Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 3
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Вку́пѣ же Пе́тръ и Іоа́ннъ восхожда́ста во святи́лище на моли́тву въ ча́съ девя́тый.
1
Петро та Іоан о дев’ятій годині йшли разом до храму на молитву.
2
И нѣ́кій му́жъ, хро́мъ от чре́ва ма́тере своєя́ сы́й, носи́мь быва́ше, єго́же полага́ху по вся́ дни́ предъ две́рьми церко́вными, реко́мыми Кра́сными, проси́ти ми́лостыни от входя́щихъ въ це́рковь:
2
І був там чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостині в тих, хто входив до храму.
Він, побачивши Петра та Іоана, що мали ввійти до храму, просив у них милостині.
4
воззрѣ́въ же Пе́тръ на́нь со Іоа́нномъ, рече́: воззри́ на ны́.
4
Петро з Іоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: «Глянь на нас».
5
О́нъ же прилѣжа́ше и́ма, мня́ нѣ́что от нею́ прія́ти.
5
І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них.
6
Рече́ же Пе́тръ: сребра́ и зла́та нѣ́сть у мене́, но є́же и́мамъ, сіє́ ти́ даю́: во и́мя Іису́са Христа́ Назоре́а воста́ни и ходи́.
6
Але Петро сказав: «Срібла й золота у мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім’я Ісуса Христа Назорея встань і ходи».
7
И є́мь єго́ за десну́ю ру́ку воздви́же: а́біє же утверди́стѣся єго́ плеснѣ́ и гле́знѣ,
7
І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна,
8
и вскочи́въ ста́ и хожда́ше, и вни́де съ ни́ма въ це́рковь, ходя́ и скачя́ и хваля́ Бо́га.
8
і‚ скочивши, він устав і почав ходити, і ввійшов із ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога.
9
И ви́дѣша єго́ вси́ лю́діє ходя́ща и хва́ляща Бо́га,
9
І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога;
10
зна́ху же єго́, я́ко се́й бя́ше, и́же ми́лостыни ра́ди сѣдя́ше при Кра́сныхъ две́рехъ церко́вныхъ: и испо́лнишася чу́да и у́жаса о приключи́вшемся єму́.
10
і пізнали його, що це був той, який сидів біля Красних дверей храму ради милостині; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоана, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломоновим.
12
Ви́дѣвъ же Пе́тръ отвѣщава́ше къ лю́демъ: му́жіє Ізра́илтяне, что́ чудите́ся о се́мъ, или́ на ны́ что́ взира́єте, я́ко своє́ю ли си́лою или́ благоче́стіємъ сотвори́хомъ єго́ ходи́ти?
12
Побачивши це, Петро сказав народові: «Мужі ізраїльські! Чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь; ніби ми своєю силою чи побожністю зробили те, що він ходить?
13
Бо́гъ Авраа́мовъ и Ісаа́ковъ и Іа́ковль, Бо́гъ оте́цъ на́шихъ, просла́ви О́трока Своєго́ Іису́са, Єго́же вы́ преда́сте, и отверго́стеся Єго́ предъ лице́мъ Піла́товымъ, су́ждшу о́ному пусти́ти:
13
Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших‚ прославив Сина Свого Ісуса, Якого ви зрадили та від Якого ви відреклися перед Пилатом, коли він хотів звільнити Його.
14
вы́ же Свята́го и Пра́веднаго отверго́стеся, и испроси́сте му́жа убі́йцу да́ти ва́мъ,
14
Але ви від Святого і Праведного відреклись і просили дарувати вам чоловіка-вбивцю,
15
Нача́лника же жи́зни уби́сте: Єго́же Бо́гъ воскреси́ от ме́ртвыхъ, єму́же мы́ свидѣ́теліє єсмы́.
15
а Начальника життя вбили. Його Бог воскресив із мертвих, чого ми свідки.
16
И о вѣ́рѣ и́мене Єго́, сего́, єго́же ви́дите и зна́єте, утверди́ и́мя Єго́: и вѣ́ра, я́же Єго́ ра́ди, даде́ єму́ всю́ цѣ́лость сію́ предъ всѣ́ми ва́ми.
16
І, ради віри в ім’я Його, ім’я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Нього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами.
17
И ны́нѣ, бра́тіє, вѣ́мъ, я́ко по невѣ́дѣнію сіє́ сотвори́сте, я́коже и кня́зи ва́ши:
17
А втім, я знаю, браття, що ви, як і князі ваші, зробили це через невідання.
Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і зробив.
19
Пока́йтеся у́бо и обрати́теся, да очи́ститеся от грѣ́хъ ва́шихъ,
19
Отже, покайтеся і наверніться, щоб очистилися гріхи ваші,
20
я́ко да пріи́дутъ времена́ прохла́дна от лица́ Госпо́дня, и по́слетъ пронарѣче́ннаго ва́мъ Христа́ Іису́са,
20
щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і нехай пошле Він провіщеного вам Ісуса Христа,
21
Єго́же подоба́єтъ небеси́ у́бо прія́ти да́же до лѣ́тъ устроє́нія всѣ́хъ, я́же глаго́ла Бо́гъ усты́ всѣ́хъ святы́хъ Свои́хъ проро́къ от вѣ́ка.
21
Якого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку.
22
Моисе́й у́бо ко отце́мъ рече́: я́ко Проро́ка ва́мъ воздви́гнетъ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ от бра́тіи ва́шея, я́ко мене́: Того́ послу́шайте по всему́, єли́ка а́ще рече́тъ къ ва́мъ:
22
Мойсей сказав отцям: «Господь Бог ваш дасть вам із братів ваших Пророка, як мене; слухайте Його в усьому, що говоритиме вам;
23
бу́детъ же, вся́ка душа́, я́же а́ще не послу́шаєтъ Проро́ка о́наго, потреби́тся от люді́й.
23
і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка того, винищиться з народу».
24
И вси́ же проро́цы от Самуи́ла и и́же по си́хъ, єли́цы глаго́лаша, та́кожде предвозвѣсти́ша дни́ сія́.
24
І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорило, також провістили ці дні.
25
Вы́ єсте́ сы́нове проро́къ и завѣ́та, єго́же завѣща́ Бо́гъ ко отце́мъ ва́шымъ, глаго́ля ко Авраа́му: и о сѣ́мени твоє́мъ возблагословя́тся вся́ оте́чествія земна́я.
25
Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: «І в потомстві твоїм благословляться всі племена земні».
26
Ва́мъ пе́рвѣє Бо́гъ, воздви́гій О́трока Своєго́ Іису́са, посла́ Єго́ благословя́ща ва́съ, во є́же отврати́тися ва́мъ кому́ждо от зло́бъ ва́шихъ.
26
Бог, воскресивши Сина Свого Ісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших».