Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 18
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Глаго́лаше же и при́тчу къ ни́мъ, ка́ко подоба́єтъ всегда́ моли́тися и не стужа́ти (си́),
1
Сказав також їм і притчу про те, як треба завжди молитися і не занепадати духом,
2
глаго́ля: (Зач. 88) судія́ бѣ́ нѣ́кій въ нѣ́коємъ гра́дѣ, Бо́га не боя́ся и человѣ́къ не срамля́яся.
2
кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
3
Вдова́ же нѣ́кая бѣ́ во гра́дѣ то́мъ: и прихожда́ше къ нему́, глаго́лющи: отмсти́ мене́ от сопе́рника моєго́.
3
В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого.
4
И не хотя́ше на до́лзѣ вре́мени. Послѣди́ же рече́ въ себѣ́: а́ще и Бо́га не бою́ся, и человѣ́къ не срамля́юся:
4
Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь,
5
но зане́ твори́тъ ми́ труды́ вдови́ца сія́, отмщу́ єя́: да не до конца́ приходя́щи застои́тъ [труди́тъ] мене́.
5
але, оскільки ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більш докучати мені.
6
Рече́ же Госпо́дь: слы́шите, что́ судія́ непра́вды глаго́летъ?
6
І сказав Господь: чуєте, що каже суддя неправедний?
7
Бо́гъ же не и́мать ли сотвори́ти отмще́ніє избра́нныхъ Свои́хъ, вопію́щихъ къ Нему́ де́нь и но́щь, и долготерпя́ о ни́хъ?
7
Хіба Бог не захистить обранців Своїх, що волають до Нього день і ніч, чи баритиметься до них?
8
Глаго́лю ва́мъ, я́ко сотвори́тъ отмще́ніє и́хъ вско́рѣ. Оба́че Сы́нъ Человѣ́ческій прише́дъ у́бо обря́щетъ ли (си́) вѣ́ру на земли́?
8
Кажу вам, що захистить їх скоро. Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?
9
Рече́ же и ко други́мъ упова́ющымъ собо́ю, я́ко су́ть пра́ведницы, и уничижа́ющымъ про́чихъ, при́тчу сію́:
9
Сказав також і до деяких, які були упевнені в собі, що вони праведні, а інших принижували, таку притчу.
Ісус сказав йому: чого ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог.
20
За́повѣди вѣ́си: не прелю́бы твори́: не убі́й: не укради́: не лжесвидѣ́телствуй: чти́ отца́ твоєго́ и ма́терь твою́.
20
Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою.
21
О́нъ же рече́: вся́ сія́ сохрани́хъ от ю́ности моєя́.
21
Він же сказав: усе це я зберіг від юности моєї.
22
Слы́шавъ же сія́, Іису́съ рече́ єму́: єще́ єди́наго не доконча́лъ єси́: вся́, єли́ка и́маши, прода́ждь, и разда́й ни́щымъ: и имѣ́ти и́маши сокро́вище на небеси́: и гряди́ вослѣ́дъ Мене́.
22
Почувши це, Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною.
23
О́нъ же слы́шавъ сіє́, приско́рбенъ бы́сть: бѣ́ бо бога́тъ зѣло́.
23
Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий.
24
Ви́дѣвъ же єго́ Іису́съ приско́рбна бы́вша, рече́: ка́ко не удо́бь иму́щіи бога́тство въ Ца́рствіє Бо́жіє вни́дутъ:
24
Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!
Він сказав їм: істинно говорю вам, що немає нікого, хто покинув би дім, або батьків, або братів, або сестер, або жінку, або дітей заради Царства Божого
30
и́же не пріи́метъ мно́жицею во вре́мя сіє́, и въ вѣ́къ гряду́щій живо́тъ вѣ́чный.
30
і не одержав би значно більше в цей час, а у віці майбутньому — життя вічне.
31
(Зач. 92) Поє́мь же обана́десяте ученики́ Своя́, рече́ къ ни́мъ: се́ восхо́димъ во Ієрусали́мъ, и сконча́ются вся́ пи́санная проро́ки о Сы́нѣ Человѣ́честѣ:
31
Взявши ж дванадцятьох учеників Своїх, сказав їм: ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
32
предадя́тъ бо Єго́ язы́комъ, и поруга́ются Єму́, и укоря́тъ Єго́, и оплюю́тъ Єго́,
32
бо видадуть Його язичникам, і глузуватимуть з Нього, і скривдять Його, і обплюють Його.
33
и би́вше убію́тъ Єго́: и въ тре́тій де́нь воскре́снетъ.
33
І будуть бити, і уб’ють Його; та на третій день воскресне.
34
И ті́и ничесо́же от си́хъ разумѣ́ша: и бѣ́ глаго́лъ се́й сокрове́нъ от ни́хъ, и не разумѣва́ху глаго́лемыхъ.
34
Але вони нічого з цього не зрозуміли; і були слова ці приховані для них, і вони не розуміли сказаного.
35
(Зач. 93) Бы́сть же єгда́ прибли́жишася во Ієріхо́нъ, слѣпе́цъ нѣ́кій сѣдя́ше при пути́ прося́:
35
Коли ж наближався Він до Єрихона, один сліпий сидів край дороги і просив милостині.
36
слы́шавъ же наро́дъ мимоходя́щь, вопроша́ше: что́ у́бо є́сть се́?
36
Почувши, що повз нього проходить народ, запитав: що це таке?
37
Повѣ́даша же єму́, я́ко Іису́съ Назаряни́нъ мимохо́дитъ.
37
Йому сказали, що Ісус Назарянин проходить.
38
И возопи́, глаго́ля: Іису́се Сы́не Дави́довъ, поми́луй мя́.
38
Тоді він закричав: Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене!
39
И предъиду́щіи преща́ху єму́, да умолчи́тъ: о́нъ же па́че мно́жає вопія́ше: Сы́не Дави́довъ, поми́луй мя́.
39
І ті, що йшли попереду, примушували його замовкнути; а він ще голосніше кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
40
Ста́въ же Іису́съ повелѣ́ привести́ єго́ къ Себѣ́: прибли́жшуся же єму́ къ Нему́, вопроси́ єго́,
40
Зупинившись, Ісус звелів привести його до Себе. Коли той наблизився до Нього, спитав його:
41
глаго́ля: что́ хо́щеши, да ти́ сотворю́? О́нъ же рече́: Го́споди, да прозрю́.
41
чого ти хочеш від Мене? Він сказав: Господи, щоб мені прозріти!
42
Іису́съ же рече́ єму́: прозри́: вѣ́ра твоя́ спасе́ тя.
42
Ісус сказав йому: прозри! Віра твоя спасла тебе.
43
И а́біє прозрѣ́, и вслѣ́дъ Єго́ идя́ше, сла́вя Бо́га. И вси́ лю́діє ви́дѣвше возда́ша хвалу́ Бо́гови.
43
І він умить прозрів і пішов за Ним, славлячи Бога; і всі люди, побачивши це, віддали хвалу Богові.