Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И єгда́ услы́шаша въ шатрѣ́хъ су́щіи, ужасо́шася о бы́вшемъ,
1
Коли ті, що були в наметах, почули про те, що сталося, то збентежилися,
2
и нападе́ на ня́ стра́хъ и тре́петъ, и не бѣ́ человѣ́ка пребыва́юща предъ лице́мъ бли́жняго ктому́, но исте́кше єдиноду́шно бѣжа́ху по вся́кому пути́ по́ля и наго́рныя:
2
і напав на них страх і тремтіння, і жоден з них не залишився на очах ближнього, але усі вони кинулися тікати по усіх дорогах рівнини і нагірної країни.
3
и и́же ополчи́вшіися въ го́рней о́крестъ ветилу́и обрати́шася въ бѣ́гство: и тогда́ сы́нове Ізра́илевы вся́къ му́жъ ра́тникъ от ни́хъ устреми́шася на ни́хъ.
3
І ті, що розташувалися табором у нагірній країні біля Ветилуї, також кинулися тікати. Тоді сини Ізраїля, кожен із них войовничий чоловік, погналися за ними.
4
И посла́ Озі́а въ ветомасѳе́мъ и виваю́, и ховаю́ и холу́, и во вся́къ предѣ́лъ Ізра́илевъ, вѣ́стники о соверши́вшихся, и да вси́ потеку́тъ вслѣ́дъ враго́въ на погубленіє и́хъ.
4
Озія послав у Ветомасфем, Виваю, Ховаю і Холу і в усі краї ізраїльські, щоб сповістити про те, що звершилось, і щоб усі погналися за ворогами для знищення їх.
5
Єгда́ же услы́шаша сы́нове Ізра́илевы, вси́ єдиноду́шно нападо́ша на ни́хъ и сѣко́ша и́хъ да́же до ховы́. Та́кожде же и и́же изъ Ієрусали́ма пріидо́ша и изъ всея́ наго́рныя: возвѣсти́ша бо и́мъ бы́вшая ополче́нію враго́въ и́хъ: и и́же въ Галаа́дѣ и въ Галіле́и бодо́ша и́хъ я́звою вели́кою, до́ндеже мину́ша Дама́скъ и предѣ́лы єго́.
5
Як тільки почули про це сини Ізраїля, усі дружно напали на них і вражали їх до Хови; також і ті, що прийшли з Єрусалима і з усієї нагірної країни, тому що їм сповіщено було про те, що́ трапилося у стані ворогів їхніх, і з Галаада і Галилеї, з усіх боків наносили їм велику поразку, доки вони не пройшли за Дамаск і за межі його.
6
Про́чіи же живу́щіи во ветилу́и, нападо́ша на по́лкъ Ассу́ровъ и плѣни́ша и́хъ и обогати́шася зѣло́.
6
Інші жителі Ветилуї напали на стан ассирійський, розграбували його і дуже збагатилися.
7
Сы́нове же Ізра́илевы возврати́вшеся от сѣ́чи, возоблада́ша про́чими, и ве́си и се́ла, я́же въ го́рней и напо́льнѣй, возоблада́ша мно́гими коры́стьми: бѣ́ бо мно́жество мно́го зѣло́.
7
А сини Ізраїля, які повернулися після ураження, оволоділи рештою; і села і селища в нагірній країні і на рівнині одержали велику здобич, тому що її була дуже велика кількість.
8
Іоакі́мъ же ієре́й вели́кій и старѣ́йшины сыно́въ Ізра́илевыхъ живу́щіи во Ієрусали́мѣ пріидо́ша є́же зрѣ́ти блага́я, я́же сотвори́ Госпо́дь Ізра́илю, и є́же ви́дѣти Іуді́ѳъ и глаго́лати съ не́ю ми́ръ.
8
Великий священик Іоаким і старійшини синів Ізраїлевих, які жили у Єрусалимі, прийшли подивитись, яке благо сотворив Господь для Ізраїля, і бачити Юдиф і вітати її.
9
Єгда́ же пріидо́ша къ не́й, благослови́ша ю́ вси́ єдиноду́шно и рѣ́ша къ не́й: ты́ возвыше́ніє Ізра́илево! ты́ ра́дованіє вели́ко Ізра́илево! ты́ сла́ва велія ро́да на́шего!
9
Як тільки вони ввійшли до неї, то всі одностайно благословили її і сказали їй: ти велич Ізраїля, ти велика радість Ізраїля, ти велика слава нашого роду.
10
сотвори́ла єси́ вся́ сія́ руко́ю твоє́ю, сотвори́ла єси́ блага́я со Ізра́илемъ, и да благоволи́тъ о ни́хъ Бо́гъ: благослове́на бу́ди у Вседержи́теля Го́спода въ вѣ́чноє вре́мя. И рѣ́ша вси́ лю́діє: бу́ди.
10
Усе це ти зробила твоєю рукою; ти зробила добро Ізраїлю, і нехай благоволить до нього Бог; будь же благословенна від Господа Вседержителя на вічний час. І увесь народ сказав: нехай буде!
11
И плѣня́ху вси́ лю́діє по́лкъ чрезъ дні́й три́десять, и да́ша Іуді́ѳѣ шате́ръ Олофе́рновъ и вся́ сре́бряныя сосу́ды, и одры́ и умыва́лницы, и вся́ устроє́нія єго́. И пріє́мши она́ возложи́ на мска́ своєго́, и впряже́ колесни́цы, и сложи́ я́ на ня́.
11
Народ грабував табір протягом тридцяти днів, і Юдифі віддали намет Олоферна і усі срібні сосуди і постелі і чаші і все начиння його. Вона взяла, поклала на мула свого, запрягла колісниці свої і склала це на них.
12
И притече́ вся́кая жена́ Ізра́илска є́же ви́дѣти ю́, и благослови́ша ю́ и сотвори́ша є́й ли́къ от себе́. И взя́ ко́пія цвѣта́ми укра́шенная въ ру́цѣ свои́ и даде́ жена́мъ су́щымъ съ не́ю:
12
І збіглися всі жінки ізраїльські бачити її, і благословляли її і склали із себе для неї хор; а вона взяла у свої руки оповиті виноградним листям жезли і дала жінкам, які були з нею,
13
и увѣнча́ся ма́слиною сама́ и я́же съ не́ю, и идя́ше предъ всѣ́ми людьми́ въ ли́цѣ, веду́щи всѣ́хъ же́нъ. И послѣ́доваше вся́къ му́жъ Ізра́илевъ вооруже́ни съ вѣнцы́ и пѣ́сньми во уста́хъ свои́хъ.
13
і поклали на себе оливкові вінки — вона і ті, що були з нею. Вона йшла попереду всього народу в хорі і вела за собою всіх жінок; за нею йшли всі чоловіки ізраїльські, озброєні, з вінками і з урочистими піснями на своїх устах.
14
И нача́ Іуді́ѳъ исповѣ́даніє сіє́ во все́мъ Ізра́или, и возглаша́ху вси́ лю́діє хвале́ніє сіє́.
14
Юдиф почала перед усім Ізраїлем подячну пісню, і увесь народ підспівував цю пісню.