Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ду́хъ Госпо́день на Мнѣ́, єго́же ра́ди пома́за Мя́, благовѣсти́ти ни́щымъ посла́ Мя, исцѣли́ти сокруше́нныя се́рдцемъ, проповѣ́дати плѣ́нникомъ отпуще́ніє и слѣпы́мъ прозрѣ́ніє,
1
Д¦ъ гDень на мнЁ, є3гHже рaди помaза мS, бlговэсти1ти ни1щымъ послa мz, и3сцэли1ти сокрушє1нныz сeрдцемъ, проповёдати плённикwмъ tпущeніе и3 слэпы6мъ прозрёніе,
2
нарещи́ лѣ́то Госпо́дне прія́тно и де́нь воздая́нія, утѣ́шити вся́ пла́чущыя,
2
нарещи2 лёто гDне пріsтно и3 дeнь воздаsніz, ўтёшити вс‰ плaчущыz,
3
да́ти пла́чущымъ Сіо́на сла́ву вмѣ́сто пе́пела, пома́заніє весе́лія пла́чущымъ, украше́ніє сла́вы вмѣ́сто ду́ха уны́нія: и нареку́тся ро́дове пра́вды, насажде́ніє Госпо́дне во сла́ву.
3
дaти плaчущымъ сіHна слaву вмёстw пeпела, помaзаніе весeліz плaчущымъ, ўкрашeніе слaвы вмёстw дyха ўнhніz: и3 нарекyтсz р0дове прaвды, насаждeніе гDне во слaву.
4
И сози́ждутъ пусты́ни вѣ́чныя, запустѣ́вшыя пре́жде воздви́гнутъ: и обновя́тъ гра́ды пусты́я, опустоше́нныя въ ро́ды.
4
И# сози1ждутъ пусты6ни вBчныz, запустёвшыz прeжде воздви1гнутъ: и3 њбновsтъ грaды пусты6z, њпустошє1нныz въ р0ды.
5
И пріи́дутъ иноро́дніи, пасу́щіи о́вцы твоя́, и иноплеме́нницы ора́теліє и віногра́даріє ва́ши:
5
И# пріи1дутъ и3нор0дніи, пасyщіи џвцы тво‰, и3 и3ноплемє1нницы њрaтеліе и3 віногрaдаріе вaши:
6
вы́ же свяще́нницы Госпо́дни нарече́теся, служи́теліє Бо́га ва́шего, рече́тся ва́мъ: крѣ́пость язы́къ снѣ́сте и въ бога́тствѣ и́хъ чу́дни бу́дете.
6
вh же свzщeнницы гDни наречeтесz, служи1теліе бGа вaшегw, речeтсz вaмъ: крёпость kзы6къ снёсте и3 въ богaтствэ и4хъ чyдни бyдете.
7
Си́це зе́млю свою́ втори́цею наслѣ́дятъ, и весе́ліє вѣ́чноє надъ главо́ю и́хъ.
7
Си1це зeмлю свою2 втори1цею наслёдzтъ, и3 весeліе вёчное над8 глав0ю и4хъ.
8
А́зъ бо є́смь Госпо́дь любя́й пра́вду и ненави́дяй грабле́нія от непра́вды: и да́мъ тру́дъ и́хъ пра́ведникомъ и завѣ́тъ вѣ́ченъ завѣща́ю и́мъ.
8
Ѓзъ бо є4смь гDь любsй прaвду и3 ненави1дzй граблє1ніz t непрaвды: и3 дaмъ трyдъ и4хъ прaведникwмъ и3 завётъ вёченъ завэщaю и5мъ.
9
И позна́єтся во язы́цѣхъ сѣ́мя и́хъ, и вну́цы и́хъ посредѣ́ люді́й: вся́къ ви́дяй я́ позна́єтъ я́, я́ко сі́и су́ть сѣ́мя благослове́но от Бо́га, и ра́достію возра́дуются о Го́сподѣ.
9
И# познaетсz во kзhцэхъ сёмz и4хъ, и3 внyцы и4хъ посредЁ людjй: всsкъ ви1дzй | познaетъ |, ћкw сjи сyть сёмz блгcвeно t бGа, и3 рaдостію возрaдуютсz њ гDэ.
10
Да возра́дуєтся душа́ моя́ о Го́сподѣ: облече́ бо мя́ въ ри́зу спасе́нія и оде́ждею весе́лія (одѣ́я мя́): я́ко на жениха́ возложи́ на мя́ вѣне́цъ, и я́ко невѣ́сту украси́ мя красото́ю.
10
Да возрaдуетсz душA моS њ гDэ: њблечe бо мS въ ри1зу спcніz и3 nдeждею весeліz (њдёz мS): ћкw на женихA возложи2 на мS вэнeцъ, и3 ћкw невёсту ўкраси1 мz красот0ю.
11
И я́ко земля́ растя́щая цвѣ́тъ сво́й, и я́ко вертогра́дъ сѣ́мена своя́ прозяба́єтъ: та́ко возрасти́тъ Госпо́дь Госпо́дь пра́вду и весе́ліє предъ всѣ́ми язы́ки.
11
И# ћкw землS растsщаz цвётъ св0й, и3 ћкw вертогрaдъ сёмена сво‰ прозzбaетъ: тaкw возрасти1тъ гDь гDь прaвду и3 весeліе пред8 всёми kзы6ки.