Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 11
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
(Зач. 55) И бы́сть внегда́ бы́ти Єму́ на мѣ́стѣ нѣ́коємъ моля́щуся, (и) я́ко преста́, рече́ нѣ́кій от учени́къ Єго́ къ Нему́: Го́споди, научи́ ны моли́тися, я́коже и Іоа́ннъ научи́ ученики́ своя́.
1
І сталося, коли в одному місці Він молився і перестав, один з учеників Його сказав Йому: Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх.
2
Рече́ же и́мъ: єгда́ мо́литеся, глаго́лите: О́тче на́шъ, и́же на небесѣ́хъ, да святи́тся и́мя Твоє́: да пріи́детъ Ца́рствіє Твоє́: да бу́детъ во́ля Твоя́, я́ко на небеси́, и на земли́:
2
Він сказав їм: коли молитесь, говоріть: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3
хлѣ́бъ на́шъ насу́щный подава́й на́мъ на вся́къ де́нь:
3
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
4
и оста́ви на́мъ грѣхи́ на́шя, и́бо и са́ми оставля́ємъ вся́кому должнику́ на́шему: и не введи́ на́съ во искуше́ніє, но изба́ви на́съ от лука́ваго.
4
і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
5
И рече́ къ ни́мъ: кто́ от ва́съ и́мать дру́га, и и́детъ къ нему́ въ полу́нощи, и рече́тъ єму́: дру́же, да́ждь ми́ взаи́мъ три́ хлѣ́бы:
5
І сказав їм: припустімо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! Позич мені три хліби,
6
поне́же дру́гъ пріи́де съ пу́ти ко мнѣ́, и не и́мамъ чесо́ предложи́ти єму́.
6
бо друг мій зайшов до мене з дороги, і я не маю чого дати йому.
7
И то́й извну́трь отвѣща́въ рече́тъ: не твори́ ми труды́: уже́ две́ри затворены́ су́ть, и дѣ́ти моя́ со мно́ю на ло́жи су́ть: (и) не могу́ воста́въ да́ти тебѣ́.
7
А той зсередини скаже у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі.
8
Глаго́лю же ва́мъ: а́ще и не да́стъ єму́ воста́въ, зане́ дру́гъ єму́ є́сть: но за безо́чьство єго́, воста́въ да́стъ єму́, єли́ка тре́буєтъ.
8
Кажу ж вам, якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки той просить.
9
(Зач. 56) И А́зъ ва́мъ глаго́лю: проси́те, и да́стся ва́мъ: ищи́те, и обря́щете: толцы́те, и отве́рзется ва́мъ:
9
І Я скажу вам: просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам,
10
вся́къ бо прося́й пріє́млетъ, и ищя́й обрѣта́єтъ, и толку́щему отве́рзется.
10
бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють.
Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці;
22
єгда́ же крѣ́плѣй єго́ наше́дъ побѣди́тъ єго́, все́ ору́жіє єго́ во́зметъ, на не́же упова́ше, и коры́сть єго́ раздає́тъ.
22
коли ж сильніший за нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою роздасть.
23
(Зач. 58) И́же нѣ́сть со Мно́ю, на Мя́ є́сть: и и́же не собира́єтъ со Мно́ю, расточа́єтъ.
23
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
24
Єгда́ [же] нечи́стый ду́хъ изы́детъ от человѣ́ка, прехо́дитъ сквозѣ́ безво́дная мѣ́ста, ищя́ поко́я: и не обрѣта́я, глаго́летъ: возвращу́ся въ до́мъ мо́й, отню́дуже изыдо́хъ.
24
Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов;
25
И прише́дъ обря́щетъ и́ помете́нъ и укра́шенъ:
25
і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним.
26
тогда́ и́детъ и по́йметъ се́дмь други́хъ духо́въ го́ршихъ себе́, и вше́дше живу́тъ ту́: и быва́ютъ послѣ́дняя человѣ́ку тому́ го́рша пе́рвыхъ.
26
Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, — і буває для людини тієї останнє гіршим за перше.
27
Бы́сть же єгда́ глаго́лаше сія́, воздви́гши нѣ́кая жена́ гла́съ от наро́да, рече́ Єму́: блаже́но чре́во носи́вшеє Тя́, и сосца́, я́же єси́ сса́лъ.
27
Коли ж Він це говорив, одна жінка з натовпу, піднісши голос, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!
28
О́нъ же рече́: тѣ́мже у́бо блаже́ни слы́шащіи сло́во Бо́жіє и храня́щіи є́.
28
А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.
29
(Зач. 59) Наро́домъ же собира́ющымся нача́тъ глаго́лати: ро́дъ се́й лука́въ є́сть: зна́менія и́щетъ, и зна́меніє не да́стся єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ны проро́ка:
29
Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий — він знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка.
30
я́коже бо бы́сть Іо́на зна́меніє Ніневі́томъ, та́ко бу́детъ и Сы́нъ Человѣ́ческій ро́ду сему́.
30
Бо як Іона був знаменням ниневитянам, так буде і Син Людський родові цьому.
31
Цари́ца ю́жская воста́нетъ на су́дъ съ му́жи ро́да сего́, и осу́дитъ и́хъ: я́ко пріи́де от коне́цъ земли́ слы́шати прему́дрость Соломо́нову: и се́ мно́жає Соломо́на здѣ́.
31
Цариця південна постане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі прийшла послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона.
32
Му́жіє Ніневі́тстіи воста́нутъ на су́дъ съ ро́домъ си́мъ, и осу́дятъ и́: я́ко покая́шася про́повѣдію Іо́ниною: и се́ мно́жає Іо́ны здѣ́.
32
Ниневитяни постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялися після проповіді Іониної, а ось тут Більший від Іони.
33
Никто́же (у́бо) свѣти́лника вже́гъ, въ скро́вѣ полага́єтъ, ни подъ спу́домъ, но на свѣ́щницѣ, да входя́щіи свѣ́тъ ви́дятъ.
33
Ніхто, засвітивши світильник, не ставить його в закритому місці чи під посудину, але на свічник, щоб усі, що входять, бачили світло.
Отже, дивись, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
36
А́ще бо тѣ́ло твоє́ все́ свѣ́тло, не имы́й нѣ́кія ча́сти те́мны, бу́детъ свѣ́тло все́, я́коже єгда́ свѣти́лникъ блиста́ніємъ просвѣща́єтъ тя́.
36
Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлює тебе.
37
Єгда́ же глаго́лаше, моля́ше Єго́ фарісе́й нѣ́кій, да обѣ́дуєтъ у него́: вше́дъ же возлеже́.
37
Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг.
38
Фарісе́й же ви́дѣвъ диви́ся, я́ко не пре́жде крести́ся [не пе́рвѣє умы́ся] пре́жде обѣ́да.
38
Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не вимив рук перед обідом.
39
Рече́ же Госпо́дь къ нему́: ны́нѣ вы́, фарісе́є, внѣ́шняя сткля́ницы и блю́да очища́єте, вну́треннеє же ва́ше по́лно грабле́нія є́сть и лука́вства.
39
Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чашу і блюдо, а нутро ваше сповнене злодійства та лукавства.
40
Безу́мніи, не И́же ли сотвори́ внѣ́шнеє, и вну́треннеє сотвори́лъ є́сть?
40
Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
41
Оба́че от су́щихъ дади́те ми́лостыню: и се́ вся́ чи́ста ва́мъ бу́дутъ.
41
Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте.
42
(Зач. 61) Но го́ре ва́мъ фарісе́омъ, я́ко одеся́тствуєте от мя́твы и пига́на и вся́каго зе́лія, и мимохо́дите су́дъ и любо́вь Бо́жію: сія́ подоба́ше сотвори́ти, и о́нѣхъ не оставля́ти.
42
Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу: і це належить робити, і того не залишати.
43
Го́ре ва́мъ фарісе́омъ, я́ко лю́бите предсѣда́нія на со́нмищехъ и цѣлова́нія на то́ржищихъ.
43
Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на торжищах.
44
Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є лицемѣ́ри, я́ко єсте́ я́ко гро́би невѣ́доми, и человѣ́цы ходя́щіи верху́ не вѣ́дятъ.
44
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви — як ті невідомі гроби, поверх яких люди ходять і не знають того.
45
Отвѣща́въ же нѣ́кій от зако́нникъ рече́ Єму́: Учи́телю, сія́ глаго́ля, и на́мъ досажда́єши.
45
На це хтось із законників сказав Йому: Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш.
46
О́нъ же рече́: и ва́мъ зако́нникомъ го́ре, я́ко накла́даєте на человѣ́ки бремена́ не удо́бь носи́ма, и са́ми єди́нѣмъ персто́мъ ва́шимъ не прикаса́єтеся бремене́мъ.
46
Але Він сказав: і вам, законникам, горе, бо накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них.