Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 28
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Призва́въ же Ісаа́къ Іа́кова, благослови́ єго́ и заповѣ́да єму́, глаго́ля: да не по́ймеши жены́ от дще́рей Ханане́йскихъ:
1
І покликав Ісаак Якова і благословив його, і заповідав йому і сказав: не бери собі дружини з дочок ханаанських;
встань, піди в Месопотамію, в дім Вафуїла, батька матері твоєї, і візьми собі дружину звідти, з дочок Лавана, брата матері твоєї;
3
Бо́гъ же мо́й да благослови́тъ тя́ и возрасти́тъ тя́ и умно́житъ тя́, и бу́деши въ собра́нія язы́ковъ:
3
Бог же Всемогутній нехай благословить тебе, нехай розплодить тебе і нехай розмножить тебе, і нехай буде від тебе безліч народів,
4
и да да́стъ тебѣ́ благослове́ніє Авраа́ма отца́ моєго́, тебѣ́ и сѣ́мени твоєму́ по тебѣ́ наслѣ́дити зе́млю обита́нія твоєго́, ю́же даде́ Бо́гъ Авраа́му.
4
і нехай дасть тобі благословення Авраама [батька мого], тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб тобі успадкувати землю подорожування твого, яку Бог дав Аврааму!
5
Посла́ же Ісаа́къ Іа́кова: и отъи́де въ Месопота́мію къ Лава́ну сы́ну Ваѳуи́ла Си́ріна, къ бра́ту же Реве́кки ма́тере Іа́ковли и Иса́вли.
5
І відпустив Ісаак Якова, і він пішов у Месопотамію до Лавана, сина Вафуїла арамеянина, до брата Ревекки, матері Якова та Ісава.
6
Ви́дѣ же Иса́въ, я́ко благослови́ Ісаа́къ Іа́кова и посла́ въ Месопота́мію Си́рскую поя́ти отту́ду себѣ́ жену́, єгда́ благослови́ єго́ и заповѣ́да єму́, глаго́ля: да не по́ймеши жены́ от дще́рей Ханане́йскихъ.
6
Ісав побачив, що Ісаак благословив Якова і благословляючи послав його в Месопотамію, взяти собі дружину звідти, і заповів йому, сказавши: не бери дружини з дочок ханаанських;
7
И послу́ша Іа́ковъ отца́ и ма́тере своєя́, и отъи́де въ Месопота́мію Си́рскую.
7
і що Яків послухав батька свого і матері своєї і пішов у Месопотамію.
І побачив Ісав, що дочки ханаанські неугодні Ісааку, батькові його;
9
отъи́де Иса́въ ко Ісма́илу и взя́ Маєле́ѳу дще́рь Ісма́ила сы́на Авраа́мля, сестру́ Навео́ѳову, жену́ къ жена́мъ свои́мъ.
9
і пішов Ісав до Ізмаїла і взяв собі дружину Махалафу, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Наваїофову, зверх інших дружин своїх.
10
И отъи́де Іа́ковъ от кла́дязя Кля́твеннаго и и́де въ Харра́нъ,
10
Яків же вийшов із Вирсавії і пішов у Харан,
11
и обрѣ́те мѣ́сто и у́спе та́мо, за́йде бо со́лнце: и взя́ от ка́менія мѣ́ста [того́] и положи́ въ возгла́віє себѣ́, и спа́ на мѣ́стѣ о́нѣмъ.
11
і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці.
12
И со́нъ ви́дѣ: и се́, лѣ́ствица утвержде́на на земли́, єя́же глава́ досяза́ше до небесе́, и А́нгели Бо́жіи восхожда́ху и низхожда́ху по не́й:
12
І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній.
13
Госпо́дь же утвержда́шеся на не́й и рече́: А́зъ є́смь Бо́гъ Авраа́ма отца́ твоєго́ и Бо́гъ Ісаа́ка, не бо́йся: земля́, идѣ́же ты́ спи́ши на не́й, тебѣ́ да́мъ ю́ и сѣ́мени твоєму́:
13
І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; [не бійся]. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству;
14
и бу́детъ сѣ́мя твоє́ я́ко песо́къ земны́й, и распространи́тся на мо́ре, и Лі́ву, и сѣ́веръ, и на восто́ки: и благословя́тся о тебѣ́ вся́ колѣ́на земна́я и о сѣ́мени твоє́мъ:
14
і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні;
15
и се́, А́зъ є́смь съ тобо́ю, сохраня́яй тя́ на вся́комъ пути́, а́може а́ще по́йдеши, и возвращу́ тя въ зе́млю сію́: я́ко не и́мамъ тебе́ оста́вити, до́ндеже сотвори́ти ми́ вся́, єли́ка глаго́лахъ тебѣ́.
15
і ось, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі.
16
И воста́ Іа́ковъ от сна́ своєго́ и рече́: я́ко є́сть Госпо́дь на мѣ́стѣ се́мъ, а́зъ же не вѣ́дѣхъ.
16
Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав!
17
И убоя́ся и рече́: я́ко стра́шно мѣ́сто сіє́: нѣ́сть сіє́, но до́мъ Бо́жій, и сія́ врата́ небе́сная.
17
І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! це не що інше, як дім Божий, це врата небесні.
18
И воста́ Іа́ковъ зау́тра, и взя́ ка́мень, єго́же положи́ та́мо въ возгла́віє себѣ́: и поста́ви єго́ въ сто́лпъ, и возлія́ єле́й верху́ єго́.
18
І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, який поклав собі під голову, і поставив його пам’ятником, і полив єлей на верхівку його.
19
И прозва́ Іа́ковъ и́мя мѣ́сту тому́ До́мъ Бо́жій: Уламлу́зъ же бѣ́ и́мя гра́ду пе́рвѣє.
19
І нарік [Яків] ім’я місцю тому: Вефиль*, а раніше ім’я того міста було: Луз.
20
И положи́ Іа́ковъ обѣ́тъ, глаго́ля: а́ще бу́детъ Госпо́дь Бо́гъ со мно́ю и сохрани́тъ мя́ на пути́ се́мъ, въ о́ньже а́зъ иду́, и да́стъ ми́ хлѣ́бъ я́сти, и ри́зы облещи́ся,
20
І дав Яків обітницю, сказавши: якщо [Господь] Бог буде зі мною і збереже мене в путі цій, у яку я йду, і дасть мені хліб їсти й одяг одягнутися,
21
и возврати́тъ мя́ здра́ва въ до́мъ отца́ моєго́, и бу́детъ Госпо́дь мнѣ́ въ Бо́га:
21
і я у мирі повернусь у дім батька мого, і буде Господь моїм Богом, —
22
и ка́мень се́й, єго́же поста́вихъ въ сто́лпъ, бу́детъ ми́ до́мъ Бо́жій, и от всѣ́хъ, я́же ми́ да́си, десяти́ну одеся́тствую та́ Тебѣ́.
22
то цей камінь, який я поставив пам’ятником, буде [у мене] домом Божим; і з усього, що Ти, Боже, даруєш мені, я дам Тобі десяту частину.