Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 17
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
1
І було до мене слово Господнє:
2
сы́не человѣ́чь, повѣ́ждь по́вѣсть и рцы́ при́тчу на до́мъ Ізра́илевъ,
2
сину людський! запропонуй загадку і скажи притчу до дому Ізраїлевого.
Скажи: так говорить Господь Бог: великий орел з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів у Ливан і зняв з кедра верхівку,
4
и верхи́ мя́гкости острога́, и принесе́ я́ въ зе́млю Ханане́йску, во гра́дѣ огражде́ннѣмъ положи́ я́:
4
зірвав верхній з молодих паростків його і приніс його у землю Ханаанську, у місті торговців поклав його;
5
и взя́ от сѣ́мене земна́го и даде́ є́ на по́ли пло́днѣ, [да утверди́тъ коре́ніє] надъ вода́ми мно́гими, ви́дѣно учини́ є́:
5
і взяв від насіння цієї землі, і посадив на землі насіння, помістив біля великих вод, як садять вербу.
6
и прозябе́ и бы́сть въ віногра́дъ не́мощенъ и ма́лъ вели́чествомъ, є́же явля́тися ло́зію єго́ на не́мъ, и коре́ніє єго́ подъ ни́мъ бя́ше: и бы́сть въ віногра́дъ, и сотвори́ ро́зги, и простре́ отра́сли своя́.
6
І воно виросло, і зробилося виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало виноградною лозою, і дало паростки, і пустило віття.
7
И бы́сть оре́лъ другі́й вели́къ, великокри́лный, мно́гъ ногтьми́, и се́, віногра́дъ се́й оплета́яся объ не́мъ: и коре́ніє єго́ къ нему́, и ло́зіє своє́ испусти́ єму́, є́же напая́ти себе́ со гру́діємъ са́да своєго́.
7
І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягла до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого.
8
На по́ли до́брѣ, на водѣ́ мно́зѣ пита́єтся то́й, є́же сотвори́ти прозябе́нія и приноси́ти пло́дъ, є́же бы́ти въ віногра́дъ вели́къ.
8
Вона була посаджена на доброму полі, біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, зробитися лозою чудовою.
9
Сего́ ра́ди рцы́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: єда́ испра́вится? не коре́ніє ли мягкоты́ єго́ и пло́дъ изгніє́тъ? и и́зсхнутъ вся́ лѣ́торасли єго́, и не мы́шцею ли вели́кою, ни людьми́ мно́гими є́же исто́ргнути єго́ изъ коре́нія єго́?
9
Скажи: так говорить Господь Бог: чи буде у неї успіх? Чи не вирвуть коренів її, і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? усе молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коренів її.
10
И се́, ты́єтъ: єда́ успѣ́єтъ? не а́біє ли, єгда́ ко́снется єму́ вѣ́тръ зно́йный, посхне́тъ сухото́ю? со гру́діємъ прозябе́нія своєго́ и́зсхнетъ.
10
І ось, хоч вона посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? засохне на грядках, де виросла.
11
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
11
І було до мене слово Господнє:
12
сы́не человѣ́чь, рцы́ ко до́му прогнѣвля́ющему мя́: не вѣ́сте ли, что́ су́ть сія́? рцы́ и́мъ: се́, гряде́тъ ца́рь Вавило́нскъ на Ієрусали́мъ, и во́зметъ царя́ єго́ и кня́зя єго́, и отведе́тъ я́ къ себѣ́ въ Вавило́нъ:
12
скажи бунтівному дому: хіба не знаєте, що це означає? — Скажи: ось, прийшов цар Вавилонський у Єрусалим, і взяв царя його і князів його, і привів їх до себе у Вавилон.
13
и по́йметъ от пле́мене ца́рска, и завѣща́єтъ съ ни́мъ завѣ́тъ, и введе́тъ єго́ въ кля́твѣ, и старѣ́йшины земли́ во́зметъ,
13
І взяв іншого з царського роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою,
14
є́же бы́ти въ ца́рство немощно́, є́же весьма́ не возноси́тися, [но] храни́ти завѣ́тъ єго́ и стоя́ти въ не́мъ:
14
щоб царство було покірне, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо.
15
и отве́ржется от него́ посыла́я послы́ своя́ во Єги́петъ да́ти єму́ ко́ни и лю́ди мно́ги: єда́ испра́витъ? спасе́тся ли творя́й сопроти́вная? и преступа́яй завѣ́тъ спасе́тся ли?
15
Але той відійшов від нього, пославши послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи уціліє?
16
Живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, а́ще не на мѣ́стѣ, идѣ́же ца́рь воцари́вый єго́, и́же поху́ли кля́тву мою́ и и́же преступи́ завѣ́тъ мо́й, съ ни́мъ средѣ́ Вавило́на сконча́єтся.
16
Живу Я, — говорить Господь Бог: у місці перебування царя, який поставив його царем, і якому дану клятву він знехтував, і порушив союз свій з ним, він помре у нього у Вавилоні.
17
И не въ си́лѣ вели́цѣй, ниже́ въ наро́дѣ мно́зѣ сотвори́тъ съ ни́мъ фарао́нъ бра́нь во остро́зѣ и въ согражде́ніи стрѣ́льницъ, є́же изъя́ти ду́шы мно́ги.
17
З великою силою і з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані облогові вежі на загибель багатьох душ.
18
И поху́ли кля́тву, є́же преступи́ти завѣ́тъ, и се́, даде́ ру́ку свою́ и вся́ сія́ сотвори́ єму́: не спасе́тся.
18
Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось, дав руку свою і зробив усе це; він не вціліє.
19
Сего́ ра́ди рцы́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: живу́ а́зъ, а́ще не кля́тву мою́, ю́же поху́ли, и завѣ́тъ мо́й, єго́же преступи́, да́мъ на главу́ єго́:
19
Тому так говорить Господь Бог: живу Я! клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову.
20
и простру́ мре́жу мою́ на́нь, и я́тъ бу́детъ во одержа́ніи єя́: и приведу́ єго́ въ Вавило́нъ и разсужду́ся съ ни́мъ та́мо о непра́вдѣ єго́, є́юже непра́вдова ко мнѣ́:
20
І закину на нього сіть Мою, і впійманий буде у тенета Мої; і приведу його у Вавилон, і там буду судитися з ним за віроломство його проти Мене.
21
и вси́ избѣ́гшіи єго́ и вси́ избра́нніи со всѣ́ми ополче́ніи єго́ мече́мъ паду́тъ, и вся́ оста́вшая и́хъ разсѣ́ю по всему́ вѣ́тру, и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.
21
А всі утікачі його з усіх полків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, розвіяні будуть по всіх вітрах; і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це.
22
Сего́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: и возму́ а́зъ от избра́нныхъ ке́дра высо́каго от верха́ и да́мъ от главы́ отра́слей єго́, сердца́ и́хъ остружу́ и насажду́ а́зъ на горѣ́ высо́цѣ:
22
Так говорить Господь Бог: і візьму Я з вершини високого кедра, і посаджу; з верхніх паростків його відірву ніжну парость і посаджу на високій і величній горі.
23
и повѣ́шу и́ въ горѣ́ высо́цѣ Ізра́илевѣ и насажду́ и́, и прорасти́тъ отра́сль и сотвори́тъ пло́дъ и бу́детъ въ ке́дръ вели́къ: и почі́єтъ подъ ни́мъ вся́къ звѣ́рь, и подъ сѣ́нію єго́ почі́єтъ вся́ка пти́ца, и ло́зіє єго́ па́ки устро́ятся:
23
На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і пустить віття, і принесе плід, і зробиться величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його.
24
и увѣ́сть вся́ко дре́во полево́є, я́ко а́зъ Госпо́дь смиря́яй дре́во высо́коє и вознося́й дре́во смире́нноє, и изсуша́яй дре́во зеле́ноє и прораща́яй дре́во сухо́є: а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ и сотворю́.
24
І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим: Я, Господь, сказав, і зроблю.