¹

Воста́ни, воста́ни, Сіо́не, облецы́ся во крѣ́пость твою́, Сіо́не, и ты́ облецы́ся во сла́ву твою́, Ієрусали́ме, гра́де святы́й, ктому́ не приложи́тъ проити́ сквозѣ́ тя́ необрѣ́занный и нечи́стый.

¹

Повстань, повстань, одягнись у силу твою, Сионе! Одягнись в одяг величі твоєї, Єрусалиме, місто святе! бо вже не буде більше входити у тебе необрізаний і нечистий.

²

Истряси́ пра́хъ и воста́ни, ся́ди, Ієрусали́ме, совлецы́ у́зу вы́и твоєя́, плѣне́ная дщи́ Сіо́ня.

²

Струси із себе порох; встань, полонений Єрусалиме! зніми ланцюги із шиї твоєї, полонена дочко Сиону!

³

Я́ко сія́ глаго́летъ Госпо́дь: ту́не про́дани бы́сте, и не сребро́мъ изба́витеся.

³

бо так говорить Господь: за ніщо були ви продані, і без срібла будете викуплені;

⁴

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: во Єги́петъ снидо́ша лю́діє мои́ пре́жде, є́же прише́лцемъ бы́ти та́мо, и во Ассирі́ю ну́ждею отведо́шася.

⁴

бо так говорить Господь Бог: народ Мій ходив колись у Єгипет, щоб там пожити, й Ассур тіснив його ні за що.

⁵

И ны́нѣ что́ здѣ́ єсте́? сія́ глаго́летъ Госпо́дь: я́ко взя́шася лю́діє мои́ ту́не, чуди́теся и пла́читеся. Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: ва́съ ра́ди при́сно и́мя моє́ ху́лится во язы́цѣхъ.

⁵

І тепер що у Мене тут? говорить Господь; народ Мій узятий задарма, володарі їхні шаленіють, — говорить Господь, — і постійно, кожного дня ім’я Моє неславиться.

⁶

Сего́ ра́ди позна́ютъ лю́діє мои́ и́мя моє́ въ то́й де́нь, я́ко а́зъ є́смь са́мъ глаго́ляй, ту́ є́смь.

⁶

Тому народ Мій пізна́є ім’я Моє; тому дізнається у той день, що Я той самий, Який сказав: «ось Я!»

⁷

Ко́ль красны́ на гора́хъ но́ги благовѣству́ющихъ ми́ръ, благовѣству́ющихъ блага́я, я́ко слы́шано сотворю́ спасе́ніє твоє́, глаго́ля: Сіо́не, воцари́тся Бо́гъ тво́й.

⁷

Які прекрасні на горах ноги благовісника, що сповіщає мир, благовістить радість, проповідує спасіння, який говорить Сиону: «воцарився Бог твій!»

⁸

Я́ко гла́съ храня́щихъ тя́ вознесе́ся, и гла́сомъ вку́пѣ возра́дуются: я́ко о́чи ко очесе́мъ воззря́тъ, єгда́ поми́луєтъ Госпо́дь Сіо́на.

⁸

Голос вартових твоїх — вони піднесли голос і всі разом радіють, бо своїми очима бачать, що Господь повертається у Сион.

⁹

Да отры́гнутъ весе́ліє вку́пѣ пусты́ни Ієрусали́мскія, я́ко поми́лова Госпо́дь люді́й свои́хъ и изба́ви Ієрусали́ма:

⁹

Торжествуйте, співайте разом, руїни Єрусалима, бо утішив Господь народ Свій, відкупив Єрусалим.

¹⁰

и откры́єтъ Госпо́дь мы́шцу свою́ святу́ю предъ всѣ́ми язы́ки, и у́зрятъ вси́ концы́ земли́ спасе́ніє, є́же от Бо́га на́шего.

¹⁰

Оголив Господь святу правицю Свою перед очима всіх народів; і всі краї землі побачать спасіння Бога нашого.

¹¹

Отступи́те, отступи́те, изыди́те отсю́ду и нечистотѣ́ не прикаса́йтеся, изыди́те от среды́ єго́, отлучи́теся, нося́щіи сосу́ды Госпо́дни:

¹¹

Ідіть, ідіть, виходьте звідти; не доторкайтеся до нечистого; виходьте із середовища його, очистіть себе ті, що носите сосуди Господні!

¹²

я́ко не съ мяте́жемъ изы́дете, ниже́ убѣжа́ніємъ по́йдете: по́йдетъ бо предъ ва́ми Госпо́дь, и собира́яй вы́ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ.

¹²

бо ви вийдете неквапливо, і не побіжите; тому що попереду вас піде Господь, і Бог Ізраїлів буде стражем позаду вас.

¹³

Се́, уразумѣ́єтъ о́трокъ мо́й и вознесе́тся и просла́вится зѣло́.

¹³

Ось, раб Мій буде благоуспішний, підніметься і піднесеться, і звеличиться.

¹⁴

Я́коже ужа́снутся о тебѣ́ мно́зи, та́ко обезсла́вится от человѣ́къ ви́дъ тво́й, и сла́ва твоя́ от сыно́въ человѣ́ческихъ.

¹⁴

Як багато хто дивувався, дивлячись на Тебе, — настільки був спотворений більше за будь-яку людину лик Його, і вигляд Його — більше за синів людських!

¹⁵

Та́ко удивя́тся язы́цы мно́зи о не́мъ, и заградя́тъ ца́ріє уста́ своя́: я́ко, и́мже не возвѣсти́ся о не́мъ, у́зрятъ, и и́же не слы́шаша, уразумѣ́ютъ.

¹⁵

Так багато народів приведе Він у здивування; царі закриють перед Ним уста свої, тому що вони побачать те, про що не було говорено їм, і узнають те, чого не чули.