Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Заспіваю Улюбленому моєму пісню Улюбленого мого про виноградник Його. В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори,
2
и огражде́ніємъ огради́хъ и окопа́хъ, и насади́хъ ло́зу избра́нну, и созда́хъ сто́лпъ посредѣ́ єго́, и предточи́ліє ископа́хъ въ не́мъ, и жда́хъ, да сотвори́тъ гро́здіє, и сотвори́ те́рніє.
2
і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди.
3
И ны́нѣ, живу́щіи во Ієрусали́мѣ и человѣ́че Іу́динъ, суди́те между́ мно́ю и віногра́домъ мои́мъ.
3
І нині, жителі Єрусалима і мужі Іуди, розсудіть Мене з виноградником Моїм.
4
Что́ сотворю́ єще́ віногра́ду моєму́, и не сотвори́хъ єму́? зане́же жда́хъ, да сотвори́тъ гро́здіє, сотвори́ же те́рніє.
4
Що ще належало б зробити для виноградника Мого, чого Я не зробив йому? Чому, коли Я очікував, що він принесе добрі грона, він приніс дикі ягоди?
5
Ны́нѣ у́бо возвѣщу́ ва́мъ, что́ а́зъ сотворю́ віногра́ду моєму́: отиму́ огражде́ніє єго́, и бу́детъ въ разграбле́ніє: и разорю́ стѣ́ну єго́, и бу́детъ въ попра́ніє.
5
Отже, Я скажу вам, що зроблю з виноградником Моїм: відніму в нього огорожу, і буде він спустошеним; зруйную стіни його, і буде потоптаним,
6
И оста́влю віногра́дъ мо́й, и ктому́ не обрѣ́жется, ниже́ покопа́єтся, и взы́детъ на не́мъ, я́коже на ляди́нѣ, те́рніє: и облако́мъ заповѣ́мъ, є́же не одожди́ти на него́ дождя́.
6
і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, — і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ.
7
Віногра́дъ бо Го́спода Савао́ѳа, до́мъ Ізра́илевъ є́сть, и человѣ́къ Іу́динъ но́вый са́дъ возлю́бленный: жда́хъ, да сотвори́тъ су́дъ, сотвори́ же беззако́ніє, и не пра́вду, но во́пль.
7
Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди — улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось — кровопролиття; чекав правди, і ось — волання.
8
Го́ре совокупля́ющымъ до́мъ къ до́му и село́ къ селу́ приближа́ющымъ, да бли́жнему оти́мутъ что́: єда́ вселите́ся єди́ни на земли́?
8
Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі.
9
Услы́шашася бо во ушесѣ́хъ Го́спода Савао́ѳа сія́: а́ще бо бу́дутъ до́мове мно́зи, въ запустѣ́ніє бу́дутъ вели́цыи и до́бріи, и не бу́дутъ живу́щіи въ ни́хъ:
9
У вуха мої сказав Господь Саваоф: численні доми ці будуть порожні, великі і красиві — без мешканців;
10
идѣ́же бо возорю́тъ де́сять супру́гъ воло́въ, сотвори́тъ корча́гъ єди́нъ, и сѣ́яй Артава́съ ше́сть сотвори́тъ мѣ́ры три́.
10
десять ділянок у винограднику дадуть один бат, і хомер посіяного зерна ледь принесе ефу.
11
Го́ре востаю́щымъ зау́тра и Сіке́ръ гоня́щымъ, жду́щымъ ве́чера: віно́ бо сожже́тъ я́:
11
Горе тим, які з раннього ранку шукають сикери і до пізнього вечора розгарячають себе вином;
12
со гу́сльми бо и пѣвни́цами, и тимпа́ны и свирѣ́льми віно́ пію́тъ, на дѣла́ же Госпо́дня не взира́ютъ и дѣ́лъ руку́ єго́ не помышля́ютъ.
12
і цитра і гуслі, тимпан і сопілка і вино на бенкетах їх; а на справи Господа вони не дивляться і про діяння рук Його не думають.
13
У́бо плѣне́ни бы́ша лю́діє мои́, за є́же не вѣ́дѣти и́мъ Го́спода, и мно́жество бы́сть ме́ртвыхъ гла́да ра́ди и жа́жди водны́я.
13
За те народ мій піде у полон непередбачено, і вельможі його будуть голодувати, і багатії його будуть знемагати від спраги.
14
И разшири́ а́дъ ду́шу свою́ и разве́рзе уста́ своя́, є́же не преста́ти: и сни́дутъ сла́вніи и вели́цыи и бога́тіи и губи́теліє и́хъ и веселя́йся въ не́мъ:
14
За те пекло розширилося і безмірно розкрило пащу свою: і зійде туди слава їх і багатство їх, і шум їх і все́, що веселить їх.
15
и смири́тся человѣ́къ, и обезче́стится му́жъ, и о́чи высокогля́дающіи смиря́тся.
15
І принизиться людина, і смириться муж, і очі гордих поникнуть;
16
И вознесе́тся Госпо́дь Савао́ѳъ въ судѣ́, и Бо́гъ святы́й просла́вится въ пра́вдѣ:
16
а Господь Саваоф звеличиться у суді, і Бог Святий виявить святість Свою у правді.
17
и упасу́тся расхище́нніи я́ко юнцы́, и пусты́ни плѣне́нныхъ а́гнцы поядя́тъ.
17
І будуть пастися вівці за своєю волею, і чужі будуть живитися залишеними плідними пасовищами багатих.
Горе тим, хто тягне на себе беззаконня мотузками суєти, і гріх — ніби ременями колісничними;
19
глаго́лющымъ: ско́ро да прибли́жатся, я́же сотвори́тъ, да ви́димъ, и да пріи́детъ совѣ́тъ свята́го Ізра́илева, да разумѣ́ємъ.
19
які говорять: «нехай Він поспішить і прискорить діло Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде для виконання ради Святого Ізраїлевого, щоб ми пізнали!»
20
Го́ре глаго́лющымъ лука́воє до́броє, и до́броє лука́воє, полага́ющымъ тму́ свѣ́тъ, и свѣ́тъ тму́, полага́ющымъ го́рькоє сла́дкоє, и сла́дкоє го́рькоє.
20
Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким!
21
Го́ре, и́же му́дри въ себѣ́ сами́хъ и предъ собо́ю разу́мни.
21
Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!
22
Го́ре крѣ́пкимъ ва́шымъ, віно́ пію́щымъ, и вельмо́жамъ растворя́ющымъ Сіке́ръ,
22
Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій,
23
оправда́ющымъ нечести́ва даро́въ ра́ди, и є́же є́сть пра́ведноє пра́веднаго взе́млющымъ от него́.
23
які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного!
24
Сего́ ра́ди я́коже сгори́тъ тро́сть от у́глія о́гненнаго и сожже́тся от пла́мене разгорѣ́вшагося, ко́рень и́хъ я́ко пе́рсть бу́детъ, и цвѣ́тъ и́хъ я́ко пра́хъ взы́детъ: не восхотѣ́ша бо зако́на Го́спода Савао́ѳа, но сло́во свята́го Ізра́илева раздражи́ша.
24
За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого.
25
И возъяри́ся гнѣ́вомъ Госпо́дь Савао́ѳъ на лю́ди своя́, и наложи́ ру́ку свою́ на ни́хъ, и порази́ и́хъ: и раздражи́шася го́ры, и бы́ша тру́пи и́хъ я́ко гно́й посредѣ́ пути́. И во всѣ́хъ си́хъ не отврати́ся я́рость єго́, но єще́ рука́ єго́ высока́.
25
За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута.
26
Воздви́гнетъ у́бо зна́меніє во язы́цѣхъ су́щихъ дале́че и позви́ждетъ и́мъ от коне́цъ земли́, и се́, ско́ро ле́гцѣ гряду́тъ:
26
І підніме прапор народам далеким, і дасть знак тому, хто живе на краю землі, — і ось, він легко і скоро прийде;
27
не вза́лчутъ, ни утрудя́тся, ни воздре́млютъ, ни поспя́тъ, ни распоя́шутъ по́ясовъ свои́хъ от чре́слъ свои́хъ, ниже́ расто́ргнутся реме́ни сапого́въ и́хъ:
27
не буде у нього ні втомленого, ні знеможеного; жоден не задрімає і не засне, і не зніметься пояс зі стегон його, і не розірветься ремінь на взутті його;