Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Се́, Дама́скъ во́змется от градо́въ бу́детъ въ паде́ніє.
1
Τὸ ρῆμα τὸ κατὰ Δαμασκοῦ. ΙΔΟΥ Δαμασκὸς ἀρθήσεται ἀπὸ πόλεων καὶ ἔσται εἰς πτῶσιν,
2
Оста́вленъ въ вѣ́къ, въ ло́же стада́мъ и въ поко́й, и не бу́детъ отгоня́яй.
2
καταλελειμμένη εἰς τὸν αἰῶνα, εἰς κοίτην ποιμνίων καὶ ἀνάπαυσιν, καὶ οὐκ ἔσται ὁ διώκων.
3
И ксему́ не бу́детъ укрѣпле́нъ, є́же вбѣ́гнути та́мо Єфре́му: и ксему́ не бу́детъ ца́рство въ дама́сцѣ, и оста́нокъ Си́рянъ поги́бнетъ: нѣ́си бо ты́ лу́чшій от сыно́въ Ізра́илевыхъ и сла́вы и́хъ: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ.
3
καὶ οὐκέτι ἔσται ὀχυρὰ τοῦ καταφυγεῖν ᾿Εφραίμ. καὶ οὐκέτι ἔσται βασιλεία ἐν Δαμασκῷ, καὶ τὸ λοιπὸν τῶν Σύρων ἀπολεῖται· οὐ γὰρ σὺ βελτίων εἶ τῶν υἱῶν ᾿Ισραὴλ καὶ τῆς δόξης αὐτῶν· τάδε λέγει Κύριος σαβαώθ.
4
Бу́детъ въ то́й де́нь помраче́ніє сла́вы Іа́ковли, и ту́чная сла́вы єго́ потрясу́тся.
4
῎Εσται ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔκλειψις τῆς δόξης ᾿Ιακώβ, καὶ τὰ πίονα τῆς δόξης αὐτοῦ σεισθήσεται.
5
И бу́детъ, я́коже а́ще кто́ собира́єтъ жа́тву стоя́щую, и сѣ́мя кла́совъ пожина́єтъ: и бу́детъ, я́коже а́ще кто́ собира́єтъ кла́сы въ де́бри тве́рдѣ.
5
καὶ ἔσται ὃν τρόπον ἐάν τις συναγάγῃ ἀμητὸν ἑστηκότα καὶ σπέρμα σταχύων ἐν τῷ βραχίονι αὐτοῦ ἀμήσῃ, καὶ ἔσται ὃν τρόπον ἐάν τις συναγάγῃ στάχυν ἐν φάραγγι στερεᾷ
6
И оста́нется въ не́й сте́бліє, или́ а́ки зе́рна ма́слична двѣ́ или́ три́ на версѣ́ высо́цѣ, или́ четы́ре или́ пя́ть на вѣ́твіи єя́ оста́нутъ: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ.
6
καὶ καταλειφθῇ ἐν αὐτῇ καλάμη, ἢ ὡς ρῶγες ἐλαίας δύο ἢ τρεῖς ἐπ᾿ ἄκρου μετεώρου, ἢ τέσσαρες ἢ πέντε ἐπὶ τῶν κλάδων αὐτῶν καταλειφθῆ· τάδε λέγει Κύριος ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ.
7
Въ то́й де́нь упова́я бу́детъ человѣ́къ на сотво́ршаго и́, и о́чи єго́ ко свято́му Ізра́илеву воззря́тъ,
7
τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ πεποιθὼς ἔσται ἄνθρωπος ἐπὶ τῷ ποιήσαντι αὐτόν, οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ εἰς τὸν ἅγιον τοῦ ᾿Ισραὴλ ἐμβλέψονται,
8
и не бу́дутъ упова́юще на тре́бища, ниже́ на дѣла́ ру́къ свои́хъ, я́же сотвори́ша пе́рсты и́хъ, и не бу́дутъ смотри́ти на дубра́вы, ниже́ на ме́рзости и́хъ.
8
καὶ οὐ μὴ πεποιθότες ὦσιν ἐπὶ τοῖς βωμοῖς, οὐδὲ ἐπὶ τοῖς ἔργοις τῶν χειρῶν αὐτῶν, ἃ ἐποίησαν οἱ δάκτυλοι αὐτῶν, καὶ οὐκ ὄψονται τὰ δένδρα, οὐδὲ τὰ βδελύγματα αὐτῶν.
9
Въ то́й де́нь бу́дутъ гра́ди твои́ оста́влени, я́коже оста́виша Аморре́є и Єве́є от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ: и бу́дутъ пу́сти,
9
τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσονται αἱ πόλεις σου ἐγκαταλελειμμέναι, ὃν τρόπον κατέλιπον οἱ ᾿Αμορραῖοι καὶ οἱ Εὐαῖοι ἀπὸ προσώπου τῶν υἱῶν ᾿Ισραήλ, καὶ ἔσονται ἔρημοι,
10
зане́ оста́вилъ єси́ Бо́га Спа́са твоєго́ и Го́спода помо́щника твоєго́ не помяну́лъ єси́: сего́ ра́ди насади́ши са́дъ невѣ́ренъ и сѣ́мя невѣ́рно.
10
διότι κατέλιπες τὸν Θεὸν τὸν σωτῆρά σου καὶ Κυρίου τοῦ βοηθοῦ σου οὐκ ἐμνήσθης. διὰ τοῦτο φυτεύσεις φύτευμα ἄπιστον καὶ σπέρμα ἄπιστον·
11
Въ о́ньже бо де́нь а́ще насади́ши, прельсти́шися: а є́же а́ще зау́тра посѣ́єши, то́ процвѣте́тъ на жа́тву, во о́ньже де́нь наслѣ́диши, и а́ки оте́цъ человѣ́чь наслѣ́діє да́си сыно́мъ твои́мъ.
11
τῇ δὲ ἡμέρᾳ, ᾗ ἂν φυτεύσῃς, πλανηθήσῃ· τὸ δὲ πρωΐ, ἐὰν σπείρῃς, ἀνθήσει εἰς ἀμητὸν ᾗ ἂν ἡμέρᾳ κληρώσῃ, καὶ ὡς πατὴρ ἀνθρώπου κληρώσῃ, καὶ ὡς πατὴρ ἀνθρώπου κληρώση τοῖς ὑἱοῖς σου.
12
О, лю́тѣ мно́жеству язы́ковъ мно́гихъ! а́ки мо́ре волну́ющеєся, та́ко смяте́теся, и хребе́тъ язы́ковъ мно́гихъ я́ко вода́ возшуми́тъ:
12
Οὐαὶ πλῆθος ἐθνῶν πολλῶν· ὡς θάλασσα κυμαίνουσα οὕτω ταραχθήσεσθε, καὶ νῶτος ἐθνῶν πολλῶν ὡς ὕδωρ ἠχήσει.
13
а́ки вода́ мно́га язы́цы мно́зи, а́ки [шу́мъ] воды́ мно́гія ну́ждею носи́мыя: и отве́ржетъ єго́ и дале́че пожене́тъ єго́, а́ки пра́хъ пле́вный вѣ́ющихъ проти́ву вѣ́тра, и я́ко пра́хъ коле́сный бу́ря вознося́щая.
13
ὡς ὕδωρ πολὺ ἔθνη πολλά, ὡς ὕδατος πολλοῦ βίᾳ καταφερομένου· καὶ ἀποσκορακιεῖ αὐτὸν καὶ πόρρω αὐτὸν διώξεται ὡς χνοῦν ἀχύρου λικμώντων ἀπέναντι ἀνέμου καὶ ὡς κονιορτὸν τροχοῦ καταιγὶς φέρουσα.
14
Къ ве́черу, и бу́детъ пла́чь: пре́жде зау́трія, и не бу́детъ: сія́ ча́сть плѣни́вшихъ ны́, и жре́бій наслѣ́дившихъ на́съ.
14
πρὸς ἑσπέραν ἔσται πένθος, πρὶν ἢ πρωΐ καὶ οὐκ ἔσται. αὕτη ἡ μερὶς τῶν προνομευσάντων ὑμᾶς καὶ κληρονομία τοῖς ὑμᾶς κληρονομήσασιν.