Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 15
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Церковнослов'янською
1
И бы́сть по дне́хъ во дни́ жа́твы пшени́цы, и посѣти́ сампсо́нъ жену́ свою́, несы́й ко́злище от ко́зъ, и рече́: да вни́ду къ женѣ́ моє́й въ ло́жницу. И не даде́ єму́ оте́цъ єя́ вни́ти.
1
И# бhсть по днeхъ во дни6 жaтвы пшени1цы, и3 посэти2 самpHнъ женY свою2, несhй к0злище t к0зъ, и3 речE: да вни1ду къ женЁ моeй въ л0жницу. И# не дадE є3мY nтeцъ є3S вни1ти.
2
И рече́ оте́цъ єя́, глаго́ля: рѣ́хъ, я́ко ненави́дя возненави́дѣлъ єси́ ю́, и отда́хъ ю́ єди́ному от друго́въ твои́хъ: не се́ ли сестра́ єя́ ме́ншая добрѣ́йши єя́ є́сть? да бу́детъ тебѣ́ ны́нѣ вмѣ́сто єя́.
2
И# речE nтeцъ є3S, глаг0лz: рёхъ, ћкw ненави1дz возненави1дэлъ є3си2 ю5, и3 tдaхъ ю5 є3ди1ному t другHвъ твои1хъ: не сe ли сестрA є3S мeншаz добрёйши є3S є4сть; да бyдетъ тебЁ нн7э вмёстw є3S.
3
И рече́ єму́ сампсо́нъ: чи́стъ є́смь ны́нѣ от Филісті́млянъ, я́ко сотворю́ а́зъ съ ни́ми зло́.
и разжже́ о́гнь въ свѣща́хъ, и пусти́ я́ въ ни́вы Филісті́мски: и запали́ ни́вы от гуме́нъ и да́же до кла́совъ просты́хъ и до віногра́да и ма́сличія.
5
и3 разжжE џгнь въ свэщaхъ, и3 пусти2 | въ ни6вы фmліст‡мски: и3 запали2 ни6вы t гумeнъ и3 дaже до клaсwвъ простhхъ и3 до віногрaда и3 мaсличіz.
6
И реко́ша иноплеме́нницы: кто́ сотвори́ сія́? И реко́ша: сампсо́нъ зя́ть Ѳамнаѳе́євъ, я́ко взя́ жену́ єго́ и даде́ ю́ єди́ному от друго́въ єго́. И взыдо́ша иноплеме́нницы и сожго́ша ю́ и до́мъ отца́ єя́ огне́мъ.
И реко́ша єму́, глаго́люще: ни́, но то́кмо соу́зомъ свя́жемъ тя́ и предади́мъ тя́ въ ру́ки и́хъ, сме́ртію же не умертви́мъ тебе́. И связа́ша єго́ двѣма́ у́жы но́выми и изведо́ша єго́ от ка́мене того́.
13
И# рек0ша є3мY, глаг0люще: ни2, но т0кмw соyзомъ свsжемъ тS и3 предади1мъ тS въ рyки и4хъ, смeртію же не ўмертви1мъ тебE. И# свzзaша є3го2 двэмA ќжы н0выми и3 и3звед0ша є3го2 t кaмене тогw2.
14
И то́й пріи́де до че́люсти: иноплеме́нницы же воскли́кнуша и теко́ша проти́ву єму́. И сни́де на него́ Ду́хъ Госпо́день, и бы́ша у́жя на мы́шцахъ єго́ я́ко изгре́біє, єгда́ зажже́тся огне́мъ: и разрѣши́шася у́зы єго́ от руку́ єго́:
14
И# т0й пріи1де до чeлюсти: и3ноплемє1нницы же воскли1кнуша и3 тек0ша проти1ву є3мY. И# сни1де на него2 д¦ъ гDень, и3 бhша ќжz на мhшцахъ є3гw2 ћкw и3згрeбіе, є3гдA зажжeтсz nгнeмъ: и3 разрэши1шасz ќзы є3гw2 t рукY є3гw2:
15
и обрѣ́те че́люсть о́слю пове́ржену, и простре́ ру́ку свою́, и взя́ ю́: и изби́ є́ю ты́сящу муже́й.
И возжажда́ зѣло́, и возопи́ ко Го́споду, и рече́: ты́ благоволи́лъ єси́ въ ру́цѣ раба́ твоєго́ спасе́ніє вели́коє сіє́, и ны́нѣ умира́ю жа́ждею, и впаду́ въ ру́ки необрѣ́занныхъ.
И разве́рзе Бо́гъ я́зву на че́люсти, и изы́де изъ нея́ вода́, и пи́: и возврати́ся ду́хъ єго́, и оживе́: сего́ ра́ди прозва́ся и́мя є́й исто́чникъ призыва́ющаго, и́же є́сть въ че́люсти, да́же до дне́ сего́.