Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 31
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И бы́сть во єдинонадеся́тоє лѣ́то, въ тре́тій ме́сяцъ, во єди́нъ де́нь ме́сяца, бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
1
В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:
Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався.
Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод.
8
И кипарі́си не таковы́ въ раи́ Бо́жіи, и со́сны неподо́бны отра́слемъ єго́, и є́ліє не бы́сть подо́бно вѣ́твіямъ єго́: вся́коє дре́во, є́же въ раи́ Бо́жіи, не бы́сть подо́бно єму́ въ добро́тѣ єго́, мно́жества ра́ди вѣ́твій єго́.
8
Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю.
9
Добра́ сотвори́хъ єго́ во мно́жествѣ вѣ́твій єго́, и возревнова́ша єму́ древеса́ ра́йская сла́дости Бо́жія.
9
Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому.
10
Того́ ра́ди сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: поне́же бы́лъ єси́ вели́къ вели́чествомъ и да́лъ єси́ вла́сть свою́ во среди́ну о́блакъ, и вознесе́ся се́рдце єго́ въ высотѣ́ єго́, и ви́дѣхъ, єгда́ вознесе́ся:
10
Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і серце його загордилося величчю його, —
11
и преда́хъ єго́ въ ру́цѣ кня́зя язы́ческа, и сотвори́ па́губу єго́, по нече́стію єго́.
11
за те Я віддав його у руки володареві народів; він учинив з ним, як потрібно; за беззаконня його Я відкинув його.
12
И изгна́хъ єго́ а́зъ, и потреби́ша єго́ чужді́и губи́теліє от язы́къ, и поверго́ша єго́ на гора́хъ: и во всѣ́хъ де́брехъ падо́ша вѣ́тви єго́, и сотро́шася отра́сли єго́ на вся́цѣмъ по́ли земнѣ́мъ, и снидо́ша от покро́ва єго́ вси́ лю́діє язы́ковъ и разори́ша єго́.
12
І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і повалили його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скрушилися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і залишили його.
13
Во паде́ніи єго́ почи́ша вся́ пти́цы небе́сныя, и на сте́блієхъ єго́ бы́ша вси́ звѣ́ріє се́лніи,
13
На уламках його розмістилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі.
14
я́ко да не возно́сятся вели́чествомъ свои́мъ вся́ древеса́, я́же въ водѣ́, и не дадя́тъ вла́сти своєя́ средѣ́ о́блакъ, и не ста́нутъ въ высотѣ́ и́хъ къ нему́ вси́ пію́щіи во́ду, вси́ отда́ни бы́ша во сме́рть во глубину́ земли́, средѣ́ сыно́въ человѣ́ческихъ къ низходя́щымъ въ про́пасть.
14
Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із середини товстих сучків, і щоб не приліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу.
15
Сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: въ о́ньже де́нь сведе́ся во а́дъ, пла́кася о не́мъ бе́здна: и удержа́хъ рѣ́ки єя́ и возбрани́хъ мно́жеству во́дъ, и поме́рче о не́мъ Ліва́нъ, и вся́ древеса́ полева́я о не́мъ разсла́бишася:
15
Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього безодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому.
16
от гла́са паде́нія єго́ потрясо́шася язы́цы, єгда́ свожда́хъ єго́ во а́дъ со снизходя́щими въ ро́въ, и утѣша́ху єго́ въ земли́ до́лнѣйшей вся́ древеса́ сла́дости, и избра́нная и до́брая Ліва́нова, вся́ пію́щая во́ду:
16
Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду;
17
и та́ бо сведо́шася съ ни́мъ во а́дъ со я́звеными от меча́, и сѣ́мя єго́, и живу́щіи подъ покро́вомъ єго́ средѣ́ жи́зни своєя́ погибо́ша.
17
бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів.
18
Кому́ уподо́бился єси́ си́лою и сла́вою и вели́чествомъ во древесѣ́хъ сла́дости? Слѣ́зи и сни́ди со древеса́ми сла́дости во глубину́ земну́ю: средѣ́ необрѣ́заныхъ у́спнеши со я́звеными мече́мъ: та́ко фарао́нъ и все́ мно́жество крѣ́пости єго́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
18
Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог.