Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 63
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Церковнослов'янською (unicode)
1
Кто́ се́й прише́дый от Єдо́ма, червле́ны ри́зы єго́ от Восо́ра, се́й красе́нъ во у́твари, зѣло́ съ крѣ́постію? А́зъ глаго́лю пра́вду и су́дъ спасе́нія.
Испо́лненъ истопта́нія, и от язы́къ нѣ́сть му́жа со мно́ю: и попра́хъ я́ я́ростію моє́ю, и сотро́хъ я́ я́ко пе́рсть, и сведо́хъ кро́вь и́хъ въ зе́млю и вся́ ри́зы моя́ омочи́хъ:
Ми́лость Госпо́дню помяну́хъ, добродѣ́тели Госпо́дни во всѣ́хъ, и́миже на́мъ воздає́тъ: Госпо́дь, судія́ бла́гъ до́му Ізра́илеву, наво́дитъ на́мъ по ми́лости своє́й и по мно́жеству пра́вды своєя́.
7
Млⷭ҇ть гдⷭ҇ню помѧнꙋ́хъ, добродѣ́тєли гдⷭ҇ни во всѣ́хъ, и҆́миже на́мъ воздае́тъ: гдⷭ҇ь, сꙋдїѧ̀ бл҃гъ до́мꙋ і҆и҃левꙋ, наво́дитъ на́мъ по млⷭ҇ти свое́й и҆ по мно́жествꙋ пра́вды своеѧ̀.
8
И рече́: не лю́діє ли мои́? ча́да, и не отве́ргнутся. И бы́сть и́мъ во спасе́ніє от вся́кія ско́рби и́хъ.
8
И҆ речѐ: не лю́дїе ли моѝ; ча̑да, и҆ не ѿве́ргнꙋтсѧ. И҆ бы́сть и҆̀мъ во спⷭ҇нїе ѿ всѧ́кїѧ ско́рби и҆́хъ.
9
Не хода́тай, ниже́ а́нгелъ, но са́мъ Госпо́дь спасе́ и́хъ, зане́ лю́битъ и́хъ и щади́тъ и́хъ: са́мъ изба́ви и́хъ и воспрія́тъ и́хъ и вознесе́ и́хъ во вся́ дни́ вѣ́ка.
9
Не хода́тай, нижѐ а҆́гг҃лъ, но са́мъ гдⷭ҇ь сп҃сѐ и҆̀хъ, занѐ лю́битъ и҆̀хъ и҆ щади́тъ и҆̀хъ: са́мъ и҆зба́ви и҆̀хъ и҆ воспрїѧ́тъ и҆̀хъ и҆ вознесѐ и҆̀хъ во всѧ̑ дни̑ вѣ́ка.
10
Ті́и же не покори́шася и разгнѣ́ваша Ду́ха свята́го єго́, и обрати́ся и́мъ на вражду́, и то́й воєва́ на ня́.
10
Ті́и же не покори́шасѧ и҆ разгнѣ́ваша дх҃а ст҃а́го є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆брати́сѧ и҆̀мъ на враждꙋ̀, и҆ то́й воева̀ на нѧ̀.
11
И помяну́ дни́ вѣ́чныя: гдѣ́ возведы́й от земли́ {Въ нѣ́к.: от мо́ря.} па́стыря ове́цъ свои́хъ? гдѣ́ є́сть вложи́вый въ ни́хъ Ду́ха свята́го?
Ты́ бо єси́ Оте́цъ на́шъ, поне́же Авраа́мъ не увѣ́дѣ на́съ, и Ізра́иль не позна́ на́съ, но ты́, Го́споди, Оте́цъ на́шъ, изба́ви ны́, испе́рва и́мя твоє́ на на́съ є́сть.
16
Ты́ бо є҆сѝ ѻ҆ц҃ъ на́шъ, поне́же а҆враа́мъ не оу҆вѣ́дѣ на́съ, и҆ і҆и҃ль не позна̀ на́съ, но ты̀, гдⷭ҇и, ѻ҆ц҃ъ на́шъ, и҆зба́ви ны̀, и҆спе́рва и҆́мѧ твоѐ на на́съ є҆́сть.
17
Что́ уклони́лъ єси́ на́съ, Го́споди, от пути́ твоєго́? и ожесточи́лъ єси́ сердца́ на́ша, є́же не боя́тися тебе́? Обрати́ся ра́ди ра́бъ твои́хъ, ра́ди племе́нъ достоя́нія твоєго́,