Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Возопі́й крѣ́постію и не пощади́: я́ко трубу́ возвы́си гла́съ тво́й и возвѣсти́ лю́демъ мои́мъ грѣхи́ и́хъ и до́му Іа́ковлю беззако́нія и́хъ.
1
ΑΝΑΒΟΗΣΟΝ ἐν ἰσχύϊ καὶ μὴ φείσῃ, ὡς σάλπιγγα ὕψωσον τὴν φωνήν σου, καὶ ἀνάγγειλον τῷ λαῷ μου τὰ ἁμαρτήματα αὐτῶν καὶ τῷ οἴκῳ ᾿Ιακὼβ τὰς ἀνομίας αὐτῶν.
2
Мене́ де́нь от дне́ и́щутъ и разумѣ́ти пути́ моя́ жела́ютъ, я́ко лю́діє пра́вду сотвори́вшіи и суда́ Бо́га своєго́ не оста́вившіи: про́сятъ ны́нѣ у мене́ суда́ пра́ведна и прибли́житися ко Го́споду жела́ютъ, глаго́люще:
2
ἐμὲ ἡμέραν ἐξ ἡμέρας ζητοῦσι καὶ γνῶναί μου τὰς ὁδοὺς ἐπιθυμοῦσιν· ὡς λαὸς δικαιοσύνην πεποιηκὼς καὶ κρίσιν Θεοῦ αὐτοῦ μὴ ἐγκαταλελοιπὼς αἰτοῦσί με νῦν κρίσιν δικαίαν καὶ ἐγγίζειν Θεῷ ἐπιθυμοῦσι
3
что́ я́ко пости́хомся, и не уви́дѣлъ єси́? смири́хомъ ду́шы на́шя, и не увѣ́дѣлъ єси́? Во дни́ бо поще́ній ва́шихъ обрѣта́єте во́ли ва́шя, и вся́ подру́чныя ва́шя томите́:
3
λέγοντες· τί ὅτι ἐνησταύσαμεν καὶ οὐκ εἶδες; ἐταπεινώσαμεν τὰς ψυχὰς ἡμῶν καὶ οὐκ ἔγνως; ἐν γὰρ ταῖς ἡμέραις τῶν νηστειῶν ὑμῶν εὑρίσκετε τὰ θελήματα ὑμῶν καὶ πάντας τοὺς ὑποχειρίους ὑμῶν ὑπονύσσετε.
4
а́ще въ судѣ́хъ и сва́рѣхъ постите́ся и біє́те пястьми́ смире́ннаго, вску́ю мнѣ́ постите́ся я́коже дне́сь, є́же услы́шану бы́ти съ во́племъ гла́су ва́шему?
4
εἰ εἰς κρίσεις καὶ μάχας νηστεύετε καὶ τύπτετε πυγμαῖς ταπεινόν, ἱνατί μοι νηστεύετε ὡς σήμερον, ἀκουσθῆναι ἐν κραυγῇ τὴν φωνὴν ὑμῶν;
5
Не сицева́го поста́ а́зъ избра́хъ, и дне́, є́же смири́ти человѣ́ку ду́шу свою́: ниже́ а́ще сляче́ши я́ко се́рпъ вы́ю твою́, и вре́тище и пе́пелъ посте́леши, ниже́ та́ко нарече́те по́стъ прія́тенъ.
5
οὐ ταύτην τὴν νηστείαν ἐξελεξάμην καὶ ἡμέραν ταπεινοῦν ἄνθρωπον τὴν ψυχὴν αὐτοῦ· οὐδ᾿ ἂν κάμψῃς ὡς κρίκον τὸν τράχηλόν σου καὶ σάκκον καὶ σποδὸν ὑποστρώσῃ, οὐδ᾿ οὕτω καλέσετε νηστείαν δεκτήν.
6
Не такова́го [бо] поста́ а́зъ избра́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: но разрѣша́й вся́къ соу́зъ непра́вды, разруша́й обдолже́нія наси́льныхъ писа́ній, отпусти́ сокруше́нныя во свобо́ду и вся́коє писа́ніє непра́ведноє раздери́:
6
οὐχὶ τοιαύτην νηστείαν ἐγὼ ἐξελεξάμην, λέγει Κύριος, ἀλλὰ λύε πάντα σύνδεσμον ἀδικίας, διάλυε στραγγαλιὰς βιαίων συναλλαγμάτων, ἀπόστελλε τεθραυσμένους ἐν ἀφέσει καὶ πᾶσαν συγγραφὴν ἄδικον διάσπα·
7
раздробля́й а́лчущымъ хлѣ́бъ тво́й и ни́щыя безкро́вныя введи́ въ до́мъ тво́й: а́ще ви́диши на́га, одѣ́й, и от сво́йственныхъ пле́мене твоєго́ не пре́зри.
7
διάθρυπτε πεινῶντι τὸν ἄρτον σου καὶ πτωχοὺς ἀστέγους εἴσαγε εἰς τὸν οἶκόν σου· ἐὰν ἴδῃς γυμνόν, περίβαλε, καὶ ἀπὸ τῶν οἰκείων τοῦ σπέρματός σου οὐχ ὑπερόψει.
8
Тогда́ разве́рзется ра́но свѣ́тъ тво́й, и исцѣле́нія твоя́ ско́ро возсія́ютъ, и предъи́детъ предъ тобо́ю пра́вда твоя́, и сла́ва Бо́жія объи́метъ тя́.
8
τότε ραγήσεται πρώϊμον τὸ φῶς σου, καὶ τὰ ἰάματά σου ταχὺ ἀνατελεῖ, καὶ προπορεύσεται ἔμπροσθέν σου ἡ δικαιοσύνη σου, καὶ ἡ δόξα τοῦ Θεοῦ περιστελεῖ σε.
9
Тогда́ воззове́ши, и Бо́гъ услы́шитъ тя́, и єще́ глаго́лющу ти́, рече́тъ: се́, пріидо́хъ. А́ще отъи́меши от себе́ соу́зъ и рукобіє́ніє и глаго́лъ ропта́нія
9
τότε βοήσῃ, καὶ ὁ Θεὸς εἰσακούσεταί σου· ἔτι λαλοῦντός σου ἐρεῖ· ἰδοὺ πάρειμι. ἐὰν ἀφέλῃς ἀπὸ σοῦ σύνδεσμον καὶ χειροτονίαν καὶ ρῆμα γογγυσμοῦ
10
и да́си а́лчущему хлѣ́бъ от души́ твоєя́ и ду́шу смире́нную насы́тиши, тогда́ возсія́єтъ во тмѣ́ свѣ́тъ тво́й, и тма́ твоя́ бу́детъ я́ко полу́дне,
10
καὶ δῷς πεινῶντι τὸν ἄρτον ἐκ ψυχῆς σου καὶ ψυχὴν τεταπεινωμένην ἐμπλήσῃς, τότε ἀνατελεῖ ἐν τῷ σκότει τὸ φῶς σου, καὶ τὸ σκότος σου ὡς μεσημβρία.
11
и бу́детъ Бо́гъ тво́й съ тобо́ю при́сно: и насы́тишися, я́коже жела́єтъ душа́ твоя́, и ко́сти твоя́ утучнѣ́ютъ, и бу́дутъ я́ко вертогра́дъ напоє́нъ, и я́ко исто́чникъ, єму́же не оскудѣ́ вода́: и ко́сти твоя́ прозя́бнутъ я́ко трава́, и разботѣ́ютъ, и наслѣ́дятъ ро́ды родо́въ.
11
καὶ ἔσται ὁ Θεός σου μετὰ σοῦ διαπαντός· καὶ ἐμπλησθήσῃ καθάπερ ἐπιθυμεῖ ἡ ψυχή σου, καὶ τὰ ὀστᾶ σου πιανθήσεται, καὶ ἔσῃ ὡς κῆπος μεθύων καὶ ὡς πηγὴ ἣν μὴ ἐξέλιπεν ὕδωρ καὶ τὰ ὀστᾶ σου ὡς βοτάνη ἀνατελεῖ καὶ πιανθήσεται καὶ κληρονομήσουσι γενεὰς γενεῶν.
12
И сози́ждутся пусты́ни твоя́ вѣ́чныя, и бу́дутъ основа́нія твоя́ вѣ́чная родо́мъ родо́въ: и прозове́шися зда́тель огра́дъ, и стези́ твоя́ посредѣ́ упоко́иши.
12
καὶ οἰκοδομηθήσονταί σου αἱ ἔρημοι αἰώνιοι, καὶ ἔσται σου τὰ θεμέλια αἰώνια γενεῶν γενεαῖς· καὶ κληθήσῃ Οἰκοδόμος φραγμῶν, καὶ τοὺς τρίβους τοὺς ἀναμέσον παύσεις.
13
А́ще отврати́ши но́гу твою́ от суббо́тъ, є́же не твори́ти хотѣ́ній твои́хъ въ де́нь святы́й, и прозове́ши суббо́ты сла́достны, свя́ты богови твоєму́: не воздви́гнеши ноги́ своєя́ на дѣ́ло, ниже́ возглаго́леши словесе́ во гнѣ́вѣ изъ у́стъ твои́хъ,
13
ἐὰν ἀποστρέψῃς τὸν πόδα σου ἀπὸ τῶν σαββάτων τοῦ μὴ ποιεῖν τὰ θελήματά σου ἐν τῇ ἡμέρα τῇ ἁγίᾳ καὶ καλέσεις τὰ σάββατα τρυφερά, ἅγια τῷ Θεῷ σου, οὐκ ἀρεῖς τὸν πόδα σου ἐπ᾿ ἔργῳ, οὐδὲ λαλήσεις λόγον ἐν ὀργῇ ἐκ τοῦ στόματός σου,
14
и бу́деши упова́я на Го́спода, и возведе́тъ тя́ на благоты́ земны́я, и ухлѣ́битъ тя́ наслѣ́діємъ Іа́кова отца́ твоєго́: уста́ бо Госпо́дня глаго́лаша сія́.
14
καὶ ἔσῃ πεποιθὼς ἐπὶ Κύριον, καὶ ἀναβιβάσει σε ἐπὶ τὰ ἀγαθὰ τῆς γῆς καὶ ψωμιεῖ σε τὴν κληρονομίαν ᾿Ιακὼβ τοῦ πατρός σου· τὸ γὰρ στόμα Κυρίου ἐλάλησε ταῦτα.