Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 37
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И бы́сть єгда́ услы́ша ца́рь єзекі́а, растерза́ ри́зы и облече́ся во вре́тище и вни́де во хра́мъ Госпо́день:
1
Коли почув це цар Єзекія, те роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній;
2
и посла́ Єліакі́ма домострои́теля, и со́мну книго́чія, и старѣ́йшины жре́чески оболче́ны во вре́тища ко Иса́іи проро́ку сы́ну Амо́сову.
2
і послав Елиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового.
3
И реко́ша єму́: сія́ глаго́летъ єзекі́а: де́нь печа́ли и укори́зны и обличе́нія и гнѣ́ва дне́шній де́нь, поне́же пріи́де болѣ́знь ражда́ющей, крѣ́пости же не имѣ́єтъ роди́ти:
3
І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення день цей, бо немовлята дійшли до отвору утроби материнської, а сили немає родити.
4
да услы́шитъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й словеса́ рапса́кова, я́же посла́ ца́рь Ассирі́йскій, господи́нъ єго́, укаря́ти Бо́га жива́го и поноси́ти словесы́, я́же слы́ша Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и да помо́лишися ко Го́сподеви Бо́гу твоєму́ о оста́вшихся си́хъ.
4
Можливо, почує Господь Бог твій слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, які перебувають ще у живих.
5
И пріидо́ша о́троцы царя́ єзекі́и ко Иса́іи.
5
І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї.
6
И рече́ и́мъ Иса́іа: си́це рцы́те ко господи́ну ва́шему: сія́ глаго́летъ Госпо́дь: не убо́йся от слове́съ, я́же єси́ слы́шалъ, и́миже укори́ша мя́ послы́ царя́ Ассирі́йска:
6
І сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які чув ти, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського.
7
се́, а́зъ вложу́ въ него́ ду́хъ, и услы́шавъ вѣ́сть возврати́тся во страну́ свою́ и паде́тъ мече́мъ на своє́й земли́.
7
Ось, Я пошлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться у землю свою, і Я вражу його мечем у землі його.
8
И возврати́ся рапса́къ и обрѣ́те царя́ Ассирі́йскаго облежа́ща ловну́: и услы́ша ца́рь Ассирі́йскъ, я́ко отъи́де от лахі́са,
8
І повернувся Рабсак і знайшов царя Ассирійського, що воював проти Ливни; бо він чув, що той відійшов від Лахиса.
9
и изы́де Ѳарака́ ца́рь єѳіо́пскій воєва́ти на́нь: и услы́шавъ возврати́ся и посла́ послы́ ко єзекі́и, глаго́ля:
9
І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. Почувши це, він послав послів до Єзекії, сказавши:
10
си́це рцы́те єзекі́и царю́ Іуде́йску: да не прельща́єтъ Бо́гъ тво́й тебе́, на него́же упова́я єси́, глаго́ля, я́ко не преда́стся Ієрусали́мъ въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:
10
так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського».
11
или́ не слы́шалъ єси́ ты́, что́ сотвори́ша ца́ріє Ассирі́йстіи, ка́ко всю́ зе́млю погуби́ша, и ты́ ли изба́вишися?
11
Ось, ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, поклавши на них закляття; чи ти вцілієш?
12
єда́ изба́виша си́хъ бо́зи язы́честіи, и́хже погуби́ша отцы́ мои́, гоза́нъ и Харра́нъ и расе́мъ, и́же су́ть во странѣ́ Ѳеєма́ѳи?
12
Боги народів, яких розорили батьки мої, чи спасли їх, чи спасли Гозан і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі?
13
гдѣ́ су́ть ца́ріє Єма́ѳовы, и гдѣ́ Арфа́ѳовы, и гдѣ́ гра́да єпфарує́ма, Анагуга́на?
13
Де цар Емафа і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви?
14
И взя́ єзекі́а кни́гу от посло́въ и прочте́ ю́, и вни́де во хра́мъ Госпо́день и отве́рзе ю́ предъ Го́сподемъ.
14
І узяв Єзекія лист із руки послів і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім;
Правда, о, Господи! царі ассирійські спустошили усі країни і землі їх
19
и вверго́ша кумі́ры и́хъ во о́гнь, не бѣ́ша бо бо́зи, но дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ, древа́ и ка́меніє, и погуби́ша я́:
19
і покидали богів їх у вогонь; але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому і знищили їх.
20
ны́нѣ же, Го́споди Бо́же на́шъ, спаси́ ны от руки́ и́хъ, да увѣ́дятъ вся́ ца́рствія земна́я, я́ко ты́ єси́ [Госпо́дь] Бо́гъ єди́нъ.
20
І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його; і дізнаються усі царства землі, що Ти, Господи, Бог один.
21
И по́сланъ бы́сть Иса́іа сы́нъ Амо́совъ ко єзекі́и и рече́ єму́: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: слы́шахъ, о ни́хже моли́лся єси́ ко мнѣ́ о сеннахирі́мѣ цари́ Ассирі́йстѣмъ.
21
І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, —
22
Сіє́ сло́во, є́же глаго́ла о не́мъ Бо́гъ: поху́ли тя́ и поруга́ся тебѣ́ дѣви́ца дщи́ Сіо́ня, на тя́ главо́ю покива́ дщи́ Ієрусали́мля:
22
ось слово, яке Господь прорік про нього: знехтує тебе, посміється з тебе дівствена дочка Сиону, похитає вслід тобі головою дочка Єрусалима.
23
кого́ укори́лъ и разгнѣ́валъ єси́? или́ къ кому́ возвы́силъ єси́ гла́съ тво́й, и не воздви́глъ єси́ на высоту́ оче́съ твои́хъ? ко свято́му Ізра́илеву!
23
Кого ти хулив і ганьбив? і на кого підняв голос і підніс так високо очі твої? на Святого Ізраїлевого.
24
я́ко посла́ми укори́лъ єси́ Го́спода, ты́ бо ре́клъ єси́: мно́жествомъ колесни́цъ а́зъ взыдо́хъ на высоту́ го́ръ и на послѣ́дняя Ліва́на, и посѣко́хъ высоту́ ке́дра єго́ и добро́ту кипарі́сову, и внидо́хъ въ высоту́ ча́сти дубра́вныя
24
Через рабів твоїх ти хулив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, відмінні кипариси його, і прийшов на саму вершину його, у гай саду його;
25
и положи́хъ мо́стъ, и опустоши́хъ во́ды и все́ собра́ніє водно́є:
25
і відкопував я, і пив воду; й осушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські».
26
не слы́шалъ ли єси́ издре́вле си́хъ, я́же а́зъ сотвори́хъ? от дре́внихъ дні́й совѣща́хъ, ны́нѣ же показа́хъ опустоши́ти язы́ки въ тверды́нехъ и живу́щыя во тве́рдыхъ градѣ́хъ:
26
Хіба не чув ти, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш міцні міста, перетворюючи їх на купи руїн?
27
опусти́хъ ру́цѣ, и изсхо́ша и бы́ша а́ки су́хо сѣ́но на кро́вѣхъ и а́ки тро́скотъ:
27
І жителі їх зробилися слабкосилі, тремтять і залишаються в соромі; вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як проріст на покрівлях і обпалений хліб, перше ніж виколосився.
28
ны́нѣ же поко́й тво́й и исхо́дъ тво́й и вхо́дъ тво́й а́зъ вѣ́мъ,
28
Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я знаю все, знаю і зухвалість твою проти Мене.
29
я́рость же твоя́, є́юже разгнѣ́вался єси́, и огорче́ніє твоє́ взы́де ко мнѣ́, и вложу́ брозду́ въ но́здри твоя́ и узду́ во уста́ твоя́, и возвращу́ тя путе́мъ, и́мже єси́ прише́лъ.
29
За твою зухвалість проти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє у ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов.
30
Сіє́ же тебѣ́ зна́меніє: я́ждь сего́ лѣ́та, є́же єси́ всѣ́ялъ, а во второ́є лѣ́то, є́же от себе́ расте́тъ: а въ тре́тіє насѣ́явше по́жнете и насадите́ віногра́ды и снѣ́сте плоды́ и́хъ:
30
І ось, тобі, Єзекіє, знамення: їжте у цей рік те, що виросло від упалого зерна, і на другий рік — самородне; а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади, і їжте плоди їх.
31
и бу́дутъ оста́вшіи во Іуде́и, прорастя́тъ коре́ніє до́лу и сотворя́тъ въ ве́рхъ пло́дъ,
31
І уцілілий у домі Іуди залишок пустить знову корінь унизу і принесе плід угорі,
32
я́ко от Ієрусали́ма бу́дутъ оста́вшіися и спа́сшіися от горы́ Сіо́ни: ре́вность Го́спода Савао́ѳа сотвори́тъ сія́.
32
бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.
Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.
34
но путе́мъ, и́мже пріи́де, тѣ́мже возврати́тся, и во гра́дъ се́й не вни́детъ. Сія́ глаго́летъ Госпо́дь:
34
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
36
И изы́де а́нгелъ Госпо́день и изби́ от полка́ Ассирі́йска сто́ о́смьдесятъ пя́ть ты́сящъ. И воста́вше зау́тра, обрѣто́ша вся́ тѣлеса́ ме́ртва.
36
І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.
37
И отъи́де возвра́щься сеннахирі́мъ ца́рь Ассирі́йскій и всели́ся во Ніневі́і.
37
І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
38
И внегда́ покланя́тися єму́ въ дому́ насара́ху отечествонача́лнику своєму́, Адрамеле́хъ и сараса́ръ сы́нове єго́ уби́ста єго́ мечьми́, са́ми же убѣжа́ста во Арме́нію. И воцари́ся Асорда́нъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
38
І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.