Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Приступи́те, язы́цы, и услы́шите, кня́зи: да слы́шитъ земля́ и живу́щіи на не́й, вселе́нная и лю́діє, и́же на не́й.
1
Приступіть, народи, слухайте і прислуховуйтеся, племена! нехай чує земля і усе, що наповнює її, вселенна і усе, що народжується у ній!
2
Зане́ я́рость Госпо́дня на вся́ язы́ки и гнѣ́въ на число́ и́хъ, є́же погуби́ти и́хъ и преда́ти я́ на закла́ніє.
2
Бо гнів Господа на усі народи, і лють Його на усе воїнство їх. Він піддав їх закляттю, віддав їх на заколення.
3
И я́звеніи и́хъ пове́ргнутся и мертвецы́, и взы́детъ и́хъ смра́дъ, и намо́кнутъ го́ры кро́вію и́хъ:
3
І вбиті їхні будуть розкидані, і від трупів їхніх підніметься сморід, і гори розмокнуть від крови їхньої.
4
и иста́ютъ вся́ си́лы небе́сныя, и свіє́тся не́бо а́ки сви́токъ, и вся́ звѣ́зды спаду́тъ я́ко ли́ствіє съ лозы́, и я́коже спа́даєтъ ли́ствіє смоко́вницы.
4
І зотліє все небесне воїнство*; і небеса згорнуться, як сувій книжний; і усе воїнство їх упаде, як спадає лист з виноградної лози, і як зів’ялий лист — зі смоковниці.
5
Упи́ся ме́чь мо́й на небеси́: се́, на Ідуме́ю сни́детъ и на лю́ди па́губныя съ судо́мъ.
5
Бо упився меч Мій на небесах: ось, для суду сходить він на Едом і на народ, підданий Мною закляттю.
6
Ме́чь Госпо́день напо́лнися кро́ве, растолстѣ́ ту́комъ, от кро́ве козло́въ и а́гнцевъ и от ту́ка козло́въ и овно́въ: я́ко же́ртва Го́сподеви въ Восо́рѣ, и закла́ніє ве́ліє во Ідуме́и.
6
Меч Господа наповниться кров’ю, утучниться від жиру, від крови агнців і козлів, від жиру з нирок баранів: бо жертва у Господа у Восорі і велике заколення в землі Едома.
7
И паду́тъ съ ни́ми си́льніи, и овны́ и юнцы́, и упіє́тся земля́ от кро́ве и от ту́ка и́хъ насы́тится:
7
І буйволи впадуть з ними, і тельці разом з волами, й уп’ється земля їх кров’ю, і прах їх наповниться жиром.
8
де́нь бо суда́ Госпо́дня, и лѣ́то воздая́нія суда́ Сіо́ня.
8
Бо день помсти у Господа, рік відплати за Сион.
9
И обратя́тся де́бри єго́ въ смолу́, и земля́ єго́ въ жу́пелъ,
9
І перетворяться ріки його на смолу, і прах його — на сірку, і буде земля його розпаленою смолою:
10
и бу́детъ земля́ єго́ горя́щи я́ко смола́ дне́мъ и но́щію, и не уга́снетъ въ вѣ́чноє вре́мя, и взы́детъ ды́мъ єя́ высо́цѣ, въ ро́ды своя́ опустѣ́єтъ.
10
не буде гаснути ні вдень, ні вночі; вічно буде підніматися дим її; буде від роду у рід залишатися спустілою; повіки віків ніхто не пройде по ній;
11
И во вре́мя мно́го пти́цы и є́жеве, совы́ и вра́нове возгнѣздя́тся въ не́мъ: и возложа́тъ на́нь у́же землемѣ́рно пусты́ни, и онокента́ври вселя́тся въ не́мъ.
11
і заволодіють нею пелікан і їжак; і пугач і ворон оселяться у ній; і протягнуть по ній шнур руйнування і висок знищення.
12
Кня́зи єго́ не бу́дутъ: ца́ріє бо и вельмо́жи єго́ бу́дутъ въ па́губу.
12
Нікого не залишиться там зі знатних її, кого можна було б покликати на царство, і усі князі її будуть ніщо.
13
И возни́кнутъ во градѣ́хъ и́хъ терно́вая древеса́ и во тверды́нехъ єго́, и бу́дутъ селе́нія Сі́риномъ сели́ща струѳіо́номъ:
13
І заростуть палаци її колючими рослинами, кропивою і реп’яхом — твердині її; і буде вона житлом шакалів, пристановищем страусів.
14
и сря́щутся бѣ́си со онокента́вры и возопію́тъ дру́гъ ко дру́гу, ту́ почі́ютъ онокента́ври, обрѣ́тше себѣ́ поко́ища:
14
І звірі пустелі будуть зустрічатися з дикими кішками, і лісовики будуть перегукуватися один з одним; там буде відпочивати нічна примара і знаходити собі спокій.
15
та́мо возгнѣзди́тся є́жь, и сохрани́тъ земля́ дѣ́ти єго́ со утвержде́ніємъ: та́мо єле́ни срѣто́шася и уви́дѣша ли́ца дру́гъ дру́га.
15
Там угніздиться летючий змій, буде відкладати яйця і виводити дітей і збирати їх під тінь свою; там і шуліки будуть збиратися один до одного.
16
Число́мъ преидо́ша, и єди́нъ от ни́хъ не поги́бе, дру́гъ дру́га не взыска́, я́ко Госпо́дь заповѣ́да и́мъ, и Ду́хъ єго́ собра́ я́.
16
Відшукайте у книзі Господній і прочитайте; жодне з цих не промине прийти, і одне іншим не заміниться. Бо самі вуста Його повеліли, і сам дух Його збере їх.
17
И то́й ве́ржетъ и́мъ жре́бія, и рука́ єго́ раздѣли́ пасти́ся: въ вѣ́чноє вре́мя наслѣ́дите, въ ро́ды родо́въ почі́ютъ въ не́мъ.
17
І Сам Він кинув їм жереб, і Його рука розділила їм своєю мірою; повіки будуть вони володіти нею, з роду у рід будуть жити на ній.