Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И реко́ша къ гедео́ну му́жіє Єфре́мли: что́ сіє́ сотвори́лъ єси́ на́мъ, я́ко не позва́лъ єси́ на́съ, єгда́ ходи́лъ воєва́ти на Мадіа́ма? И пря́хуся съ ни́мъ си́льно.
1
І сказали йому єфремляни: навіщо ти це зробив, чому не покликав нас, коли йшов воювати з мадіанитянами? І сильно сварилися з ним.
2
И рече́ къ ни́мъ [гедео́нъ]: что́ сотвори́хъ ны́нѣ я́коже вы́? не лу́чше ли грозде́цъ Єфре́мль, не́жели обра́ніє віногра́да Авієзе́рова?
2
[Гедеон] відповів їм: чи зробив я щось таке, як ви нині? Чи не краще Єфрем добирав виноград, ніж Авиєзер збирав?
3
въ ру́ку ва́шу предаде́ Госпо́дь кня́зи Мадіа́мли, ори́ва и зи́ва: и что́ возмого́хъ сотвори́ти я́коже вы́? Тогда́ утоли́ся ду́хъ и́хъ от него́, єгда́ глаго́ла и́мъ сло́во сіє́.
3
У ваші руки віддав Бог князів мадіамських Орива і Зива, і що міг зробити я такого, як ви? Тоді заспокоївся дух їх проти нього, коли сказав він їм такі слова.
4
И пріи́де гедео́нъ ко Іорда́ну, и пре́йде са́мъ и и́же съ ни́мъ три́ста муже́й, а́лчни и утружде́ни гоня́ще.
4
І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов сам і триста чоловік, які були з ним. Вони були стомлені [і голодні], переслідуючи ворогів.
5
И рече́ муже́мъ сокхо́ѳскимъ: дади́те хлѣ́бы на пи́щу муже́мъ си́мъ и́же со мно́ю, я́ко а́лчни су́ть: а́зъ же гоню́ вслѣ́дъ зеве́а и Салма́на, царе́й Мадіа́мскихъ.
5
І сказав він жителям Сокхофа: дайте хліба народу, який іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зевея і Салмана, царів мадіамських.
6
И реко́ша кня́зи сокхо́ѳстіи: єда́ рука́ зеве́а и Салма́на ны́нѣ въ руцѣ́ твоє́й, я́ко дади́мъ во́ємъ твои́мъ хлѣ́бы?
6
Князі Сокхофа сказали: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам війську твоєму давати хліб?
7
И рече́ гедео́нъ: не та́ко: но єгда́ преда́стъ Госпо́дь зеве́а и Салма́на въ ру́ку мою́, а́зъ сотру́ пло́ти ва́шя те́рніємъ пусты́ннымъ и волчца́ми.
7
І сказав Гедеон: за це, коли віддасть Господь Зевея і Салмана в руки мої, я роздеру тіло ваше терням пустельним і молотильними зубчастими дошками.
8
И взы́де отту́ду во фануи́лъ и глаго́ла къ ни́мъ та́кожде. И отвѣща́ша єму́ му́жіє фануи́ли, я́коже отвѣща́ша єму́ му́жіє сокхо́ѳстіи.
8
Звідти пішов він у Пенуел і те саме сказав жителям його, і жителі Пенуела відповіли йому те саме, що відповідали жителі Сокхофа.
9
И рече́ гедео́нъ муже́мъ фануи́лскимъ, глаго́ля: єгда́ возвращу́ся съ ми́ромъ, раскопа́ю сто́лпъ се́й.
9
Він сказав жителям Пенуела: коли я повернуся у мирі, зруйную вежу цю.
10
И зеве́й и Салма́нъ бы́ша въ карка́рѣ, и по́лкъ и́хъ съ ни́ми до пятьна́десяти ты́сящъ [муже́й] оста́вшихся от всего́ полка́ сыно́въ восто́чныхъ: и уме́ршихъ бя́ше сто́ и два́десять ты́сящъ муже́й держа́щихъ ору́жіє.
10
Зевей же і Салман були в Каркорі і з ними їхнє ополчення до п’ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з усього ополчення жителів сходу; загинуло ж сто двадцять тисяч чоловік, які оголюють меч.
11
И взы́де гедео́нъ путе́мъ живу́щихъ въ ку́щахъ от восто́ковъ пря́мо на́вы и Ієгева́ла: и изби́ по́лкъ, по́лкъ же бя́ше наде́женъ.
11
Гедеон пішов до тих, що живуть у наметах на схід від Нови й Іогбеги й уразив стан, коли стан спочивав безтурботно.
12
И побѣго́ста зеве́й и Салма́нъ: и гна́ вслѣ́дъ и́хъ, и поима́ о́ба царя́ Мадіа́мля, зеве́а и Салма́на, и ве́сь по́лкъ и́хъ смяте́.
12
Зевей і Салман побігли; він погнався за ними і схопив обох царів мадіамських, Зевея і Салмана, і весь стан привів у замішання.
13
И возврати́ся гедео́нъ сы́нъ Іоа́совъ от ра́ти пре́жде восхо́да со́лнца,
13
І повернувся Гедеон, син Іоаса, з війни з узвишшя Хереса.
14
и я́тъ о́трочища от муже́й сокхо́ѳскихъ и вопроси́ єго́: и вписа́ от него́ имена́ князе́й сокхо́ѳскихъ и старѣ́йшинъ и́хъ, седми́десяти и седми́ муже́й.
14
І захопив юнака з жителів Сокхофа і випитав у нього; і він написав йому князів і старійшин сокхофських сімдесят сім чоловік.
15
И пріи́де гедео́нъ ко князе́мъ сокхо́ѳскимъ и рече́ и́мъ: се́, зеве́й и Салма́нъ, и́хже ра́ди укори́сте мя́, глаго́люще: єда́ рука́ зеве́а и Салма́на ны́нѣ въ руцѣ́ твоє́й, я́ко дади́мъ муже́мъ твои́мъ утру́ждшымся хлѣ́бы?
15
І прийшов він до жителів сокхофських, і сказав: ось Зевей і Салман, за яких ви насміялися з мене, говорячи: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб людям твоїм, які стомилися?
16
И поя́ кня́зи и старѣ́йшины гра́да, и те́рніє от пусты́ни и волчцы́, и сотре́ и́ми му́жы сокхо́ѳски:
16
І взяв старійшин міста і терен пустельний і зубчасті молотильні дошки і покарав ними жителів Сокхофа;
17
и сто́лпъ фануи́левъ раскопа́, и изби́ му́жы гра́дскія.
17
і вежу Пенуельську зруйнував, і перебив жителів міста.
18
И рече́ къ зеве́ю и Салма́ну: какови́ му́жіє, и́хже изби́сте въ Ѳаво́рѣ? И рѣ́ша: я́коже ты́, та́ко они́, подо́бенъ ты́ єси́ и́мъ, я́ко подо́біє сыно́въ царе́выхъ.
18
І сказав Зевею і Салману: якими були ті, яких ви вбили на Фаворі? Вони сказали: вони були такі, як ти, кожен мав вигляд синів царських.
19
И рече́ гедео́нъ: бра́тія моя́ и сы́нове ма́тере моєя́ су́ть: жи́въ Госпо́дь, а́ще бы́сте живи́ли и́хъ, не уби́лъ бы́хъ ва́съ.
19
[Гедеон] сказав: це були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! якби ви залишили їх живими, я не убив би вас.
20
И рече́ Ієѳе́ру пе́рвенцу своєму́: воста́въ убі́й и́хъ. И не извлече́ о́трочищь меча́ своєго́: зане́ убоя́ся, я́ко мла́дъ бя́ше.
20
І сказав Ієферу, первісткові своєму: встань, убий їх. Але юнак не витяг меча свого, тому що боявся, оскільки був ще молодим.
21
И рече́ зеве́й и Салма́нъ: воста́ни у́бо ты́, и сопроти́вися на́мъ: зане́ я́ко му́жъ си́ла єго́. И воста́ гедео́нъ, и уби́ зеве́а и Салма́на: и взя́ украше́нія, я́же на вы́яхъ велблю́довъ и́хъ.
21
І сказали Зевей і Салман: встань сам і убий нас, тому що за людиною і сила її. І встав Гедеон, і убив Зевея і Салмана, і взяв пряжки, що були на шиях верблюдів їхніх.
22
И реко́ша му́жіє Ізра́илстіи ко гедео́ну: владѣ́й на́ми и ты́, и сы́нове твои́, и сы́нове сыно́въ твои́хъ, я́ко ты́ спа́слъ єси́ на́съ от руки́ Мадіа́мли.
22
І сказали ізраїльтяни Гедеону: володій нами ти і син твій і син сина твого, тому що ти спас нас від руки мадіанитян.
23
И рече́ къ ни́мъ гедео́нъ: не возоблада́ю а́зъ ва́ми, и не возоблада́єтъ сы́нъ мо́й ва́ми: Госпо́дь да владѣ́єтъ ва́ми.
23
Гедеон сказав їм: ні я не буду володіти вами, ні мій син не буде володіти вами; Господь нехай володіє вами.
24
И рече́ къ ни́мъ гедео́нъ: попрошу́ у ва́съ проше́нія, и да да́стъ мнѣ́ вся́къ му́жъ усеря́зь от плѣ́на своєго́: я́ко усеря́зи зла́ты [мно́зи] бя́ху и́мъ, зане́ Ісма́илтяне бя́ху.
24
І сказав їм Гедеон: прошу у вас одного, дайте мені кожен по серзі зі здобичі своєї. [Бо у ворогів багато було золотих серг, тому що вони були ізмаїльтяни.]
25
И реко́ша: даю́ще дади́мъ. И простре́ ри́зу, и вверго́ша ту́ му́жіє по усеря́зю от плѣ́на своєго́.
25
Вони сказали: дамо. І розстелили одяг і кидали туди кожен по серзі зі здобичі своєї.
26
И бы́сть вѣ́съ усеря́зь златы́хъ, и́хже испроси́, ты́сяща и се́дмь со́тъ Сі́кль зла́та, кромѣ́ плени́цъ и мони́стъ [єнфо́ѳовыхъ], и ри́зъ багря́ныхъ, я́же на царе́хъ Мадіа́млихъ, и кромѣ́ чепе́й златы́хъ, я́же на вы́яхъ велблю́довъ и́хъ.
26
Ваги у золотих сергах, які він випросив, було тисяча сімсот золотих [сиклів], крім пряжок, ґудзиків і пурпурового одягу, що були на царях мадіамських, і крім [золотих] ланцюжків, що були на шиї у верблюдів їхніх.
27
И сотвори́ от ни́хъ гедео́нъ Єфу́дъ {Гре́ч.: єпомі́съ, славе́н.: нара́мникъ.}, и поста́ви єго́ во гра́дѣ своє́мъ во Єфра́ѳѣ. И соблуди́ ве́сь Ізра́иль по не́мъ та́мо: и бы́сть гедео́ну и всему́ єго́ до́му въ собла́знъ.
27
З цього зробив Гедеон ефод і поклав його у своєму місті, в Офрі, і стали всі ізраїльтяни блудно ходити туди за ним, і був він сіттю Гедеону і всьому дому його.
28
И смири́ся Мадіа́мъ предъ сы́ны Ізра́илевыми, и не приложи́ша воздви́гнути главы́ своєя́. И бы́сть въ поко́и земля́ четы́редесять лѣ́тъ, во дни́ гедео́новы.
28
Так підкорилися мадіанитяни синам Ізраїля і не стали вже піднімати голови своєї, і спочивала земля сорок років у дні Гедеона.
29
И и́де ієроваа́лъ сы́нъ Іоа́совъ, и сѣ́де въ дому́ своє́мъ.
29
І пішов Ієроваал, син Іоасів, і жив у домі своєму.
30
И гедео́ну бы́ша се́дмьдесятъ сыно́въ, изше́дшіи от чре́слъ єго́, я́ко жены́ бя́ху мно́ги єму́.
30
У Гедеона було сімдесят синів, які народилися від стегон його, тому що в нього багато було дружин.
31
И подло́жница єго́ я́же въ Сікі́мѣ и сія́ роди́ єму́ сы́на, и нарече́ и́мя єму́ Авімеле́хъ.
31
Також і наложниця, яка жила в Сихемі, народила йому сина, і він дав йому ім’я Авимелех.
32
И у́мре гедео́нъ сы́нъ Іоа́совъ въ ста́рости бла́зѣ, и погребе́ся во гро́бѣ Іоа́са отца́ своєго́, во Єфра́ѳѣ, отца́ єзрі́єва.
32
І помер Гедеон, син Іоаса, у глибокій старості, і похований був у гробі батька свого Іоаса, в Офрі Авиєзеровій.
33
И бы́сть єгда́ у́мре гедео́нъ, и соврати́шася сы́нове Ізра́илевы и соблуди́ша вслѣ́дъ Ваалі́ма, и сотвори́ша себѣ́ со Ваалвері́ѳомъ завѣ́тъ, да и́мъ бу́детъ бо́гъ:
33
Коли помер Гедеон, сини Ізраїлеві знову стали блудно ходити вслід Ваалу і поставили собі богом Ваалверифа;
34
и не воспомяну́ша сы́нове Ізра́илевы Го́спода Бо́га своєго́, изба́вльшаго и́хъ изъ руки́ всѣ́хъ вра́гъ и́хъ окре́стныхъ:
34
і не згадували сини Ізраїлеві Господа Бога свого, Який спас їх від руки всіх ворогів, які оточували їх;
35
и не сотвори́ша ми́лости съ до́момъ ієроваа́ловымъ, се́й є́сть гедео́нъ, по все́й благосты́ни єго́, ю́же сотвори́ со Ізра́илемъ.
35
і дому Ієровааловому, або Гедеоновому, не зробили милости за всі благодіяння, які він зробив Ізраїлю.