Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 26
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Церковнослов'янською (unicode)
1
Бы́сть же гла́дъ на земли́, кромѣ́ гла́да бы́вшаго пре́жде во вре́мя Авраа́мле. Оти́де же Ісаа́къ ко Авімеле́ху царю́ Филісті́мску въ Гера́ру:
1
Бы́сть же гла́дъ на землѝ, кромѣ̀ гла́да бы́вшагѡ пре́жде во вре́мѧ а҆враа́мле. Ѿи́де же і҆саа́къ ко а҆вїмеле́хꙋ царю̀ фѷлїсті́мскꙋ въ гера́рꙋ:
2
яви́ся же єму́ Госпо́дь и рече́: не ходи́ во Єги́петъ, всели́ся же въ земли́, въ не́йже ти́ реку́,
2
ꙗ҆ви́сѧ же є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь и҆ речѐ: не ходѝ во є҆гѵ́петъ, всели́сѧ же въ землѝ, въ не́йже тѝ рекꙋ̀,
3
и обита́й въ земли́ то́й, и бу́ду съ тобо́ю, и благословлю́ тя: тебѣ́ бо и сѣ́мени твоєму́ да́мъ всю́ зе́млю сію́, и поста́влю кля́тву Мою́, є́юже кля́хся Авраа́му отцу́ твоєму́:
Вопроси́ша же му́жіє мѣ́ста того́ о Реве́кцѣ женѣ́ єго́, и рече́: сестра́ ми є́сть. Убоя́ся бо рещи́, я́ко жена́ ми є́сть, да не когда́ убію́тъ єго́ му́жіє мѣ́ста того́ Реве́кки ра́ди, поне́же бѣ́ доброзра́чна.
7
Вопроси́ша же мꙋ́жїе мѣ́ста тогѡ̀ ѡ҆ реве́кцѣ женѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ речѐ: сестра́ ми є҆́сть. Оу҆боѧ́сѧ бо рещѝ, ꙗ҆́кѡ жена́ ми є҆́сть, да не когда̀ оу҆бїю́тъ є҆го̀ мꙋ́жїе мѣ́ста тогѡ̀ реве́кки ра́ди, поне́же бѣ̀ доброзра́чна.
8
Бы́сть же мно́го вре́мя та́мо: и прини́кнувъ Авімеле́хъ ца́рь Гера́рскій окно́мъ, ви́дѣ Ісаа́ка игра́юща съ Реве́ккою жено́ю своє́ю.
Призва́ же Авімеле́хъ Ісаа́ка и рече́ єму́: у́бо жена́ твоя́ є́сть? Почто́ ре́клъ єси́, я́ко сестра́ ми є́сть? Рече́ же єму́ Ісаа́къ: рѣ́хъ бо, да не умру́ єя́ ра́ди.
9
Призва́ же а҆вїмеле́хъ і҆саа́ка и҆ речѐ є҆мꙋ̀: оу҆̀бо жена̀ твоѧ̀ є҆́сть; почто̀ ре́клъ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ сестра́ ми є҆́сть; Рече́ же є҆мꙋ̀ і҆саа́къ: рѣ́хъ бо, да не оу҆мрꙋ̀ є҆ѧ̀ ра́ди.
10
Рече́ же єму́ Авімеле́хъ: что́ сіє́ сотвори́лъ єси́ на́мъ? Вма́лѣ не бы́сть нѣ́кто от ро́да моєго́ съ жено́ю твоє́ю, и наве́лъ бы єси́ на ны́ невѣ́дѣніє.
10
Рече́ же є҆мꙋ̀ а҆вїмеле́хъ: что̀ сїѐ сотвори́лъ є҆сѝ на́мъ; вма́лѣ не бы́сть нѣ́кто ѿ ро́да моегѡ̀ съ жено́ю твое́ю, и҆ наве́лъ бы є҆сѝ на ны̀ невѣ́дѣнїе.
Отше́дъ же отту́ду Ісаа́къ, ископа́ кла́дязь другі́й. Пря́хуся же и о то́мъ: и прозва́ и́мя єму́ Вражда́.
21
Ѿше́дъ же ѿтꙋ́дꙋ і҆саа́къ, и҆скопа̀ кла́дѧзь дрꙋгі́й. Прѧ́хꙋсѧ же и҆ ѡ҆ то́мъ: и҆ прозва̀ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ вражда̀.
22
Отше́дъ же отту́ду, ископа́ кла́дязь другі́й. И не пря́хуся о то́мъ, и прозва́ и́мя єму́ Простра́нство, глаго́ля: я́ко ны́нѣ распространи́ Госпо́дь на́мъ и возрасти́ на́съ на земли́.
22
Ѿше́дъ же ѿтꙋ́дꙋ, и҆скопа̀ кла́дѧзь дрꙋгі́й. И҆ не прѧ́хꙋсѧ ѡ҆ то́мъ, и҆ прозва̀ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ простра́нство, глаго́лѧ: ꙗ҆́кѡ нн҃ѣ распространѝ гдⷭ҇ь на́мъ и҆ возрастѝ на́съ на землѝ.
23
Взы́де же отту́ду ко кла́дязю Кля́твенному:
23
Взы́де же ѿтꙋ́дꙋ ко кла́дѧзю клѧ́твенномꙋ:
24
и яви́ся єму́ Госпо́дь въ ту́ но́щь и рече́: А́зъ є́смь Бо́гъ Авраа́ма отца́ твоєго́, не бо́йся, съ тобо́ю бо є́смь: и благословлю́ тя, и умно́жу сѣ́мя твоє́ Авраа́ма ра́ди отца́ твоєго́.
да не сотвори́ши съ на́ми зла́, я́коже не возгнуша́хомся тобо́ю мы́, и я́коже сотвори́хомъ тебѣ́ добро́, и отпусти́хомъ тя́ съ ми́ромъ: и ны́нѣ благослове́нъ ты́ от Го́спода.
29
да не сотвори́ши съ на́ми ѕла̀, ꙗ҆́коже не возгнꙋша́хомсѧ тобо́ю мы̀, и҆ ꙗ҆́коже сотвори́хомъ тебѣ̀ добро̀, и҆ ѿпꙋсти́хомъ тѧ̀ съ ми́ромъ: и҆ нн҃ѣ блгⷭ҇ве́нъ ты̀ ѿ гдⷭ҇а.
30
И сотвори́ и́мъ пи́ръ, и ядо́ша и пи́ша.
30
И҆ сотворѝ и҆̀мъ пи́ръ, и҆ ꙗ҆до́ша и҆ пи́ша.
31
И воста́вше зау́тра, кля́тся кі́йждо бли́жнему: и отпусти́ я́ Ісаа́къ, и отидо́ша от него́ здра́вы.