Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бы́сть во четвертоєна́десять лѣ́то ца́рствующу єзекі́и, взы́де сеннахирі́мъ ца́рь Ассирі́йскъ на гра́ды тве́рды іуде́йски и взя́ о́ныя.
1
І було у чотирнадцятий рік царя Єзекії, пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти усіх укріплених міст Юдеї і узяв їх.
2
И посла́ ца́рь Ассирі́йскъ рапса́ка от лахі́са во Ієрусали́мъ ко царю́ єзекі́и съ си́лою вели́кою, и ста́ у водова́жды купѣ́ли вы́шнія на пути́ села́ кнафе́ова {бѣли́лнича}.
2
І послав цар Ассирійський з Лахиса в Єрусалим до царя Єзекії Рабсака з великим військом; і він зупинився біля водопроводу верхнього ставу на дорозі до поля білильного.
3
И изы́де къ нему́ Єліакі́мъ сы́нъ хелкі́євъ домострои́тель, и сомна́съ книго́чій, и Іоа́хъ сы́нъ Аса́фовъ памятопи́сецъ.
3
І вийшов до нього Елиаким, син Хелкіїн, начальник палацу, і Севна писар, й Іоах, син Асафів, дієописувач.
4
И рече́ и́мъ рапса́къ: рцы́те єзекі́и: сія́ глаго́летъ ца́рь вели́кій, ца́рь Ассирі́йскъ: на что́ упова́єши?
4
І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти уповаєш?
5
єда́ совѣ́томъ и словесы́ у́стными би́тва быва́єтъ? и ны́нѣ на кого́ упова́єши, я́ко не покаря́єшися мнѣ́?
5
Я думаю, що це одні пусті слова, а для війни потрібні рада і сила: отже, на кого ти уповаєш, що відійшов від мене?
6
се́, упова́єши на же́злъ тро́стянъ сокруше́нный се́й, на Єги́петъ, на него́же а́ще опре́тся му́жъ, вни́детъ въ ру́ку єго́ и прободе́тъ ю́: та́ко є́сть фарао́нъ ца́рь Єги́петскій, и вси́ упова́ющіи на него́:
6
Ось, ти думаєш спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто зіпреться на неї, ввійде тому у руку і проколе її! Такий фараон, цар Єгипетський, для усіх, хто надіється на нього.
7
а́ще же глаго́лете, на Го́спода Бо́га на́шего упова́ємъ: не се́й ли є́сть, єго́же разори́ єзекі́а высо́кая и тре́бища єго́, и заповѣ́да Іу́дѣ и Ієрусали́му: предъ олтаре́мъ си́мъ поклони́теся?
7
А якщо скажеш мені: «на Господа, Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники відмінив Єзекія і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся»?
8
ны́нѣ соєдини́теся господи́ну моєму́ царю́ Ассирі́йску, и да́мъ ва́мъ двѣ́ ты́сящы ко́ней, а́ще мо́жете да́ти всѣда́ющыя на ни́хъ:
8
Отже, вступи у союз з господарем моїм, царем Ассирійським; я дам тобі дві тисячі коней; чи можеш дістати собі вершників на них?
9
и ка́ко мо́жете отврати́ти лице́ воєво́ды єди́наго? раби́ су́ть, и́же упова́ютъ на Єги́птянъ, на ко́ней и вса́дниковъ:
9
І як ти хочеш примусити відступити вождя, одного з найменших рабів господаря мого, сподіваючись на Єгипет, заради колісниць і коней?
10
и ны́нѣ єда́ безъ Го́спода пріидо́хомъ на страну́ сію́, воєва́ти на ню́? Госпо́дь рече́ ко мнѣ́: взы́ди на зе́млю сію́ и погуби́ ю́.
10
Та хіба я без волі Господньої пішов на землю цю, щоб розорити її? Господь сказав мені: піди на землю цю і розори її.
11
И рече́ къ нему́ Єліакі́мъ и сомна́съ книго́чій и Іоа́хъ: глаго́ли къ рабо́мъ твои́мъ Си́рски, разумѣ́ємъ бо мы́, а не глаго́ли къ на́мъ Іуде́йски: и вску́ю глаго́леши во у́шы человѣ́комъ сѣдя́щымъ на стѣнѣ́?
11
І сказав Елиаким і Севна та Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм по-арамейськи, бо ми розуміємо, а не говори з нами по-юдейськи, уголос при народі, який на стіні.
12
И рече́ къ ни́мъ рапса́къ: єда́ ко господи́ну ва́шему, или́ къ ва́мъ посла́ мя господи́нъ мо́й глаго́лати словеса́ сія́? не къ человѣ́комъ ли сѣдя́щымъ на огра́дѣ, да ядя́тъ моты́ла и пію́тъ мо́чь съ ва́ми вку́пѣ?
12
І сказав Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати слова ці? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами.
13
И ста́ рапса́къ, и возопи́ гла́сомъ ве́ліимъ Іуде́йски и рече́: слы́шите словеса́ царя́ вели́каго, царя́ Ассирі́йска:
13
І встав Рабсак, і виголосив гучним голосом по-юдейськи, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського!
14
сія́ глаго́летъ ца́рь: да не прельща́єтъ ва́съ єзекі́а словесы́, не мо́жетъ изба́вити ва́съ:
14
Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може врятувати вас;
15
и да не глаго́летъ ва́мъ єзекі́а, я́ко изба́витъ вы́ Бо́гъ, и не преда́стся гра́дъ се́й въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:
15
і нехай не подає вам Єзекія надію на Господа, говорячи: «спасе нас Господь; не буде місто це віддане у руки царя Ассирійського».
16
не слу́шайте єзекі́и: сія́ глаго́летъ ца́рь Ассирі́йскій: а́ще хо́щете благослове́ни бы́ти, изыди́те ко мнѣ́ и яди́те кі́йждо віногра́дъ сво́й и смо́кви, и пі́йте от пото́ка ва́шего,
16
Не слухайте Єзекію, бо так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя,
17
до́ндеже пріиду́ и поиму́ вы́ въ зе́млю, я́же а́ки ва́ша земля́, земля́ пшени́цы и віна́ и хлѣ́бовъ и віногра́довъ:
17
доки я не прийду і не візьму вас у землю таку ж, як і ваша земля, у землю хліба і вина, в землю плодів і виноградників.
18
да не прельща́єтъ ва́съ єзекі́а, глаго́ля: Бо́гъ ва́шъ изба́витъ вы́: єда́ изба́виша бо́зи язы́честіи, кі́йждо страну́ свою́ от руки́ царя́ Ассирі́йска?
18
Отже, нехай не зваблює вас Єзекія, говорячи: «Господь спасе нас». Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського?
19
гдѣ́ є́сть бо́гъ Єма́ѳовъ и Арфа́ѳовъ? и гдѣ́ бо́гъ гра́да Сепфарі́ма? єда́ возмого́ша изба́вити самарі́ю от руки́ моєя́?
19
Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?
20
кто́ от бого́въ всѣ́хъ язы́ковъ си́хъ, и́же изба́ви зе́млю свою́ от руки́ моєя́, я́ко изба́витъ Бо́гъ Ієрусали́ма от руки́ моєя́?
20
Який з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже спасе Господь Єрусалим від руки моєї?
21
И умолко́ша, и никто́же отвѣща́ єму́ словесе́, повелѣ́нія ра́ди царе́ва, да никто́же отвѣща́єтъ.
21
Але вони мовчали і не відповідали йому жодного слова, бо від царя даний був наказ: не відповідайте йому.
22
И вни́де Єліакі́мъ сы́нъ хелкі́євъ домострои́тель, и сомна́съ книго́чій си́лы, и Іоа́хъ сы́нъ Аса́фовъ памятопи́сецъ ко єзекі́и въ расте́рзаныхъ ри́захъ и повѣ́даша єму́ словеса́ рапса́кова.
22
І прийшов Елиаким, син Хелкіїн, начальник палацу, і Севна писар, й Іоах, син Асафів, дієописувач, до Єзекії у розідраному одязі і переказали йому слова Рабсака.