Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 21
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Острозька Біблія, 1581р.
1
И Госпо́дь посѣти́ Са́рру, я́коже рече́: и сотвори́ Госпо́дь Са́ррѣ, я́коже глаго́ла.
Же́стокъ же яви́ся глаго́лъ се́й зѣло́ предъ Авраа́момъ о сы́нѣ єго́ Ісма́илѣ.
11
поро'ко же ја%ви` слово с^е ѕњло, преD а^враа'момъ сн~а ра'ди е^го и^ꙁмаила”
12
И рече́ Бо́гъ Авраа́му: да не бу́детъ же́стоко предъ тобо́ю о о́троцѣ и о рабы́ни: вся́ єли́ка а́ще рече́тъ тебѣ́ Са́рра, слу́шай гла́са єя́: я́ко во Ісаа́цѣ нарече́тся тебѣ́ сѣ́мя:
12
И$ рече б~ъ къ а^враамђ, да не бђ'детъ ти поро'чно слово с^е прDњ тобо'ю, ѓ^ ѓ'троцњ, и^ ѓ^ рабњ`. вс^е е^ли'коти рече'тъ са'рра, послђш'аи словесъ е^я`, ја%ко въ і^саа'цњ прозовеT ти ся сᲇмя.
Воста́ же Авраа́мъ зау́тра и взя́ хлѣ́бы и мѣ́хъ воды́, и даде́ А́гари: и возложи́ на плещы́ єя́ отроча́ и отпусти́ ю́. Отше́дши же заблужда́ше въ пусты́ни, у кла́дязя Кля́твеннаго:
оскудѣ́ же вода́ изъ мѣ́ха: и пове́рже отроча́ подъ є́лію єди́ною.
15
сконча же ся вода і^ꙁ мњха. и^ пове'рже ѓ^троча пDо е^лїю е^ді'ною
16
Отше́дши же сѣдя́ше пря́мо єму́ издале́че, я́коже дострѣли́ти изъ лу́ка: рече́ бо: да не ви́жду сме́рти дѣ́тища моєго́. И сѣ́де пря́мо єму́ издале́че. Воскрича́въ же отроча́, воспла́кася:
16
ше'дъши же сњ'де пря'мо е^мђ по'дали. ја%коже дострњли'ти ꙁ лђ'ка. и^ рече да не ви'ждђ смр~ти дњтища свое^го, и^ сњ'де пря'мо е^мђ ꙁдале'че. въскрича же ѓ^троча` и^ вᲆсплакася.
17
услы́ша же Бо́гъ гла́съ отроча́те от мѣ́ста, идѣ́же бя́ше: и воззва́ А́нгелъ Бо́жій А́гарь съ небесе́ и рече́ є́й: что́ єсть, А́гарь? Не бо́йся: услы́ша бо Бо́гъ гла́съ о́трочища от мѣ́ста, идѣ́же є́сть:
Бы́сть же въ то́ вре́мя, и рече́ Авімеле́хъ, и Охоза́ѳъ невѣстоводи́тель єго́, и Фіхо́лъ воєво́да си́лы єго́, ко Авраа́му, глаго́ля: Бо́гъ съ тобо́ю во всѣ́хъ, я́же твори́ши:
22
быs же в т^о время, рече авимелехъ, и^ хоꙁафъ дрђгъ е^го, и^ фило'хъ вое^во'да во'и, и^ ѓ%бласти е^го, къ а^враамђ гл~я. б~ъ с тобо'ю е^сть въ всемъ е^же твори'ши.
23
ны́нѣ у́бо клени́ся ми́ Бо́гомъ, не оби́дѣти мене́, ниже́ сѣ́мене моєго́, ниже́ и́мене моєго́: но по пра́вдѣ, ю́же сотвори́хъ съ тобо́ю, сотвори́ши со мно́ю и земли́, идѣ́же ты́ всели́лся єси́ на не́й.
23
нн~њ ё^бо клени' ми ся б~гоM, да не вреди'ши мене`, н^и сњме'ни мое^го, н^и и^мени мое^го. н^о по правдњ ю%же сътворихъ с тобо'ю, сътвори`, и^ съ мно'ю, въ ꙁемли`, ю%же т^ы ѓ^бита на не'й”
24
И рече́ Авраа́мъ: а́зъ клену́ся.
24
И$ рече а^враа'мъ, а^ꙁъ кленђ'ся,
25
И обличи́ Авраа́мъ Авімеле́ха о кла́дязехъ во́дныхъ, я́же отъя́ша о́троцы Авімеле́ховы.
и завѣща́ста завѣ́тъ у кла́дязя Кля́твеннаго. Воста́ же Авімеле́хъ, и Охоза́ѳъ невѣстоводи́тель єго́, и Фіхо́лъ воєво́да си́лы єго́, и возврати́шася въ зе́млю Филісті́мску.