Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: небо престо́лъ мо́й, земля́ же подно́жіє ногу́ моє́ю: кі́й до́мъ сози́ждете ми́, и ко́є мѣ́сто поко́ища моєго́?
1
Так говорить Господь: небо — престіл Мій, а земля — підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого?
2
Вся́ бо сія́ сотвори́ рука́ моя́, и сія́ су́ть вся́ моя́, глаго́летъ Госпо́дь. И на кого́ воззрю́, то́кмо на кро́ткаго и молчали́ваго и трепе́щущаго слове́съ мои́хъ?
2
Бо усе це створила рука Моя, і усе це було, — говорить Господь. А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм.
3
Беззако́нникъ же жря́й ми́ телца́, я́ко убива́яй пса́: и принося́й семіда́лъ, я́ко кро́вь свину́ю: дая́й Ліва́нъ въ па́мять, а́ки ху́лникъ. И ті́и избра́ша пути́ своя́, и ме́рзости и́хъ, я́же душа́ и́хъ изво́ли.
3
[Беззаконник же,] який заколює вола — те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить агнця у жертву — те саме, що хто задушив пса; хто приносить семидал — те саме, що той, хто приносить свинячу кров; хто курить фіміам [у пам’ять] — те саме, що той, хто молиться ідолу; і як вони обрали власні свої шляхи, і душа їх знаходить задоволення у мерзотах їхніх, —
4
И а́зъ изберу́ поруга́нія и́хъ и грѣхи́ и́хъ возда́мъ и́мъ: я́ко зва́хъ и́хъ, и не послу́шаша мене́, глаго́лахъ, и преслу́шаша и сотвори́ша зло́є предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́ша.
4
так і Я вживу їх спокусу і наведу на них жахливе для них: тому що Я кликав, і ніхто не відповідав, говорив, і вони не слухали, а робили лихе в очах Моїх і обирали те, що неугодно Мені.
5
Услы́шите глаго́лъ Госпо́день, трепе́щущіи словесе́ єго́: рцы́те, бра́тія, ненави́дящымъ ва́съ и гнуша́ющымся, да и́мя Госпо́дне просла́вится и яви́тся во весе́ліи и́хъ, и они́ посра́мятся.
5
Вислухайте слово Господа ви, що тремтите перед словом Його: ваші брати, які ненавидять вас і виганяють вас за ім’я Моє, говорять: «нехай явить Себе у славі Господь, і ми подивимося на радість вашу». Але вони будуть посоромлені.
6
Гла́съ во́пля от гра́да, гла́съ от хра́ма, гла́съ Го́спода воздаю́щаго воздая́ніє сопроти́вящымся.
6
Ось, шум з міста, голос із храму, голос Господа, Який відомщає ворогам Своїм.
7
Пре́жде не́же чревоболѣ́ти є́й, роди́, пре́жде не́же пріити́ труду́ чревоболѣ́нія, избѣже́ и породи́ му́жескъ по́лъ.
7
Ще не мучилася пологами, а народила; раніше ніж настали болі її, розрішилася сином.
8
Кто́ слы́ша сицево́є, и кто́ ви́дѣ си́це? а́ще родила́ земля́ съ болѣ́знію во єди́нъ де́нь? или́ и роди́ся язы́къ ве́сь ку́пно, я́ко поболѣ́ и роди́ Сіо́нъ дѣ́ти своя́?
8
Хто чув таке? хто бачив подібне до цього? чи виникала країна в один день? чи народжувався народ в один раз, як Сион, ледь почав пологами мучитися, породив синів своїх?
9
А́зъ же да́хъ ча́яніє сіє́, и не помяну́лъ єси́ мене́, рече́ Госпо́дь. Не се́ ли, а́зъ родя́щую и непло́дную сотвори́хъ? рече́ Бо́гъ тво́й.
9
Чи доведу Я до пологів, і не дам народити? — говорить Господь. Або, даючи силу народити, чи закрию утробу? — говорить Бог твій.
10
Весели́ся, Ієрусали́ме, и торжеству́йте въ не́мъ, вси́ лю́бящіи єго́ и живу́щіи въ не́мъ: ра́дуйтеся вку́пѣ съ ни́мъ ра́достію, вси́ єли́цы пла́касте о не́мъ,
10
Звеселіться з Єрусалимом і радійте за нього усі, хто любить його! радійте з ним радістю усі, хто сумував за нього,
11
да ссе́те и насы́титеся от сосца́ утѣше́нія єго́, да сса́вше насладите́ся от вхо́да сла́вы єго́.
11
щоб вам годуватися і насичуватися від сосків утішення його, упиватися і насолоджуватися перенасиченням слави його.
12
Я́ко сія́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ укланя́ю на ня́ а́ки рѣку́ ми́ра, и а́ки пото́къ наводня́ємый сла́ву язы́ковъ: дѣ́ти и́хъ на ра́мена взя́ты бу́дутъ и на колѣ́ну утѣ́шатся.
12
Бо так говорить Господь: ось, Я направляю до нього мир як ріку, і багатство народів — як потік, що розливається для насолоди вашої; на руках будуть носити вас і на колінах пестити.
13
Я́коже а́ще кого́ ма́ти утѣша́єтъ, та́ко и а́зъ утѣ́шу вы́, и во Ієрусали́мѣ утѣ́шитеся
13
Як утішає когось мати його, так утішу Я вас, і ви будете втішені в Єрусалимі.
14
и у́зрите, и возра́дуєтся се́рдце ва́ше, и ко́сти ва́шя я́ко трава́ прозя́бнутъ: и позна́єтся рука́ Госпо́дня боя́щымся єго́, и запрети́тъ непокаря́ющымся.
14
І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кістки ваші розцвітуть, як молода зелень, і відкриється рука Господа рабам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається.
15
Се́ бо, Госпо́дь я́ко о́гнь пріи́детъ, и я́ко бу́ря колесни́цы єго́, возда́ти я́ростію отмще́ніє своє́ и преще́ніє во пла́мени о́гненнѣ:
15
Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його — як вихор, щоб вилити гнів Свій з люттю і покарання Своє з палаючим вогнем.
16
огне́мъ бо Госпо́днимъ суди́тися бу́детъ вся́ земля́, и мече́мъ єго́ вся́ка пло́ть: мно́зи я́звени бу́дутъ от Го́спода.
16
Бо Господь з вогнем і мечем Своїм зробить суд над усякою плоттю, і багато буде вражених Господом.
17
Очища́ющіися и освяща́ющіися во вертогра́дѣхъ и въ преддве́ріихъ яду́щіи мя́со свино́є и ме́рзости и мы́шы вку́пѣ поги́бнутъ, рече́ Госпо́дь.
17
Ті, які освячують і очищають себе у дібровах, один за одним, їдять свиняче м’ясо і мерзоти і мишей, — усі загинуть, — говорить Господь.
18
И а́зъ дѣла́ и́хъ и помышле́ніє и́хъ вѣ́мъ, и гряду́ собра́ти вся́ наро́ды и язы́ки, и пріи́дутъ и у́зрятъ сла́ву мою́:
18
Бо Я знаю діяння їх і думки їх; і ось, прийду зібрати всі народи і язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою.
19
и оста́влю на ни́хъ зна́меніє, и послю́ от ни́хъ спасе́ныхъ во язы́ки, во Ѳарсі́съ и въ Фу́дъ, и въ Лу́дъ и въ Мосо́хъ, и въ Ѳове́ль и во Єлла́ду, и во о́стровы да́льнія, и́же не слы́шаша и́мене моєго́, ниже́ ви́дѣша сла́ву мою́: и возвѣстя́тъ сла́ву мою́ во язы́цѣхъ,
19
І покладу на них знамення, і пошлю зі спасенних від них до народів: у Фарсис, до Пула і Луда, до тих, що натягують лук, до Тубала і Явана, на далекі острови, які не чули про Мене і не бачили слави Моєї: і вони сповістять народам славу Мою
20
и приведу́тъ бра́тію ва́шу от всѣ́хъ язы́къ да́ръ Го́сподеви, съ ко́ньми и колесни́цами и съ носи́лами мско́въ, подъ сѣ́ньми во святы́й гра́дъ Ієрусали́мъ, рече́ Госпо́дь, а́ки бы принесли́ сы́нове Ізра́илевы же́ртвы своя́ мнѣ́ со псалмы́ въ до́мъ Госпо́день:
20
і представлять усіх братів ваших від усіх народів у дар Господу на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, на святу гору Мою, в Єрусалим, — говорить Господь, — подібно до того, як сини Ізраїлеві приносять дар у дім Господа у чистому сосуді.
21
и от тѣ́хъ поиму́ себѣ́ жерцы́ и леві́ты, рече́ Госпо́дь.
21
З них буду брати також у священики і левити, — говорить Господь.
22
Я́коже бо не́бо но́во и земля́ нова́, я́же а́зъ творю́, пребыва́ютъ предо мно́ю, глаго́летъ Госпо́дь, та́ко ста́нетъ сѣ́мя ва́ше и и́мя ва́ше:
22
Бо, як нове небо і нова земля, які Я створю, завжди будуть перед лицем Моїм, — говорить Господь, — так буде і сíм’я ваше й ім’я ваше.
23
и бу́детъ ме́сяцъ от ме́сяца, и суббо́та от суббо́ты, пріи́детъ вся́ка пло́ть поклони́тися предо мно́ю во Ієрусали́мъ, рече́ Госпо́дь:
23
Тоді з місяця у місяць і з суботи у суботу буде приходити усяка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь.
24
и изы́дутъ и у́зрятъ тру́пы человѣ́ковъ преступи́вшихъ мнѣ́: че́рвь бо и́хъ не сконча́єтся, и о́гнь и́хъ не уга́снетъ, и бу́дутъ въ позо́ръ вся́цѣй пло́ти. Коне́цъ кни́зѣ проро́ка Иса́іи: и́мать въ себѣ́ гла́въ 66.
24
І будуть виходити і побачать трупи людей, які відступили від Мене: бо черва їх не помре, і вогонь їх не згасне; і будуть вони мерзотою для усякої плоті.