¹

Въ то́й де́нь наведе́тъ Госпо́дь ме́чь святы́й и вели́кій и крѣ́пкій на дра́конта змі́а бѣжа́ща, на дра́конта змі́а лука́ваго, и убіє́тъ дра́конта су́щаго въ мо́ри.

¹

У той день уразить Господь мечем Своїм тяжким, і великим і міцним, левіафана, змія, що прямо біжить, і левіафана, змія, що вигинається, й уб’є чудовисько морське.

²

Въ то́й де́нь віногра́дъ до́брый, жела́ніє пѣ́ти надъ ни́мъ:

²

У той день оспівайте його — улюблений виноградник:

³

а́зъ гра́дъ крѣ́пкій, гра́дъ вою́ємый, всу́є напою́ єго́: плѣне́нъ бо бу́детъ но́щію, въ де́нь же паде́тся стѣна́ єго́: нѣ́сть того́, и́же не во́зметъ єго́.

³

Я, Господь, охоронитель його, кожної миті напуваю його; вночі і вдень стережу його, щоб ніхто не увірвався в нього.

⁴

Кто́ мя приста́витъ стрещи́ сте́бліє на ни́вѣ? ра́ди вражды́ сея́ отри́нухъ и́. У́бо сего́ ра́ди сотвори́ Госпо́дь Бо́гъ вся́, єли́ка совѣща́.

⁴

Гніву немає у Мене. Але якби хто протиставив Мені у ньому бур’ян і терня, Я війною піду проти нього, випалю його зовсім.

⁵

И сгорѣ́хъ, возопію́тъ живу́щіи въ не́мъ: сотвори́мъ ми́ръ єму́, сотвори́мъ ми́ръ,

⁵

Хіба удасться до захисту Мого й укладе мир зі Мною? тоді нехай укладе мир зі Мною.

⁶

приходя́щая ча́да Іа́ковля: прозя́бнетъ и процвѣте́тъ Ізра́иль, и напо́лнится вселе́нная плода́ єго́.

⁶

У грядущі дні укоріниться Яків, дасть паросток і розцвіте Ізраїль; і наповниться плодами вселенна.

⁷

Єда́ я́коже то́й порази́, и са́мъ си́це уязви́тся? и я́коже са́мъ уби́, та́кожде убіє́нъ бу́детъ?

⁷

Чи так Він уражав його, як уражав тих, що уражали його? Чи так убивав його, як убиті ті, що убивали його?

⁸

Сваря́ся и укоря́я отпу́ститъ я́: не ты́ ли бы́лъ єси́ помышля́я ду́хомъ же́стокимъ, уби́ти я́ ду́хомъ я́рости?

⁸

Мірою Ти карав його, коли відкидав його; викинув його сильним подувом Своїм, ніби у день східного вітру.

⁹

Сего́ ра́ди отъи́мется беззако́ніє Іа́ковле, и сіє́ є́сть благослове́ніє єго́, єгда́ отиму́ грѣ́хъ єго́, єгда́ положа́тъ все́ ка́меніє тре́бищъ сокруше́но а́ки пра́хъ дро́бный: и не пребу́дутъ древеса́ и́хъ, и кумі́ры и́хъ бу́дутъ посѣ́чени, а́ки дубра́ва дале́че.

⁹

І через це загладиться беззаконня Якова; і плодом цього буде зняття гріха з нього, коли усі камені жертовників він перетворить на шматки вапна, і не будуть уже стояти діброви й ідоли сонця.

¹⁰

Обита́ющеє ста́до отпуще́нно бу́детъ, а́ки ста́до оста́вленоє: и бу́детъ мно́го вре́мя въ па́жить, и та́мо почі́ютъ стада́.

¹⁰

Бо укріплене місто спорожніє, оселі будуть покинуті й обезлюднені, як пустеля. Там буде пастися теля, і там воно буде спочивати і об’їдати гілки його.

¹¹

И по вре́мени не бу́детъ въ не́мъ вся́каго зла́ка, зане́же и́зсхнетъ: жены́ гряду́щыя съ позо́рища, пріиди́те: не су́ть бо лю́діє иму́ще смы́сла, сего́ ра́ди не уще́дритъ сотвори́вый я́, ниже́ созда́вый и́хъ поми́луєтъ.

¹¹

Коли гілки його засохнуть, їх обламають; жінки прийдуть і спалять їх. Оскільки це народ безрозсудний, то не пожаліє його Творець його, і не помилує його Творець його.

¹²

И бу́детъ въ то́й де́нь, загради́тъ Госпо́дь от рове́нника рѣ́чнаго, да́же до рінокору́ры {Євр.: водоте́чи Єги́петскія.} [гра́да]: вы́ же собери́те сы́ны Ізра́илевы по єди́ному.

¹²

Але буде у той день: Господь потрясе усе́ від великої ріки до потоку Єгипетського, і ви, сини Ізраїля, будете зібрані один до одного;

¹³

И бу́детъ въ то́й де́нь, востру́бятъ трубо́ю вели́кою, и пріи́дутъ погубля́єміи во странѣ́ Ассирі́йстѣй и погубля́єміи во Єги́птѣ, и покло́нятся Го́сподеви на горѣ́ святѣ́й во Ієрусали́мѣ.

¹³

і буде у той день: засурмить велика труба, і прийдуть заблудлі в Ассирійській землі і вигнані у землю Єгипетську і поклоняться Господу на горі святій у Єрусалимі.