся же на со́нмищахъ по вся́ суббо́ты и препира́ше Іуде́и и Є́ллины.
4
Кожної суботи він говорив у синагозі і переконував юдеїв та еллінів.
5
И єгда́ снидо́ста от Македо́ніи Сі́ла же и Тімоѳє́й, тужа́ше ду́хомъ Па́велъ, свидѣ́телствуя Іуде́омъ Іису́са бы́ти Христа́.
5
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, то Павло, ідучи за велінням Духа, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
6
Проти́вящымся же и́мъ и ху́лящымъ, отря́съ ри́зы своя́, рече́ къ ни́мъ: кро́вь ва́ша на глава́хъ ва́шихъ: чи́стъ а́зъ, отны́нѣ во язы́ки иду́.
6
Але оскільки вони противились і злословили, то він, обтрусивши одяг свій, сказав до них: «Кров ваша на головах ваших; я — чистий, віднині йду до язичників».
говорячи, що він навчає людей шанувати Бога не за законом.
14
Хотя́щу же Па́влу отве́рсти уста́, рече́ Галліо́нъ ко Іуде́ємъ: а́ще у́бо непра́вда была́ бы ка́я или́ дѣ́ло зло́є, о, Іуде́є, по сло́ву послу́шалъ бы́хъ ва́съ:
14
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав юдеям: «Юдеї! Якби була будь-яка несправедливість або ж злий умисел, тоді б я мав причину вислухати вас,
15
а́ще ли же стяза́нія су́ть о словеси́ и о и́менѣхъ и о зако́нѣ ва́шемъ, вѣ́дите са́ми: судія́ бо а́зъ си́мъ не хощу́ бы́ти.
15
а коли йде суперечка про вчення та про імена і про закон ваш, то розберіться самі; я не хочу бути суддею в цьому».
16
И изгна́ и́хъ от суди́лища.
16
І прогнав їх від судилища.
17
Є́мше же вси́ Є́ллини Сосѳє́на нача́лника собо́ра, бія́ху предъ суди́лищемъ: и ни єди́но о си́хъ Галліо́ну радѣ́ніє бы́сть.
17
А всі елліни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; Галліон же анітрохи не турбувався про це.
18
Па́велъ же, єще́ пребы́въ дни́ дово́лны и цѣлова́въ бра́тію, отплы́ въ Сирі́ю, и съ ни́мъ Аки́ла и Пріскі́лла, остри́гъ главу́ въ Кегхре́ихъ: обре́кся бо бѣ́.
18
Павло, пробувши ще чимало днів, попрощався з браттями і відплив до Сирії (і з ним Акила і Прискілла), обстригши голову в Кенхреях, за обітницею.
19
Приста́ же во Єфе́сѣ и тѣ́хъ оста́ви та́мо, са́мъ же вше́дъ въ со́нмище, стяза́шеся со Іуде́и.
19
Прибувши до Ефеса, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і говорив з юдеями.
20
Моля́щымъ же и́мъ єго́ на мно́го вре́мя пребы́ти у ни́хъ, не изво́ли,
20
Коли ж вони просили його побути у них довше, він не згодився,
21
но отрече́ся и́мъ, глаго́ля, я́ко подоба́єтъ ми́ вся́ко пра́здникъ гряду́щій сотвори́ти во Ієрусали́мѣ: па́ки же возвращу́ся къ ва́мъ, Бо́гу хотя́щу. И отвезе́ся от Єфе́са: Аки́ла же и Пріскі́лла оста́ста во Єфе́сѣ.
21
а попрощався з ними, сказавши: «Мені неодмінно треба провести в Єрусалимі свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Богові». І відплив з Ефеса; Акила і Прискілла залишилися в Ефесі.
22
И соше́дъ въ Кесарі́ю, возше́дъ и цѣлова́въ це́рковь, сни́де во Антіохі́ю,
22
Побувавши в Кесарії, (він) прийшов до Єрусалима, привітав церкву і пішов до Антиохії.
23
и сотво́рь вре́мя нѣ́коє, изы́де, проходя́ поря́ду Галаті́йскую страну́ и Фригі́ю, утвержда́я вся́ ученики́.
23
Пробувши там деякий час, вийшов і проходив по черзі країну Галатійську та Фригію, утверджуючи всіх учеників.
24
Іуде́анинъ же нѣ́кто, Аполло́съ и́менемъ, Алекса́ндрянинъ ро́домъ, му́жъ слове́сенъ, пріи́де во Єфе́съ, си́ленъ сы́й въ кни́гахъ.
24
Якийсь юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений у Писаннях, прийшов до Ефеса.
25
Се́й бѣ́ оглаше́нъ пути́ Госпо́дню, и горя́ ду́хомъ, глаго́лаше и уча́ше извѣ́стно я́же о Го́сподѣ, вѣ́дый то́кмо креще́ніє Іоа́нново.
25
Він був наставлений на шлях Господній і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правдиво, знаючи тільки про хрещення Іоанове.
26
Се́й же нача́тъ дерза́ти на со́нмищихъ. Слы́шавша же єго́ Аки́ла и Пріскі́лла, прія́ста єго́ и извѣ́стнѣє тому́ сказа́ста пу́ть Госпо́день.
26
Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискілла прийняли його і досконаліше пояснили йому шлях Господній.
27
Хотя́щу же єму́ преити́ во Аха́ію, предпосла́вше бра́тія написа́ша ученико́мъ прія́ти єго́: и́же прише́дъ та́мо посо́бствова мно́го вѣ́ровавшымъ благода́тію:
27
А коли він вирішив іти до Ахаї, браття написали ученикам, щоб прийняли його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував,
28
тве́рдо бо Іуде́и не престая́ облича́ше предъ людьми́, сказу́я Писа́ньми, Іису́са бы́ти Христа́.
28
бо він дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Ісус є Христос.