Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Послу́шайте мене́, о́строви, и внемли́те, язы́цы. Вре́менемъ мно́гимъ стоя́ти бу́детъ, глаго́летъ Госпо́дь: от чре́ва ма́тере моєя́ нарече́ и́мя моє́,
1
ΑΚΟΥΣΑΤΕ μου, νῆσοι, καὶ προσέχετε, ἔθνη· διὰ χρόνου πολλοῦ στήσεται, λέγει Κύριος. ἐκ κοιλίας μητρός μου ἐκάλεσε τὸ ὄνομά μου
2
и положи́ уста́ моя́ я́ко ме́чь о́стръ, и подъ кро́вомъ руки́ своєя́ скры́ мя́: положи́ мя́ я́ко стрѣлу́ избра́нну, и въ ту́лѣ своє́мъ скры́ мя́,
2
καὶ ἔθηκε τὸ στόμα μου ὡσεὶ μάχαιραν ὀξεῖαν καὶ ὑπὸ τὴν σκέπην τῆς χειρὸς αὐτοῦ ἔκρυψέ με, ἔθηκέ με ὡς βέλος ἐκλεκτὸν καὶ ἐν τῇ φαρέτρᾳ αὐτοῦ ἔκρυψέ με.
3
и рече́ ми́: ра́бъ мо́й єси́ ты́, Ізра́илю, и въ тебѣ́ просла́влюся.
3
καὶ εἶπέ μοι· δοῦλός μου εἶ σύ, ᾿Ισραήλ, καὶ ἐν σοὶ δοξασθήσομαι.
4
А́зъ же реко́хъ: вотще́ труди́хся, всу́є и ни во что́ да́хъ крѣ́пость мою́: сего́ ра́ди су́дъ мо́й предъ Го́сподемъ и тру́дъ мо́й предъ Бо́гомъ мои́мъ.
4
καὶ ἐγὼ εἶπα· κενῶς ἐκοπίασα, εἰς μάταιον καὶ εἰς οὐδὲν ἔδωκα τὴν ἰσχύν μου· διὰ τοῦτο ἡ κρίσις μου παρὰ Κυρίῳ, καὶ ὁ πόνος μου ἐναντίον τοῦ Θεοῦ μου.
5
И ны́нѣ та́ко глаго́летъ Госпо́дь, созда́вый мя́ от чре́ва раба́ себѣ́, є́же собра́ти Іа́кова къ нему́ и Ізра́иля: соберу́ся и просла́влюся предъ Го́сподемъ, и Бо́гъ мо́й бу́детъ мнѣ́ крѣ́пость.
5
καὶ νῦν οὕτως λέγει Κύριος ὁ πλάσας με ἐκ κοιλίας δοῦλον ἑαυτῷ τοῦ συναγαγεῖν τὸν ᾿Ιακὼβ πρὸς αὐτὸν καὶ ᾿Ισραὴλ — συναχθήσομαι καὶ δοξασθήσομαι ἐναντίον Κυρίου, καὶ ὁ Θεός μου ἔσται μοι ἰσχὺς —
6
И рече́ ми: ве́ліє ти́ є́сть, є́же назва́тися тебѣ́ рабо́мъ мои́мъ, є́же возста́вити племена́ Іа́ковля и разсѣ́яніє Ізра́илево обрати́ти: се́, да́хъ тя́ въ завѣ́тъ ро́да, во свѣ́тъ язы́комъ, є́же бы́ти тебѣ́ во спасе́ніє да́же до послѣ́днихъ земли́.
6
καὶ εἶπέ μοι· μέγα σοί ἐστι τοῦ κληθῆναί σε παῖδά μου τοῦ στῆσαι τὰς φυλὰς ᾿Ιακὼβ καὶ τὴν διασπορὰν τοῦ ᾿Ισραὴλ ἐπιστρέψαι· ἰδοὺ δέδωκά σε εἰς διαθήκην γένους, εἰς φῶς ἐθνῶν τοῦ εἶναί σε εἰς σωτηρίαν ἕως ἐσχάτου τῆς γῆς. —
7
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь, изба́вивый тя́ Бо́гъ Ізра́илевъ: освяти́те уничижа́ющаго ду́шу свою́, гнуша́ємаго от язы́къ рабо́въ кня́жескихъ: ца́ріє у́зрятъ єго́, и воста́нутъ кня́зи и покло́нятся єму́ Го́спода ра́ди, я́ко вѣ́ренъ є́сть святы́й Ізра́илевъ, и избра́хъ тя́.
7
Οὕτως λέγει Κύριος ὁ ρυσάμενός σε, ὁ Θεὸς ᾿Ισραήλ· ἁγιάσατε τὸν φαυλίζοντα τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, τὸν βδελυσσόμενον ὑπὸ τῶν ἐθνῶν τῶν δούλων τῶν ἀρχόντων· βασιλεῖς ὄψονται αὐτὸν καὶ ἀναστήσονται, ἄρχοντες καὶ προσκυνήσουσιν αὐτῷ ἕνεκεν Κυρίου· ὅτι πιστός ἐστιν ὁ ἅγιος ᾿Ισραήλ, καὶ ἐξελεξάμην σε.
8
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: во вре́мя прія́тно послу́шахъ тебе́ и въ де́нь спасе́нія помого́хъ ти́, и сотвори́хъ тя́ и да́хъ тя́ въ завѣ́тъ вѣ́чный язы́ковъ, є́же устро́ити зе́млю и наслѣ́дити наслѣ́дія пусты́ни,
8
οὕτως λέγει Κύριος· καιρῷ δεκτῷ ἐπήκουσά σου καὶ ἐν ἡμέρᾳ σωτηρίας ἐβοήθησά σοι καὶ ἔπλασά σε καὶ ἔδωκά σε εἰς διαθήκην ἐθνῶν τοῦ καταστῆσαι τὴν γῆν καὶ κληρονομῆσαι κληρονομίας ἐρήμους,
9
глаго́люща су́щымъ во у́захъ: изыди́те, и су́щымъ во тмѣ́: откры́йтеся. На всѣ́хъ путе́хъ пасти́ся бу́дутъ, и на всѣ́хъ стезя́хъ па́жить и́хъ:
9
λέγοντα τοῖς ἐν δεσμοῖς· ἐξέλθετε, καὶ τοῖς ἐν τῷ σκότει· ἀνακαλυφθῆναι. ἐν πάσαις ταῖς ὁδοῖς βοσκηθήσονται, καὶ ἐν πάσαις ταῖς τρίβοις ἡ νομὴ αὐτῶν·
10
не вза́лчутъ, ниже́ вжа́ждутъ, ниже́ порази́тъ и́хъ зно́й, ниже́ со́лнце, но ми́луяй и́хъ утѣ́шитъ и́хъ и сквозѣ́ исто́чники водны́я проведе́тъ и́хъ.
10
οὐ πεινάσουσιν οὐδὲ διψήσουσιν, οὐδὲ πατάξει αὐτοὺς καύσων, οὐδὲ ὁ ἥλιος, ἀλλ᾿ ὁ ἐλεῶν αὐτοὺς παρακαλέσει καὶ διὰ πηγῶν ὑδάτων ἄξει αὐτούς·
11
И положу́ вся́ку го́ру въ пу́ть и вся́ку стезю́ въ па́ству и́мъ.
11
καὶ θήσω πᾶν ὄρος εἰς ὁδὸν καὶ πᾶσαν τρίβον εἰς βόσκημα αὐτοῖς.
12
Се́, сі́и издале́ча пріи́дутъ, сі́и от сѣ́вера и от мо́ря, ині́и же от земли́ пе́рсскія.
12
ἰδοὺ οὗτοι πόρρωθεν ἔρχονται, οὗτοι ἀπὸ βορρᾶ καὶ οὗτοι ἀπὸ θαλάσσης, ἄλλοι δὲ ἐκ γῆς Περσῶν.
13
Ра́дуйтеся, небеса́, и весели́ся, земле́, да отры́гнутъ го́ры весе́ліє и хо́лми пра́вду, я́ко поми́лова Бо́гъ лю́ди своя́ и смире́нныя люді́й свои́хъ утѣ́ши.
13
εὐφραίνεσθαι, οὐρανοί, καὶ ἀγαλλιάσθω, ἡ γῆ, ρηξάτωσαν τὰ ὄρη εὐφροσύνην, ὅτι ἠλέησεν ὁ Θεὸς τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ τοὺς ταπεινοὺς τοῦ λαοῦ αὐτοῦ παρεκάλεσεν. —
14
Рече́ же Сіо́нъ: оста́ви мя́ Госпо́дь, и Бо́гъ забы́ мя.
14
Εἶπε δὲ Σιών· ἐγκατέλιπέ με Κύριος, καὶ ὁ Κύριος ἐπελάθετό μου.
15
Єда́ забу́детъ жена́ отроча́ своє́, є́же не поми́ловати исча́дія чре́ва своєго́? а́ще же и забу́детъ си́хъ жена́, но а́зъ не забу́ду тебе́, глаго́летъ Госпо́дь.
15
μὴ ἐπιλήσεται γυνὴ τοῦ παιδίου αὐτῆς τοῦ μὴ ἐλεῆσαι τὰ ἔκγονα τῆς κοιλίας αὐτῆς; εἰ δὲ καὶ ταῦτα ἐπιλάθοιτο γυνή, ἀλλ᾿ ἐγὼ οὐκ ἐπιλήσομαί σου, εἶπε Κύριος.
16
Се́, на рука́хъ мои́хъ написа́хъ стѣ́ны твоя́, и предо мно́ю єси́ при́сно,
16
ἰδοὺ ἐπὶ τῶν χειρῶν μου ἐζωγράφηκά σου τὰ τείχη, καὶ ἐνώπιόν μου εἶ διαπαντός·
17
и вско́рѣ возгради́шися, от ни́хже разори́лся єси́, и опустоши́вшіи тя́ изы́дутъ изъ тебе́.
17
καὶ ταχὺ οἰκοδομηθήσῃ ὑφ᾿ ὧν καθῃρέθης, καὶ οἱ ἐρημώσαντές σε ἐξελεύσονται ἐκ σοῦ.
18
Возведи́ о́крестъ о́чи твои́ и ви́ждь вся́, се́, собра́шася и пріидо́ша къ тебѣ́, живу́ а́зъ, глаго́летъ Госпо́дь: я́ко всѣ́ми и́ми а́ки въ красоту́ облече́шися и обложи́ши себе́ и́ми я́ко у́тварію невѣ́ста.
18
ἆρον κύκλῳ τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἰδὲ πάντας, ἰδοὺ συνήχθησαν καὶ ἤλθοσαν πρός σε· ζῶ ἐγώ, λέγει Κύριος, ὅτι πάντας αὐτοὺς ὡς κόσμον ἐνδύσῃ καὶ περιθήσῃ αὐτοὺς ὡς κόσμον νύμφης.
19
Поне́же пуста́я твоя́ и разсы́паная и па́дшая ны́нѣ утѣснѣ́ютъ от обита́ющихъ, и удаля́тся от тебе́ поглоща́ющіи тя́.
19
ὅτι τὰ ἔρημά σου καὶ τὰ διεφθαρμένα καὶ τὰ πεπτωκότα νῦν στενοχωρήσει ἀπὸ τῶν κατοικούντων, καὶ μακρυνθήσονται ἀπὸ σοῦ οἱ καταπίνοντές σε.
20
Реку́тъ бо во у́шы твои́ сы́нове твои́, и́хже бы́лъ погуби́лъ єси́: тѣ́сно ми́ мѣ́сто, сотвори́ ми мѣ́сто, да вселю́ся.
20
ἐροῦσι γὰρ εἰς τὰ ὦτά σου οἱ υἱοί σου, οὓς ἀπολώλεκας· στενός μοι ὁ τόπος, ποίησόν μοι τόπον, ἵνα κατοικήσω.
21
И рече́ши въ се́рдцы своє́мъ: кто́ мнѣ́ породи́ си́хъ? а́зъ же безча́дна и вдова́, си́хъ же кто́ воспита́ мнѣ́? а́зъ же оста́хся єди́на, сі́и же мнѣ́ гдѣ́ бы́ша?
21
καὶ ἐρεῖς ἐν τῇ καρδίᾳ σου· τίς ἐγέννησέ μοι τούτους; ἐγὼ δὲ ἄτεκνος καὶ χήρα, τούτους δὲ τίς ἐξέθρεψέ μοι; ἐγὼ δὲ κατελείφθην μόνη, οὗτοι δέ μοι ποῦ ἦσαν;
22
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Госпо́дь: се́, воздвиза́ю на язы́ки ру́ку мою́ и на о́стровы воздви́гну зна́меніє моє́, и приведу́тъ сы́ны твоя́ въ ло́нѣ и дще́ри твоя́ на плеща́хъ во́змутъ.
22
Οὕτως λέγει Κύριος Κύριος· ἰδοὺ αἴρω εἰς τὰ ἔθνη τὴν χεῖρά μου καὶ εἰς τὰς νήσους ἀρῶ σύσσημόν μου, καὶ ἄξουσι τοὺς υἱούς σου ἐν κόλπῳ, τὰς δὲ θυγατέρας σου ἐπ᾿ ὤμων ἀροῦσι,
23
И бу́дутъ ца́ріє корми́теліє твои́, и княги́ни и́хъ корми́лицы твоя́: до лица́ земли́ покло́нятся тебѣ́ и пра́хъ но́гъ твои́хъ обли́жутъ, и увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и не посра́мятся терпя́щіи мя́.
23
καὶ ἔσονται βασιλεῖς τιθηνοί σου, αἱ δὲ ἄρχουσαι τροφοί σου· ἐπὶ πρόσωπον τῆς γῆς προσκυνήσουσί σε καὶ τὸν χοῦν τῶν ποδῶν σου λείξουσι· καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγὼ Κύριος, καὶ οὐκ αἰσχυνθήσονται οἱ ὑπομένοντές με.
24
Єда́ во́зметъ кто́ от исполи́на коры́сти? и а́ще кто́ плѣни́тъ непра́веднѣ, спасе́тлися?
24
μὴ λήψεταί τις παρὰ γίγαντος σκῦλα; καὶ ἐὰν αἰχμαλωτεύσῃ τις ἀδίκως, σωθήσεται;
25
Зане́ та́ко глаго́летъ Госпо́дь: а́ще кто́ плѣни́тъ исполи́на, во́зметъ коры́сти: взе́мляй же от крѣ́пкаго спасе́тся: а́зъ же прю́ твою́ разсужду́ и а́зъ сы́ны твоя́ изба́влю:
25
οὕτως λέγει Κύριος· ἐάν τις αἰχμαλωτεύσῃ γίγαντα, λήψεται σκύλα· λαμβάνων δὲ παρὰ ἰσχύοντος σωθήσεται· ἐγὼ δὲ τὴν κρίσιν σου κρινῶ, καὶ ἐγὼ τοὺς υἱούς σου ρύσομαι·
26
и оскорби́вшіи тебе́ снѣдя́тъ пло́ть свою́ и испію́тъ я́ко віно́ но́во кро́вь свою́, и упію́тся: и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь изба́вивый тя́ и заступа́яй крѣ́пость Іа́ковлю.
26
καὶ φάγονται οἱ θλίψαντές σε τὰς σάρκας αὐτῶν καὶ πίονται ὡς οἶνον νέον τὸ αἷμα αὐτῶν καὶ μεθυσθήσονται, καὶ αἰσθανθήσεται πᾶσα σάρξ ὅτι ἐγὼ Κύριος ὁ ρυσάμενός σε καὶ ἀντιλαμβανόμενος ἰσχύος ᾿Ιακώβ.