Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 4
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И приложи́ша сы́нове Ізра́илевы сотвори́ти зло́є предъ Го́сподемъ: и Ао́дъ у́мре.
1
Коли помер Аод, сини Ізраїлеві стали знову робити зле перед очима Господа.
2
И отдаде́ и́хъ Госпо́дь въ ру́ку Іаві́на царя́ Ханаа́нска, и́же ца́рствова во Асо́рѣ. И воєво́да си́лы єго́ Сіса́ра, и то́й живя́ше во Арісо́ѳѣ язы́ковъ.
2
І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі; воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоїмі.
3
И возопи́ша сы́нове Ізра́илевы ко Го́споду, я́ко де́вять со́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ бя́ше єму́: и то́й озло́би Ізра́иля зѣло́ лѣ́тъ два́десять.
3
І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, тому що в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко гнітив синів Ізраїлевих двадцять років.
У той час була суддею Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лапидофова;
5
и сія́ живя́ше подъ фі́нікомъ Девво́ра между́ Ра́мою и между́ Веѳи́лемъ, въ горѣ́ Єфре́мли: и восхожда́ху сы́нове Ізра́илевы къ не́й та́мо на су́дъ.
5
вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вефилем, на горі Єфремовій; і приходили до неї [туди] сини Ізраїлеві на суд.
6
И посла́ Девво́ра, и призва́ Вара́ка сы́на Авінеє́мля изъ Кеде́са Нефѳалі́мова, и рече́ къ нему́: не заповѣ́да ли тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ? и по́йдеши въ го́ру Ѳаво́ръ, и по́ймеши съ собо́ю де́сять ты́сящъ муже́й от сыно́въ Нефѳалі́млихъ и от сыно́въ Завуло́нихъ:
6
[Девора] послала і покликала Варака, сина Авиноамового, з Кедеса Неффалимового, і сказала йому: повеліває [тобі] Господь Бог Ізраїлів: піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловік із синів Неффалимових і синів Завулонових;
7
и приведу́ къ тебѣ́ въ водоте́чь кісо́нь Сіса́ру воєво́ду си́лы Іаві́ни, и колесни́цы єго́, и мно́жество (во́й) єго́, и преда́мъ єго́ въ ру́ки твоя́.
7
а Я приведу до тебе, до потоку Киссону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його і багатолюдне [військо] його, і віддам його в руки твої.
8
И рече́ къ не́й Вара́къ: а́ще по́йдеши со мно́ю, пойду́, и а́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойду́: я́ко не вѣ́мъ дне́, въ о́ньже благоустро́итъ Госпо́дь а́нгела со мно́ю.
8
Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду; а якщо не підеш зі мною, не піду; [тому що я не знаю дня, в який пошле Господь ангела зі мною].
9
И рече́ Девво́ра къ нему́: иду́щи пойду́ съ тобо́ю: оба́че вѣ́ждь, я́ко не бу́детъ тебѣ́ сла́ва на пути́, въ о́ньже ты́ и́деши: поне́же въ ру́ку же́нску преда́стъ Госпо́дь Сіса́ру. И воста́ Девво́ра и по́йде съ Вара́комъ до Ка́диса.
9
Вона сказала [йому]: піти піду з тобою; тільки [знай, що] не тобі вже буде слава в цьому поході, в який ти йдеш; але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес.
10
И воззва́ Вара́къ Завуло́на и Нефѳалі́ма до Ка́диса, и поидо́ша вслѣ́дъ єго́ де́сять ты́сящъ муже́й, и и́де съ ни́мъ Девво́ра.
10
Варак скликав завулонян і неффалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним.
11
И хаве́ръ кіне́й отлучи́ся от ке́ны и от сыно́въ Іова́ва, у́жика Моисе́ова: и потче́ ку́щу свою́ подъ ду́бомъ почива́ющихъ, и́же є́сть при Кеде́сѣ.
11
Хевер кенеянин відокремився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви в Цааннимі біля Кедеса.
12
И возвѣсти́ша Сіса́рѣ, я́ко взы́де Вара́къ сы́нъ Авінеє́мль на го́ру Ѳаво́ръ.
12
І донесли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор.
13
И созва́ Сіса́ра вся́ колесни́цы своя́, де́вять со́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ, и вся́ лю́ди и́же съ ни́мъ, от Арісо́ѳа язы́ковъ въ водоте́чь кісо́нь.
13
Сисара скликав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який у нього, з Харошеф-Гоїма до потоку Киссону.
І сказала Девора Вараку: встань, тому що це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік.
15
И сотре́ Госпо́дь Сіса́ру и вся́ колесни́цы єго́ и ве́сь по́лкъ єго́ о́стріємъ меча́ предъ Вара́комъ. И сни́де Сіса́ра съ колесни́цы своєя́ и побѣже́ нога́ми свои́ми.
15
Тоді Господь привів у замішання Сисару і всі колісниці його і все ополчення його від меча Варака, і зійшов Сисара з колісниці [своєї] і побіг пішки.
16
И Вара́къ гоня́й вслѣ́дъ колесни́цъ єго́ и вслѣ́дъ полка́, да́же до дубра́вы язы́ковъ. И паде́ ве́сь по́лкъ Сіса́ринъ о́стріємъ меча́: не оста́ся ни єди́нъ.
16
Варак переслідував колісниці [його] і ополчення до Харошеф-Гоїма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого.
Сисара ж утік пішки у намет Іаїлі, дружини Хевіра кенеянина; тому що між Іавином, царем Асорським, і домом Хевера кенеянина був мир.
18
И изы́де Іаи́ль во срѣ́теніє Сіса́рѣ и рече́ къ нему́: уклони́ся, господи́не мо́й, уклони́ся ко мнѣ́, не бо́йся. И уклони́ся къ не́й въ ку́щу: и покры́ єго́ оде́ждею своє́ю.
18
І вийшла Іаїль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю мій, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона покрила його килимом [своїм].
19
И рече́ Сіса́ра къ не́й: напо́й мя́ ма́ло воды́, я́ко возжажда́хъ. И отрѣши́ мѣ́хъ мле́чный, и напои́ єго́, и покры́ єго́.
19
[Сисара] сказав їй: дай мені трохи води напитися, я пити хочу. Вона розв’язала міх з молоком, і напоїла його і знову покрила його.
20
И рече́ къ не́й Сіса́ра: ста́ни во две́рехъ ку́щи, и бу́детъ а́ще кто́ пріи́детъ къ тебѣ́, и вопро́ситъ тя́, и рече́тъ: є́сть ли здѣ́ му́жъ? и рече́ши: нѣ́сть.
20
[Сисара] сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і запитає в тебе і скаже: «чи немає тут кого?», ти скажи: «ні».
21
И взя́ Іаи́ль, жена́ хаве́рова, ко́лъ ку́щный, и взя́ мла́тъ въ ру́ку свою́, и вни́де къ нему́ ти́хо, и водрузи́ ко́лъ во скра́ніи єго́, и пронзе́ до земли́: и се́й утру́ждся спа́ше, и и́здше.
21
Іаїль, дружина Хеверова, взяла кіл від намету, і взяла молот у руку свою, і підійшла до нього тихенько, і встромила кіл у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер.
22
И се́, Вара́къ гоня́й Сіса́ру. И изы́де Іаи́ль во срѣ́теніє єму́ и рече́ єму́: пріиди́, и покажу́ тебѣ́ му́жа, єго́же ты́ и́щеши. И вни́де къ не́й, и се́, Сіса́ра лежа́ше ме́ртвъ, и ко́лъ во скра́ніи єго́.
22
І ось, Варак женеться за Сисарою. Іаїль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він увійшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвим, і кіл у скроні його.